Спеціальні потреби

Інтерв'ю

"Путіну не можна довіряти, а дії РФ в Україні - це геноцид"- інтерв'ю із сенатором США Кардіним про останні ініціативи щодо України

Монумент миру перед Капітолієм США у Вашингтоні.

Наприкінці минулого тижня в Сенаті Сполучених Штатів з’явились нові ініціативи пов'язані із Україною. Зокрема, в середу 20 липня група сенаторів внесла до Сенату резолюцію щодо визнання дій Росії геноцидом проти українського народу. Його основними авторами виступили сенатор-республіканець Джим Ріш та сенатор-демократ Бен Кардін.

Пізніше, в п'ятницю 25 липня сенатор-республіканець від штату Міссісіпі, Роджер Уікер у співавторстві із сенатокою-демократкою від штату Нью-Гемпшир, Джин Шагін презентували законопроект про створення стратегії США в Чорноморському регіоні.

Співавтором та підписантом обох документів став співголова Гельсінської комісії США, сенатор-демократ від штату Меріленд, Бен Кардін.

Ми бачимо систематичні дії Росії проти мирного населення, спрямовані на знищення української культури. Вони вивозять українців до Росії, зокрема дітей без супроводу, щоб перенавчати їх, намагаючись знищити українські традиції та культуру, – це і є геноцид
Бен Кардін, сенатор-демократ від штату, Меріленд

Про деталі нових законопроектів та про рекацію на нещодавні російські обстріли порту в Одесі із сенаторм ексклюзивно поспілкувалась журналістка Голосу Америки, Катерина Лісунова.

Катерина Лісунова, Голос Америки: Ви співавтор резолюції про визнання дій Росії в Україні геноцидом. На думку політичних експертів, з якими я спілкувалася, на відміну від законопроекту, резолюція не має сильного впливу. У випадку, якщо цю резолюцію підтримає Конгрес, яку практичну допомогу це надало б українцям?

Бен Кардін, Сенатор США від штату Мерілерд: «Для нас у цьому питанні усе зрозуміло - ми провели слухання в Гельсінській комісії США щодо дій Росії в Україні. І на жаль, дії росіян відповідають кожному пункту визначення терміну "геноцид". У нас є конвенція про геноцид, яка була укладена на міжнародному рівні, у нас були незалежні дослідження, проведені Інститутом New Lines у Центрі з прав людини Рауля Валленберга. І ми бачимо систематичні дії Росії проти мирного населення, спрямовані на знищення української культури. Вони вивозять українців до Росії, зокрема дітей без супроводу, щоб перенавчати їх, намагаючись знищити українські традиції та культуру, – це і є геноцид.

Фото з офіційного сайту сенатора-демократа Бена Кардіна.
Фото з офіційного сайту сенатора-демократа Бена Кардіна.

Ми звертаємо увагу на те, що міжнародне співтовариство, - не одна країна, не Сполучені Штати і не Україна, - а міжнародне співтовариство визнає своє зобов’язання притягти до відповідальності тих, хто чинить ці злочини. Це і є мета нашої резолюції. Треба підкреслити, що Сенат Сполучених Штатів визнає: дії Росії, вимагають від міжнародної спільноти притягнення до відповідальності винних у цьому геноциді.

К.Л.: Якщо я правильно розумію процедуру, для остаточного погодження Конгресом резолюція повинна пройти і Сенат, і Палату представників. Чи подібна резолюція вже внесена в Палаті представників?

Б.К.: Так, у Палаті представників вже є подібна резолюція. Я думаю, що у цієї резлюції є широка підтримка. Це не тільки двопартійна ініціатива від сенатора-республіканця Джима Ріша та мене як демократа. Я думаю, що документ підтримує переважна більшість. Виходячи із риторики яку озвучує президент Байден, адміністрація США також підтримує цю позицію. Тому ми налаштовані оптимістично: ми будемо говорити єдиним голосом у Конгресі Сполучених Штатів. І повинен вам сказати, що я спілкувався з нашими європейськими союзниками, а також із союзниками з інших країн, і думаю, що є широке міжнародне визнання того, що дії Путіна вимагають міжнародної відповідальності.

Росія намагається домінувати в Чорному морі та подавити торгівлю, яку ведуть сусідні держави, зокрема Україна. Щоб вони не могли тогувати через Чорне море. Ми хочемо переконатися, що безпека Чорного моря є питанням, яке хвилює Сполучені Штати та наших союзників по НАТО
Бен Кардін, сенатор-демократ, від штату Меріленд

К.Л.: Ви також підписали новий законопроект про встановлення стратегії США щодо Чорноморського регіону. Уточніть, будь ласка, яке саме бачення стратегії Сполучених Штатаів в Чорноморському регіоні, згідно з цим законопроектом?

Б.К.: Гельсінська комісія провела слухання щодо Чорного моря, також були проведені слухання в головному портовому місті Румунії, Констанці. На цих слуханнях було встановлено, що Росія намагається домінувати в Чорному морі та подавити торгівлю, яку ведуть сусідні держави, зокрема Україна. Щоб вони не могли торгувати через Чорне море. Безпека Чорного моря - питання, яке хвилює Сполучені Штати та наших союзників по НАТО. Ми хочемо розробити стратегію, яка визначить виклики, що створює Росія в Чорному морі. Ми маємо вжити заходів, щоб забезпечити вільну торгівлю. Очевидно, що необхідно працювати з усіма країнами Чорного моря, але особливо з країнами, які є нашими союзниками по НАТО, включаючи Туреччину.

К.Л.: Чи допоможе цей законопроект вивезти українське зерно з-під російської блокади? І якщо так, то яким чином?

Б.К.: Ми дуже прагнемо знайти шляхи, якими українська сільськогосподарська продукція зможе вийти на світовий ринок. Це важливо не лише для України як суверенної держави та її економіки - сьогодні ми говоримо про відсутність продовольчої безпеки у світі. Поставки з України є основним джерелом продовольства в усьому світі. Це частина нашої стратегії боротьби з голодом у світі.

Отже, так, існує кілька доступних маршрутів, у тому числі через Чорне море. Ми із певним нетерпінням чекали реалізації угоди, укладеної з Росією під егідою Туреччини та ООН. Але коли ця угода була укладена, російські війська атакували Одесу, що чітко демонструє - Путіну взагалі не можна довіряти. Нам потрібно знайти способи для створення безпечного проходу Чорним морем. Ми маємо розмінувати цей маршрут і дати зрозуміти російським Військово-Морським силам у Чорному морі, що існує міжнародна відповідальність. Що судноплавні шляхи мають залишатися відкритими та вільними».

Путіну не можна довіряти, не можна довіряти Росії. Не можна покладатись на те, що вони будуть дотримуватись укладених ними угод. Ми маємо продовжувати перемовини, але наші очі мають бути широко розплющеними, і ми повинні мати механізм примусового виконання
Бен Кардін

К.Л.: Яка ваша реакція як сенатора на російські обстріли порту в Одесі?

Б.К.: Це надзвичайно розчаровує, але це не дивує. Жодне звірство Росії вже не дивує нас. Вони жорстокі, вони чинять злочини проти людяності та беруть участь у геноциді. Тут вони кажуть міжнародній спільноті, що «ми визнаємо відповідальність за виведення українського зерна на світовий ринок», а потім майже того ж дня вони атакують головний порт. Це говорить нам про те, що ця кремлівська адміністрація не лише жорстока, але й брехлива. Вони намагаються ввести в оману міжнародне співтовариство, приховуючи свої справжні наміри задушити Україну і знищити її народ та державу. І це стосується не лише військових цілей, як ми бачимо, це також і цивільні

К.Л.: Удари по Одесі відбулися одразу на наступний день після підписання угоди в Стамбулі, яка мала сприяти вивільненню українського зерна. Який сигнал це дає демократичному світу щодо можливості вирішення цього конфлікту дипломатичним шляхом? Чи є зараз сенс вести переговори з Росією?

Б.К.: Як сказав пан Зеленський, президент України, ми завжди будемо готові до переговорів. Ми віримо в дипломатію, ми ніколи не станемо її розривати. Ми визнаємо, що нам потрібно говорити з нашими ворогами, щоб знайти спосіб покласти край цьому конфлікту. Тому ми продовжимо перемовини.

У Чорному морі є кілька судноплавних шляхів, які можуть бути доступними для цієї торгівлі. Вони потребують розмінування та гарантій захисту. Але ми вважаємо, що можемо захистити ці судноплавні шляхи
Бен Кардін

Але водночас, Путіну не можна довіряти, не можна довіряти Росії. Вони намагатимуться маніпулювати та використовувати кожну можливість у своїх воєнних інтересах. Не можна покладатись на те, що вони будуть дотримуватись укладених ними угод. Тож ми маємо продовжувати перемовини, але наші очі мають бути широко розплющеними, і ми повинні мати механізм примусового виконання. В судноплавних шляхах Чорного моря нам знадобляться міжнародні правоохоронні органи, щоб переконатися, що ці шляхи є безпечними

К.Л.: Якщо ми вже бачили дії Росії на дипломатичному рівні, то яким, на вашу думку, може бути ефективний спосіб звільнення українського зерна з портів саме зараз?

Б.К.: У Чорному морі є кілька судноплавних шляхів, які можуть бути доступними для цієї торгівлі. Вони потребують розмінування та гарантій захисту. Але ми вважаємо, що можемо захистити ці судноплавні шляхи, - визначити їх та узгодити перевізників, які цим займатимуться. Угода, укладена в Туреччині, дозволяє проводити інспекції, і ми вважаємо це добре. Це гуманітарні та економічні питання, а не військові. Тому ми будемо дотримуватися угоди, яка була укладена в Туреччині, але у нас будуть безпечні шляхи, якими ці судна зможуть рухатись.

К.Л.: Але що ви думаєте про можливість надати Україні ракети більшої дальності, щоб Україна змогла сама себе захистити? Самостійно гарантувати безпеку своїм портам і не шукати міжнародних гарантій та захисту.

Б.К.: По-перше, я хочу подякувати адміністрації Байдена за її лідерство не лише в Сполучених Штатах. Демонструючи на власному прикладі надання військової техніки Україні, адміністрація заручилась аналогічною воєнною підтримкою України на рівні міжнародної спільноти. Я дякую президенту Зеленському за визнання цього факту. Мужність українського народу та його лідерів надихає усіх нас. Тому ми хочемо зробити все можливе, щоб забезпечити необхідну військову техніку для захисту України.

Це був неспровокований напад Росії. Україна – це лінія фронту, але це не єдина лінія. Ми розуміємо: якщо Україна паде, Путін піде далі, атакуючи інші цілі, які не мають захисту НАТО. Але ми очікуємо, що він не зупиниться і там, намагаючись порушити також і кордони НАТО. Українська лінія фронту - це збереження суверенітету та демократії у світі.

Тож ми маємо зробити все, що в наших силах. Я оптимістично налаштований щодо постійних перемовин які ми ведемо. Я вважаю, що президент Зеленський є дуже ефективним у своїй комунікації з нами, у нас були прямі перемовини з Конгресом. Також, минулого тижня Конгрес відвідала і перша леді. Ми зустрічалися з багатьма лідерами парламенту та уряду. Тому я думаю, що є розуміння того, що саме потрібно Україні. Можуть виникнути певні розбіжності щодо термінів і типу обладнання, яке надається, але я вірю, що підтримка продовжується, і ми продовжимо надавати Україні те, що їй потрібно.

Дивіться також: "Москва навмисно не допускає харчові продукти до найбідніших людей у світі", - Держдеп.

Всі новини дня

Президентка Єврокомісії: «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини». Відео

Президентка Єврокомісії: «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:54 0:00

«Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, в тому числі за злочин агресії проти суверенної держави. Росія також повинна заплатити фінансово за вчинене спустошення», - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Ми – оркестр нової генерації». Тетяна Калініченко про виступ у Вашингтоні Київського Оркестру «Нова Ера». Інтерв'ю

Тетяна Калініченко: «у Вашингтоні відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал».

«Класичний концерт засвідчує демонстративну відповідь України на російське вторгнення», «По-справжньому «нова ера». Жоден музикант не старше 42 років, це – нова Україна, це – нове покоління, і вони рясніють талантом», – такі відгуки про виступ українського оркестру «Нова ера» лунали у Вашингтоні.

Благодійний концерт на підримку України, що відбувся у середині жовтня на сцені найбільшого концертного залу Вашингтона The Kennedy Center, об'єднав зусилля молодих українських музикантів з Київського Оркестру «Нова Ера» та відомого у всьому світі скрипаля Джошуа Белла. Кошти з концерту, включно з гонораром відомого скрипаля, відправили для платформи United 24, що збирає гроші на боротьбу з російською агресією. Про дебют українських музикантів у США та культурну дипломатію диригентка оркестру Тетяна Калініченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю «Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ілона Войтович: 18 жовтня оркестр Нова ера дебютував на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. Це також була ювілейна дата - 15-річчя оркестру. Але концерт був організований для збору коштів для платформи United 24 на підтримку України. Чи таким Ви собі уявляли ювілей оркестру?

Ми не лише інноваційний оркестр, ми - оркестр нової генерації.

Тетяна Калініченко: Коротка відповідь – не таким я уявляла наш ювілей. Але парадоксально, він відбувся на одній із визначних сцен світу. Я собі й навіть уявити не могла, що ми будемо грати перший концерт цього року разом на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. У залі було 2500 глядачів. Концерт готувався майже сім з половиною місяців – робота, якої можливо зараз не видно але це є результат зусиль дуже багатьох людей, особливо організаторів Chopivsky Family Foundation завдяки, яким цей концерт взагалі відбувся.

Я думаю, що ми і надалі будемо працювати в цьому напрямку і організовувати благодійні збори коштів і концерти. Єдине, що коли такий великий склад - 45 музикантів - це відбувається не так швидко як хотілось би.

І. В. У концерті також брав участь відомий скрипаль, лауреат премії Grammy Джошуа Белл. Розкажіть про його роль в оркестрі і, зокрема, про його виступ Вашингтоні.

Т. К. Він видатна суперзірка, видатний американський скрипаль. Він є наш давній партнер і друг. Ми співпрацюємо починаючи 2015 року. Ми договго вирішували питання відносно репертуару, що саме будемо грати. Опція саме із його концертом - скрипки із оркестром – декілька разів змінювалася, але після довгих місяців перемовин, ми вирішили зупинитися на концерті Макса Бруха. Це концерт для скрипки з оркестром.

На біс він виконав за власним бажання гімн України. Це з його боку був величезний жест на підтримку України.


І. В. Ваш оркестр називають інноваційним у жанрі класичної музики. У складі у вас міжнародні музиканти українського походження. Яким було ваше бачення в його заснування, і чи змінилося воно сьогодні в контексті культурної дипломатії?

З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали.

Т. К. Так, наші музиканти міжнародного рівня, вони всі з України. Якась частина зараз тимчасово перебуває за кордоном. Я також. З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали. Ми зараз тимчасово, нажаль, не можемо активно втілювати проекти але міжнародне визнання для мене було величезним пріоритетом з першого дня.

Окільки зараз Україна звучить скрізь, я бачу нас, як яскравих представників сучасної України. Я б сказала, що ми не лише інноваційний оркестр, ми – оркестр нової генерації. Тим більше ми є незалежний оркестр і наше місце в світі – активно представляти українську культуру. Я роблю все, щоб розширити спектр діяльності оркестру, гастрольні маршрути і, щоб саме «Нову Еру» з України почули якнайбільше у світі.

І. В. Щоб ви хотіли сьогодні сказати українцям? Можливо передати через музику, через мистецтво?

Т. К. Ми сказали зі сцени дуже багато. У нас була в програмі Симфонія № 7 Бетховена. Це одна з найоптимістичніших симфоній. Там дуже сильно відчувається дух перемоги. Разом з тим, там є дуже трагічна друга частина, яку часто називають реквієм. Але сам дух, загальний, цієї симфонії - це жага до життя і дух перемоги.

Ми на декілька кроків у чомусь випереджує увесь світ. І зараз Україна демонструє - цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Що би я хотіла сказати українцям? Наша країна – найкраща в світі. Саме зараз стало зрозуміло, коли багато, хто знаходиться за кордон, що у нас є дуже багато чого, що ми можемо повчити інші країни. Стало зрозуміло, що у нас країна майбутнього в прямому сенсі цього слова. Ми на декілька кроків у чомусь випереджуємо увесь світ. І зараз Україна демонструє цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Коли ми грали у Вашингтоні це дуже відчувалася. Було дуже багато відгуків, де відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал. І те саме стосується всіх українців.

Сподіваюся, що ми можемо передати і показати це, якомога більше глядачів у всьому світі. Я із нетерпінням чекаю, коли ми зможемо зіграти концерт в Києві удома, тому що це ні з чим не можна порівняти.

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Нафтогаз". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

Держдеп: «Війна в Україні пережене Сирію за найбільшою кількістю задокументованих злочинів в історії людства». Інтервʼю

Посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак. Фото зроблене 21 листопада 2022 року. VOA/Олексій Осика

Воєнні злочини – організована кампанія, яку російські сили здійснювали всюди, де були їх війська в Україні. Про це в інтервʼю Олексію Коваленку розповіла посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак. За її словами, війна в Україні, якщо цього вже не сталось, пережене Сирію за найбільшим показником кількості зафіксованих злочинів в історії людства.

Інтерв’ю було відредаговано для стислості та ясності.

Олексій Коваленко: Ви зараз очолюєте зусилля Державного департаменту, який наглядає за роботою із документування російських воєнних злочинів. Як ви можете порівняти вашу попередню роботу в Руанді та колишній Югославії з роботою, якою ви займаєтесь зараз та загалом самі злочини та їхній масштаб порівняно із злочинами, скоєними в Україні?

Також, систематичний характер деяких злочинів помітний всюди, де були розгорнуті російські сили, ми бачимо цілу низку різноманітних воєнних злочинів.
Бет Ван Скаак

Бет Ван Скаак: Є багато паралелей зараз із війною в колишній Югославії, в тому числі, коли йдеться про навмисні атаки, непропорційні та невибіркові атаки проти цивільного населення, облоги міст, де люди залишались у голоді та холоді, в них не було достатньо їжі чи енергії. У Руанді ми бачили порушення проти осіб, які стали мішенню за етнічною ознакою. І ми бачимо, що вся Україна за національною ознакою під ударом Росії. Також, систематичний характер деяких злочинів помітний всюди, де були розгорнуті російські сили, ми бачимо цілу низку різних воєнних злочинів.

Це включає в себе все: від бомбардувань цивільної інфраструктури до насильства, страт, тортур. В усіх цих конфліктах ми бачили сексуальне насильство. Ми бачимо це і тут, в Україні. Є достовірні повідомлення про те, що жінки, дівчата, навіть чоловіки і хлопчики піддаються сексуальному насильству, коли вони перебувають від вартою російських сил. Це жахливі паралелі.

О.К.: Нещодавно ви порівняли воєнні злочини, скоєні в Україні із воєнними злочинами, скоєними під час Другої світової війни. Можете детальніше розповісти про це порівняння?

Б.В.С.: Друга світова війна була класичним міжнародним військовим конфліктом, в якому Німеччина та Японія вдерлись до суверенних держав, щоб анексувати їхні території. Ми зараз бачимо те саме. Так само ми бачимо, що системні порушення не просто дії якихось вигнанців чи окремих підрозділів, а відповідальність мусить йти до найвищого командування, бо ми бачимо ці порушення всюди, де діють російські сили. Таке системне насильство схоже на те, що було під час Другої світової війни.

О.К.: За кілька тижнів після звільнення Херсона українська влада зафіксувала понад 460 воєнних злочинів, скоєних російськими солдатами під час окупації. Загальна кількість злочинів по всій країні сягає десятків тисяч. Як, на вашу думку, виглядає справедливість для тих, хто постраждав він російських воєнних злочинів?

Таке системне насильство схоже на те, що було під час Другої світової війни.
Бет Ван Скаак

Б.В.С.: Кожного разу, коли звільняють українські території від російських військ, ми бачимо цілі серії того, що потенційно може бути воєнними злочинами. Генпрокуратура робить чудову роботу із фіксування цих порушень. І зараз йдеться про десятки тисяч. Тому завдання полягатиме в тому, в якому порядку розслідувати ці злочини. На щастя, зараз є кілька шляхів досягнення справедливості. На передовій цього процесу буде сам генпрокурор та його команда, яка працює на місцях.

Міжнародний кримінальний суд також має юрисдикцію. Також є ще один шлях – суди по всьому світу. Тому, коли російські злочинці почнуть подорожувати, ці суди зможуть потенційно взяти під варту обвинувачених та продовжити судове переслідування.

О.К.: Кілька днів тому Держдеп опублікував звіт Conflict Observatory, в якому йдеться про те, що застосування тортур, нелюдського поводження було частиною навмисної російської кампанії. Чи ви вважаєте, що Росія свідомо використовує воєнні злочини як стратегію ведення війни?

Б.В.С.: Conflict Observatory розглянули різні типи воєнних злочинів, включно із нападами на лікарні, фільтраційні операції, атаки на обʼєкти культурної спадщини. Будь-хто, хто перебуває під вартою іноземних бойових сил, має право на гуманне поводження. Якщо це не забезпечується – це може бути воєнним злочином. Коли ми чуємо достовірні повідомлення про жорстоке поводження з особами, яких тримають у жахливих умовах, їм відмовляють у їжі, воді, навіть піддають страті – все це є злочинами. Ми бачимо такі речі в багатьох місцях позбавлення волі. Йдеться не тільки про військовополонених, а й про звичайних цивільних осіб, які потрапили в полон, усі ці випадки переслідуватимуться як воєнні злочини.

О.К.: А що на рахунок депортації та примусового усиновлення дітей. Були неодноразові повідомлення про подібні випадки із дітьми із Маріуполя та інших окупованих міст. Чи ви класифікуєте ці випадки як воєнні злочини? Чи це теж частина воєнної стратегії Росії?

Б.В.С.: Ми знаємо, що в цій ситуації тисячі дітей. Наскільки ми розуміємо, тисячі дітей викрали, вивезли та потім, ймовірно, всиновили в Росії. І не обов’язково ці діти – сироти. Вони мають сімʼю, яка може ними опікуватись. З моменту, коли вони потрапляють на територію Росії, відслідкувати їхнє місцезнаходження неможливо. Їх усиновляють, змушують використовувати російську мову тощо. За все це можна притягнути до кримінальної відповідальності як за примусову депортацію за міжнародним правом.

О.К.: З існуючими доказами, в тому числі тими доказами воєнних злочинів, які має Державний департамент, чи мають США та світ визнати воєнні злочини Росії в Україні геноцидом проти українського народу?

Б.В.С.: Розслідування досі триває. Я знаю, що Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію у справах щодо геноциду, так само як має і Генеральна прокуратура України. Тому вони вирішуватимуть, чи будуть кваліфікувати ці злочини як геноцид. Злочин геноциду передбачає навмисне націлювання на групу населення з наміром повністю або частково знищити цю групу. Існують різні шляхи, якими вчиняється геноцид.

Думаю, що конфлікт в Україні незабаром, якщо цього вже не сталось, пережене Сирію за найбільшим показником кількості зафіксованих злочинів в історії людства.  
Бет Ван Скаак

Але одним із різновидів доказів, які розглядали прокурори у справах трибуналів в Югославії та Руанді, є необґрунтована жорстокість. Це могли бути напади на людей, які тікали з якоїсь території, цілеспрямовані атаки проти членів певної групи населення, а також масштаб сексуального насильства та інших форм насильства проти цивільного населення. Таким чином, це все типи доказів, які прокурори у майбутньому можуть брати до уваги, якщо вирішать розглядати ці справи як геноцид.

Думаю, що конфлікт в Україні незабаром, якщо цього вже не сталось, пережене Сирію за найбільшим показником кількості зафіксованих злочинів в історії людства.

О.К.: Доктрина відповідальності посадових осіб вищого рівня в міжнародному праві означає, що вище військове керівництво мусить нести відповідальність перед законом за воєнні злочини їхніх підлеглих. Чи ви очікуєте, що російське керівництво, включно із армійським керівництвом та владою Росії понесуть відповідальність перед законом?

Б.В.С.: Справжня проблема полягає в тому, як затримати обвинувачених. Поки російські злочинці залишаються в Росії, за відсутності політичної трансформації вони залишаться безкарними. Тому протягом багатьох років потрібно тримати відкритими ці справи, допоки російські злочинці не почнуть подорожувати. І ми бачили як це відбувалось у випадку із іншими конфліктами, коли все заспокоювалось. Вони хочуть подорожувати, ходити по магазинах, відвідувати своїх дітей. За будь-якої причини, коли вони залишать свій безпечний притулок, прокурори будуть напоготові з обвинуваченнями на руках і зможуть висунути ці звинувачення та порушити справи проти них. Багато хто з вищого керівництва Чилі, наприклад, генерал Августо Піночет або лідер колишньої Югославії Слободан Мілошевич – вони ніколи не очікували опинитись у залі суду, та, виявились неправими.

О.К.: Ви згадали Слободана Мілошевича. То що на рахунок самого Володимира Путіна? Один з американських сенаторів та деякі європейські лідери порівнювали Путіна із Мілошевичем. З усіма доказами, які доводять причетність Путіна до воєнних злочинів та до первинного злочину агресії проти суверенної держави – чи має бути трибунал для Путіна – такий який був для Мілошевича?

Б.В.С.: Теоретично, Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію над президентом Путіним, якщо вони зможуть взяти його під варту. На відміну від українських судів, Міжнародний кримінальний суд не може продовжувати розслідування за відсутності підозрюваного під вартою. Вони можуть підтвердити обвинувальний висновок, але не можуть рухатись далі. Існує ймовірність притягнути його до кримінальної відповідальності.

Ми бачимо закономірності в усіх регіонах, де були розгорнуті російські сили. Це може закласти основу для відповідальності за ланцюжком вищого командування. Тому що це доводить, що це не поодинокі випадки, це – результати наказів або неспроможності чи небажання вищого керівництва належним чином контролювати свої війська. Думаю, що також можна додати і фільтраційні операції, для яких потрібні будівлі та інфраструктура. Все це потребувало організації. Це неможливо зробити на нижньому рівні.

О.К.: Посол Ван Скаак, ви згадали можливість притягнути злочинців до відповідальності у випадку, якщо вони подорожуватимуть в майбутньому. Чи ви очікуєте, що багато країн погодяться екстрадувати цих воєнних злочинців?

Б.В.С.: Так – або переслідувати злочини або екстрадувати. Багато країн є учасниками договорів, які вимагають цього. Думаю, ситуація в Сирії є чудовим прикладом. Тоді багато військових намагались втекти. Деякі були перебіжчиками, деякі просто намагались втекти.

Деякі з них виїжджали з різних причин у особистих цілях. У кінцевому підсумку їх ідентифікували європейські країни та притягнули до відповідальності, а потім злочинці відбували покарання за вчинення міжнародних злочинів. Це включно із випадками у Швеції, Франції та Німеччині, включно із високопоставленими фігурами режиму Асада. Цей сценарій повторюватиметься, коли російські злочинці почнуть подорожувати.

О.К.: Україна має двопартійну підтримку в Конгресі США. Чи може змінитись підтримка зусиль Держдепу щодо притягнення до відповідальності за воєнні злочини після проміжних виборів?

Б.В.С.: Я думаю, що ми й надалі будемо бачити сильно двопартійну підтримку з питань досягнення справедливості та правосуддя. Звісно, є невеликі зміни стосовно конкретних осіб, але, думаю, що тенденція підтримки дуже чітка. Двопартійна група сенаторів нещодавно відвідала Гаагу, щоб зустрітися з представниками Міжнародного кримінального суду, щоб висловити підтримку Сполученими Штатами розслідування.

Ми також бачимо, як величезна кількість гуманітарної допомоги надходить до України, щоб допомогти українським цивільним, багато з яких живуть у дуже важких умовах, і ми продовжуємо робити все можливе, щоб зміцнити Україну на полі бою. Я не очікую великих змін у цьому. Сполучені Штати віддані досягненню справедливості та притягнення до відповідальності за злочини в Україні та інших країнах світу. Це питання завжди мало підтримку обох партій. Мій офіс і той факт, що він має фінансування є свідченням двопартійної підтримки цього на Капітолійському пагорбі.

Дивіться також: Держдеп: «Системне насильство російських сил в Україні можна порівняти з Другою світовою». Інтервʼю

Держдеп: «Системне насильство російських сил в Україні можна порівняти з Другою світовою». Інтервʼю

Воєнні злочини – організована кампанія, яку російські сили здійснювали на тимчасово окупованих територіях в Україні. Про це в інтервʼю Олексію Коваленко розповіла посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак.

Більше

XS
SM
MD
LG