Спеціальні потреби

Актуально

Якою могла би бути гуманітарна безконфліктна зона на заході України – Ян Бжезінський

Внутрішньо переміщені особи виглядають з автобуса в центрі біженців у Запоріжжі, Україна, 25 березня 2022 року. AP Photo/Євген Малолетка

Створити безпечну зону в західній частині України за допомогою сил НАТО – таку ідею запропонував колишній заступник помічника міністра оборони США з питань Європи та НАТО Ян Бжезінський.

«Я серед тих, хто вірить, що є можливість і, можливо, невідкладний пріоритет створення в Україні гуманітарної безконфліктної зони, використовуючи можливості, створені безконфліктними територіями, переважно на заході України, де немає російських військ», - сказав він.

Як повідомляли у BBC, після надзвичайного саміту НАТО генеральний секретар Альянсу заявив, що той не має наміру відправляти миротворців в Україну. За словами цього ЗМІ, Альянс має "відповідальність зробити так, щоб цей конфлікт не став повномасштабною війною між НАТО і Росією".

Білий дім, НАТО також виступили проти запровадження безпольотної зони над Україною.

Міністр закордонних справ Росії Лавров заявляв, що спрямування миротворців НАТО до Україну призвело б до зіткнення Збройних сил Росії та Альянсу.

За словами Бжезінського, безпечна зона перебувала би під охороною сил швидкого реагування НАТО чи інших міжнародних сил, які не здійснюватимуть атак на російські сили, але забезпечать можливість безпечного перебування там місцевих мешканців, внутрішньо-переміщених осіб, лікування поранених та, за найгіршого сценарію, безперервність існування української держави.

Ця ідея, про яку раніше експерт писав на сторінках видання «Форбс», пролунала під час віртуального обговорення результатів минулотижневого саміту НАТО у Брюсселі, організованого фондом “Україна-США” у Вашингтоні у середу, 30 березня.

Крім Бжезінського, у конференції також взяли участь генерал Філіп Брідлав, колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаними збройними силами в Європі, та Олександр Вершбоу, колишній заступник Генерального секретаря НАТО та екс-посол США в Росії.

Відповідаючи на питання «Голосу Америки», Бжезінський пояснив, що сили НАТО можуть перебувати в гуманітарній безконфліктній зоні тривалий час і що ризик прямого конфлікту із Росією він оцінює як низький.

«Виходячи з дій російських військ в Україні сьогодні, я сумніваюся, що вони хотіли б додати до цього і без того важкого тягаря, конфронтацію із силами, які очевидно набагато перевершують російські сили. За наявності політичної волі цю операцію реально зробити».

Учасники конференції також погодилися, що США та країни-члени НАТО мусять посилити свою підтримку Україні і що час (який триває війна)не на боці української держави.

«Є деякі країни, і я б твердо поставив Сполучені Штати в цей список, які не так вже добре виконують свої обіцянки, - сказав Брідлав. - Думаю, Сполучені Штати почали повільно постачати "Стінгери" (переносні зенітно-ракетні комплекси - ГА), що зашкодило у довгостроковій перспективі».

Також, каже генерал, США багато обговорювали, але так і не надали системи ППО, що працюють на середніх та великих висотах, та крилаті ракети берегової оборони, що, за його словами, має бути головною увагою вищого керівництва.

«Я думаю, що нашому найвищому керівництву також треба серйозно замислитися щодо надання деяких більш приземлених речей, які їм (українцям - ГА) зараз потрібні, - боєприпасів, артилерійських снарядів, медичних матеріалів і так далі», - сказав Брідлав.

Під час саміту НАТО, сказав Вершбоу, були певні оголошення щодо надання «ракет берегової оборони, систем протиповітряної оборони далекої дії, таких як С-300, але, на жаль, нічого не змінилося навіть через тиждень після саміту».

Експерти оцінили санкційний тиск проти Росії також як недостатньо жорсткий.

«Що потрібно, але не було зроблено, - це запровадження повного торгового ембарго на Росію. Особливу увагу потрібно приділити споживанню та закупівлі російської нафти та газу. Ви тільки подумайте: у 2021-му Захід, переважно Західна Європа, закупили російської нафти та газу на 489 мільярдів доларів. Це понад мільярд доларів на день. Багато що з цього триває. Можна з упевненістю сказати, що ці закупівлі російської нафти і газу забезпечують російську скарбницю мільярдами доларів щотижня, які використовуються для фінансування вторгнення», - сказав Бжезінський.

Також учасники конференції обговорили де факто стримувальний ефект, який мають погрози Путіним застосувати ядерну зброю, на можливість Заходу надавати військову підтримку України.

«Я не хочу використовувати погане слово, але ми зробили ірраціональний висновок, що якщо ми щось зробимо, Путін розпочне Третю світову війну. І він сприяв створенню цього середовища, він промовляє до цього середовища, практично повністю стримуючи Захід. Ми повинні раціонально розібратися з деякими з цих аргументів, поговорити про ризики», - сказав Брідлав.

Усі учасники конференції були серед підписантів відкритого листа до Адміністрації Президента Байдена із закликом встановити обмежену зону заборонену для польотів над Україною. Цю кампанію, яка не досягла успіху, очолив ведучий круглого столу та співзасновник фонду "Україна-США" Роберт Макконелл.

У статті використано матеріали РБК, BBC, ТАСС.

Всі новини дня

"Тиск на Україну". Експерти реагують на статтю NYT, де мовиться, що Київ для компромісу має поступитись територіями 

Мапа російського уряду щодо вторгнення в Україну. Презентована 25 березня 2022 року 

Низка міжнародних експертів, які спостерігають за подіями в Україні, розкритикували редакційну статтю New York Times, де автори, серед іншого, допустили, що Україна буде змушена поступитись територіями Росії.

“Не в найкращих інтересах Америки - поринути у тотальну війну з Росією, навіть якщо мир шляхом переговорів може вимагати від України ухвалення складних рішень. … Якщо конфлікт все таки призведе до реальних переговорів, українським лідерам доведеться ухвалити болючі територіальні рішення, яких потребуватиме будь-який компроміс”, - мовиться у статті NYT від 19 травня цього року.

“Вирішальна воєнна перемога України над Росією, в результаті якої Україна повертає собі всі території, захоплені Росією з 2014 року, не є реалістичною метою”, - продовжують автори статті.

Вони закликають Байдена виставити рамки, як довго Україну можна підтримувати та допомагати їй: “Байден має чітко дати зрозуміти президенту Зеленському та українському народу, що є межа того, як далеко США та НАТО можуть зайти у протистоянні з Росією, і також є межа, скільки зброї, грошей та політичної підтримки можуть надати США”.

“Пан Путін вклав надто багато особистого престижу у це вторгнення, щоб відступити”, - пишуть редактори газети NYT.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради”, дивується, чому на Заході турбуються збереженням репутації російського президента.

“Я не розумію, чому б хтось хотів, щоб найгірша зараз людина на землі - Володимир Путін - зміг зберегти своє обличчя? Яку мораль ви відстоюєте? Скажіть мені. Чому ви не хочете, щоб він зазнав поразки і був позбавлений влади, так як я цього хочу?” - твітує Аслунд.

У своєму наступному твіті Аслунд критикує деяких європейських лідерів за загравання з Росією: "Я б закликав Макрона та Шольца припинити балувати Путіна своїми шкідливими телефонними дзвінками. Якщо ви не знаєте, що робити, дотримуйтеся клятви Гіппократа: «Не шкодьте!»

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, а також автор книги Connected Soldiers, на своїй Twitter сторінці пропонує три умови, після яких Україна може домовлятися з Росією про мир: “1 - Відведення усіх військ Росії від суверенної території України. 2. Повернення додому кожного українського громадянина, викраденого Росією. 3. План щодо виплат за всі руйнування, скоєні незаконним вторгнення Росії”.

Російський політичний активіст Гаррі Каспаров називає статтю в американському виданні NYT тиском на Україну.

“Огидно. Це той самий тиск на Україну з боку її “союзників”, які повторюють лінію Кремля, що він хоче миру, але продовжує путінську окупацію і геноцид. За 24 години одні й ті ж кремлівські меседжі - в New York Times, BBC та від міністра закордонних справ Франції", - пише у Twitter Каспаров.

"Це не випадковість, ця "мирна" кампанія виходить із Кремля саме тоді, коли на шляху з’являється все більше й все краща зброя зі США. Це старий трюк Путіна: захопити територію силою, а потім закликати до припинення вогню для консолідації, із допомогою західних миротворців", - додає у Твітері Каспаров.

Олександр Щерба, який раніше був послом України в Австрії, а нині - головний радник голови правління НАК "Нафтогаз України" не приховує емоцій, коментуючи редакційну колонку газети.

“Лише почитайте ганебну редакційну колонку New York Times. Річ, яку вони не розуміють: очікування “важких рішень” від України (поступитися більшими територіями) означає масовий терор та геноцид на територіях, якими поступились. Ми не можемо годувати крокодила своїми людьми. Відтак ми будемо боротися, зі згодою чи без згоди на це від New York Times", - пише український дипломат.

Його американський колега, колишній посол США в Росії (2011–2014 рр) Майкл Макфол натомість закликає лідерів США та Європи почати надавати Україні більш якісне озброєння і пришвидшити темпи його надсилання.

“Якщо лідери США та Європи хочуть закінчення війни в Україні якомога швидше, тоді вони якомога швидше повинні надати Україні більше зброї і кращу зброю, щоб зупинити окупаційну армію Путіна. Надсилання в Україну менш якісної зброї повільнішими темпами лише продовжуватиме цю війну”, - зазначив американський дипломат.

На позицію редакції NYT відреагував і радник українського президента Михайло Подоляк. За його словами, Україна вважає, що будь-які поступки перед ворогом - це відкладена на пізніше війна. Він запевнив, що Київ не торгуватиме суверенітетом, людьми чи територією.

Зеленський, Залужний та Мусаєва - у сотні найбільш впливових людей року за версією Time

Президент України Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний потрапили до сотні найвпливовіших людей року за версією видання Time в категорії «Лідери». Причому розділ про президента Зеленського написав президент США Джо Байден.

«Коли Володимир Путін розв'язав брутальну війну проти України, і українцям потрібен був лідер, слова Володимира Зеленського прокотились всім світом – президент тут», - починає свою статтю Байден. Він зауважує, що в особі Зеленського народ України має лідера, вартого його сміливості та стійкості.

«Кожного разу, коли ми говоримо, я чую в голосі президента Зеленського безмежну рішучість людини, яка глибоко вірить у свій обов'язок перед своїм народом та кожного дня виконує священну відповідальність вести свою націю у ці темні та важкі часи», - пише Байден.

Він додає, що країни вільного світу, натхненні прикладом президента Зеленського, більш об'єднані, більш рішучі та більш цілеспрямовані, ніж будь-коли в сучасній історії.

«За підтримки США, наших союзників та партнерів, він залишив свій слід в історії та довів світу, що Україна витримає, і що українці досягнуть демократичного майбутнього, якого вони так довго хотіли», - завершує статтю Байден.

«Посеред цього хаосу, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний виявився військовим головою, якого потребувала країна, пише про Залужного його колега Голова об'єднаного комітету начальників штабів американської армії генерал Марк Міллі. Він зазначає, що за лідерства Залужного, українська армія змогла швидко адаптуватися на полі бою з росіянами.

«Потенціал війни між великими силами росте. Українці, які захищають свою батьківщину проти російської агресії неймовірні. Генерал Залужний – людина, яка стоїть за цими зусиллями та несе величезний тягар лідерства у бою. Його роботу запам'ятає історія», - пише Міллі.

Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди» попала в список сотні найвпливовіших людей року в категорії «Інноватори».

«У найкривавішій війні в Європі у цьому столітті Україна бореться за своє майбутнє та право існувати. Севгіль Мусаєва, головна редакторка топового незалежного новинного сайту «Українська правда», переконується, що її видання висвітлює всі аспекти конфлікту», - пише колега Севгіль Ферріс-Ротман.

Вона зазначає, що під лідерством Мусаєвої журналісти УП висвітлюють широкий спектр тем – від російських воєнних злочинів до історій героїв-українців та списків яхт та літаків російських олігархів.

«Я почуваю себе гарячою лінією», - каже Time Мусаєва. Кожного дня вона отримує понад 100 повідомлень з порадами та проханнями про допомогу.

«Мусаєва добре знає силу своєї команди, яка документує правду – Одного дня Україна буде вільною», - пише Ферріс-Ротман.

Остаточний список сотні найбільш впливових людей світу обирають редактори видання після того, як за них голосують читачі. 19 травня Тайм повідомив, що Зеленський очолив список читацького голосування, отримавши понад 3,3 мільйона голосів.

У березні цього року Time розмістив на обкладинці номеру цитату з виступу президента Зеленського «Життя переможе світ, а світ- темряву»

У цьогорічному списку сотні найбільш впливових людей світу крім інших також опинились Джо Байден, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президентка єровпейського центробанку Крістін Лагард та очільник Китаю Сі Цзіньпін.

В матеріалі використані джерела видання Time.

Країни Балтії та Словаччина закликають використовувати російські активи для відбудови України – Reuters

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас, прем'єр-міністр Латвії Крісьяніс Каріньш та прем'єр-міністр Литви Інґріда Сімоніте позують для ЗМІ в Ризі, Латвія, 4 лютого 2022 року. REUTERS/Ints Kalnins

Литва, Словаччина, Латвія та Естонія у вівторок, 24 травня, закликатимуть до конфіскації російських активів, заморожених Європейським Союзом, для фінансування відбудови України та компенсації постраждалим від російського вторгнення. Про це йдеться у спільному листі чотирьох країн, з яким ознайомилося агентство Reuters.

"Суттєву частину витрат на відбудову України, включаючи компенсацію жертвам російської військової агресії, має покрити Росія", - йдеться у листі, який має бути представлений міністрам фінансів ЄС у вівторок.

У листі зазначається, що країни ЄС та партнери, які вже заморозили активи, що належать російським фізичним і юридичним особам, і резерви центробанку Росії, мають визначити «законні шляхи максимального використання цих ресурсів як джерела фінансування – як для витрат на постійні зусилля України, щоб протистояти російській агресії, так і для повоєнної відбудови країни».

ЄС наразі заморозив активи російських і білоруських олігархів і організацій на суму близько 30 мільярдів євро та резерви центробанку на суму близько 300 мільярдів доларів.

За оцінкою проекту «Росія заплатить», який здійснюється Аналітичним центром при Київській школі економіки спільно з Офісом Президента України та українським урядом, станом на 19 травня, «загальна сума прямих задокументованих збитків для інфраструктури складає майже $97.4 млрд або 2.9 трлн гривень».

У Палаті представників США 8 травня за двопартійної підтримки був зареєстрований законопроект, «Змусити Росію заплатити», яким Конгрес, у разі затвердження законопроекту, уповноважить Міністерство фінансів створити в рамках свої установи Український фонд гуманітарної допомоги та передати туди захоплені російські активи. Міністр фінансів уповноважується спрямовувати ці кошти на гуманітарну та військову допомогу України та відбудову її інфраструктури.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00

Рамштайн-2: США відзначили поставки Україні протикорабельних систем з Данії, гелікоптерів з Чехії

Міністр оборони США Ллойд Остін, фото від 5 квітня 2022 року(AP Photo/Еван Вуччі)

Приблизно 20 країн оголосили про нову оборонну допомогу Україні під час засідання Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2" у понеділок, 23 травня. Італія, Греція, Норвегія та Польща - серед країн, які оголосили про надання нової допомоги Україні, вказав очільник Пентагону Ллойд Остін на прес-конференції за результатами зустрічі.

Остін назвав засідання успішним та продуктивним, а заяви країн про допомогу Україні - справжнім прогресом.

Американський посадовець особливо відзначив поставки Україні протикорабельних установок "гарпун" та ракет від Данії, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя" а також "значну підтримку з боку Чеської Республіки", яка надає Україні ударні гелікоптери, танки та ракетні системи. Остін також наголосив на тому, що Велика Британія докладає значних зусиль з координациї безпекової допомоги Україні і надає значні поставки.

Оборонні потреби України, вказав Остін, відповідаючи на питання журналістів, залишились практично тими самими, що і чотири тижні тому, коли відбулось засідання "Рамштайн-1". Ці потреби включають зброю дальної дії, броньовані машини, а саме танки та бронетранспортери, спорядження для безпілотників, сказав він.

Посадовець відзначив, що в цій фазі війни основною є артилерійська боротьба. "В останні декілька тижнів є серйозний обмін артилерійським вогнем", - додав він.

Як повідомляв Голос Америки, відкриваючи засідання, Остін прокоментував хід війни в Україні. Він сказав: "Впродовж трьох місяців Україна воює і виявляє відданість та тактичну винахідливість проти абсолютно непровокованого вторгнення з боку значно більшого сусіда".

"Україна вже отримала історичну перемогу в битві за Київ", що змусило Путіна змінити фокус війни і зосередити сили на нападі на півдні та сході, додав посадовець. Він відзначив, що в цій новій фазі "Україна бореться так само потужно і так само добре. Українські збройні сили вміло використовують як нові, так і старі засоби. Вони зупинили наступ Росії на сході і продовжують переймати ініціативу".

Дивіться також: У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

Компанія Starbucks повністю вийшла з російського ринку

Архів - Люди чекають своїх замовлень біля кав'ярні Starbucks у Москві, Росія, 29 жовтня 2021 року.

Компанія Starbucks цілком припинила ведення бізнесу в Росії, в тому числі і доставку до Росії своїх продуктів. Про це повідомив голова компанії Кевін Джонсон. Рішення про такий крок було прийнято 8 травня.

«Starbucks прийняв рішення вийти з (російського-ред.) ринку та не мати на ньому ніякої брендової присутності», - йдеться у прес-релізі.

Компанія продовжить підтримувати майже 2000 колишніх робітників в Росії, в тому числі продовжить протягом півроку виплачувати заробітну плату та допоможе їм знайти нову роботу за межами Starbucks. В Росії компанія мала 130 кав`ярень, де працювало 2000 працівників.

У попередньому зверненні до працівників від 4 березня Кевін Джонсон написав, що компанія засуджує неспровоковані, невиправдані та жахливі напади Росії на Україну та висловив співчуття тим, хто стали жертвами цих нападів.

«Вторгнення та гуманітарний вплив цієї війни спустошують та створюють ланцюжкову реакцію по всьому світу…У такі часи, як компанія, як партнери, ми намагаємось не стояти осторонь», - йдеться у листі.

Від 4 березня компанія оголосила, що віддаватиме всі прибутки від бізнесу в Росії на гуманітарні потреби для України. Також Starbucks виділив 500 тисяч доларів World Central Kitchen та Червоному Хресту на гуманітарні потреби в Україні.

За підпахунками дослідників Єльського Університету, Росію через її війну проти України повністю чи частково залишили понад 1000 західних компаній.

Дивіться також: Як буде, ймовірно, розпадатися РФ: аналіз американського дослідника Януша Бугайські. Відео

Більше

XS
SM
MD
LG