Актуально
Мирний план Китаю щодо України: за і проти. Коментарі політиків та експертів
Пропозиції Китаю щодо мирного врегулювання в Україні, висунуті у річницю російської агресії, що забрала сотні тисяч життів, викликали суперечливі реакції серед політиків та експертів. Пекін, який намагається представити себе нейтральним посередником, зазнає дедалі більшого тиску з боку Сполучених Штатів та їхніх союзників через дії, які на Заході сприймають як непряму підтримку Москви.
План, що складається з 12 пунктів, опублікований міністерством закордонних справ КНР, повторює давню позицію Пекіна, згідно з якою «суверенітет, незалежність і територіальна цілісність усіх країн повинні бути ефективно гарантовані».
Він наголошує на неприйнятності використання ядерної зброї та передбачає, зокрема, створення безпечних умов для атомних електростанцій та гуманітарних коридорів, для евакуації цивільного населення, а також передбачає кроки для забезпечення експорту зерна після того, як блокування Росією українських портів у Чорному морі торік спричинило стрибок світових цін на продовольство.
Одночасно із закликами до відновлення мирних переговорів Китай вважає за необхідне припинити односторонні санкції Заходу проти Росії. У плані також засуджується «менталітет холодної війни», який Пекін називає «глобальне домінування Сполучених Штатів і їхнє втручання у справи інших країн».
Президент Зеленський готовий зустрітися з керівником Китаю для обговорення плану
Під час пресконференції у Києві президент України Володимир Зеленський заявив у п'ятницю, що планує зустрітися зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпінем після того, як Китай опублікував свої пропозиції.
«Я маю намір зустрітися з Сі Цзіньпіном. Це буде важливо для глобальної безпеки. Китай поважає територіальну цілісність і повинен зробити все, щоб Росія залишила територію України», – сказав Зеленський і додав: «Я хочу вірити, що Китай буде на боці справедливого світу, тобто на нашому боці».
Він сказав, що найголовніше для України, щоб Китай не постачав зброю Росії – «для мене це дуже важливо, це пункт номер один», – сказав Зеленський. США звинувачують Пекін у таких намірах. Китай заперечує.
Радник президента України Михайло Подоляк заявив, що будь-який план припинення війни Росії в Україні має передбачати виведення російських військ з території України назад до кордонів 1991 року.
«Будь-який «мирний план» лише з припиненням вогню і, як наслідок, новою лінією розмежування та продовженням окупації української території — це не про мир, а про замороження війни, поразку України та наступні етапи геноциду з боку Росії», – сказав він у Twitter.
В ООН привітали пропозиції Китаю, особливо про неприпустимість використання ядерної зброї
Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік назвав пропозицію Китаю «важливим внеском», наголосивши на заклику Пекіна уникати використання ядерної зброї.
«Я вважаю, що план, запропонований урядом Китаю, є важливим внеском. Я вважаю, що заклик до необхідності уникати використання ядерної зброї є особливо важливим», - сказав речник Антоніу Гутерріша у п'ятницю на пресконференції в Нью-Йорку.
«Ми всі несемо колективну відповідальність робити все можливе для досягнення справедливого миру», – додав він.
Західні політики поставилися до китайського плану прохолодніше
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Пекін не може вести переговори про припинення війни через брак довіри до позиції Пекіна.
«Китай не має великої довіри, оскільки вони не змогли засудити незаконне вторгнення в Україну», – сказав Генсек НАТО журналістам під час пресконференції в Таллінні.
Столтенберг також нагадав, що Пекін підписав угоду з президентом Росії Володимиром Путіним за кілька днів до вторгнення, та декларував «необмежене партнерство» з Росією.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтримала погляд Столтенберга, заявивши, що пропозиції Китаю потрібно розглядати в контексті його дружби з Росією.
«Ви повинні бачити їх на певному тлі, і це тло, на якому Китай уже був, підписавши, наприклад, необмежену дружбу прямо перед вторгненням», — сказала вона і додала, що у пропозиціях Пекіна не видно самого мирного плану, а лише деякі принципи.
Речник уряду Німеччини зазначив, що в пропозиції відсутні важливі елементи, такі як заклик до виведення російських військ.
«Важливо, щоб Китай зараз обговорював ці ідеї безпосередньо з Україною, оскільки це єдиний спосіб знайти збалансоване рішення, яке враховує законні інтереси України», – сказав німецький урядовець.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарc Рінкевичc заявив, що передумовою миру в Україні є вивід російських військ з усієї території України.
«Щодо запропонованого Китаєм плану з 12 пунктів я наголосив, що єдиною основою для тривалого миру в Україні є суворе дотримання міжнародного права, залишення російською армією української території та відновлення її територіальної цілісності», – написав латвійський міністр у Твітері.
План «ні про що», або план, який би «підтримала більшість світу» – експерти розійшлися в оцінках
Британський військовий експерт Філіпс О’Браян каже, що китайські пропозиції не містять нічого нового і повторюють загальновідомі тези.
«Переважно «ні про що», з невеликою кількістю деталей і великою кількістю банальностей», – зауважує у своєму твіті професор стратегічних досліджень шотландського університету Сент-Ендрю.
Президент Ради з міжнародних відносин у США Ричард Хаас вважає, що у пропозиції відсутнє головне – «заклик до Росії вивести свої збройні сили з України».
«Приємно бачити, що Китай виступає проти використання ядерної зброї та нападів на атомні станції, але заклик до безумовного припинення вогню суперечить першому принципу поваги до суверенітету. Відсутній заклик до Росії вивести свої збройні сили з України», – твітує експерт з закордонної політики.
Колишній посол США у Росії, а нині професор Стенфордського університету Майкл Макфол вважає, що не потрібно відволікатися від головного мирного плану – того, який запропонував президент Зеленський. І саме його потрібно обговорювати.
«Світ повинен прийняти мирну пропозицію Зеленського та саміт миру», – пише Макфол у Твітері.
Натомість інший експерт зі закордонної політики, президент аналітичної компанії Eurasia Group Іан Бреммер звертає увагу на те, що Китай, на його думку, виявився виразником інтересів «більшості населення світу», які «номінально підтримують територіальну цілісність України, а водночас бажають припинення вогню та скасування санкцій».
«Мирний план Китаю щодо України представляє точку зору більшості населення світу – номінально підтримують територіальну цілісність України, водночас бажаючи припинення вогню та скасування санкцій», – написав він у Твітері.
Відомий британський інвестор та критик Кремля Білл Браудер взагалі не вважає, що Китаю ідеться про мир. На його думку, розмови про мир – лише для відводу очей, а насправді Китай, за словами Браудера, планує допомагати Росії, що може мати катастрофічні наслідки для світу.
«Китай лукаво виступив із «мирним планом» із 12 пунктів у той самий час, коли вони почали обговорювати постачання зброї Росії. Якщо вони таки дадуть зброю, це буде катастрофою для України, і може призвести до Третьої світової війни», – твітує Браудер.
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум