Спеціальні потреби

Алея завдовжки у кілька штатів на згадку про війну

  • Голос Америки


Громадянська війна, що 150 років тому охопила молоду державу, забрала життя щонайменше 620 тисяч людей. Країна розділилась на Північ та Південь і воювала за майбутнє Сполучених Штатів, за вибір яким шляхом крокувати.

З часом рани громадянського конфлікту загоїлись, а пам’ять про солдат полеглих на тому чи іншому боці поступово стерлась. У «Товаристві збереження історичної пам’яті» придумали цікавий спосіб, як закарбувати в історії та свідомості сучасних американців події того часу.

Це фотографії солдатів однієї країни, які опинилися по різні боки Громадянської війни. Більшість з них загинули під час бойових дій. Пам’ять про них з роками розгубилася.

Увіковічити імена усіх полеглих учасників Громадянської війни в унікальний спосіб задумали у «Товаристві збереженні історичної спадщини» чотирьох штатів на території яких проходило найбільше баталій. Товариство розпочало проект, у рамках якого, в пам’ять усіх 620 тисяч солдатів, буде посаджено дерево або ж присвячене вже існуюче. Алея простягнеться на майже 300 кілометрів, від місця найвідомішої битви Громадянської війни у Ґеттісбурзі, до садиби президента Томаса Джефферсона у Вірджинії.

Віце-президент «Товариства збереження історичної спадщини» Бет Еріксон розповідає, що кожне дерево символізує життя. Коли ви побачити ці дерева одне за одним, каже вона, побачене матиме великий ефект.

Перші дерева посадили у листопаді минулого року на території колишньої садиби-ферми Отлендс, у містечку Лізбурґ, штат Вірджинія. Побудований на початку дев’ятнадцятого сторіччя будинок власників плантації тепер належить історичному товариству. Ця земля була свідком подій Громадянської війни, зазначає директор музею-садиби Андреа Макґімзі, тож саме тут і розпочали проект збереження пам’яті загиблих воїнів:

«На території садиби ростуть дуже старі дерева, вони були тут ще за часів Громадянської війни. Чимало з них стануть частиною проекту».

Окрім того, тогочасні власники садиби були активними учасниками подій того періоду:

«У 1860, напередодні Громадянської війни, тут працювало 128 рабів. Двоє синів з родини, яка тут жила, приєдналися до конфедераційної армії».

Ричард Вільямс, нащадок останньої родини, яка жила у цьому будинку. Один з його пращурів, каже Ричард, був відомим генералом у конфедераційній армії. Родина досі володіє землею, поруч з історичною садибою та із задоволенням взяла участь у проекті вшанування пам’яті полеглих:

«Ми, як приватні землевласники, прагнемо долучитися до цього проекту і спонукати інших власників землі приєднатися до нього».
На території садиби ростуть дуже старі дерева, вони були тут ще за часів Громадянської війни. Чимало з них стануть частиною проекту.


Вартість проекту оцінюють у 65 мільйонів доларів. Здійснюється він виключно на пожертви, у 100 доларів кожна. Жертводавці можуть обрати, якому солдату буде присвячене профінансоване ними дерево. Бет Еріксон каже, що за допомогою комп’ютера чи мобільного телефону можна буде знайти дерево на карті та дізнатися більше про солдата якому воно присвячене:

«Ці дерева матимуть номер, який відповідатиме тому чи іншому воїну. За допомогою технології ДжіПіЕс, можна буде дізнатися більше про цих людей».

Елеонора Адамс, пожертвувала гроші на дерево на честь її пращура. Джозеф Макґавен, зі штату Алабама, загинув у віці 23 років воюючи на боці Півдня. Разом з ним воювало ще кілька його братів, лише двоє з яких вижили. Родина досі зберігає листи, які Джозеф надсилав з театру бойових дій.

Елеонора каже, що в них він розповідає про хвороби, спеку влітку, погане харчування і про взагалі важкі часи для солдатів.

Вона сподівається, що інші родичі приєднаються до проекту, аби вшанувати пам’ять усіх полеглих на полях Громадянської війни братів Макґавенів. Алея із 620 тисяч дерев, що простягнеться територією чотирьох штатів, стане найдовшою у світі.
XS
SM
MD
LG