Спеціальні потреби

Актуально

Більшу допомогу Україні та статус особливого партнера США поза НАТО запропонував сенатор Менендез

Роберт Менендез закликав до посилення підтримки України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:17 0:00

Роберт Менендез закликав до посилення підтримки України. Відео

До посилення підтримки України, яка перебуває на передовій російської агресії, закликав сенатор-демократ Роберт Менендез.

Під час презентації у дослідницькому центрі "Інститут Брукінгса" у Вашингтоні у четвер він представив низку кроків, покликаних, за його словами, зробити ситуацію із тиском на Україну, яка стала підставою для імпічменту, неможливою у майбутньому. А також подолати її наслідки для безпеки України та відносин США з країнами-партнерами.

Менендез запропоновував ухвалити законодавство, щоб збільшити допомогу США в галузі безпеки України, посилити підтримку підготовки українських військових, визначити Україну як пріоритетну країну у програмі про надлишкову військову продукцію, а також – надати Україні статусу особливого партнера США поза НАТО.

Ми стоїмо з Україною, оскільки наша співпраця дає корисне розуміння тактики Росії як на полі бою, так і в кіберпросторі
Боб Менендез, сенатор-демократ

За його словами, підтримка України відповідає національним інтересам США.

«Це захист демократичних цінностей і всього, за що ми боролися з кінця Другої світової війни. Ми підтримуємо Україну, бо наша співпраця дає корисне розуміння тактики Росії як на полі бою, так і у кіберпросторі. Це безцінно для нашої національної безпеки», - сказав він.

Також Менендез запропонував п’ять інших кроків, які мають посилити роль Конгресу у впровадженні зовнішньої політики.

Серед них: запровадження відповідальності за вимагання будь-яких дій від іноземної країни з метою набуття особистої чи політичної вигоди; системи, яка б гарантувала більшу прозорість у допомозі союзникам; посиленя відповідальності виконавчої влади за невиконання вимог Конгресу, таких як запити щодо надання документів та свідчень.

Менендез висловив пропозицію обмежити неофіційні канали, якими здійснюється американська дипломатія та прийняти так званий «Закон Марі Йованович», який би посилив захист дипломатів та кар'єрних державних службовців.

«Я знаю, дехто думає, що ж посли та інші високопоставлені чиновники працюють для президента. Тут немає суперечки. (…) Брати когось у свою команду – це одне. Вигнати когось, бо він не є лояльним до вашої особистої програми, - це інша справа. А тому цьому президенту потрібно нагадати, що наші дипломати, у першу чергу, лояльні до нашої Конституції та верховенства права».

Також він запропонував здійснити кроки, щоб захистити дипломатів США від того, аби вона ставали жертвами іноземної дезінформації. Крім того, збільшити захист інформаторів та свідків у конгресових розслідуваннях.

Сенатор Роберт Менендез - найбільш високопоставлений демократ у Комітеті Сенату з міжнародних відносин та один з найбільш активних сенаторів у законотворчій діяльності на підтримку України та стримуванні Росії.

У двопартійній підтримці українців тим часом запевнили члени сенатської делегації, які прибули цього тижня в Київ.

«Ми приїхали показати нашу двопартійну підтримку відважним українцям. А також продемонструвати, як ми вражені зусиллями президента Зеленського та його команди не просто протидіяти корупції, але як він сказав, подолати корупцію. Це дуже важливо. Ми хочемо показати, як сильно Америка підтримує Україну», - заявив сенатор – республіканець Рон Джонсон на прес-конференції під стінами Адміністрації Президента України.

5 лютого Сенат виправдав Дональда Трампа за статтею про зловживання владою (52 голосів "невинний" проти 48 голосів "винний"). При цьому винним президента за цією статтею, окрім повного складу демократів в Сенаті, визнав і сенатор-республіканець Мітт Ромні. Пізніше сенатори виправдали президента США за статтею про перешкоджання правосуддю - 53 до 47 голосів.

Дональд Трамп увійде в історію, як третій президент США, якому Палата представників оголосила імпічмент, але якого виправдав Сенат. У 1868 році це сталося з Ендрю Джонсоном, а в 1998-му - з президентом Білом Клінтоном.

Дивіться також: Очікувано: експерти у США про призначення Єрмака

Очікувано: експерти у США про призначення Єрмака. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:30 0:00

Всі новини дня

"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", - Міноборони України. Радбез ООН знову розглядає ситуацію на станції

У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, знову розгляне Рада Безпеки ООН

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) стверджує, що безпекова ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишитися загрозливою не лише для України, а й для цілого світу.

"За нашою інформацією, окупанти готуються до провокацій", - про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО. За його словами, російські військові збираються організувати радіаційне зараження. Зокрема вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну.

"Для нас це не дивно. Ми знаємо їхні терористичні методи, як вони порушують норми правил ведення війни. Тому Україна до цього готова і ми зараз збираємо цю інформацію, аналізуємо її, і хочемо донести до всього світу", - пояснив він.

Про загрозу таких провокацій ГУР почав повідомляти наприкінці минулого тижня. За словами Черняка, розвідка бачила, що на ЗАЕС заїжджають вантажівки, і як "окупанти розвантажують певне майно".

"Також ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора", - додав представник ГУР МО. І наразі, за оцінкою ГУР МО, загроза провокацій з використанням ЗАЕС абсолютно не зникла.

Ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора
Андрій Черняк, представник ГУР МО

Черняк також додав, що дії, які вчиняє зараз Росія на Запорізькій атомній електростанції, є загрозою і мирному населенні України, "і взагалі це ядерний шантаж Європи і ядерний шантаж світу".

"Тому ми попереджаємо світову громадськість про те, що ядерна загроза теж поки що не зникла", - каже він.

У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, розгляне на своєму засіданні Рада Безпеки ООН. Головним доповідачем буде генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Очікується, що він надасть оновлену інформацію щодо ситуації на ЗАЕС.

Ймовірно, він вже традиційно зверне увагу на те, що триваючі військові дії впливають на засади ядерної безпеки, до яких належать фізична цілісність і надійне зовнішнє джерело живлення. До цього МАГАТЕ неодноразово зазначало, що ситуація на ЗАЕС залишається небезпечною, особливо з огляду на посилену військову присутність у регіоні. Після свого візиту на ЗАЕС наприкінці березня Гроссі заявив, що "військова активність зростає в усьому цьому регіоні", який "переживає, можливо, більш небезпечну фазу з точки зору триваючого конфлікту".

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у кінці березня особисто відвідав ЗАЕС
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у кінці березня особисто відвідав ЗАЕС

Також очікується, що у своєму виступі Гроссі згадає і про складну кадрову ситуацію на ЗАЕС і важкі умови праці для персоналу, що залишився, та їхніх сімей. У квітні МАГАТЕ визнавало, що більше третини персоналу, який обслуговував станцію до початку повномасштабного вторгнення, залишив небезпечний район. На місці залишається лише чверть обслуговуючого персоналу, що вже призвело до скорочення обсягів обслуговування ЗАЕС. Очікується, що під час виступу Гроссі також представить свою останню пропозицію щодо забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі.

Це вже буде четвертий брифінг Радбезу на цю тему. Попередні три скликалися за запитом Росії. Цього разу зустріч ініціювали Еквадор та Франція.

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік

США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.

"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.

В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.

В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.

В статті використано матеріали AFP, AP.

Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден

Архівне фото: президент США Джо Байден

Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.

"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.

На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".

Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.

Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.

Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні

Фара Карімі, координаторка місії ОБСЄ на президентських виборах в Туреччині, яка нараховувала 232 спостерігачі з 31 країни.

Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.

Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.

...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...
Фара Карімі

Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.

Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.

Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».

У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.

«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.

Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.

Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».

«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.

Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.

Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.

Більше

XS
SM
MD
LG