Спеціальні потреби

Актуально

Чи зберігається загроза повномасштабної війни в Україні і чого хоче Путін - думки експертів у США

Військовик Збройних сил України на позиції неподалік Донецька, 16 квітня 2021, Reuters

Чи залишається загроза повномасштабної війни Росії в Україні? Чим керується у своїх діях Путін? Та чи достатньо робить Америка та Європа у протидії російській агресії - думки американських експертів

Чи буде повномасштабна війна?

Виключати повномасштабний конфлікт Росії з Україною, з огляду на загострення ситуації на Донбасі, не можна. Однак, такий сценарій малоймовірний. Так вважає екс-високопосадовиця Пентагону із питань Росії та України адміністрації Барака Обами Евелін Фаркас.

повномасштабний конфлікт дуже малоймовірний

"Я не виключаю цього. Це дуже небезпечна ситуація, і зараз можливості Путіна практично безлімітні у питанні першого кроку. Думаю, питання в тому, яка його мета. Адже якщо він захопить більше території України, буде величезна міжнародна реакція, передусім, від Європи та США. Ми вже чітко заявляємо, що будуть суворі наслідки", - каже Фаркас.

Старший експерт аналітичного центру Інститут Гадсона у Вашингтоні Браян Кларк також думає, що говорити про перспективу війни навряд чи можна, однак, можливо, ідеться про вторгнення: "Думаю, повномасштабний конфлікт дуже малоймовірний. Очевидно, Росія змогла випрацювати свої методи оперування у «сірій зоні».

Російські десантники під час навчань у Таганрозі, 22 квітня 2021, Reuters
Російські десантники під час навчань у Таганрозі, 22 квітня 2021, Reuters

"Може бути спроба просочитись у міста на узбережжі Азовського моря, намагання отримати фактичний контроль над сухопутним проходом до Криму, яким вони зможуть пересувати російські війська, а також отримати фактичний контроль над узбережжям Азовського моря, вони вже не пускають туди інші кораблі, включно з українськими, тож вони можуть хотіти об’єднати морський і сухопутний контроль в регіоні – неформальним чином, який вони мають на Донбасі".

Чи реальна загроза повномасштабної війни Росії в Україні? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:41 0:00

Може бути спроба.. об’єднати морський і сухопутний контроль в регіоні – неформальним чином, який вони мають на Донбасі

А от на Капітолійському пагорбі лунають інші думки щодо ймовірності відкритого збройного протистояння. Зокрема, конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер сказав: "Думаю, це можливо, бо подивіться, як діє Росія: провокує реакцію, а потім називає цю реакцію – провокацією. Це те, що сталось у Грузії та продовжує відбуватись в Україні".

думаю, ми були б дурнями, щоб це ігнорувати

Він підкреслив: "Росія вірить, що всюди, де є російськомовне населення, вони мають право приходити і «захищати» їх як виправдання вторгнення. Тож думаю, це цілком реальне занепокоєння. І думаю, ми були б дурнями, щоб це ігнорувати. Я знаю, українці теж цим занепокоєні, військовики – напоготові, сподіваюсь, до цього не дійде, але ми, безперечно, маємо тиснути на росіян. Ми визнаємо, що Росія – важлива сила, подобаються вони нам чи ні, але вони не можуть просто так вторгатись до сусідів".

Російський десантний корабель "Корольов", 17 квітня 2021, Reuters
Російський десантний корабель "Корольов", 17 квітня 2021, Reuters

Чи пов'язані Донбас і "Північний потік-2"?

На запитання про те, чи використовує Москва накопичення військ біля України як важіль впливу на Вашингтон, наприклад, у питанні санкцій проти газопроводу "Північний потік-2", Фаркас відповіла, що цього не можна виключати: "Ми не знаємо, чого росіяни вимагають у приватних дискусіях із американськими, українськими, європейськими дипломатами чи лідерами. Ми не знаємо, наприклад, що Путін сказав президентам Байдену чи Зеленському. Якщо росіяни хочуть чогось конкретного, це трохи мене заспокоює, бо якщо вони нічого не хочуть, окрім української землі, це дуже загрозливо й дуже мене лякає".

Ми не знаємо, чого росіяни вимагають у приватних дискусіях

А от Кларк не пов'язує військову агресію та питання санкцій: "Санкції проти "Північного потоку-2" могли б бути засобом покарання Росії, це той засіб,.. до якого, як я розумію, ще не вдались, але ці дії Путіна лише роблять ці санкції більш, а не менш вірогідними".

У чому може бути причина загострення ситуації на Донбасі?

Фаркас і Кларк не вважають, що Путіна спровокували до ескалації слова Байдена, що він вважає його убивцею.

Навряд чи він вдався до дій винятково через особисту "шпильку"

"Навряд чи він вдався до дій винятково через особисту "шпильку", але я думаю, що він реагує у відповідь на те, що адміністрація Байдена набагато менш дружня до Росії, ніж попередня. Адміністрація Трампа вдавалась до дій проти Росії, але наратив від американського уряду був набагато більш нейтральним. Адміністрація Байдена, очевидно, менш нейтральна щодо Росії", - каже Кларк.

Експерти погоджуються у тому, що своїми діями російський глава хоче відволікти увагу від внутрішніх проблем у Росії, зокрема, до невтішного економічного стану, пандемії та Навального.

Навчання ЗСУ на сході України, 20 квітня 2021, Reuters
Навчання ЗСУ на сході України, 20 квітня 2021, Reuters

Однак, Фаркас і Кларк розходяться у тому, чи здобудуть такі дії російського президента підтримку серед росіян. Кларк каже, що це може вдатись, "адже давно існує ця мета про "повернення" етнічно російських територій в Україні назад до Росії".

Російський народ не хоче воювати із українськими братами

А от Фаркас вважає: "Російський народ не хоче воювати із українськими братами. Звісно, Путін хоче відволікти увагу від внутрішніх проблем, і спершу, можливо, йому це вдасться, але це не буде популярним кроком (війна з Україною - ред.) у самій Росії".

Проте експерти сходяться на думці, що Путін таким чином хоче також і кинути виклик новому керівництву Білого дому: Кремль "випробовує адміністрацію Байдена, щоб побачити, чи дійсно вони придуть на допомогу Україні - по-суті, не лише символічно", - каже Кларк.

Чи достатньо США робить у протистоянні з Росією та допомозі Україні?

Вони в цілому вітають нещодавно накладені нові санкції США проти Росії й вважають, що наступним і болючим для не лише Кремля, а й усіх росіян кроком може бути відключення Росії від мережі Swift.

Росія навчилась залишатись нижче того рівня ескалації, що дасть привід для воєнної відповіді

Кларк нагадує, що саме оборонна підтримка США й НАТО на морі може стати більш дієвою для України: "Росія навчилась залишатись нижче того рівня ескалації, що дасть привід для воєнної відповіді. Тож дії урядів Європи і США обмежені. Серед того, що вони можуть зробити і вже зробили, це відправити військові кораблі до Чорного моря, думаю, вони мають робити більше, наприклад, відправити кілька кораблів з міжнародного флоту чи ЄС і таким чином змусити росіян відкрити доступ до Азовського моря без створення конфронтації на суші, що може перетворитись на насильство".

Військовик ЗСУ неподалік лінії розмежування, 21 квітня 2021, Reuters
Військовик ЗСУ неподалік лінії розмежування, 21 квітня 2021, Reuters

Чи варто Байдену зустрічатись із Путіним?

При цьому Фаркас каже: відмовлятись від діалогу із Путіним не можна. "Звісно, це ставить США та союзників під ризик винагородження поганої поведінки, але врешті решт ми хочемо, щоб російські війська повернулись додому, а не здійснювали повторне вторгнення в Україні, - каже колишня високопосадовиця. - Тож якщо ціна за це – те, що президенти Путін і Байден сядуть за стіл переговорів, я не проти. Навіть якщо ми не погоджуємось із Росією, як за радянських часів, нам потрібно сісти із ними й поговорити, щоб зрозуміти їхні цілі, й щоб вони зрозуміли нас і наші «червоні лінії»".

ми хочемо, щоб російські війська повернулись додому.. якщо ціна за це – те, що президенти Путін і Байден сядуть за стіл переговорів, я не проти

Тим часом, українська влада повинна зберігати спокій, - каже Фаркас. Адже будь-які необережні дії чи заяви з боки українців Кремль може обернути проти них. Тож Києву варто готуватись до різних сценаріїв, проте узгоджувати свої дії із Європою та США.

Раніше інші політичні оглядачі у Вашингтоні неоднозначно оцінювали ідею проведення саміту між президентами Сполучених Штатів та Росії, яку обговорюють посадовці Білого дому й Кремля.

Зустріч тогочасного віце-президента США Джо Байдена та тогочасного прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна, Москва, 10 березня 2011. REUTERS
Зустріч тогочасного віце-президента США Джо Байдена та тогочасного прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна, Москва, 10 березня 2011. REUTERS

Зокрема, колишній високопосадовець Держдепу Девід Креймер висловив думку, що "якщо Росія почне вводити свої війська на територію України" або якщо опозиціонер Олексій Навальний "помре у в'язниці", адміністрація Байдена має негайно запроваджувати нові суворіші санкції, а "ідея про двосторонню зустріч має бути цілковито відкинута".

ідея про двосторонню зустріч має бути цілковито відкинута

Але інша оглядачка CEPA Андреа Кендалл-Тейлор заявила, що вважає ідею зустрічі двох лідерів гарною ідеєю, адже "ця адміністрація президента США розглядає дипломатію не як нагороду за певну поведінку, а як можливість відправити суворі повідомлення, й Байден показав своїм дзвінком, що він може відправляти суворі повідомлення".

Цього разу - жодних "кнопок перезапуску"

Деніел Фрід, колишній координатор санкцій Держдепу, також вважає, що особисті переговори президентів США та Росії можуть бути корисними.

"Якщо адміністрація Байдена поставить себе у позицію, що не можна зустрічатись із Путіним, допоки не зміниться його поведінка, вона зажене себе у глухий кут, тому що ми можемо не захотіти дотримуватись цієї позиції, й тоді це виглядатиме як поступки". При цьому Фрід висловився за те, щоб не очікувати від такої зустрічі забагато, а лише чітко заявити позицію США: "Цього разу - жодних "кнопок перезапуску" відносин, перебільшених очікувань".

Дивіться також: Реакції міжнародних оглядачів на промову Путіна

Реакції міжнародних оглядачів на промову Путіна. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Всі новини дня

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Перевірки використання допомоги Україні «дадуть впевненість» у можливості продовжувати її надавати – сенатор США Портман

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати» – Портман у розмові з «Голосом Америки».

Адміністрація Джо Байдена сподівається, що протягом наступних двох тижнів Конгрес проголосує за надання додаткових коштів на підтримку України наступного року. У листі Білого дому до Конгресу адміністрація говорить, що «ми повинні продовжувати підтримувати народ України, який захищає свій суверенітет і рішуче стоїть перед обличчям жорстокої війни Росії». За словами адміністрації, потрібно інвестувати в найважливіші національні пріоритети до кінцевого терміну фінансування 16 грудня.

Чи знайде цей заклик підтримку з боку американських законодавців? Представниця демократів від штату Огайо, співголова Групи підтримки Україні в Конгресі США Марсі Каптур каже, що «оптимістично налаштована».

«Я маю надію, і ми маємо велику підтримку від обох партій. Конгрес Сполучених Штатів визнає, наскільки це важливо для перемоги України в майбутньому, тому я дуже оптимістично налаштована», – сказала Марсі Каптур у розмові з «Голосом Америки» у четвер, 1 грудня.

За її словами, зміни у складі обох палат Конгресу в результаті листопадових проміжних виборів, не вплинуть на підтримку, яку Україна отримує від США.

«Я думаю, що американський народ відданий. Але я думаю, що неможливо передбачити кінцеву дату. Я знаю, Україна відзначилася своїми бійцями тими, хто в армії, тими, хто воює у складі територіальної оборони», – сказала Каптур під час конференції, яку у Вашингтоні проводила Фундація США-Україна.

На думку Каптур, українці зараз «навчають світ, як свобода має перемогти тиранію».

«Вони платять за це велику ціну, і вони справді навчають світ. Тому коли вони переможуть, то стануть новим фундаментом для свободи у величезній частині світу. Там, де люди зможуть досягати поступу у своїх власних суспільствах, тому що Україна навчить їх цьому. Я налаштована оптимістично щодо майбутнього. Але прямо зараз ми маємо зберегти нашу рішучість як об’єднаний Захід, щоб допомогти Україні досягти перемоги, за яку бореться її народ».

Однак оглядачі передбачають, що додаткову підтримку Україні будуть активно обговорювати в новому складі Конгресу, що почне працювати в 2023 році. Зокрема лідер республіканців у Палаті представників, Кевін Маккарті, який сподівається отримати посаду спікера, заявив, що у питанні України він готовий працювати з демократами, але тільки якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Сенатор-республіканець зі штату Огайо Роб Портман вважає, що власне перевірки та більша прозорість не завадять, а навпаки створять атмосферу довіри.

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати. Потрібна прозорість щодо того, куди йдуть гроші, як вони використовуються», – каже Портман у розмові з «Голосом Америки».

На його думку, перевірки не є способом уповільнити надання допомоги, насправді вони можуть спонукати США надавати більше, «знаючи, що допомога використовуватиметься розумно». Він додає, що важливість перевірок розуміють також і в українському уряді.

«Я знаю, що президент Зеленський і його посадовці добре розуміють, що потрібно мати прозорість, вони розуміють її важливість, тому вони залучили американську бухгалтерську фірму Deloitte, тому Світовий банк задіяний, тому ми запровадили моніторинг військового обладнання, щоб ми знали, куди воно йде», – каже Портман.

Сенатор, який бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення, каже, що від американських військових у Польщі знає, що ведеться «безпрецедентний обсяг моніторингу, який вони проводять, щоб бути впевненими, що зброя потрапляє в потрібне місце в правильні руки».

«Тому я вважаю це доцільним зараз. Можливо, є способи, як ми можемо покращити цю перевірку, надати більше звітів до Конгресу та зробити процес більш прозорим, але це не має уповільнювати допомогу. Насправді це має дати нам впевненість у можливості продовжувати надавати допомогу, якої Україна зараз надзвичайно потребує не лише для того, щоб відбити російську агресію, але і для того, щоб надіслати сигнал усьому світу, що тиранія та авторитаризм не переможуть», – говорить сенатор Портман, який є співголовою та співзасновником Групи підтримки України в Сенаті та членом Комітету Сенату з міжнародних відносин.

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування, де зокрема, Білий дім просить 37,7 мільярда доларів на підтримку України наступного року.

США надали Україні майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми передбачено на оборону.

Борреля зворушила розмова з українськими військовими

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель 2 грудня відвідав навчальний майданчик Місії ЄС з військової допомоги (EUMAM).

Ініціатива, яку ЄС затвердив ЄС в жовтні, розпочала роботу з 15 листопада і вже почала приймати українських військових для навчання за спеціалізованою програмою бойових інженерних військ та розмінування, повідомив посадовець. Загалом, навчання пройдуть 15 000 військових.

Боррель висловив вдячність Польщі за проведення навчань на своїй території, а також зворушення і захват від розмови з українськими військовими.

"Зворушений розмовою з військовими та сповнений захоплення їхньою хоробрістю та рішучістю, - написав посадовець в соцмедіа. - Слів і оплесків недостатньо. Ми маємо продовжувати надавати їм засоби для продовження боротьби проти РФ. І ми не припинятимемо це робити через #EUMAM і Європейський фонд миру".

Польща та Німеччина відіграють провідну роль у втіленні ініціативи. Цього тижня Норвегія оголосила, що виділяє 15 мільйонів доларів на підтримку EUMAM, а Швеція анонсувала намір приєднатись до ініціативи.

Другу за тиждень евакуацію провели в посольстві України в Іспанії

Фото 30 листопада: Поліція Іспанії поблизу посольства Україні в Мадриді REUTERS/Juan Medina

Посольство України в Іспанії отримало "закривавлений" пакунок на зразок тих, які раніше надійшли іншим українським дипломатичним установам. Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

У дописі в соцмережі Ніколенко додав, що іспанська поліція оточила периметр посольства з міркувань безпеки. На місці вже працюють фахівці, проводяться слідчі дії, додав посадовець.

Поліція не виявила вибухівки в пакеті, повідомило Міністерство внутрішніх справ Іспанії, пишуть ЗМІ.

Все ж поліція провела евакуацію з будівлі посольства. Це вже друга евакуація будівлі за тиждень. 30 листопада співробітник українського посольства в Мадриді зазнав поранень в результаті вибуху, повідомили ЗМІ з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Іспанії. Ніколенко написав у мереж Facebook, що поранено коменданта, який оглядав конверт, що надійшов на адресу посольства. Конверт вибухнув у нього в руках, написав Ніколенко.

Пакет, що надійшов до посольства в п'ятницю, може бути пов'язаний з іншими пакетами, які українські диппредставництва отримували останнім часом, йдеться в заяві іспанського відомства, яку наводять ЗМІ: "Той факт, що поштова марка не з Іспанії, а також його характеристики, може означати, що він [пакет] пов'язаний з іншими пакетами, перехопленими в інших посольствах та консульствах України в різних країнах Європи".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав події "кампанією терору та залякування посольств і консульств України" і перевів диппредставництва до режиму посилених заходів безпеки, повідомив Ніколенко в дописі від 2 грудня.

Ніколенко також написав, що "після теракту в Іспанії до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, Австрії, генеральних консульств в Неаполі та Кракові, консульства в Брно надійшли закривавлені пакунки. У пакунках знаходилися очі тварин. Самі пакунки були просякнуті рідиною характерного кольору та мали відповідний запах ... Вхід до помешкання посла в Ватикані зазнав вандалізму, посольство в Казахстані отримало повідомлення про мінування, яке згодом не підтвердилося".

Більше

XS
SM
MD
LG