Актуально
Чи зберігається загроза повномасштабної війни в Україні і чого хоче Путін - думки експертів у США
Чи залишається загроза повномасштабної війни Росії в Україні? Чим керується у своїх діях Путін? Та чи достатньо робить Америка та Європа у протидії російській агресії - думки американських експертів
Чи буде повномасштабна війна?
Виключати повномасштабний конфлікт Росії з Україною, з огляду на загострення ситуації на Донбасі, не можна. Однак, такий сценарій малоймовірний. Так вважає екс-високопосадовиця Пентагону із питань Росії та України адміністрації Барака Обами Евелін Фаркас.
повномасштабний конфлікт дуже малоймовірний
"Я не виключаю цього. Це дуже небезпечна ситуація, і зараз можливості Путіна практично безлімітні у питанні першого кроку. Думаю, питання в тому, яка його мета. Адже якщо він захопить більше території України, буде величезна міжнародна реакція, передусім, від Європи та США. Ми вже чітко заявляємо, що будуть суворі наслідки", - каже Фаркас.
Старший експерт аналітичного центру Інститут Гадсона у Вашингтоні Браян Кларк також думає, що говорити про перспективу війни навряд чи можна, однак, можливо, ідеться про вторгнення: "Думаю, повномасштабний конфлікт дуже малоймовірний. Очевидно, Росія змогла випрацювати свої методи оперування у «сірій зоні».
"Може бути спроба просочитись у міста на узбережжі Азовського моря, намагання отримати фактичний контроль над сухопутним проходом до Криму, яким вони зможуть пересувати російські війська, а також отримати фактичний контроль над узбережжям Азовського моря, вони вже не пускають туди інші кораблі, включно з українськими, тож вони можуть хотіти об’єднати морський і сухопутний контроль в регіоні – неформальним чином, який вони мають на Донбасі".
Може бути спроба.. об’єднати морський і сухопутний контроль в регіоні – неформальним чином, який вони мають на Донбасі
А от на Капітолійському пагорбі лунають інші думки щодо ймовірності відкритого збройного протистояння. Зокрема, конгресмен-республіканець Адам Кінзінгер сказав: "Думаю, це можливо, бо подивіться, як діє Росія: провокує реакцію, а потім називає цю реакцію – провокацією. Це те, що сталось у Грузії та продовжує відбуватись в Україні".
думаю, ми були б дурнями, щоб це ігнорувати
Він підкреслив: "Росія вірить, що всюди, де є російськомовне населення, вони мають право приходити і «захищати» їх як виправдання вторгнення. Тож думаю, це цілком реальне занепокоєння. І думаю, ми були б дурнями, щоб це ігнорувати. Я знаю, українці теж цим занепокоєні, військовики – напоготові, сподіваюсь, до цього не дійде, але ми, безперечно, маємо тиснути на росіян. Ми визнаємо, що Росія – важлива сила, подобаються вони нам чи ні, але вони не можуть просто так вторгатись до сусідів".
Чи пов'язані Донбас і "Північний потік-2"?
На запитання про те, чи використовує Москва накопичення військ біля України як важіль впливу на Вашингтон, наприклад, у питанні санкцій проти газопроводу "Північний потік-2", Фаркас відповіла, що цього не можна виключати: "Ми не знаємо, чого росіяни вимагають у приватних дискусіях із американськими, українськими, європейськими дипломатами чи лідерами. Ми не знаємо, наприклад, що Путін сказав президентам Байдену чи Зеленському. Якщо росіяни хочуть чогось конкретного, це трохи мене заспокоює, бо якщо вони нічого не хочуть, окрім української землі, це дуже загрозливо й дуже мене лякає".
Ми не знаємо, чого росіяни вимагають у приватних дискусіях
А от Кларк не пов'язує військову агресію та питання санкцій: "Санкції проти "Північного потоку-2" могли б бути засобом покарання Росії, це той засіб,.. до якого, як я розумію, ще не вдались, але ці дії Путіна лише роблять ці санкції більш, а не менш вірогідними".
У чому може бути причина загострення ситуації на Донбасі?
Фаркас і Кларк не вважають, що Путіна спровокували до ескалації слова Байдена, що він вважає його убивцею.
Навряд чи він вдався до дій винятково через особисту "шпильку"
"Навряд чи він вдався до дій винятково через особисту "шпильку", але я думаю, що він реагує у відповідь на те, що адміністрація Байдена набагато менш дружня до Росії, ніж попередня. Адміністрація Трампа вдавалась до дій проти Росії, але наратив від американського уряду був набагато більш нейтральним. Адміністрація Байдена, очевидно, менш нейтральна щодо Росії", - каже Кларк.
Експерти погоджуються у тому, що своїми діями російський глава хоче відволікти увагу від внутрішніх проблем у Росії, зокрема, до невтішного економічного стану, пандемії та Навального.
Однак, Фаркас і Кларк розходяться у тому, чи здобудуть такі дії російського президента підтримку серед росіян. Кларк каже, що це може вдатись, "адже давно існує ця мета про "повернення" етнічно російських територій в Україні назад до Росії".
Російський народ не хоче воювати із українськими братами
А от Фаркас вважає: "Російський народ не хоче воювати із українськими братами. Звісно, Путін хоче відволікти увагу від внутрішніх проблем, і спершу, можливо, йому це вдасться, але це не буде популярним кроком (війна з Україною - ред.) у самій Росії".
Проте експерти сходяться на думці, що Путін таким чином хоче також і кинути виклик новому керівництву Білого дому: Кремль "випробовує адміністрацію Байдена, щоб побачити, чи дійсно вони придуть на допомогу Україні - по-суті, не лише символічно", - каже Кларк.
Чи достатньо США робить у протистоянні з Росією та допомозі Україні?
Вони в цілому вітають нещодавно накладені нові санкції США проти Росії й вважають, що наступним і болючим для не лише Кремля, а й усіх росіян кроком може бути відключення Росії від мережі Swift.
Росія навчилась залишатись нижче того рівня ескалації, що дасть привід для воєнної відповіді
Кларк нагадує, що саме оборонна підтримка США й НАТО на морі може стати більш дієвою для України: "Росія навчилась залишатись нижче того рівня ескалації, що дасть привід для воєнної відповіді. Тож дії урядів Європи і США обмежені. Серед того, що вони можуть зробити і вже зробили, це відправити військові кораблі до Чорного моря, думаю, вони мають робити більше, наприклад, відправити кілька кораблів з міжнародного флоту чи ЄС і таким чином змусити росіян відкрити доступ до Азовського моря без створення конфронтації на суші, що може перетворитись на насильство".
Чи варто Байдену зустрічатись із Путіним?
При цьому Фаркас каже: відмовлятись від діалогу із Путіним не можна. "Звісно, це ставить США та союзників під ризик винагородження поганої поведінки, але врешті решт ми хочемо, щоб російські війська повернулись додому, а не здійснювали повторне вторгнення в Україні, - каже колишня високопосадовиця. - Тож якщо ціна за це – те, що президенти Путін і Байден сядуть за стіл переговорів, я не проти. Навіть якщо ми не погоджуємось із Росією, як за радянських часів, нам потрібно сісти із ними й поговорити, щоб зрозуміти їхні цілі, й щоб вони зрозуміли нас і наші «червоні лінії»".
ми хочемо, щоб російські війська повернулись додому.. якщо ціна за це – те, що президенти Путін і Байден сядуть за стіл переговорів, я не проти
Тим часом, українська влада повинна зберігати спокій, - каже Фаркас. Адже будь-які необережні дії чи заяви з боки українців Кремль може обернути проти них. Тож Києву варто готуватись до різних сценаріїв, проте узгоджувати свої дії із Європою та США.
Раніше інші політичні оглядачі у Вашингтоні неоднозначно оцінювали ідею проведення саміту між президентами Сполучених Штатів та Росії, яку обговорюють посадовці Білого дому й Кремля.
Зокрема, колишній високопосадовець Держдепу Девід Креймер висловив думку, що "якщо Росія почне вводити свої війська на територію України" або якщо опозиціонер Олексій Навальний "помре у в'язниці", адміністрація Байдена має негайно запроваджувати нові суворіші санкції, а "ідея про двосторонню зустріч має бути цілковито відкинута".
ідея про двосторонню зустріч має бути цілковито відкинута
Але інша оглядачка CEPA Андреа Кендалл-Тейлор заявила, що вважає ідею зустрічі двох лідерів гарною ідеєю, адже "ця адміністрація президента США розглядає дипломатію не як нагороду за певну поведінку, а як можливість відправити суворі повідомлення, й Байден показав своїм дзвінком, що він може відправляти суворі повідомлення".
Цього разу - жодних "кнопок перезапуску"
Деніел Фрід, колишній координатор санкцій Держдепу, також вважає, що особисті переговори президентів США та Росії можуть бути корисними.
"Якщо адміністрація Байдена поставить себе у позицію, що не можна зустрічатись із Путіним, допоки не зміниться його поведінка, вона зажене себе у глухий кут, тому що ми можемо не захотіти дотримуватись цієї позиції, й тоді це виглядатиме як поступки". При цьому Фрід висловився за те, щоб не очікувати від такої зустрічі забагато, а лише чітко заявити позицію США: "Цього разу - жодних "кнопок перезапуску" відносин, перебільшених очікувань".
Дивіться також: Реакції міжнародних оглядачів на промову Путіна
Всі новини дня
Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.
- Голос Америки
США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео
Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.
- Голос Америки
З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену
Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.
USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.
Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.
Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.
Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу
Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.
На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.
Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.
Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.
18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.
З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.
Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.
- Associated Press
«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
- Голос Америки
Байден і Трюдо підписали угоду, яка ускладнить перетин кордону між США і Канадою для шукачів притулку
У ході свого першого президентського візиту до Канади Джо Байден підписав угоду із канадським прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, спрямовану на те, щоб шукачі притулку не могли перетинати сухопутний кордон США та Канади через неофіційні пункти пропуску.
Як повідомляє Reuters, очікується, що у ході візиту Байден і Трюдо обговорять міграцію, погіршення безпеки та гуманітарну ситуацію на Гаїті, війну в Україні, торгівлю та боротьбу зі зміною клімату.
«У нас немає більшого друга і союзника, ніж Сполучені Штати», – цитує агенція Джастіна Трюдо.
Підписана міграційна угода, що буде згодом опублікована офіційно, дозволяє обом країнам відмовляти шукачам притулку в неофіційних пунктах перетину кордону.
Нова домовленість розширює Угоду про безпечну третю країну (STCA - Safe Third Country Agreement), яка дозволяє США та Канаді повертати шукачів притулку в обох напрямках, але раніше не поширювалась на неофіційні пункти перетину. Тепер вона поширюється на весь кордон.
За домовленістю, біженці з інших країн повинні подати заяву на надання притулку тій країні, куди вони прибули першою. Відтак Канада може відхиляти запити шукачів притулку без розгляду їхніх петицій, якщо вони прибувають через неофіційні пункти пропуску з інших країн через США.
Велика кількість незадокументованих мігрантів намагаються перетнути американсько-канадський кордон через неофіційні пункти пропуску, включаючи Roxham Road, ґрунтову дорогу між Квебеком і штатом Нью-Йорк.
Цю дорогу називають “політичним головним болем для Трюдо”, оскільки десятки тисяч заявників на отримання статусу біженця намагалися перетнули кордон зі США саме тут, - пише видання CBC.
Угода набуде чинності опівночі на початку суботи, 25 березня. Колишній посол США в Канаді Брюс Гейман заявив, що обидві країни “захочуть ще більше зблизитися, оскільки світ стає все більш невизначеним”.
Водночас деякі експерти застерігають про складність виконання нової домовленості, оскільки кордон між Канадою і США є найдовшою у світі неконтрольованою межею, - пише Reuters.
«Я кажу іншим світовим лідерам, з якими зустрічаюся - нам пощастило, що на півночі від нас є Канада. Усі наші цінності однакові. Час від часу ми погоджуємося і не погоджуємося в чомусь, але немає фундаментальної різниці в демократичних цінностях, які ми поділяємо”, - цитує Байдена під час візиту CBC.
Водночас видання відзначає, що між двома країнами були й напружені моменти: “Роки Трампа були випробувальним часом для канадських чиновників. А рішення Байдена скасувати трубопровід Keystone XL, просувати протекціоністську політику, як-от "купуй американське". Призупинення постачань деяких вакцин також викликали подразнення в перші дні його президентства”.
Раніше цього тижня Канада продовжила ще на рік програму міграційної підтримки українців.
Шон Фрейзер, міністр імміграції, біженців та громадянства Канади оголосив, що уряд країни продовжить дію канадсько-українського дозволу на екстрені поїздки (CUAET).
Українці та члени їхніх сімей можуть до 15 липня 2023 року подавати документи (за межами Канади) на отримання візи CUAET. Власники візи матимуть змогу поїхати до Канади до 31 березня 2024 року. А власники CUAET, які вже перебувають у Канаді, матимуть можливість до 31 березня 2024 року безоплатно продовжити або змінити свій тимчасовий статус.
Послуги з поселення залишаться доступними для українців та членів їхніх сімей після прибуття в Канаду, а також триватиме надання одноразової тимчасової фінансової підтримки.
Форум