Спеціальні потреби

Актуально

Якщо Росія почне просувати свої війська в Україні, запрошення Путіна на кліматичний саміт треба відкликати - експерт США

22-23 квітня США проводитимуть віртуальний кліматичний саміт, до участі у якому Білий дім запросив 40 світових лідерів. Подія приурочена до Дня землі, який щорічно відзначають 22 квітня, а також цей саміт має стати майданчиком для обговорення питань довкілля замість щорічного, спершу перенесеного, а потім цілком скасованого через пандемію, кліматичного саміту ООН COP26.

Як зазначає Reuters, адміністрація президента Джо Байдена хоче відновити свою провідну роль у боротьбі проти кліматичних змін. Зокрема, серед планів: оголосити про повернення Сполучених Штатів до Паризької кліматичної угоди, пише Politico, а також скоротити викиди індустрії США у довкілля принаймні у половину до 2030 року й отримати такі ж зобов'язання від інших країн.

Чи візьме Путін участь у кліматичному саміті?

Серед запрошених президентом Байденом лідерів - генсек Компартії Китаю Сі Цзінпін та російський президент Володимир Путін. Іще минулого тижня американські медіа повідомляли, що Путін, ймовірно, планує взяти участь в обговоренні.

У четвер після телефонної розмови між Путіним і Байденом, введення низки нових американських санкції проти Росії та на тлі загострення ситуації на Донбасі, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія розглядає питання участі у саміті.

У відповідь на запитання журналістів про те, чи накладені на Росію американські санкції в економічній, кіберсфері та за дії в Криму завадять запропонованій Байденом зустрічі із Путіним, Пєсков відповів, що це буде рішенням самих президентів.

Зустріч тогочасного віце-президента США Джо Байдена та тогочасного прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна, Москва, 10 березня 2011. REUTERS
Зустріч тогочасного віце-президента США Джо Байдена та тогочасного прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна, Москва, 10 березня 2011. REUTERS

Що про ймовірну зустріч Байдена й Путіна думають експерти?

Колишній високопосадовець Держдепу Девід Креймер під час онлайн-дискусії в аналітичному Центрі з аналізу європейської політики (CEPA) висловив думку, що "якщо Росія почне вводити свої війська на територію України" або якщо опозиціонер Олексій Навальний "помре у в'язниці", адміністрація Байдена має запроваджувати нові суворіші санкції.

Креймер підкреслив, що "звісно, Росія вже там (в Україні - ред.), вона вже вторглась", але якщо вона почне "просувати свої вже значні мобілізовані сили", США потрібно "діяти дуже швидко" - "в ідеалі, із союзниками, але якщо необхідно, й самостійно".

Й випадку, якщо станеться одна із цих подій, каже Креймер, запрошення Путіну взяти участь у кліматичному саміті повинно бути відкликаним, а "ідея про двосторонню зустріч має бути цілковито відкинута".

Але інша оглядачка CEPA Андреа Кендалл-Тейлор заявила, що вважає ідею зустрічі двох лідерів гарною ідеєю. Крім участі Росії в саміті, йдеться про можливість особистої зустрічі двох президентів.

"Чимало людей може вбачати у цьому м'якість щодо Путіна, але ця адміністрація президента США розглядає дипломатію не як нагороду за певну поведінку, а як можливість відправити суворі повідомлення, й Байден показав своїм дзвінком, що він може відправляти суворі повідомлення".

Деніел Фрід, колишній координатор санкцій Держдепу, також вважає, що особисті переговори президентів США та Росії можуть бути корисними: "Якщо адміністрація Байдена поставить себе у позицію, що не можна зустрічатись із Путіним, допоки не зміниться його поведінка, вона зажене себе у глухий кут, тому що ми можемо не захотіти дотримуватись цієї позиції, й тоді це виглядатиме як поступки".

Тож Фрід каже, що пропонувати зустрітись на умовах Байдена - мудре рішення, однак від зустрічі не потрібно очікувати забагато, а лише сфокусуватись на встановленні каналів комунікації й чітко заявити позицію США: "Уперед, проведіть зустріч із Путіним, але цього разу - жодних "кнопок перезапуску" відносин, перебільшених очікувань".

Дивіться також: Євген Клопотенко відкрив гурманам Нью-Йорка високу українську кухню. Відео

Євген Клопотенко відкрив гастрономам Нью-Йорка високу українську кухню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:28 0:00

Всі новини дня

Кредитори України погодились на 3 роки заморозити виплати за боргом у $20 млрд

Фото для ілюстрації - долари та гривні REUTERS/Валентин Огіренко

ЛОНДОН/НЬЮ-ЙОРК, 10 серпня (Reuters) - Іноземні кредитори України підтримали її прохання на два роки заморозити виплати за міжнародними облігаціями на суму майже 20 мільярдів доларів США, відповідно до поданої в середу регуляторної документації. Це дозволить зруйнованій війною країні уникнути дефолту.

Оскільки майже через шість місяців після початку російського вторгнення 24 лютого не видно жодних ознак миру чи припинення вогню, власники облігацій погодилися відкласти виплати за 13 державними облігаціями України з погашенням між 2022 і 2033 роками.

20 липня уряд у Києві надіслав запит на згоду кредиторів змінити державні боргові контракти.

Україна зазначила, що заощадить близько 5 мільярдів доларів протягом наступних 24 місяців.

BlackRock Inc BLK.N, Fidelity International, Amia Capital і Gemsstock Ltd - серед найбільших власників держоблігацій України, ціна яких впала більш ніж на 80% після того, як почалося нарощування російських військ наприкінці 2021 року.

Будь-які зміни потребують схвалення власників принаймні двох третин усіх облігацій і понад 50% кожного випуску в обігу, свідчать документи для запиту згоди.

"Україна отримала та прийняла згоду щодо близько 75% основної суми цінних паперів в обігу", - йдеться в заяві.

Окремий запит на отримання згоди, схвалений кредиторами, включає зміну до приблизно 2,6 мільярда доларів так званих ВВП-варантів, похідних цінних паперів, які ініціюють платежі, пов’язані з валовим внутрішнім продуктом країни.

ЗМЕНШЕННЯ ЗАБОГОВАНОСТІ

Не лише деякі з найбільших інвестиційних компаній світу погодилися заморозити виплати боргу України.

Оскільки країна зіткнеться з економічним спадом на 35-45% у 2022 році, Сполучені Штати, Велика Британія та Японія, підтримали відстрочку виплати боргу, а група урядів у Паризькому клубі погодилася призупинити виплати до кінця 2023.

«Це збільшить грошовий потік в іноземній валюті для України, але лише цього навряд чи буде достатньо для стабілізації валютних резервів», — сказав Карлос де Соуза, менеджер боргового портфеля ринків, що розвиваються, Vontobel Asset Management.

Міжнародні резерви України скоротилися з $28,1 млрд у березні до $22,4 млрд на кінець липня.

Після заморожування боргу очікується комплексна реструктуризація боргу, сказав Де Соуза, оскільки «навряд чи» Україні вдасться відновити доступ до ринку через два роки.

Україна наприкінці 2015 року завершила реструктуризацію боргу на 15 мільярдів доларів після економічної кризи, пов’язаної з підтримуваним Росією повстанським рухом на промисловому сході країни. Угода передбачила велику кількість щорічних платежів з 2019 по 2027 роки, і країна повернулась на міжнародні ринки в 2017 році.

З місячним бюджетним дефіцитом у 5 мільярдів доларів Україна залежить від фінансування західних союзників і багатосторонніх кредиторів, включаючи Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк.

За даними Міністерства фінансів, наразі вона отримала 12,7 мільярда доларів у вигляді позик і грантів, що становить 44% від загального обсягу фінансування, виділеного з початку вторгнення Росії.

Сполучені Штати заявили цього тижня, що нададуть уряду України додаткові 4,5 мільярда доларів, довівши загальну бюджетну підтримку з лютого до 8,5 мільярда доларів.

Україна також сподівається отримати програму МВФ на 15-20 мільярдів доларів США, щоб зміцнити свою економіку, заявив голова центрального банку Кирило Шевченко, і уряд очікує отримати цю допомогу до кінця року

США допомагатимуть Україні захищатися і збирати докази воєнних злочинів – представниця США в ОБСЄ

«США підтримують намір ОБСЄ зберегти присутність в Україні попри незгоду Росії», –тимчасова повірена у справах Кортні Остріан.

Сполучені Штати будуть підтримувати збір, збереження та аналіз доказів воєнних злочинів, скоєних під час російського вторгнення в Україну. Про це заявила на засіданні Спеціальної постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан.

«Ці напади, які тривають, необдумане руйнування та сотні повідомлень про звірства, вчинені російськими військами, як ніколи підкреслюють необхідність міжнародних розслідувань і механізмів підзвітності, а також потужної присутності ОБСЄ в Україні», – сказала Остріан.

Вона додала, що США підтримують намір ОБСЄ зберегти присутність в Україні, попри незгоду Росії, про що заявили чинний голова ОБСЄ міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау та генеральний секретар ОБСЄ Гельґа Шмід.

«Адміністрація Байдена вітає візит до України чинного голови Рау та Генерального секретаря Шмід 2 серпня та рішуче підтримує їхню заяву про те, що ОБСЄ продовжить свою присутність там для підтримки цих важливих зусиль, розширить допомогу в післявоєнній відбудові та у вирішенні проблем, пов’язаних з підвищеними ризиками для цивільного населення через війну», – сказала у середу у Відні представниця США в ОБСЄ.

Перебуваючи у Києві, Збігнєв Рау, головний дипломат Польщі, яка зараз головує в ОБСЄ, сказав, що організація залишиться в Україні, «без російської підтримки, без російського консенсусу чи згоди».

«ОБСЄ створила і забезпечила присутність тут в Україні, в Києві», – сказав Рау на прес-конференції у Києві 2 серпня, додавши, що про це було досягнуто згоди з українським урядом.

Термін дії мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні сплив 31 березня 2022 року.

Через російське вето щодо продовження роботи, ОБСЄ 1 липня заявила, що планує закрити Спеціальну моніторингову місію в Україні. Координатор проектів ОБСЄ діяв у країні протягом 23 років. Місія мала у своєму мандаті різні питання: від боротьби з торгівлею людьми та підтримки країни в зусиллях з розмінування, до захисту навколишнього середовища та свободи ЗМІ.

США підтримуватимуть самозахист України – Остріан

За словами Кортні Остріан, Сполучені Штати продовжуватимуть надавати Україні «саме те, що їй необхідно для захисту своєї свободи». Вона нагадала, що напередодні державний секретар США Ентоні Блінкен оголосив про надання додаткової зброї, боєприпасів і обладнання на суму до 1 мільярда доларів із запасів Міністерства оборони США для самооборони України.

Також 1 серпня США оголосили про ще 550 мільйонів доларів нової військової допомоги, яка включає додаткові боєприпаси для HIMARS та артилерію.

Таким чином загальна допомога у сфері безпеки сягнула близько 9,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена, зауважила представниця США в ОБСЄ.

Остін: здатність РФ атакувати Латвію менше, ніж до вторгнення в Україну

Фото: Очільник Пентагону Ллойд Остін, Латвія 10 серпня 2022 року. REUTERS/Інтс Калнінс

В результаті агресії проти України, Росія втратила багато підготовлених військових а також військове обладнання і це обмежило її здатність проводити наступальні дії, зокрема проти Латвії. Про це очільник Пентагону Ллойд Остін заявив в середу під час спільної прес-конференції з міністром оборони Латвії Артисом Пабріксом.

"Немає сумнівів, що Росія присвятила значну частину своїх найбільш боєздатних сил зусиллям в Україні, і в результаті вона втратила багато важливого обладнання, механізованого обладнання, надзвичайно велику кількість військ, вбитими та пораненими. З цієї точки зору - вони менш здатні, ніж до початку [повномасштабної війни проти України]", - заявив Остін. Він все ж звернув увагу на те, що Росія досі має значні військово-повітряні та морські сили.

Пабрікс назвав Латвію "лакмусовим тестом для військових амбіцій Росії". Серед пріоритетів захисту, латвійських міністр оборони назвав протиповітряну оборону та захист узбережжя. Він відзначив, що загроза того, що Росія використає Білорусь для нападів залишається.

Білорусь втрачає суверенітет. З точки зору нашої безпеки і війська, і це показують напади з території Білорусі на Україну - Білорусь є частиною країни-агресора і з цієї точки зору до неї треба так і ставитись
Артис Пабрікс

Режим Лукашенка продовжує проводити гібридні напади на кордоні з Латвією, а залежність Білорусі від Росії збільшується, наголосив Пабрікс.

"Білорусь втрачає суверенітет. З точки зору нашої безпеки і війська, і це показують напади з території Білорусі на Україну - Білорусь є частиною країни-агресора і з цієї точки зору до неї треба так і ставитись. Білорусь не є незалежною країною", - заявив Пабрікс.

Очільники оборонних відомств висловили рішучу підтримку Україні.

"Результат російського вторгнення до України має бути лише один - Росія має програти, а Україна - перемогти", -вказав Пабрікс.

Не лише США, а більше 50 країн співпрацюють над підтримкою України, зауважив Остін.

"Ми віддані допомозі Україні, наданню Україні обладнання та спроможностей, які дозволяють їй захищати свою суверенну територію. Як ви чули від нашого керівництва - ми будемо це робити стільки, скільки знадобиться. Я говорю з міністрами оборони і не лише в НАТО, а і в інших частинах світу, вони готові допомагати Україні, яка веде гідну боротьбу, досягати успіху в захисті суверенної території стільки, скільки знадобиться".

Під час свого візиту до Латвії 9-10 серпня Остін зустрівся з посадовцями країни, подякував уряду країни за підтримку України, розміщення у себе американських військових на ротаційній основі.

Остін заявив, що США збільшують розміщення військових в Балтії: "Ми посилюємо розміщення наших сил на ротаційній основі в регіоні і інтенсифікуємо навчання разом із союзниками з Балтії, щоб далі зміцнити нашу боєготовність в регіоні", - сказав Остін перез зустріччю з прем'єр-міністром Латвії Артурсом Крісжанісом в середу.

Остін відвідав латвійську базу ВПС в Лілварде, де зустрівся з американськими військовими. В країні на ротаційній основі перебувають 600 американських солдатів.

Полювання за російською військовою технікою: три дні з українськими операторами «Стугни». Відео

Майже 3 доби на полюванні за російською військовою технікою на Півдні України, провів у травні Андрій Дубчак із загоном українських протитанкістів яким командує Тетяна Чорновол. З міркувань безпеки, ми лише зараз показуємо це відео, що демонструє роботу операторів протитанкового комплексу «Стугна» та небезпеку полювання на техніку ворога.

G7: Росія має негайно повернути Україні контроль над Запорізькою АЕС

Фото: Запорізька АЕС, 4 серпня 2022 року. REUTERS/Олександр Єрмоченко

Країни "Групи семи" закликали Росію негайно повернути контроль над Запорізькою атомною електростанцією Україні, звільнити інші атомні об'єкти а також вивести війська за межі міжнародно визнаних українських кордонів. Про це йдеться в заяві міністрів закордонних справ G7, розміщеній на сайті зовнішньополітичного відомства Німеччини.

Посадовці зауважили - український персонал ЗАЕС мусить мати можливість виконувати свою роботу "без погроз та тиску". Захоплення Росією українських атомних об'єктів та інші дії російського війська становлять загрозу для "безпеки цих об'єктів, значно підвищують ризик нещасних випадків в атомній енергетиці та наражають на небезпеку населення України, сусідніх держав та міжнародної спільноти", - мовиться в заяві.

Країни висловили підтримку зусиллям МАГАТЕ із дотримання безпеки ядерних об'єктів, зокрема організацію візиту інспекторів на ЗАЕС.

МАГАТЕ сподівається надіслати команду експертів на станцію, щоб провести оцінку а також надати допомогу в забезпеченні безпеки.

"Команда МАГАТЕ має прибути на Запорізьку [АЕС], так як ми це зробили щодо Чорнобильської та Південноукраїнської [АЕС] раніше цього року", - твітував директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі раніше цього тижня.

Як повідомляв Голос Америки, після інформації про обстріли захопленої російськими військами української атомної електростанції біля Запоріжжя генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш підтримав заклик допустити міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпечність станції.

«Будь-які напади на атомну електростанцію - це самогубна справа і я сподіваюся, що ті напади припиняться. Водночас я сподіваюся, що МАГАТЕ зможе мати доступ до станції і виконати свої повноваження», - сказав керівник ООН.

Українська компанія "Енергоатом" повідомила про обстріли станції 6 та 7 серпня. РФ звинувачує Україну в обстрілі АЕС.

У вівторок Гроссі заявив, на основі інформації української влади, що обстріл майданчика Запорізької АЕС у суботу, 6 серпня, завдав станції певних ушкоджень, але радіація залишається в нормі.

«На основі інформації, наданої Україною, експерти МАГАТЕ оцінили безпосередню загрозу ядерній безпеці внаслідок суботнього інциденту як відстуню», – заявив у вівторок гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії.

Більше

XS
SM
MD
LG