Спеціальні потреби

Актуально

«Ніккі Гейлі погодилася приїхати в Україну» - Єльченко

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко в інтерв’ю журналістці «Голосу Америки» Тетяні Ворожко сказав, що українські дипломати мають активніше працювати зі всіма країнами світу, оскільки в умовах військового конфлікту з Росією Україна потребує якомога більше політичної підтримки і не лише від традиційних партнерів.

«Я пам’ятаю був у Раді Безпеки Сенегал. Це досить велика країна. Буде Кенія через рік. Нам потрібно розширювати географію підтримки. Ті далекі країни, які раніше нас цікавили з точки зору бізнесу, сьогодні становлять інтерес з точки зору безпеки. Нам важлива їхня позиція щодо України. Це - Африка, Латинська Америка, Азія, які разом складають більшість членів ООН. Резолюцію Генасамблеї ООН щодо Криму підтримало 70 країн, що немало, але це менше половини країн-членів. Зусиль постпредства тут не достатньо.

Як африканські студенти можуть допомогти Україні повернути Крим

Нам потрібно розширювати географію підтримки

Я пам’ятаю, колись Міносвіти дуже активно займалося розподілом квот для африканських студентів на навчання. У нас зараз вчаться тисячі африканських студентів, але є країни, які б хотіли збільшити кількість своїх студенів. А у нас то немає бажання, то немає грошей, а на таких от дрібницях будуються партнерські відносини. А потім ти можеш прийти до свого колеги з тієї ж Кенії і сказати «У нас вчаться 200-300 твоїх співвітчизників, допоможи нам». І він, думаю, вже трохи по-іншому на це подивиться. А таких країн десятки».

«Ніккі Гейлі погодилася приїхати в Україну»

Єльченко говорить, що їм вдалося встановити дуже гарні відносини з американською місією та дружні, особисті – з послом США в ООН Ніккі Гейлі.

«Так сталося, що буквально якщо не з першого, то з третього дня свого входження в офіс постійного представника США, вона приїхала до нас, ми з нею годину чи більше говорили. І з тих пір у нас склався контакт чи, як тут кажуть, «хімія». З того дня у нас тісні, теплі відносини, вона постійно дзвонить, цікавиться.

До речі, ми запросили її до України і вона дала згоду. Але ніяк не може знайти час. Мені здається, було б дуже цікаво і корисно, аби вона відвідала Донбас. У нас половина міністрів закордонних справ на Донбасі вже побували. І це зовсім по-іншому сприймається, коли ти бачиш все на власні очі. Я думаю, що її приїзд в Україну також мав би позитивний ефект».

От з російськими дипломатами контакту фактично немає, каже Єльченко.

«Ми киваємо один одному головами, вітаємося інколи, інколи вже і не вітаємося. Стало комфортніше, що не треба з ними сидіти за одним столом в Раді Безпеки ООН, не треба уникати цих контактів.

З російськими дипломатами контакту фактично нема

А з іншого боку, мене дивує, що постійно у своїх відповідях на наші виступи – а ми просто викладаємо те, що є, говоримо про реалії, про те, що вбивають людей, що забрали Крим - в них це викликає таку злобну реакцію, мені здається, перебільшену. Відчувається, що їх це все нервує і дратує, їм все це не подобається. І у своїх відповідях вони часто переходять «червону лінію». Це такий «трьоп», який крім посмішок в інших делегацій не викликає, але від цього нам не легше. Ми не бачимо жодного бажання наближатися до позитиву. Нам все рівно доведеться з ними про все це домовлятися. Нікуди їм від нас не дітися, і нам від них».

Доносити до дипломатів з майже двохсот країн-членів ООН правду про дії Росії, ситуацію на Донбасі та в Криму, українській місії допомагають візити українських політиків, активістів та правозахисників. Одними з найактивніших є лідери кримських татар.

«Вони приносять такий емоційний елемент в роботу, - говорить посол. - Завжди коли говориш з колегами із далеких країн, для яких Крим просто є точкою на мапі світу, які не знають історії, не знають реалій, і коли вони говорять з такими людьми, які представляють Крим, знають Крим, для яких це рідний дім, підвищується обізнаність. Це серйозний важіль. Також світ бачить, що ми не просто дбаємо про абстрактні інтереси, а от конкретні люди. Тим більше такі як Чийгоз, хто вже відсидів, хто був фактично заручником російської влади. Це справляє дуже сильне враження.

Резолюції Генеральної Асамблеї ООН допомагають Україні вигравати в міжнародних судах

Результатом співпраці з дипломатами з різних країн-членів ООН, зокрема, є резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Всього було ухвалено дві резолюції, ініційовані Україною.

19 грудня 2017-го року, 70-ма голосами за Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосувала за резолюцію про права людини в Криму. Документ підтверджує, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує ретроактивне застосування Росією власних законів на окупованій території та примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами. Також резолюція засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Росію страшенно дратують ці резолюції, щоб вона там не казала

Раніше, 27 березня 2014-го року, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 100 країн світу проголосували за резолюцію, яка підтримує територіальну цілісність України і називає «референдум» у Криму недійсним.

«Багато людей задаються питанням: «Що дають резолюції?» - говорить Єльченко. - Резолюції на Генасамблеї містять моральний обов’язок, авторитет, але з юридичної точки зору не є обов’язкові до виконання. По-перше, це - тиск на Росію. Її страшенно дратують ці резолюції, щоб вона там не казала. Ці резолюції над ними вісять і нікуди вони від них не дінуться.

По-друге, після схвалення резолюції по правам людини майже всі наступні судові рішення містять посилання на цю резолюцію, тому що вона вперше назвала Росію «окупантом». І вперше там з’явилися слова «окупація», «анексія». Не кажучи про практичні речі, які Росія, втім, не виконує - такі як заборона Меджлісу, викладання українською мовою, тощо. Я впевнений, що якщо б не було цих резолюцій, не факт, що на нашу користь були б схвалені поки що попередні рішення Міжнародного суду ООН. Я думаю, що будуть і остаточні, і вони також будуть на нашу користь.

Так чи інакше Росії доведеться за все це платити

А ще наші позови у рамках Конвенції ООН з морського права. Вони, можливо, не такі помітні, але там йдуть процеси, і за тим стоять серйозні гроші – всі ті збитки, які понесла Україна від втрати контролю над мореплавством, над риболовством, екологічні питання, видобуток нафти і газу. Так чи інакше Росії доведеться за все це платити. Плюс є ще індивідуальні позови наших компаній».

Володимир Єльченко говорить, що і в цьому році Постійне представництво України при ООН планує ініціювати ще одну резолюцію, з сильнішою мовою.

«Якщо б стояв прапор ООН на Донбасі, допомоги було б більше»

Також ООН є організацією, яка надає гуманітарну допомогу. В інтерв’ю «Голосу Америки» керівник гуманітарної місії ООН в Україні Ніл Вокер заявив, що в цьому році вони зустрілися з надзвичайними фінансовими обмеженнями.

Координатор допомоги ООН Ніл Волкер. Інтерв'ю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:19 0:00

«Цього року ми отримали 4% того, що просимо на гуманітарну допомогу», - сказав він в інтерв’ю Мирославі Ґонґадзе.

«На жаль, у світі дуже багато конфліктів, - говорить Єльченко. - Нещодавно була донорська конференція по Сирії, потім по Ємену. І там йшлося про суми в декілька мільярдів доларів. Дуже важко пояснити донорам, навіть великим країнам, які дають мільйони доларів на Сирію, на Ємен, що в Україні не менша проблема. Можливо, щось не допрацьовують структури ООН. Але з іншого боку, насправді по двосторонній лінії, я думаю, надається Україні допомога набагато більша».

Єльченко говорить, що існують плани провести донорську конференцію і щодо України. У той же час, каже він, наявність на Донбасі миротворчої місії ООН також посприяла б збільшенню гуманітарної допомоги.

«Коли буде прапор ООН стояти на Донбасі, тоді буде більше інтересу до цієї проблеми. А так вона є однією з низки проблем. А є ще події і в Африці, в секторі Газа».

Дивіться також: У Нью-Йорку провели акцію на підтримку Сенцова та інших політв’язнів. Відео

У Нью-Йорку провели акцію на підтримку Сенцова та інших політв’язнів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:58 0:00

Всі новини дня

Шольцу не вдалось заручитися підтримкою Південної Америки у допомозі Україні - медіа

Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту до Чилі, 29 січня 2023. REUTERS/Ivan Alvarado

Канцлеру Німеччини Олафу Шольцу не вдалось заручитись підтримкою Чилі та Аргентини у питанні допомоги Україні, що засвідчує розбіжності між країнами Заходу та союзними державами з нижчим рівнем доходу.

Під час перших двох етапів своєї поїздки до Південної Америки Шольц намагався підкреслити єдність, зазначивши, що всі три країни, які він відвідує – Аргентина, Чилі та Бразилія – засудили вторгнення Росії на Генеральній Асамблеї ООН минулого року.

Однак наслідки війни та санкції Заходу щодо Росії, зокрема різке зростання цін на продовольство та енергоносії, особливо сильно вдарили по регіону, викликаючи сумніви щодо політики Європи.

"Аргентина та Латинська Америка не планують надсилати зброю в Україну чи будь-яку іншу зону конфлікту", - заявив президент Аргентини Альберто Фернандес під час прес-конференції в Буенос-Айресі із Шольцем.

Президент Чилі Габріель Борич своєю чергою підтримав своє рішення засудити російське вторгнення, попри те, що "деякі засоби масової інформації чи громадські діячі могли вважати, що втручатися в політику інших країн було неправильним рішенням". Він не відповів на запитання про те, чи погоджується із Фернандесом щодо зброї, він сказав, що Чилі обіцяє допомогти Україні відновитися після війни, наприклад, із розмінуванням.

В обох країнах Шольц відвідав меморіали жертвам їхніх військових диктатур, що, за його словами, підкреслює необхідність боротьби за демократію та свободу: "Біля цього меморіалу численним жертвам диктатури я не можу не думати про молодих людей, яких вбивають в Ірані, бо вони борються за свободу та краще життя".

Представники уряду Німеччини визнають, що країни Латинської Америки мають різні погляди на причини війни Росії в Україні та способи боротьби із нею, але підкреслюють важливість продовження озвучення західної точки зору, як це зробив Шольц під час візитів в Африці та Азії.

У понеділок Шольц проводить зустрічі у Бразилії, зокрема, із президентом Луїсом Інасіо Лулою да Сілвою. Торік він сказав, що Росія не повинна була здійснювати вторгнення в Україну, але додав, що президент України Володимир Зеленський так само винен у війні, як і російський лідер Володимир Путін.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

«Через питання безпеки я не можу назвати точні часові рамки. Що я можу сказати – все починається з тренувань на окремих операційних платформах […]. І тоді вже доставимо танки. Це станеться до літа, в травні або ближче до Великодня», - заявив мініcтр оборони Великої Британії Бен Воллес.

США продовжать боротися з діями Ірану, які загрожують безпеці та життю людей - Блінкен

Вибух на заводі військової промисловості в Ісфахані, 29 січня 2023 року. Reuters

Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Так серію вибухів на іранських військових заводах цими вихідними прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен.

У понеділок під час прес-конференції у Єгипті Блінкен заявив: "Для Сполучених Штатів, а також для багатьох наших партнерів у регіоні, дуже важливо, що ми продовжуємо боротися з різними діями, які Іран здійснює в усьому регіоні та за його межами, що загрожують миру, безпеці та життю людей."

Він зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

Водночас представник Пентагону, генерал США Патрік Райдер заявив Reuters, що армія США не брала участі в ударах по Ірану. Натомість один із представників США повідомив агенції на умовах анонімності, що до атаки причетний Ізраїль.

У самому Ізраїлі від офіційних коментарів поки відмовляються. Утім, як зазначає Reuters, готовність завдати удару по іранських цілях Ізраїль виявляв уже давно, в разі, якщо дипломатія не зможе впоратися з ядерною чи ракетною програмою Тегерану.

Напередодні радник Офісу президента України Михайло Подоляк пов’язав вибухи в Ірані з війною в Україні, і вкотре нагадав, що Іран є співучасником російської агресії: "Логіка війни невблаганна та вбивча. І виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам… Вибухова ніч в Ірані: виробництва дронів й ракет, нафтопереробка. Україна ж попереджала".

Після цього Іран викликав тимчасового повіреного у справах України в Тегерані після реакції Офісу президента України на удари безпілотників по військовому заводу в центральній іранській провінції Ісфахан. Про це повідомила Reuters із посиланням на напівофіційну місцеву інформаційну агенцію Tasnim.

Речник МЗС України Олег Ніколенко відреагував на дії іранського МЗС і зазначив, що Україна не обізнана з причинами вибухів на іранських об'єктах. "Україна неодноразово застерігала Іран: наслідки за підтримку агресії проти України будуть набагато масштабніші, ніж вигода від співпраці з Росією. Нам невідома причина вибухів на іранських об‘єктах. Але як каже перська народна мудрість: не роби іншому зла, і собі не нашкодиш".

Уночі 29 січня в іранському місті Ісфахан у центральній частині країни пролунав вибух. Згодом стало відомо про вибухи на інших об’єктах. Міністерство оборони Ірану заявило, що причиною була атака безпілотників, і запевнило, що атака була невдалою – один БПЛА збила система протиповітряної оборони, два інших нібито потрапили до оборонних пасток і вибухнули, втрат та серйозних пошкоджень немає. Однак іранські ЗМІ опублікували кадри, на яких видно спалах у небі та машини швидкої допомоги на місці подій.

Атака відбулася на тлі напруження у відносинах між Іраном та країнами Заходу, зокрема, через постачання зброї, включно з "дронами-камікадзе" для війни Росії в Україні, а також антиурядових протестів усередині країни.

У публікації використані матеріали Reuters.

ВООЗ: пандемія COVID-19 залишається надзвичайною ситуацією міжнародного значення

Залізнична станція Ханчжоу перед китайським новим роком, Китай, 20 січня 2023 року. China Daily/REUTERS

Всесвітня організація охорони здоров'я у понеділок продовжила статус пандемії COVID-19 як надзвичайної ситуації міжнародного значення.

Чотирнадцяте засідання екстреного комітету ВООЗ з приводу COVID-19 було присвячене третій річниці від початку пандемії, що була оголошена глобальною загрозою 30 січня 2020 року.

На засіданні експерти говорили про те, чи слід оголошувати про завершення пандемії. Проте, зазначивши визначні успіхи у боротьбі із захворюванням, члени комітету ухвалили, що говорити про закінчення пандемії зарано. На це вплинув, зокрема, недавній великий спалах COVID-19 у Китаї, який стався після того, як країна скасувала більшість карантинних заходів.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

За три роки коронавірус забрав 6,8 мільйона життів, однак поява вакцин і методів лікування суттєво змінила ситуацію, тож генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що сподівається побачити кінець надзвичайної ситуації вже цього року: "Ми продовжуємо сподіватися, що в наступному році світ перейде до нової фази, на якій ми скоротимо госпіталізацію (з COVID) і смертність до найнижчого можливого рівня".

Раніше Голос Америки повідомляв, що американські дослідники попереджають, що новий штам коронавірусу Kraken у п'ять разів швидше передається й вражає тих, хто перехворів.

У статті використано матеріали Reuters

Надати Україні винищувачі та ракети ATACMS закликає колишній глава Пентагону Еспер 

Українські винищувачі Су-27 неподалік Житомирської області, 6 грудня 2018 року. (Фото: Михайло Палінчак, прес-служба президента України/AP)

Надати Україні літаки та ракети далекого радіусу дії ATACMS закликає колишній міністр оборони США Марк Еспер. Колишній посадовець з уряду президента Трампа днями презентував свою нову книжку мемуарів, і під час презентації проаналізував, серед іншого, американську політику стосовно України, а також те, що він вважає помилками уряду Байдена.

Колишній міністр оборони США Марк Еспер вважає політику країн Заходу щодо України правильною, але надто повільною. На його думку, допомога Заходу, яку оголосили під час січневого "Рамштайну" не встигне надійти до України до запланованого російського наступу.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Нас хвилює наступ Росії навесні, а це березень, до якого залишилося п’ять тижнів. Тож порахуймо логістику - щоб доставити танки потрібні тижні, треба ще навчити екіпаж, це також займає тижні. Треба навчити їх не лише індивідуальних навичок, а і як працювати колективно, треба створити логістику матеріально-технічного забезпечення, систем поповнення запасів. Боюсь, ми не будемо вчасно готові", - розповідає колишній міністр оборони США.

Міністр оборони США Марк Експер зустрічається із главою Міноборони Великобританії Беном Воллесом 5 березня 2020 року
Міністр оборони США Марк Експер зустрічається із главою Міноборони Великобританії Беном Воллесом 5 березня 2020 року

Макр Еспер вважає, що для успіху Україна мала б отримати танки ще восени. Він закликає Білий дім та союзників бути проактивними і не зволікати із рішеннями щодо ракет ATACMS та літаків-винищувачів.

"Замість того, щоб реагувати на загрозу російського наступу, я б волів бачити, що українці перейдуть у наступ вже зараз, поки росіяни все ще намагаються навчити, спорядити та організувати своїх військових, розбити їх і виштовхнути української території. Але зараз ми відстаємо, танки треба було передати українцям у вересні чи в жовтні", - заявляє екс-високопосадовець.

“Ми повинні були затвердити надання їм літаків, це надало б їм перевагу. Якщо вони збираються вступати в загальновійськовий бій, потрібно мати не тільки вогонь прямим наведенням, але й вогонь з повітря, - додає він. - Ми повинні відправити їм ATACMS, тому що так українці могли б дістатися вглиб східної України, вглиб Криму, щоб знищити пускові майданчики “шахідів”, вивести з ладу пускові майданчики запуску ракет, розбити склади матеріально-технічного забезпечення, казарми, що завгодно. Треба мати точну зброю на великі відстані".

Колишній глава Пентагону Марк Еспер переконаний, що військова допомога Україні не призведе до ескалації, як про це кажуть росіяни. Він закликає Білий дім сміливіше, швидше і в більших кількостях ухвалювати рішення щодо військової допомоги Україні. Американську політику стримування щодо Росії він вважає надто слабкою.

“Ми не можемо дозволити росіянам впливати на наші рішення, брязкати зброєю і стримувати самих себе. Бо ми вже відстаємо. Дивіться, ми не надавали їм (українцям - ред.) справді надійної системи ППО, аж допоки не почали знищувати українські міста «Шахедами», «Іскандерами» і іншим. Тож ми відстаємо", - розповів він.

Еспер при цьому схвалює дії Білого дому за успішне створення коаліції щодо допомоги України. За його словами, "адміністрація президента зробила добру роботу щодо об’єднання союзників не лише з військової точки зору, але й економічної, дипломатичної, фінансової. Для мене це було дуже важливо, тому що це те, куди дивиться Пекін: чи буде Захід протистояти Росії? І чи будуть вони тиснути, щоб захистити цю молоду демократію."

2019 рік. Міністр оборони Марк Еспер та президент США Дональд Трамп (AP Photo/Alex Brandon)
2019 рік. Міністр оборони Марк Еспер та президент США Дональд Трамп (AP Photo/Alex Brandon)

"Я був дуже радий, коли НАТО об’єдналося. І не тільки НАТО, але і Японія, Корея, Австралія та інші, які підтримали Україну, і це було чудово. Звісно, є розчарування. Наприклад, Індія", - зазначив Марк Еспер.

Він називає лідерство США у створенні коаліції із допомоги Україні вирішальним для України.

"Американське лідерство - вирішальне у світі, світ потребує американського лідерства і ми повинні відповідати цьому, що ми зараз це робимо у багатьох питаннях, але в деяких напрямках цього бракує. Сподіваюсь, буде сформований двопартійний підхід до зовнішньої політики, де це будуть розуміти й працювати в цьому напрямку", - сказав колишній міністр оборони США.

Він скептичний щодо мирних переговорів з Росією. Екс-глава Пентагону вважає, що війна має закінчитись, коли Україна відновить контроль за всіма своїми міжнародно визнаними кордонами.

У коментарі "Голосу Америки" він заявив: На мою думку, вони мають витиснути Росію з України, включно з Кримом, і відновити кордони України до 2014 року. І тоді ми маємо говорити про відповідальність за російські звірства, про репарації, як допомогти відновити Україну. То є низка речей, які треба зробити на мою думку, Але врешті-решт це має бути рішення президента Зеленського, вашого парламенту та українського народу".

Марк Еспер був міністром оборони США у 2019 - 2020 роках, за адміністрації президента Дональда Трампа. Він підтримував надання Україні “Джавелінів” - першої смертоносної зброї для України в час війни.

"Я думаю, рішення відправити в Україну Джавеліни (у 2019 році) було правильним. Доказ цього ми бачили на початку війни, і досі існує потреба в джавелінах. І є значно більше типів озброєння, боєприпасів та допомоги, які ми повинні надати українському народу, щоб вони виграли. Це важливо, щоб вони перемогли, і вони можуть перемогти”.

У своїй новій книжці мемуарів “Священна присяга: спогади міністра оборони в надзвичайні часи” Марк Експер описує, серед іншого, політику США та критикує тодішнього президента країни Дональда Трампа.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG