Спеціальні потреби

«Ніккі Гейлі погодилася приїхати в Україну» - Єльченко


Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко в інтерв’ю журналістці «Голосу Америки» Тетяні Ворожко сказав, що українські дипломати мають активніше працювати зі всіма країнами світу, оскільки в умовах військового конфлікту з Росією Україна потребує якомога більше політичної підтримки і не лише від традиційних партнерів.

«Я пам’ятаю був у Раді Безпеки Сенегал. Це досить велика країна. Буде Кенія через рік. Нам потрібно розширювати географію підтримки. Ті далекі країни, які раніше нас цікавили з точки зору бізнесу, сьогодні становлять інтерес з точки зору безпеки. Нам важлива їхня позиція щодо України. Це - Африка, Латинська Америка, Азія, які разом складають більшість членів ООН. Резолюцію Генасамблеї ООН щодо Криму підтримало 70 країн, що немало, але це менше половини країн-членів. Зусиль постпредства тут не достатньо.

Як африканські студенти можуть допомогти Україні повернути Крим

Нам потрібно розширювати географію підтримки

Я пам’ятаю, колись Міносвіти дуже активно займалося розподілом квот для африканських студентів на навчання. У нас зараз вчаться тисячі африканських студентів, але є країни, які б хотіли збільшити кількість своїх студенів. А у нас то немає бажання, то немає грошей, а на таких от дрібницях будуються партнерські відносини. А потім ти можеш прийти до свого колеги з тієї ж Кенії і сказати «У нас вчаться 200-300 твоїх співвітчизників, допоможи нам». І він, думаю, вже трохи по-іншому на це подивиться. А таких країн десятки».

«Ніккі Гейлі погодилася приїхати в Україну»

Єльченко говорить, що їм вдалося встановити дуже гарні відносини з американською місією та дружні, особисті – з послом США в ООН Ніккі Гейлі.

«Так сталося, що буквально якщо не з першого, то з третього дня свого входження в офіс постійного представника США, вона приїхала до нас, ми з нею годину чи більше говорили. І з тих пір у нас склався контакт чи, як тут кажуть, «хімія». З того дня у нас тісні, теплі відносини, вона постійно дзвонить, цікавиться.

До речі, ми запросили її до України і вона дала згоду. Але ніяк не може знайти час. Мені здається, було б дуже цікаво і корисно, аби вона відвідала Донбас. У нас половина міністрів закордонних справ на Донбасі вже побували. І це зовсім по-іншому сприймається, коли ти бачиш все на власні очі. Я думаю, що її приїзд в Україну також мав би позитивний ефект».

От з російськими дипломатами контакту фактично немає, каже Єльченко.

«Ми киваємо один одному головами, вітаємося інколи, інколи вже і не вітаємося. Стало комфортніше, що не треба з ними сидіти за одним столом в Раді Безпеки ООН, не треба уникати цих контактів.

З російськими дипломатами контакту фактично нема

А з іншого боку, мене дивує, що постійно у своїх відповідях на наші виступи – а ми просто викладаємо те, що є, говоримо про реалії, про те, що вбивають людей, що забрали Крим - в них це викликає таку злобну реакцію, мені здається, перебільшену. Відчувається, що їх це все нервує і дратує, їм все це не подобається. І у своїх відповідях вони часто переходять «червону лінію». Це такий «трьоп», який крім посмішок в інших делегацій не викликає, але від цього нам не легше. Ми не бачимо жодного бажання наближатися до позитиву. Нам все рівно доведеться з ними про все це домовлятися. Нікуди їм від нас не дітися, і нам від них».

Доносити до дипломатів з майже двохсот країн-членів ООН правду про дії Росії, ситуацію на Донбасі та в Криму, українській місії допомагають візити українських політиків, активістів та правозахисників. Одними з найактивніших є лідери кримських татар.

«Вони приносять такий емоційний елемент в роботу, - говорить посол. - Завжди коли говориш з колегами із далеких країн, для яких Крим просто є точкою на мапі світу, які не знають історії, не знають реалій, і коли вони говорять з такими людьми, які представляють Крим, знають Крим, для яких це рідний дім, підвищується обізнаність. Це серйозний важіль. Також світ бачить, що ми не просто дбаємо про абстрактні інтереси, а от конкретні люди. Тим більше такі як Чийгоз, хто вже відсидів, хто був фактично заручником російської влади. Це справляє дуже сильне враження.

Резолюції Генеральної Асамблеї ООН допомагають Україні вигравати в міжнародних судах

Результатом співпраці з дипломатами з різних країн-членів ООН, зокрема, є резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Всього було ухвалено дві резолюції, ініційовані Україною.

19 грудня 2017-го року, 70-ма голосами за Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосувала за резолюцію про права людини в Криму. Документ підтверджує, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує ретроактивне застосування Росією власних законів на окупованій території та примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами. Також резолюція засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Росію страшенно дратують ці резолюції, щоб вона там не казала

Раніше, 27 березня 2014-го року, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 100 країн світу проголосували за резолюцію, яка підтримує територіальну цілісність України і називає «референдум» у Криму недійсним.

«Багато людей задаються питанням: «Що дають резолюції?» - говорить Єльченко. - Резолюції на Генасамблеї містять моральний обов’язок, авторитет, але з юридичної точки зору не є обов’язкові до виконання. По-перше, це - тиск на Росію. Її страшенно дратують ці резолюції, щоб вона там не казала. Ці резолюції над ними вісять і нікуди вони від них не дінуться.

По-друге, після схвалення резолюції по правам людини майже всі наступні судові рішення містять посилання на цю резолюцію, тому що вона вперше назвала Росію «окупантом». І вперше там з’явилися слова «окупація», «анексія». Не кажучи про практичні речі, які Росія, втім, не виконує - такі як заборона Меджлісу, викладання українською мовою, тощо. Я впевнений, що якщо б не було цих резолюцій, не факт, що на нашу користь були б схвалені поки що попередні рішення Міжнародного суду ООН. Я думаю, що будуть і остаточні, і вони також будуть на нашу користь.

Так чи інакше Росії доведеться за все це платити

А ще наші позови у рамках Конвенції ООН з морського права. Вони, можливо, не такі помітні, але там йдуть процеси, і за тим стоять серйозні гроші – всі ті збитки, які понесла Україна від втрати контролю над мореплавством, над риболовством, екологічні питання, видобуток нафти і газу. Так чи інакше Росії доведеться за все це платити. Плюс є ще індивідуальні позови наших компаній».

Володимир Єльченко говорить, що і в цьому році Постійне представництво України при ООН планує ініціювати ще одну резолюцію, з сильнішою мовою.

«Якщо б стояв прапор ООН на Донбасі, допомоги було б більше»

Також ООН є організацією, яка надає гуманітарну допомогу. В інтерв’ю «Голосу Америки» керівник гуманітарної місії ООН в Україні Ніл Вокер заявив, що в цьому році вони зустрілися з надзвичайними фінансовими обмеженнями.

Координатор допомоги ООН Ніл Волкер. Інтерв'ю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:19 0:00

«Цього року ми отримали 4% того, що просимо на гуманітарну допомогу», - сказав він в інтерв’ю Мирославі Ґонґадзе.

«На жаль, у світі дуже багато конфліктів, - говорить Єльченко. - Нещодавно була донорська конференція по Сирії, потім по Ємену. І там йшлося про суми в декілька мільярдів доларів. Дуже важко пояснити донорам, навіть великим країнам, які дають мільйони доларів на Сирію, на Ємен, що в Україні не менша проблема. Можливо, щось не допрацьовують структури ООН. Але з іншого боку, насправді по двосторонній лінії, я думаю, надається Україні допомога набагато більша».

Єльченко говорить, що існують плани провести донорську конференцію і щодо України. У той же час, каже він, наявність на Донбасі миротворчої місії ООН також посприяла б збільшенню гуманітарної допомоги.

«Коли буде прапор ООН стояти на Донбасі, тоді буде більше інтересу до цієї проблеми. А так вона є однією з низки проблем. А є ще події і в Африці, в секторі Газа».

Дивіться також: У Нью-Йорку провели акцію на підтримку Сенцова та інших політв’язнів. Відео

У Нью-Йорку провели акцію на підтримку Сенцова та інших політв’язнів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:58 0:00

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

XS
SM
MD
LG