Спеціальні потреби

Актуально

Чому в ЄС знову заговорили про європейську армію, і чому це таке суперечливе питання?

Канцлер Німеччини Анґела Меркель у виступі в Європейському парламенті 13 листопада підтримала висловлювання французького президента Еммануеля Макрона про потребу створення європейської армії.

Частина євродепутатів вітала її слова оплесками, а інша частина - вигуками незгоди й осуду.

Підтримка Меркель пролунала без жодної конкретики, як зрештою й самі пропозиції Макрона, і канцлер вважала за потрібне наголосити кількаразово, що не має нічого проти НАТО, та що європейські збройні сили мали б бути “гарним додатком” до альянсу.

Послаблення і розкол НАТО завжди було метою Росії. Послаблення і розкол ЄС є одним з її завдань. Західні лідери мимовільно допомагають Путіну.

Минулотижневе інтерв’ю французького президента радіостанції Europe-1 ЗМІ пошматували на розрізнені цитати, але головна думка там така: Європі, а фактично ЄС, потрібні спільні збройні сили, щоб протидіяти загрозі з боку Росії та зменшити залежність від Сполучених Штатів Америки у питаннях оборони.

В одній з цитат Сполучені Штати були згадані в одному ряду з Китаєм і з Росією і цього було досить, щоб президент Дональд Трамп майже негайно назвав висловлювання Макрона “дуже образливими”.

Французький президент скористався нагодою візиту американського лідера у Париж минулими вихідними, аби запевнити його, що, говорячи про європейські збройні сили, він мав на увазі потребу для європейців взяти на свої плечі більший оборонний тягар.

Але Трамп, коли прилетів з Парижа після церемоній на відзнаку завершення Першої Світової війни, вирішив повернувся до теми і нагадав про минулі війни між Францією та Німеччиною та вчергове запропонував “платити за НАТО”.

Несерйозна, але загроза

Європейські коментатори вказують, що розпливчасті заяви Макрона й Меркель та ображені дописи Трампа у Twitter не є серйозною дискусією про збройні сили для Європи, але є ще однією ознакою потенційної загрози.

Джуді Демпсі з аналітичного центру Carnegie Europe у Берліні зауважує, що впродовж десятиліть багато європейських лідерів замріяно говорили про потребу мати під руками боєздатні підрозділи, готові до реагування в надзвичайних ситуаціях.

“Ніхто не заперечує, що європейцям треба більше дбати за свою безпеку. У цьому питанні є згода по обидва боки Атлантики”, - каже Демпсі, але вважає, що у теперішній ситуації і в такому вигляді ідеї Макрона “сіють розкол в ЄС і всередині НАТО”.

Британський тижневик Economist різко назвав висловлювання французького президента про євро-армію “заплутаними, донкіхотськими, і безвідповідальними в часи зростання трансатлантичної непевності”.

Європейці не мають відповідей на засадничі питання щодо потенційних європейських збройних сил: Хто був би уповноважений віддавати накази про їх застосування? Чи не спокусилася б Франція відряджати такі сили для вирішення проблем у своїх колишніх колоніях? Хто б платив за таку армію? Як би вона взаємодіяла з НАТО?

Вихід Великої Британії з ЄС може зменшити кількість голосів у Брюсселі, що чітко наголошують на пріоритетності НАТО й потребі залучення США до європейської системи безпеки.

Але у Євросоюзі є досить інших країн, зокрема на сході континенту, які також остерігаються послаблення американського впливу. Прагнення Польщі убезпечити себе розташуванням нових військових баз США - підтверджує це.

Трамп і Путін

З початку президентства Дональда Трампа у прихильників трансатлантичних зв’язків з’явилося більше побоювань, що саме Америка може втратити ентузіазм до НАТО, за час існування якого західна Європа насолоджувалася небувалою досі епохою миру й стабільності.

Президента Трамп останнім часом не повторював попередніх заяв, що НАТО - застаріла організація, але сказане ним врізалося в пам’ять.

Чимало європейців також стурбовані виявами майже відвертої неприязні Дональда Трампа до ЄС.

В цих умовах навіть частковий позірний збіг позицій Трампа й російського президента Путіна вселяє у деяких європейців розпач.

“Послаблення і розкол НАТО завжди було метою Росії. Послаблення і розкол ЄС є одним з її завдань. Західні лідери мимовільно допомагають Путіну”, - застерігає Джуді Демпсі.

Вона стверджує, що європейська армія не є відповіддю на амбіції ЄС у закордонній політиці, чи в питаннях безпеки і не є відповіддю на розбіжності зі Сполученими Штатами.

Дивіться також: Чим може обернутися загострення у відносинах США та Франції?

Чим може обернутися загострення у відносинах США та Франції? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:46 0:00

Всі новини дня

Україні потрібна та зброя, з якою вона може перемогти - колишні американські дипломати. Відео

Колишні посли США в Україні та Росії вважають, що лідери США мають чітко сказати, що вони не просто допомагають Україні, а інвестують у власну безпеку. Бо без перемоги України безпека Заходу не буде гарантована. З деталями - Наталія Чурікова.

Президент Зеленський та дух України стали «Людиною року» за версією журналу Time. Відео

Американський журнал Time назвав президента України Володимира Зеленського та дух України людиною 2022-го року. Це звання присуджують тим, хто найбільше, на думку редакції, вплинув на хід подій у році.

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:08 0:00

Резолюцію щодо визнання дій РФ геноцидом проти українського народу підтримали в комітеті Сенату США із міжнародних відносин. Подробиці – від Марії Ульяновської.

У США є апетит постачати Україні ефективне озброєння - полковник армії США у відставці. Відео

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо – говорить полковник армії США у відставці Роберт Гамільтон в інтервʼю Олексію Коваленку. «У США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи», - вважає військовий експерт.

ЄС запровадив 9-й пакет санкцій проти Росії. У ньому - військові, політики, пропагандисти

У списку – відповідальні за жорстокі, навмисні ракетні удари Росії по цивільному населенню – фон дер Ляєн

Євросоюз запроваджує дев’ятий пакет санкцій проти Росії через те, що Москва «продовжує нести смерть та спустошення в Україну», - про це повідомила в середу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Цей пакет, дев’ятий з часу російського вторгнення в Україну, посилює тиск на Росію, додаючи ще майже 200 фізичних та юридичних осіб до списку санкцій. Серед підсанкційних осіб – російські військові, депутати російського парламенту та підприємства ОПК.

«Цей список охоплює ключові фігури у жорстоких, навмисних ракетних ударах Росії по цивільному населенню», – сказала фон дер Ляєн у відео, опублікованому в Twitter.

Як додала голова Єврокомісії, ЄС також накладе санкції на ще три російські банки, що включає повну заборону на операції з Банком регіонального розвитку країни. Нові заходи, за словами фон дер Ляєн, обмежать доступ Росії до безпілотників як безпосередньо, так і через постачальників із третіх країн, таких як Іран.

Євросоюз, за словами фон дер Ляєн, також запровадить обмеження експорту, зосередивши увагу на товарах подвійного призначення, таких як хімікати, нервово-паралітичні речовини, електроніка та ІТ-компоненти, які «може використовувати російська військова машина».

Очільник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель заявив, що останні заходи є прямим наслідком використання президентом Росії Володимиром Путіним зими як зброї.

«Після продуктів харчування та голоду Путін вирішив зробити зиму зброєю, – заявив Боррель. - Відповіддю на це є 9-й пакет санкцій".

«Він хоче перервати електропостачання, опалення та водопостачання для мільйонів мирних жителів по всій Україні. Ми відповідаємо 9-м пакетом санкцій проти тих, хто бере участь у цій жорстокій війні», – написав шеф європейської дипломатії у Twitter.

Окремо Жозеп Боррель згадав про те, що санкції накладені і на російських пропагандистів.

«Ми вводимо обмежувальні заходи щодо ЗМІ, осіб та організацій, які атакують публічний простір дезінформацією, намагаючись зняти провину з Росії та отруювати свідомість людей», – написав Боррель у своєму наступному твіті.

«Ми налаштовані діяти на підтримку України. Скільки потрібно», – додав він.

Як повідомляв «Голос Америки», у п'ятницю, 2 грудня, 27 держав-членів Європейського Союзу обмежили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Санкції набрали чинності у понеділок, 5 грудня. У понеділок світові ціни на нафту зросли на 2,6%.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що Москва «не визнає жодних цінових обмежень» і попередив, що це «крок до дестабілізації світового енергетичного ринку».

Більше

XS
SM
MD
LG