Актуально
- Голос Америки
Україна скоро розпочне контрнаступ, а після того отримає західні винищувачі - Зеленський у Фінляндії
Україна скоро розпочне свій контрнаступ, а після того отримає західні винищувачі, заявив президент країни Володимир Зеленський.
Виступаючи на прес-конференції у Гельсінкі, де проходить саміт країн Північної Європи - Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії та Ісландії - він підкреслив, що новітні літаки стандартів НАТО "дуже потрібні" Києву.
"Чи будуть вони у нас і чи вірю, що вони будуть? Я впевнений. Але так відбувається ця війна, що ми постійно повинні довести це на полі бою. Спочатку ми ідемо вперед, показуємо, що за три дні нас не можна захопити. Потім нам дають якусь зброю, - розповів глава української держави. - Після цього ми знову ідемо вперед, просимо далекобійну артилерію. Відбувається по-різному. У нас знову є складний успіх. Але, тим не менш, після цього нам дають відповідну зброю".
Зеленський додав: "І тому чому я впевнений, що в нас будуть літаки - тому що скоро у нас будуть наступальні дії. І після них, я впевнений, нам дадуть літаки. Хотілося б, щоб все було навпаки, нам було би так легше. Але як є - і ми за все вдячні".
Відповідаючи на запитання журналістів щодо західної авіації для України, президент Фінляндії Саулі Ніїністе заявив, що Гельсінкі не можуть передати Києву свої американські винищувачі Hornet, тому що "вони досить старі", і "таких літаків не дуже багато" в інших країнах Європи, тому не має сенсу створювати "сервісні структури" для обслуговування цих літаків в Україні. Ніїністе додав, що зараз країна замінює повітряний флот Hornet на F-35, й до того, як вони отримають нові винищувачі, вони не могли віддати свої старі.
Фінський президент також наголосив, що Hornet на той момент вже були "фактично списані, непридатні". "Але нам подобаються ваші літаки, щоб ви знали, пане президенте", – пожартував Зеленський.
Запрошення для України у НАТО
Також Зеленський відповів на запитання, чому він здійснив візит саме до Фінляндії. "Я тут, щоб дружні країни підтримали нас ще потужніше і щоб у нас була можливість мати успіх у наших відповідних абсолютно справедливих контрнаступальних діях із деокупації суто українських територій", - сказав він.
Зеленський також підкреслив, що Україна підтримувала Фінляндію у приєднанні до НАТО і повторив свою позицію щодо вступу України до Альянсу.
"Найкраща гарантія безпеки України... - це членство в НАТО. Поки іде війна, ми не будемо в НАТО. Ми це чітко усвідомлюємо. Але ми хотіли б, щоб окрім відкритих дверей, партнери назустріч нам також робили якісь потужні кроки, які б мотивували українське суспільство... Ми хотіли б підтримки сьогодні. І сьогодні у (питанні) підтримки в цьому напрямку - ми хочемо, щоб було запрошення для України", - сказав Зеленський.
Раніше Голос Америки повідомляв, що Україна візьме участь у Вільнюському саміті НАТО у липні. Зокрема, Київ очікує там надання гарантій безпеки до моменту вступу в Альянс, а також запрошення на приєднання до оборонного блоку.
Напередодні заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател заявив, що Сполучені Штати підтримують політику "відкритих дверей" НАТО, але зараз зосереджені на тому, щоб забезпечити підтримку України у її протистоянні російській агресії. Пател також додав, що потенційний вступ України до НАТО – колективне рішення, і це визначатиме весь Альянс.
Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що "усі союзники по НАТО погодилися, що Україна стане членом", і що Україна заслужила своє місце в Альянсі, але "зараз головна увага полягає в тому, щоб забезпечити перемогу України над Росією".
Зустрічі на полях саміту
Окрім участі у саміті країн Північної Європи, у Гельсінкі Зеленський також має заплановані зустрічі із прем'єрами Швеції, Данії та Ісландії.
Зокрема під час зустрічі із головою норвезького уряду Йонасом Гаром Стере Зеленський відзначив рішення про приєднання Осло до "міжнародної танкової коаліції" для України, допомогу в посиленні спроможностей протиповітряної оборони ЗСУ, а також норвезьку підтримку в забезпеченні України природним газом. "Ви допомогли нам пройти крізь складну зиму", - сказав український президент.
Зеленський і Стере також "докладно обговорили пріоритети реалізації нещодавно презентованої п'ятирічної програми допомоги Україні в розмірі 7,5 млрд євро", повідомляє Офіс президента України.
На зустрічі в Гельсінкі президенти України й Фінляндії та прем’єр-міністри Данії, Ісландії, Норвегії та Швеції також підписали спільну заяву, в якій йдеться, що "країни Північної Європи продовжуватимуть свою політичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку України стільки, скільки це буде потрібно".
Там також зазначено: "Майбутнє України та її народу – у євроатлантичній родині. Євросоюз уже визнав європейську перспективу України та надав Україні статус країни-кандидата. Країни Північної Європи – члени ЄС рішуче підтримуватимуть Україну в її зусиллях із реалізації процесу реформування та у виконанні вимог, необхідних для якнайшвидшого початку переговорів про вступ, а також очікують на звіт Єврокомісії до кінця 2023 року. [...] Країни Північної Європи – члени НАТО продовжуватимуть підтримувати Україну на її шляху до майбутнього членства. Ще до набуття Україною членства її безпека має велике значення для Альянсу. Україна й країни Північної Європи – члени НАТО з нетерпінням чекають на розв’язання цих питань на Вільнюському саміті НАТО в липні 2023 року".
Звинувачення в атаках на Кремль
Значну увагу журналістів на прес-конференції із лідерами урядів Північноєвропейських країн було приділено звинуваченням Кремля у нібито спробі Києва здійснити замах на президента Росії Путіна.
"Ми боремось за нашу державу - і суто на нашій землі, і суто за кожну людину України... Ми не атакуємо ані Путіна, ані Москву. Ми боремось на власній території, захищаємо свої села і міста. Нам зброї не вистачає навіть для цього. Саме тому ми не використовуємо її деінде, - відповів Зеленський. - Тому ми не атакували Путіна, ми це залишимо трибуналу".
"У Росії немає перемог, він більше не може мотивувати своє суспільство, він більше не може відправляти просто так на смерть своїх військових, - додав український президент. - У нього немає перемог, на полі бою "друга армія світу" програла, вони неспроможні окупувати Україну. Вони отримали відсіч від нас. Тепер їм треба хоч якось мотивувати людей, щоб вони ішли уперед, окрім тих "вагнерівців", які складаються із зеків, яких, якщо не йдуть вперед, а повертаються назад, вони самі їх розстрілюють".
Нині ж державний секретар США заявив, що скептично сприймає заяви Росії, зокрема про те, що Україна атакувала дроном Червону площу. Ентоні Блінкен сказав, що США не мають фактів за цим інцидентом, втім вважають, що Україна може самостійно вирішувати, як повертати власну територію.
"По-перше, я бачив ці повідомлення і я жодним чином не можу їх підтвердити. Ми просто не знаємо. По-друге, я б сприймав усе, що надходить із Кремля, з дуже великим скептицизмом. То ж, подивимось, якими будуть факти", - сказав Блінкен.
Візит до Німеччини - під питанням
Тим часом наступний візит Зеленського до Берліна - під загрозою, пише німецьке видання t-online з посиланням на джерела, близькі до українського уряду. Адже Київ "розчарований" тим, як Берлін поставився до можливого приїзду президента України.
Оголошення про візит Зеленського було "безвідповідальним", і зараз є сумніви, чи зможе ця поїздка все ж таки відбутися, цитує t-online джерела. Українська влада офіційно не прокоментувала це повідомлення.
Раніше в середу німецька газета Tagesspiegel повідомила, що українського лідера 14 травня прийме канцлер Німеччини Олаф Шольц з військовими почестями, а потім того ж дня вилетить до Аахена для отримання премії Карла Великого 2023 року.
"На запрошення федерального канцлера очікується, що президент України пан Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до Берліна та Аахена з 13 по 14 травня", - також повідомила федеральна поліція Німеччини.
В умовах повномасштабної війни Росії про попередні закордонні візити Зеленського офіційно не попереджали заздалегідь з міркувань безпеки.
У статті використано матеріали Reuters
Всі новини дня
- Голос Америки
До Хмельницького прибув перший потяг із Херсона: херсонці розповідають про пережите. Відео
На Хмельниччину прибув евакуаційний потяг з Херсону. У кілька валіз переселенці вмістили все життя. Не забули забрати і домашніх улюбленців.
- Голос Америки
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Відео
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Законодавці від обох партій виступили зі словами підтримки України та закликали притягнути до відповідальності винних у руйнуванні Каховської ГЕС.
Переговори Ріші Сунака та Джо Байдена у Вашингтоні – що казали про підтримку України. Відео
Британський прем’єр Ріші Сунак зустрівся із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Лідери провели закриту зустріч у Білому домі і пізніше відповіли на питання преси.
- Голос Америки
У Конгресі США зареєстрували законопроект, який дозволяє українцям, що мають "гуманітарний пароль", залишитися жити у США
У Конгресі США зареєстрували законопроект, що дозволить українцям з "гуманітарним паролем" залишитися у Сполучених Штатах на постійне проживання. Дата реєстрації вказана 7 червня 2023 року, наразі документ направлений в юридичний комітет Палати представників, в його описі вказано, що він має на меті "забезпечити врегулювання статусу громадян України та для інших цілей".
Двопартійна група американських конгресменів подала на реєстрацію законопроект Ukrainian Adjustment Act, що передбачає дозвіл українцям, які у США мають статус "гуманітарного пароля", залишитися в Америці та отримати так звану "зелену карту" – дозвіл на постійне проживання.
Один з ініціаторів законопроекту - конгресмен-демократ від штату Іллінойс Майк Квіґлі - написав у Twitter, що нове законодавство допоможе українцям, які шукають порятунку від російської агресії, отримати стабільність та "зробити внесок у свої громади тут, у США".
«Цей законопроект забезпечить українських біженців статусом постійного проживання, що надасть їм стабільність і можливість зробити внесок у свої громади тут, у США», – твітить конгресмен.
Квіґлі подав законопроект разом з представниками-демократами Біллом Кітінґом та Марсі Каптур, а також республіканцем Браяном Фіцпатріком.
«Багато українців втікали від терору російських нападів, і США надали їм безпечний притулок, – сказав конгресмен Кітінґ. – І частиною цієї безпеки має бути стабільність і впевненість у тому, що вони зможуть легально проживати в нашій країні, не боячись депортації, доки не будуть готові повернутися додому».
У своїй заяві, копію якої отримав Голос Америки, конгресмен Квіґлі сказав, що новий законопроект дозволить українцям, які шукали безпеки у США, працювати, робити внесок у суспільство та "збудувати нове життя в Америці".
"Законопроект Ukrainian Adjustment Act (Акт про адаптацію українців) базується на нашій роботі з допомоги українським біженцям. Ці люди покинули свої домівки та сім’ї в надії зберегти свою свободу. Їм потрібна наша підтримка та можливість почати будувати нове життя тут, в Америці», – сказав конгресмен Квіглі.
Навесні минулого року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну адміністрація президента Джо Байдена впровадила програму «Єдність заради України» (Uniting for Ukraine, U4U), яка надала можливість громадянам України та їхнім найближчим родичам тимчасово проживати та працювати у Сполучених Штатах.
За офіційними даними, з лютого 2022 року до США в’їхало понад 271 тисяча українців. З них понад 117 тисяч були прийняті саме за програмою «Єдність заради України». За даними американських ЗМІ, які посилаються на Департамент внутрішньої безпеки, DHS, що керує програмою, понад 200 тисяч американців виступили спонсорами українців за програмою U4U.
Близько 150 000 українців прибули до США поза програмою, зокрема, отримавши тимчасовий захист, статус TPS або перетнули кордон США та Мексики ще до запуску програми минулого квітня.
Тривалість програми U4U – два роки, її термін спливає у квітні наступного року. Тимчасовий захист TPS спливає у жовтні вже цього року.
Якщо ці програми не продовжать, багатьом українцям може загрожувати депортація.
Президент Джо Байден має повноваження продовжити терміни U4U та TPS шляхом односторонніх виконавчих дій. Але відсутність законодавчого статусу зробить біженців уразливими, коли до влади прийде інший президент.
Запропонований законопроект, якщо його ухвалять і підпише президент, надасть тим українцям, які приїхали з квітня 2022 року та хто має захист у США ще з 2014 року, можливість отримати статус постійного жителя США, кажуть законодавці.
Представниця демократів Марсі Каптур закликала колег у Конгресі підтримати новий законопроект, щоб він пройшов ухвалення у Палаті представників і Сенаті, і швидше опинився на столі президента для його підписання.
Законопроект для українців створений за зразком закону, що надав подібний статус громадянам Афганістану, які підтримували місію США в цій країні.
Комітет Сенату США одноголосно підтримав проект резолюції з осудом викрадення українських дітей
Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидомТекст резолюції проголосованої в комітеті Сенату
Комітет Сенату США із Міжнародних відносин підтримав проект резолюції, яка засуджує незаконну депортацію українських дітей до Росії та називає дії Москви геноцидом проти українського народу.
Комітет прийняв рішення одноголосно під час засідання 8 червня. Тепер проект резолюції буде винесено на голосування в Сенаті. Резолюція не вимагає підпису президента США, адже не потребує дій від виконавчої гілки влади, але засвідчує позицію законодавчого органу США.
"Це рішення прийняли одноголосно, тому що це дійсно важлива законодавча ініціатива", - прокоментував результати закритого засідання сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн Голосу Америки.
Текст документа закликає Сенат визнати Уряд Російської Федерації під керівництвом Володимира Путіна відповідальним за неправомірне та незаконне викрадення українських дітей та офіційно і якнайрішучіше засудити ці дії. Окрім того, текст резолюції називає дії Росії в Україні геноцидом.
"Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидом, - йдеться у тексті - РФ намагається знищити покоління українських дітей, тим самим підриваючи здатність України виховувати наступні покоління українських громадян та лідерів, а також відновлювати свою країну після неспровокованої війни, яку розпочала Росія. І робиться це з метою знищення унікальних українських мови, культури, історії та ідентичності".
За словами Бена Кардіна, сенатора-демократа від штату Меріленд, якщо цей документ пройде Конгрес він допоможе у майбутньому притягти росіян до відповідальності за їхні злочини скоєні в Україні.
"Я вважаю, що це геноцид. Тому потрібна повна відповідальність. Ми проводили слухання з цього приводу в Гельсінській комісії, а також в Комітеті Сенату з міжнародних відносин. Я також вніс законопроект про створення міжнародного трибуналу під егідою ООН. Загалом, на мою думку, це частина стратегії Росії під керівництвом Путіна, щодо здійснення геноциду в Україні", - заявив Кардін журналістці української служби Голосу Америки, після голосування.
Сенатор республіканець від штату Небраска Піт Рікеттс, також підтримав резолюцію в Комітеті та наголосив, що США мають зробити усе можливе, щоб Україна перемогла у цій війні.
"Це лише частина того, що робить Путін щодо жорстоких репресій в Україні, - викрадення дітей з українських родин і вивезення їх до Росії. Як батько, я навіть не можу уявити біль, якого завдає батькам усвідомлення того, що вони можуть більше ніколи не побачити своїх дітей. І це одна з причин, чому ми, як Сполучені Штати, маємо продовжувати підтримувати Україну та переконатися, що вони переможуть та зможуть повернути дітей їхнім батькам", - сказав Рікеттс Голосу Америки.
Автором резолюції виступив сенатор демократ від штату Мічиган, Гері Чарльз. Загалом під документом підписалися 8 сенаторів, серед яких як демократи так і республіканці, зокрема Марша Блекберн, сенаторка-республіканка від штату Теннессі, Білл Кессіді, сенатор-республіканець від штату Луїзіана, Чак Грасслі, сенатор-республіканець від штату Айова, Джон Баррассо, сенатор-республіканець від штату Вайомінг, Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд, Джин Шагін, сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир, Рік Скотт, сенатор-республіканець від штату Флорида.
Дивіться також: Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив.
Форум