Спеціальні потреби

Ціна протесту в сьогоднішній Росії – справа Amnesty International


Сергій Нікітін, Москва, 2 листопада 2016 р.
Сергій Нікітін, Москва, 2 листопада 2016 р.

Закриття офісу Amnesty International і лист Ільдара Дадіна про тортури у в’язниці викликають тривогу у правозахисників

Те, що прояв інакодумства в Росії Володимира Путіна пов’язаний з ризиком, в повній мірі підтвердилося на цьому тижні, коли стало відомо про два незалежні випадки, які свідчать про тривожну ситуацію з правами людини.

Коли російські співробітники московського відділення правозахисної організації Amnesty International в середу прийшли на роботу, вони виявили, що на дверях офісу встановлені нові замки, а самі двері – опечатані без жодного пояснення чи повідомлення.

Мерія Москви пізніше пояснила це тим, що організація вчасно не платила за оренду.

Відзначивши, що їх організація орендує цей офіс вже 20 років, і за весь цей час будь-яких інцидентів або затримок з оплатою оренди не було, представники Amnesty International висловили надію, що проблема буде оперативно врегульована.

Однак в середовищі правозахисників лунають голоси, що цей крок є лише прикметою часу.

«Повна відсутність будь-яких повідомлень зміцнює підозри, що це не звичайна суперечка між орендарем і власником приміщення», директор правозахисної організації Human Rights Watch в Росії Тетяна Локшина.

Неприємності в Amnesty International виникли на тлі інших проблем, з якими зіткнулися російські правозахисні організації і НДО після прийняття серії законів, які, на їхню думку, спрямовані на перешкоджання їх діяльності.

Організації, які раніше отримували фінансування з-за кордону, тепер повинні зареєструватися, як «іноземні агенти» під загрозою величезних штрафів.

Інші організації, включаючи фінансовані США інститути, такі як Національний демократичний інститут, просто отримали ярлик «небажаних» і були змушені закритися.

Уряд стверджує, що ці заходи спрямовані на запобігання зовнішнього втручання в російську політичну систему.

Правозахисні організації наполягають, що мета Кремля – придушення інакодумства, хоч би малим воно не було.

Ось, наприклад, випадок Ільдара Дадіна.

«Ільдар був звичайним хлопцем. Його не цікавила політика, – розповіла його дружина Анастасія Зотова «Голосу Америки». – Але в 2012 році все змінилося».

Дадін став спостерігачем-волонтером у неоднозначний виборчий сезон, після того як тисячі росіян вийшли на вулиці на знак протесту проти передбачуваних масштабних фальсифікацій на користь партії Володимира Путіна «Єдина Росія».

Незабаром після того як Дадін представив владі свідоцтва підтасовувань на президентських виборах, він опинився під арештом. Зотова каже, що цей досвід перетворив її чоловіка в переконаного активіста.

У грудні 2015 року російський суд засудив Дадіна до трьох років в’язниці. Після оскарження цей термін був скорочений до двох з половиною років.

Справа Дадіна знову привернула увагу на цьому тижні, коли йому вдалося передати своїй дружині листа, в якому він описав тортури і зловживання з боку адміністрації в’язниці на північному заході Росії.

Дадін описав, як його заковували в наручники і підвішували до стелі для покарання за голодування протесту.

Завдяки незалежним ЗМІ та місцевим правозахисним організаціям про лист Дадіна дізналася громадськість. Однією з цих організацій була Amnesty International.

На наступний день її співробітники виявили, що хтось змінив замки на дверях їхнього офісу.

Дивіться також: Ветерани АТО присвятили свій забіг у марафоні українським військовим, які віддали своє життя i здоров’я за Україну

XS
SM
MD
LG