Спеціальні потреби

Актуально

Чи є у білоруської опозиції шанси на перемогу? Експерти

Чи є шанс на зміни у Білорусі цього року? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:03 0:00

Чи є шанс на зміни у Білорусі цього року дізнавалася? Відео

У неділю, 9-го серпня, в Білорусі відбудуться президентські вибори, попереднє голосування на яких почалося 4-го серпня. Це вже шості вибори в історії незалежної Білорусі. Усі попередні, крім перших, на яких незмінно перемагав колишній голова колгоспу Олександр Лукашенка, ані західні уряди, ані спостерігачі не визнавали вільними чи справедливими.

Цього разу ЦВК Білорусі для участі у виборах зареєструвала шість кандидатів. Серед них - Світлану Тихановську, яка вступила у політичну боротьбу після того, як заарештували її чоловіка Сергія. Тридцятисемирічна колишня вчителька об’єдналася із дружиною Валерія Цепкала Веронікою та координаторкою штабу Віктора Бабарика Марією Колесніковою, яких не допустили до участі у виборах.

У разі перемоги Тихановська пообіцяла звільнити усіх політичних в’язнів та провести ще одні президентські вибори.

«Влада позбулася сильних конкурентів. Не врахували вони, що в кожного сильного чоловіка за плечима стоїть сильна жінка», - заявила вона під час мітингу в передмісті Бреста, на який, за даними правозахисного центру «Вясна», зібралося понад 20 тисяч осіб.

«Ми об’єдналися для того, щоб коли Світлана Тихановська стане президентом республіки Білорусь, ми змогли провести нові, чесні, відкриті, прозорі вибори, на яких ви вже будете обирати гідного цієї країни президента», - проголосила вона.

кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська
кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська

Дружини та удови, які йдуть в активну опозицію після арешту чи смерті чоловіків, як й участь жінок в політиці - білоруська традиція боротьби за свободу, говорить Наталія Каляда, драматург та співзасновниця білоруського «Вільного театру».

«У 1999 році це - дружини людей, яких викрали і вбили в Білорусі, політичних в’язнів, - Ірина Красовська, Світлана Завадська, Тетяна Клімова, Людмила Карпенко і багато інших. Вони подорожували навколо світу, аби зупинити політичні викрадення, і зникнення. Ті, хто вів політичну роботу, щоб звільнити політичних в’язнів після виборів 2010, це також були жінки», - сказала вона під час віртуальної конференції “Беларусь: Механізм популярного повстання”, організованою неурядовою організацією Цифровою комунікаційною мережою Південно-східної Європи.

Мітинги опозиціонерок збирають десятки тисяч людей. Найбільший пройшов у Мінську, де, за даними опозиції, зібралося 60 тисяч осіб. Для Білорусі це - безпрецедентно – говорять експерти.

«Таких натовпів я під час жодних виборів в Білорусі не бачив, - говорить під час Zoom-конференції Девід Марплес, професор Університету в Альберті, Канада. - Вони проходять в багатьох містах, люди збираються, практично, спонтанно навіть у віддалених регіонах. Натовпи важливі для здійснення змін у будь-якій країні. Не можливо заарештувати кожного. І коли рух вийде на певну стадію, його не можна буде зупинити».

Відмінністю цієї кампанії є також активне використання соціальних медіа опозицією, на яке влада не може адекватно відповідати, говорить Марплес.

Ще один новий фактор – пандемія коронавірусу. За офіційними даними, в країні було зафіксовано майже сімдесят тисяч випадків захворювання на КОВІД-19 та понад півтисячі смертей. В країні не оголошували карантин та навіть не скасовували масових заходів. Президент Олександр Лукашенко, який каже, що сам переніс хворобу на ногах, наполягає на особливому білоруському шляху боротьби із вірусом.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголошує звернення до народу країни та Національного зібрання 4-го серпня.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголошує звернення до народу країни та Національного зібрання 4-го серпня.

«На кожному етапі боротьби з цією бідою ми застосовували адекватні заходи. Це те, що зараз називають особливим шляхом Білорусі. І сьогодні всі країни визнають, що ми вчинили правильно», - сказав він під час звернення до народу країни та Національного зібрання 4-го серпня.

Як і в попередні роки, на масові протести білоруська влада відповіла арештами. У перший день голосування розігнали мітинг Тихановської в Слуцьку, затримавши, за даними «Вясни», 20 осіб. Упродовж виборчої кампанії було заарештовано понад тисячі учасників опозиційних протестів, журналістів та активістів. Експерти покладають мало надій на те, що вибори пройдуть чесно і що у разі поразки Лукашенко добровільно поступиться владою.

«На жаль знаючи і працюючи з Білорусі понад 15 років, можу сказати, що більш ймовірно, що білоруська влада зреагує консервативно на натовпи, як ми це бачили в 2006, 2010 роках. Репресії можуть статися і вони вже відбуваюся. І це щось нове порівняно з тим, що ми бачили раніше, - превентивні арешти і масові репресії з розрахунком, що це злякає деяких активістів», - сказав під час віртуальної конференції Витис Юрконис, Директор відділення Дому свободи у Литві.

затримання учасників протестів в Мінську 14 липня
затримання учасників протестів в Мінську 14 липня

Цього разу, говорять експерти, Лукашенко будує свою виборчу кампанію на своєрідній критиці Кремля. Раніше білоруські державні ЗМІ повідомляли про затримання 33 росіян в санаторії під Мінськом, які, за повідомленням, нібито планували теракти напередодні виборів у Білорусі. За версією Москви, ця група була проїздом. Лукашенко запевненням Кремля не вірить, але альтернативи відносинам із Росією не бачить.

«Все це брехня про Стамбул, про Венесуелу, про Африку і Лівію. Все це брехня. Ці люди, вони дали покази, були надіслані спеціально в Білорусь, - заявив він 4-го серпня. - Росія завжди була, є і буде нашим найближчим союзником, хто б ні був у владі в Білорусі чи в Росії. Це не здоланий факт. Це глибоко в середині наших народів. Навіть не зважаючи на те, що братерські відносини з нами Росія змінила на партнерські. Дарма».

Ми порушили питання наявності спостерігачів і наше бажання, щоб вибори проходили вільно і справедливо, відповідно до принципів ОБСЄ, - організації членом якої є Білорусь.
Джордж Кент, заступник помічника Дерджсекретаря США

Експерти не виключають підривних дій від росіян, але от відвертої військової підтримки режимові Лукашенка чи прямого втручання після його поразки – не передбачають.

«Путін має чимало способів натиснути на Білорусь. По-перше, економічно із цінами на енергію, податками на енергетику, експорт,… у питаннях безпеки, таких як спільні військові навчання, контроль над кордоном з Польщею, і потім Білорусь є членом кількох союзів, в яких Росія відграє лідерську роль», - говорить Марплес.

«Я думаю, що очевидно, що російські солдати в російських військових строях, які перетинають кордон європейської країни, зведуть нанівець усі зусилля Росії протягом останніх 10-15 років бути прийнятою в міжнародну родину народів», - припускає Ірена Ласота, президентка Інституту за демократію у Східній Європі, США.

Високопосадовець Держдепу Джордж Кент не береться прогнозувати реакцію США на тої чи інший сценарій розвитку ситуації в Білорусі, але висловлює занепокоєння відсутністю спостерігачів ОБСЄ на виборах.

«Ми дуже шкодуємо, що ОБСЄ не матиме можливості вислати спостерігачів на ці вибори. Сьогодні була щотижнева сесія в ОБСЄ і ми порушили питання наявності спостерігачів і наше бажання, щоб вибори проходили вільно і справедливо, відповідно до принципів ОБСЄ, - організації членом якої є Білорусь, як і США» - сказав він в інтерв’ю Білоруській службі Радіо свобода.

Останнім часом між Білоруссю на США спостерігалось пом'якшення відносин. Вперше за багато років лідери країн призначили послів в Мінську та у Вашингтоні. У липні вперше за 12 років Лукашенко призначив посла Білорусі в США. До того президент США Дональд Трамп призначив заступника помічника держсекретаря з питань європейських справ Джулі Фішер на посаду посла в Білорусі, кандидатуру якої розглядає Сенатський комітет з міжнародних відносин у середу, 5 серпня.

Дивіться також: Як українці долучились до створення саундтреку до "Чорнобиля". Відео

Як українці долучились до створення саундтреку до "Чорнобиля". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00

Всі новини дня

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Підсумки саміту НАТО, анонс нових поставок військової допомоги Україні – подробиці. Відео

В Мадриді завершився саміт НАТО, який багато хто вже назвав історичним. В останній день зустрічей, лідери США та Великобританії анонсували надання Україні нових поставок військової допомоги.

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG