Спеціальні потреби

Актуально

Американець, француз і канадійка отримали Нобеля з фізики

Члени Нобелівського Комітету з фізики перед екраном з портретами переможців

Троє науковців виграли Нобелівську премію з фізики за дослідження лазерів.

Артур Ешкін зі США отримав половину призу, який загалом складає біля 1,01 мільйона доларів. Іншу половину розділили між собою Дерар Муру з Франції та канадійка Донна Стрікленд.

Стрікланд є першою жінкою – лауреатом Нобелівської премії за останні три роки і лише третьою жінкою, яка отримала Нобелівську премію у фізиці. Першою була Марі Кюрі в 1903 році

Шведська королівська академія наук відзначила 96-річного Ешкіна за розробку "оптичних пінцетів", які можуть брати невеличкі частинки, наприклад, віруси, не пошкоджуючи їх.

Стрікланд та Муру працювали над розробкою лазерних імпульсів, які можуть отримати широке застосування в промисловості та медицині.

Стрікланд є першою жінкою – лауреатом Нобелівської премії за останні три роки і лише третьою жінкою, яка отримала Нобелівську премію у фізиці. Першою була Марі Кюрі в 1903 році.

"Очевидно, потрібно відзначати жінок-фізиків, адже ми є. Сподіваюсь, що з часом цей поступ прискориться, можливо", - наголосила Стрікланд під час телефонної розмови з Академією після оголошення про приз.

В середу буде оголошено про присудження Нобелівської премії з хімії, а премію миру – в п'ятницю. Премія з економіки стоїть осторонь і буде оголошена 8 жовтня.

В понеділок Нобелівську премію з фізіології та медицини присудили науковцям, які відкрили метод лікування раку через вплив на імунну систему.

Науковці Джеймс Еллісон та Тасуку Гонджо
Науковці Джеймс Еллісон та Тасуку Гонджо

Наша імунна система може вирізняти мутації ракових клітин. Однак, реакція імунної системи проти раку, зазвичай, є надто слабкою, пише NewScientist.

Американець Джеймс Еллісон та японець Тасуку Гонджо, працюючи окремо, відкрили протеїни, які сповільнюють роботу імунної системи, а потім відкрили, що усунення цих сповільнень дозволить імунній системі атакувати ракові клітини.

Імунотерапія вважається одним з найбільш багатообіцяючих напрямків досліджень в цій сфері.

Гонджо почав працювати над темою раку, коли був в лікарем-інтерном в 1960-х і від раку помер студент, який з ним навчався. "Моєю мрією стало вилікувати рак", - сказав він журналу ​New Scientist в 2016 році.

Гонджо відкрив протеїн PD-1 в 1992 році і встановив, що його нейтралізація активізує імунну систему у мишей. Потім від відкрив, що ракові клітини часто виробляють інший протеїн, який взаємодіє з PD-1.

На початку роботи, Гонджо було дуже складно переконати фармацевтів користуватись цими відкриттями. Тепер інгібітори PD-1 використовуються для зменшення пухлин більш ефективно, ніж хіміо -, або радіотерапія і з меншими побічними наслідками.

Джеймс Еллісон, працюючи в США, відкрив ще один протеїн CTLA-4 і встановив, що блокування його антитілами посилює активність імунних клітин.

Ніколи не думав, що моє дослідження піде в цьому напрямку", - заявив Еллісон. Він заявив, що зустрічати пацієнтів, які отримали переваги від його роботи є "чудовим емоційним привілеєм". "Вони є живим доказом сили базової науки, того, що потрібно слідувати за своїм бажанням вчитись і розуміти, як щось працює".

Дивіться також: Життя дітей, які виросли під час війни: експозиція у Вашингтоні

Життя дітей, які виросли під час війни: експозиція у Вашингтоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:28 0:00

Всі новини дня

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

З початком війни Джамала відвідала вже десятки країн, виступаючи на благодійних заходах в підтримку постраждалих від війни українців, а також допомагаючи збором коштів для ЗСУ.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Близько 6 тисяч українців отримали дозвіл від американського уряду приїхати до США за програмою для отримання гуманітарного паролю Uniting for Ukraine - «Єднаймося для України».

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео

Макдональдс оголосив про повний вихід з Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Американська мережа швидкого харчування Макдональдс оголосила про повний вихід з Росії через її війну проти України

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Більше

XS
SM
MD
LG