Спеціальні потреби

Актуально

Опубліковані результати опитування громадської думки у США: яка підтримка України?

Увагу до війни в Україні підтримують й протести української діаспори у США, я от цей, що пройшов перед Білим Домом 23 квітня, 2022.

Чиказька рада з глобальних питань (CCGA) провела опитування громадської думки у США, зокрема зосередившись і на тому, як американці, які різняться за своїми політичними уподобаннями, ставляться до підтримки Білим домом зусиль України у відсічі широкомасштабної агресії Росії. Що ж показало дослідження?

Чиказька рада з глобальних питань (CCGA), яка уже понад пів століття займається опитуванням американців щодо зовнішньої політики США, провела чергове дослідження. Воно проявило те, як вплинула війна Росії проти України на погляди громадян Америки на роль їхньої країни у глобальному світі. Також дослідження дало відповідь на питання, чи розділило ставлення до підтримки України у відбитті російської агресії ще більше прихильників американських демократів і республіканців.

Що об'єднує усіх?

Автори дослідження кажуть, що вторгнення Росії в Україну викликало шок у всьому світі, і так само у громадян США.

Створена Росією криза поставила під загрозу існування Україну і усю систему європейської безпеки, спричинила хвилю біженців і завдала удару по світовій економіці, яка ще не оговталася внаслідок пандемії COVID-19.

Хоча гаряча війна від американців далеко, їх схвилювало те, що вони побачили у ЗМІ, а окрім того, події в Європі вплинули і на їхнє повсякденне життя через підвищення цін на продовольство, перебої в ланцюжку постачання і більш високі витрати на пальне та енергоносії.

Війна в Україні також змінила погляд американців на сучасний світ, змістила фокус їхньої уваги і бачення пріоритетів у зовнішній політиці США.

Що ж саме змінилося і що є спільного у баченні республіканців і демократів?

Фокус на європейській безпеці

Вторгнення Росії в Україну переорієнтувало увагу американців із Близького Сходу на Європу.

  • Громадяни США з усього політичного спектру тепер кажуть, що Європа є найважливішим регіоном світу для безпеки Сполучених Штатів (50%).
  • Підтримка американцями НАТО і підтримка американських військових баз в Європі зараз є на найвищому рівні за майже 50 років опитування Чиказької ради.
  • Більшість опитаних підтримує вступ нових членів НАТО Швеції (76%) та Фінляндії (76%), а також підтримали б вступ України (73%) та Грузії (67%).

Стала двопартійна підтримка допомоги Україні

Незважаючи на високу ціну, яка лягає на американський народ, через фінансову та безпекову підтримку США України, і традиційні розбіжності між демократами і республіканцями, переважна більшість американців продовжує підтримувати:

  • економічну допомогу США (71%) Україні;
  • передачу військової техніки та озброєння (72%) Україні;
  • 58% готові продовжувати підтримувати Україну «стільки, скільки потрібно», навіть якщо американським домогосподарствам доведеться платити більш високі ціни за газ і продукти харчування.
  • разом з тим, лише (38%) американців готові підтримати відправку американського контингенту в Україну для допомоги у відбитті агресії Росії.

Бачать загрозу у прецеденті вторгнення Росії в Україну

Опитування показало, що американці (64%) бачать у загрозу у тому, що інші країни захочуть наслідувати приклад Росії, що спровокує нові конфлікти в різних частинах світу. А троє з чотирьох (76%) вважають, що Китай може розглядати вторгнення Росії в Україну як прецедент, що заохочує до вторгнення на Тайвань.

Якщо Пекін вторгнеться, США мають допомогти Тайваню

Більшість опитаних американців кажуть, що якби Китай вторгся на Тайвань, вони б підтримали:

  • введення економічних і дипломатичних санкцій проти Китаю (76%);
  • відправку додаткового озброєння і військової техніки на Тайвань (65%);
  • і навіть використання ВМС США, щоб запобігти введенню Китаєм блокади навколо Тайваню (62%).
  • четверо з 10 (40%) кажуть, що підтримали б задіяння підрозділів американської армії, щоб допомогти Тайваню захистити себе. Які розбіжності?

Незважаючи на двопартійну згоду щодо того, як Сполучені Штати повинні протистояти війні Росії проти України і загрозі для Тайваню, все ж є різкі партійні розбіжності у поглядах на зовнішню політику.

  • Як і в минулих опитуваннях, республіканці найперше орієнтовані на внутрішню безпеку, і насторожено ставляться до участі США у міжнародних акціях, якщо тільки вони прямо не стосуються захисту американської безпеки чи економічних інтересів. Теперішня підтримка республіканцями активної участі США у світових справах, перебуває на рівні 55%, що є найнижчим показником в історії опитування Чиказької ради.
  • Натомість, демократи схильні вважати, що міжнародно скоординоване вирішення глобальних проблем повинне бути основним напрямком зовнішньої політики США. Відповідно до цього бачення, 68% демократів підтримують активну роль США у світових справах. Хоча, зараз підтримка знизилася до 68% проти піку в 78% два роки тому.

Як наслідок, загальна підтримка активної ролі США у світових справах знизилася до 60% серед усіх американців – це найнижчий показник із 2014 року.

Ще більш помітна різниця у поглядах американців, які симпатизують різним політичним силам, у визначенні мети міжнародної політики США і найефективніших способів досягнення цілей Америки.

Республіканці наголошують на фізичній безпеці країни та використанні військової сили для стримування та реагування на загрози:

  • На питання про найважливіший пріоритет у здійсненні зовнішньої політики майже половина відповідає, що це забезпечення фізичного захисту країни (48%).
  • Необхідність пошуку економічної вигоди для США у світовій торгівлі йде на другому місці (23%).
  • Для досягнення цих цілей республіканці кажуть, що найефективнішими підходами є збереження військової переваги (66% дуже ефективно) та збереження економічної переваги (56% дуже ефективно).

Демократи ширше дивляться на безпеку США і роль США в керівництві багатосторонніми зусиллями з вирішення цих питань.

Вони, переважно кажуть, що головним пріоритетом зовнішньої політики США має бути:

Як виявилося, вторгнення Росії в Україну, замість того, щоб розділити США і Захід загалом, спричинило зворотній ефект:

  • об'єднало американських прихильників демократів і республіканців у засудженні агресії Росії проти України та у підтримці надання Києву військової та фінансової допомоги;
  • об'єднало США та Європу у справі підтримки України та зміцнення НАТО;
  • посприяло запуску процесів розширення ЄС та НАТО;
  • Опитування громадської думки у США показало, що розділені за політичними поглядами американці, як правило, сходяться у своїх думках щодо найбільш значущих зовнішньополітичних питань, включаючи реакцію США на вторгнення Росії в Україну, на можливу атаку Китаю на Тайвань і військову присутність США в Європі та Азії.

У всьому політичному спектрі американці погоджуються, що Європа зараз є найважливішим регіоном безпеки США, і вони підтримують розширення НАТО і захист країн-членів Альянсу.

Ця тенденція залишається незмінною від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.

У березні 2022 року за даними опитування Reuters/Ipsos, переважна більшість американців – як прихильників демократів, так і республіканців – вважали, що Сполучені Штати мають припинити купувати російські нафту і газ (80%), а також співпрацювати з НАТО над створенням безполітної зони над Україною (74%) для захисту від російських авіаударів. Також понад 81% опитаних американців тоді наголошували, що офіційний Вашингтон має запровадити додаткові жорсткі санкції проти Росії, зокрема арештувати активи російських олігархів, пов'язаних з президентом Росії Володимиром Путіним.

Всі новини дня

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

США та Росія використали "лінію деконфліктної ситуації" лише раз з початку війни РФ в Україні - Reuters

Будівля Пентагону, США

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG