Спеціальні потреби

Актуально

«Дайте нам зброю, і ми закінчимо до зими». Півроку з часу вторгнення. Обговорення в Атлантичній Раді

Війна триває майже півроку. Український військовослужбовець вистрибує з військової машини біля лінії фронту в Миколаївській області, Україна, 10 серпня 2022 року.

Добігає кінця шостий місяць повномасштабної російської агресії проти України. І сам факт, що українська демократія, яку вважали слабкою, витримала найбільшу агресію з часів Другої світової війни у Європі, свідчить про те, що багато припущень про Україну на Заході потрібно буде переглянути, вважають аналітики, журналісти та дипломати, яких запросив до розмови вашингтонський дослідницький центр Атлантична Рада.

На Україну, на їхню думку, потрібно буде подивитися по-новому, побачивши в ній дійсно самостійне явище, а не продовження, чи переродження Росії. Але спершу, їй потрібно допомогти виграти цю війну. Про це напередодні Дня незалежності України, який збігся з відзначенням півроку її боротьби проти російської агресії, говорили експерти, які професійно займаються Україною.

Розмова на тему «Шість місяців з моменту російського повномасштабного вторгнення», відбувалася у віртуальному просторі, а її особливістю було те, що більшість учасників перебували в цей момент в Україні. Журналісти висвітлювали саме вторгнення і його наслідки, аналітики та дипломати досліджували ситуацію в Україні, її висвітлення у західних ЗМІ та способи, яким Захід може допомогти Україні подолати російську агресію, повернути загарбані території та відновити мирне життя.

Попри те, що вона була серед тих аналітиків, які очікували російського нападу, ця війна у багатьох аспектах здивувала, каже Мелінда Гарінг, заступниця директора Євразійського центру Атлантичної ради.

Серед іншого, вона показала, що Захід, який знав про катастрофу, яка насувалася, нічого не зміг їй протиставити і зупинити Росію від нападу. «Дипломатія провалилася, погрози США провалилися, та й посилена присутність НАТО у Східній Європі перед вторгненням нічого не дала», – вважає дослідниця. І зараз міжнародна система не може допомогти Україні домогтися справедливості за військові злочини та відшкодування збитків на мільярди доларів. «Навіть після півроку війни Захід не може запропонувати Україні нічого реального в плані постійних гарантій безпеки», – каже Гарніг, яка присвятила цим питанням свою нещодавню статтю на сайті Атлантичної ради.

Мелінда Гарінґ
Мелінда Гарінґ

Також американська дослідниця вважає, що президент США Джо Байден міг набагато потужніше виступити на підтримку України, пояснивши американцям від самого початку, про що йдеться у цій війні, і що тут на кону стоять набагато важливіші питання, ніж «вищі ціни на бензин».

Разом з тим, деякі її колеги вважають, що світ зараз набагато більше знає про Україну, її історію, культуру, ситуацію в країні. Майкл Боцюрків, старший співробітник Атлантичної ради, та колумніст на сайті телекомпанії CNN, каже, що ця війна мала неочікуваний ефект для президента Володимира Путіна – замість того, щоб переконати всіх, що України не існує і на цій підставі захопити її територію, йому вдалося поширити знання про Україну в світі, про її історію, про стійкість її суспільства і повагу до різноманітності.

За словами Боцюрківа, багато українців повертаються, бізнес починає відроджуватися в Одесі, а очікувані інвестиції у післявоєнну відбудову країни можуть посилити демократичні основи українського суспільства. У випадку, якщо за ними буде демократичний контроль, вони посилять місцеве самоврядування.

Також Боцюрків помітив, що всупереч російській пропаганді, російськомовні українці є не меншими патріотами України, і особливо це помітно в Одесі, де він зараз перебуває. І про це він вирішив написати у колонці для CNN.

«Вторгнення Росії викликало сплеск патріотизму в Україні, який включав поштовх більше використовувати державну мову: українську», – твітує його статтю Атлантична рада.

На думку Пітера Дікенсона, видавця журналу Business Ukraine, Україні вдалося виграти інформаційну війну проти Росії. «Відбулося колосальне поліпшення міжнародного сприйняття України», – вважає журналіст, який почав редагувати інтернет-видання UkraineAlert при Атлантичній раді саме тому, що західні видання не висвітлювали регулярно українські події.

Він каже, що багато зі старих проблем залишаються – журналісти часто повторюють російські нартиви, чи механічно намагаються співставляти російську та українську точки зору. «Вони намагаються використовувати журналістський баланс для того, щоб уникнути висловлення очевидного», – каже Дікенсон.

Але все ж немає такого масового явища, як висвітлення подій в Україні переважно московськими кореспондентами. Дікенсон каже, що зміна настала тоді, коли США вирішили відкрити інформацію про підготовку війни і про вторгнення, якого у Вашингтоні очікували з хвилини на хвилину.

«Тоді на прес-конференціях були сотні західних кореспондентів. Деякі американські канали мали по дві-три телевізійні команди в місті. І це була велика зміна, тому що вперше події в Україні не висвітлювали кореспонденти з Росії, які дивилися на події в Украґні через російську призму», – каже редактор. Нині багато ЗМІ посилають в Україну журналістів, чиє бачення України не замулено російським наративом. Цей процес, за його словами, почався ще перед війною, але війна його посилила.

Разом з тим, Москва ще зберігає сильні позиції в країнах, що розвиваються, і в їхніх ЗМІ її війна в Україні змальовується далі як антиімперіалістична боротьба проти Заходу.

«Росія програла інформаційну війну англійською мовою в Західному світі, можливо, не лише англійською, бо у Франції та Німеччині також, але Росія зберігає вплив у регіонах, що розвиваються, наприклад, в Індії, в Південній Америці, в Африці, на Близькому Сході», – каже Дікенсон.

Про те, що на Заході прорахувалися з Україною, не знали, чого від неї очікувати, тому що раніше не було навіть спроби зрозуміти Україну як окрему країну, говорив і Террелл Джермейн Старр, американський журналіст, який перебував в Україні, коли почалося російське вторгнення і зараз під ’єднався до розмови з українських Карпат.

«Багато наших аналітиків, включно з військовими аналітиками, не розуміли Україну як незалежну країну. Вони приїжджали в Україну після курсів російської мови в Москві чи в Санкт-Петербурзі і дивилися на Україну російськими очима. Коли я поїхав в Україну в 2009 році за стипендією Фулбрайта, Державний департамент США рекомендував вчити російську, а не українську. І це велика проблема, тому що потрібно розуміти Україну з точки зору культури», – каже журналіст.

Коли Путін говорив про українців, то він говорив про них як про «біле сміття»
Таррел Старр

Террелл Джермейн Старр каже, що йому особисто допомогло зрозуміти українців його афроамериканське походження.

«Коли Путін говорив про українців, то він говорив про них як про «біле сміття» (принизлива расова та класова образа, яка використовується в американському контексті для позначення бідних білих людей, особливо в сільській місцевості, – ред). І мені, як чорношкірому американцю, були зрозумілі різні варіації расизму та дискримінації, тому я дуже добре міг зрозуміти, що Кремль принижує українців з етнічної і расової позиції. Це було ясно відразу», – каже журналіст і додає, що нерозуміння цих нюансів західними дослідниками пояснює, чому вони недооцінили рішучість українців боротися за свою гідність.

Журналісти, які зараз перебувають в Україні, Ілля Пономаренко з англомовного видання Kyiv Independent нагадує, що для боротьби потрібна зброя. Він згадує, як у перші тижні війни сталася ситуація, яка не потрапила в пресу, тому мало хто усвідомив, що тоді сталося. Але на тиждень-півтора українці не мали чим стріляти. «Ця війна в основному ведеться завдяки артилерії з обох боків, і в якийсь момент українці розстріляли всю свою артилерійську амуніцію радянського зразка, і не мали, чим стріляти далі», – каже Пономаренко. Пізніше підвезли іншу зброю та інші боєприпаси, але в цей момент українські війська були дуже вразливі.

Про необхідність надати Україні зброю в тій кількості, в якій вона потрібна для перемоги, а не лише для стримування, говорила і Сара Аштон-Сірілло, журналістка. Вона продовжує писати з Харкова, який залишається під обстрілами російської артилерії.

Сара, люди в твоїй країні мають знати, що цих жертв може не бути
Сара Аштон про слова українського фоіцера

Вона говорить, що одного разу робила репортаж про жертв чергового обстрілу і зупинилася біля решток жінки, яка їхала на велосипеді в момент обстрілу. Снаряд розірвав її тіло на шматки. Коли журналістка стояла над тим, що залишилося від 42-х літньої жінки, матері, намагаючись осмислити масштаб цієї людської трагедії, і те, як донести це відчуття і розуміння до західної аудиторії, до неї підійшов український офіцер.

«Він дуже просто мені тоді сказав: «Сара, люди в твоїй країні мають знати, що цих жертв може не бути. Ця жінка може стати останньою людиною, яка загинула на цій війні. Дайте нам ту зброю, яка нам потрібна, і ми закінчимо з цим до зими». І я відчула, що це було сказано цілком серйозно і відповідально. Чому ми не слухаємо цих людей на місцях? Вони знають, як скінчити цю спробу геноциду. І ця думка залишилася зі мною», – пояснює журналістка.

Американські журналісти і дослідники, які зараз перебувають в Україні, чи побували там у час війни, кажуть, що вражені стійкістю людей, які чинять опір, відкривають бізнес, художні галереї, перейменовують вулиці, роблять плани на майбутнє. Те майбутнє, які стане можливим, якщо зброя, якої вони потребують, надійде вчасно і потрібних обсягах.

Дивіться також:

США попереджають про посилену загрозу обстрілів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:21 0:00

Всі новини дня

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Успіхи України свідчать, що Росія програла війну за мобілізацію. Екс-глава ЦРУ Петреус та інші експерти про хід війни

Нацгвардія України стріляє з гаубиці D-30 у російські сили на Харківщині, 5 жовтня. REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

"Українські успіхи надзвичайно вражають і вони відображають дуже сувору реальність для Росії. Вона полягає в тому, що Росія програла війну за мобілізацію", - заявив у коментарі для Голосу Америки Девід Петреус, генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ під час Безпекового форуму у Варшаві.

"Часткова мобілізація призвела до того, що з Росії виїхало більше чоловіків, ніж пішло до призовних пунктів
Девід Петреус

За словами колишнього високопосадовця, перемоги України зумовлені, зокрема, успіхами армії у використанні західного озброєння.

"Україна із самого початку досягла значно кращих результатів у вербуванні, навчанні, оснащенні, організації та застосуванні військових сил, ніж Росія. Вагому роль, авжеж, відіграла підтримка України Сполученими Штатами, через зброєю та боєприпаси на загальну суму у 17,5 мільярдів доларів, а також постачання інших країн НАТО та Заходу. Україна показала чудові результати у використанні цієї допомоги, і тому вони перемагають на полі бою", - пояснив генерал Петреус у коментарі для Голосу Америки.

Також на думку Петреуса нинішню динаміку українських перемог навряд чи вдасться зупинити.

"Ядерна зброя Росії найефективніша, коли вони її не використовують. Саме факт загрози змушує усіх вагатися
Бен Годжес

"І українці продовжать перемагати на полі бою, тому що ця реальність, яку я описав, ця нова динаміка - незворотня. Я не можу собі уявити буквально нічого, що Росія могла би зробити. Часткова мобілізація призвела до того, що з Росії виїхало більше чоловіків, ніж пішло до призовних пунктів. Не зрозуміло, чи вони навіть спроможні навчити та належним чином екіпірувати цих людей. Вони стануть гарматним м’ясом", - наголошує Петреус.

Ядерну загрозу від РФ потрібно сприймати серозно, однак використання цього арсеналу проти України стане нищівним ударом в першу чергу для Москви. Такої думки дотримується інший учасник Безпекового форуму у Варшаві американський генерал у відставці Бен Годжес.

Девід Петреус, генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ під час Безпекового форуму, в столиці Польщі, Варшаві. 4 жовтня 2022. (AP Photo/Michal Dyjuk)
Девід Петреус, генерал армії США у відставці та колишній директор ЦРУ під час Безпекового форуму, в столиці Польщі, Варшаві. 4 жовтня 2022. (AP Photo/Michal Dyjuk)

"Я вважаю, що ядерна зброя Росії найефективніша, коли вони її не використовують. Я маю на увазі, що саме факт загрози – це те, що змушує всіх інших вагатися щодо певних дій. Ми по суті стримуємо себе через занепокоєння щодо того, що може зробити Росія. Ось що я маю на увазі, коли кажу, що російська ядерна зброя найефективніша, коли її не використовують. Як тільки вони її використають, усе буде закінчено. Тоді їх розчавлять", - пояснив Годжес Голосу Америки.

Також, за словами колишнього командувача Сухопутних сил США в Європі, Вашингтон має дати чіткий сигнал Росії про наслідки використання ядерної зброї.

наші сигнали мають бути спрямовані не стільки до Путіна, скільки до його оточення, до тих, хто найбільше втратить або має що втрачати
Бен Годжес

"Я вважаю, що найкращий спосіб уникнути такої ймовірності (ред. використання РФ ядреної зброї) - це робити те, що ми вже робимо, - чітко дати зрозуміти, що ми не потерпимо такого кроку. Буде відповідь, буде ціна, і вона буде нищівною. Тому наші сигнали мають бути спрямовані не стільки до Путіна, скільки до його оточення. До тих, хто найбільше втратить або має що втрачати, якщо вони мають надію жити після Путіна. Якщо у них є якась надія на будь-яке повернення до нормального життя, вони подбають про те, щоб він не використав ядерну зброю", - вважає Годжес.

Однак, успіхи на полі бою залишають за собою тисячі нерозкритих воєнних злочинів у звільнених від російської армії українських містах - наголосив генпрокурор України Андрій Костін.

потрібна дуже тісна співпраця з партнерами з точки зору отримання розвідувальної інформації
Андрій Костін

"Зокрема, в Маріуполі ми не знаємо точної кількості загиблих мирних жителів під час активної фази війни та під час окупації. Ми розуміємо, що це можуть бути десятки тисяч цивільних осіб. Але ми також знаємо, що багато з цих доказів було знищено, росіяни спалюють тіла вбитих і закатованих людей. Через це нам також потрібна дуже тісна співпраця з партнерами з точки зору отримання розвідувальної інформації, яка може нам допомогти. Мова йде про інформацію із супутників, яка допоможе нам відновити деталі кожного воєнного злочину, скоєного Росією на українській території", - розповів Голосу Америки генпрокурор.

Росія продовжує називати свою повномасштабну війну в Україні "спецоперацією".

Варшавський безпековий форум тривав 4-5 жовтня. У перший день форуму народу України вручили нагороду "Лицар Свободи" за протистояння російській агресії. Від імені народу України нагороду отримала перша леді Олена Зеленська.

Дивіться також: В окупованому Криму мобілізують кримських татар.

В окупованому Криму мобілізують кримських татар. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Найбільший корабель США прямує на північ Атлантики, на тлі загроз, що створює РФ 

Фото ВМС США, корабель "Джеральд Форд"

Найновіший і найсучасніший авіаносець Сполучених Штатів розпочав свій перший перехід на тренування із союзниками та патрулювання у відкритому морі Атлантики на тлі зростання напруженості в усьому світі.

Корабель США Gerald R. Ford прибув до північної Атлантики у вівторок. Він є головним кораблем авіаносної ударної групи, яка включає шість кораблів з країн НАТО, кілька військових кораблів США та підводний човен.

«Ми збираємося використовувати всю Атлантику для навчань, — сказав журналістам перед дислокацією капітан ВМС Пол Ланзілотта, командир корабля. - Ми збираємося виконувати практично всі наявні завдання військово-морської авіації».

«Найбільший і найкрутіший військовий корабель Америки», як його називають ВМС, включає майже два десятки нових технологій, має повністю перероблену кабіну польоту, що дозволяє йому здійснювати на 30% більше рейсів, ніж іншим кораблям США.

Серед нових технологій атомного авіаносця — абсолютно нова радарна система для виявлення загроз і електромагнітна система запуску літаків (EMALS), яка використовується для катапультування літаків з корабля. Старіші американські авіаносці використовують парові катапульти, які потребують значного простору на судні для паропроводів, повернення конденсату та прісної води, необхідної для виробництва пари.

USS Ford є найбільшим військовим кораблем у світі, тоннажністю 112 000 тонн, що на 12 000 тонн більше, ніж авіаносці класу «Німіц», і на 32 000 більше, ніж третій за величиною військовий корабель у світі: новий китайський авіаносець «Фуцзянь».

Завдяки суттєвій модернізації та автоматизації, для керування кораблем потрібно приблизно на 600 моряків менше, ніж авіаносцям класу «Німіц». Очікується, що ця зміна заощадить мільярди доларів протягом 50 років служби корабля.

Поточна ударна група корабля включає війська з Канади, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Іспанії та Сполучених Штатів. За даними ВМС США, це найбільша демонстрація сили партнерства в Атлантиці з часів Другої світової війни.

Ланзілотта сказав, що перехід в північній Атлантиці слугуватиме підготовкою до більш тривалої дислокації наступного року. За словами віце-адмірала Дена Дваєра, командувача Другого флоту США США, корабель також візьме участь у навчаннях з протиповітряної оборони, інформування про морську територію, морських ударів на далекі відстані, розподілених морських операцій, навчань з боротьби з підводними човнами, а також військово-морської інтеграції.

«У цій сфері стратегічної конкуренції ми більше не можемо вважати, що географія забезпечує нам захист і протистояння, які ми мали в минулому», — сказав Дваєр.

Це розгортання відбулося через сім місяців після того, як Росія незаконно вторглася в Україну, і лише через кілька тижнів після того, як президент Росії Володимир Путін закликав мобілізувати ще 300 000 військових, щоб протистояти великим втратам на полі бою.

За словами Брюса Джонса, професора-консультанта Стенфордського університету та директора проекту Інституту Брукінгса з міжнародного порядку та стратегії, незважаючи на те, що дії Москви в Україні зосереджені на сухопутних силах, військово-морський флот Москви залишається ризиком.

«Ми спостерігали значне зростання військово-морської активності Росії в Арктиці перед вторгненням до України. Тому Північна Атлантика є дуже важливим місцем, де нам доведеться стримувати Росію», — сказав він Голосу Америки.

Джонс вказує на можливу диверсію на газопроводі Nord Stream у Чорному морі як на приклад типу агресії, на яку можуть бути здатні російські військово-морські сили.

«Можливо, ми входимо у більш небезпечний період, тому що Росія цілком може прагнути до ескалації конфлікту за межі України, оскільки ситуація в Україні погіршується для нього [Путіна]», — сказав він «Голосу Америки».

Авіаносці використовуються як плавучі рухомі авіабази, які забезпечують повітряне прикриття для кораблів у морі та наступальні можливості по всьому світу, як, наприклад, коли авіаносці використовувалися для нанесення авіаударів проти Ісламської держави.

Мелані Сіссон, науковий співробітник із зовнішньої політики Інституту Брукінгса, сказала, що авіаносії слугували «хребтом для Сполучених Штатів з точки зору демонстрації сили», а є символом відданості США союзникам по всьому світу.

USS Ford — перший корабель нового класу авіаносців за понад 45 років. Очікується, що головний корабель авіаносців класу "Німіц", USS Nimitz, буде виведено із використання після остаточного розгортання в найближчі місяці.

Через проблеми з інтеграцією нових технологій і дизайну USS Ford відставав від графіка і перевищував бюджет на мільярди доларів.

Більше

XS
SM
MD
LG