Спеціальні потреби

Актуально

«Ситуація з правами людини на тимчасово непідконтрольних територіях погіршується», - Джапарова

Еміне Джапарова в Женеві: Росія ще більше обмежує права людини в Криму. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:19 0:00

Еміне Джапарова в Женеві: Росія ще більше обмежує права людини в Криму. Відео

Сьогодні в Женеві в рамках 48-ої сесії Ради ООН з прав людини відбувся 23 інтерактивний діалог щодо України та ситуації з правами людини, зокрема на тимчасово непідконтрольних територіях. Управління Верховного комісара з прав людини представило чергову доповідь. Ключова увага була зосереджена на порушення прав людини у Криму та на тимчасово окупованих територіях.

Заступниця Верховного комісара ООН з прав людини, зокрема, зазначила, що погіршення ситуації з безпекою на сході України спричинило зростання кількості жертв серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів. Зокрема, з лютого по серпень 15 людей було вбито і 47 - поранено. Це на 51% більше, порівнюючи з попереднім періодом. «І ця тенденція продовжується, у вересні ми зафіксували дев’ять жертв, що є найвищим місячним показником з червня 2020 року», - зазначила вона.

Також моніторингова місія задокументувала 13 випадків незаконного затримання на непідконтрольній Україні території. В одному випадку, жінку тримали впродовж 22 днів, повністю обмеживши їй спілкування.

Заступниця комісара також відзначила, що люди на непідконтрольних Україні територіях на Сході, живуть у страху та самоцензурі, вони не мають ані свободи вираження поглядів, ані свободи мирних зібрань. Крім того, самопроголошені республіки продовжують обмежувати свободу віросповідання. Погіршує ситуацію і лімітування свободи пересування через COVID-19.

Що стосується Криму, то місія продовжує відслідковувати та документувати випадки катувань по відношенню до кримських татар та громадян України, у тому числі і щодо справи журналіста Владислава Єсипенка, якого затримали 10 березня.

Незважаючи на протести української делегації щодо участі у дискусії представника Росії - Георгія Мурадова, який є постійним представником республіки Крим при російському президентів та, по суті, офіційним репрезентантом окупаційної влади в Криму, головуюча дозволила показати його відео звернення.

В цілому у діалозі взяли участь близько сорока держав. Переважна більшість яких, окрім Росії та Білорусі, вчергове продемонструвала свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також закликала Росію звільнити політичних бранців та зупинити утиски кримських татар та українців, які проживають на окупованому Російською федерацією півострові.

Від України у діалозі особисто взяла участь перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова. У своєму виступі вона підкреслила, що зусилля ООН та її правозахисних структур, на жаль, не дають позитивних результатів в контексті ситуації з дотриманням прав людини в Криму на тимчасово окупованих територіях. Більш того, вона лише погіршується.

Еміне Джапарова особисто взяла участь в інтерактивному діалозі в Женеві
Еміне Джапарова особисто взяла участь в інтерактивному діалозі в Женеві

«Понад 1,6 мільйона громадян України на цих територіях продовжують бути позбавленими основних прав та свобод через російську окупацію. Незаконні обшуки, арешти, затримання, зникнення, катування у місцях позбавлення волі - це похмура реальність колись процвітаючого Кримського півострова, де я виросла, і де моя родина, як тисячі інших сімей, продовжує жити під окупацією. Серед нових бранців, які затримані за сфабрикованими звинуваченнями - Наріман Джелялов, перший заступник голови Меджлісу, Ельдар Одаманов, Асан та Азіз Ахтемови, які є моїми родичами. Вони разом з іншими сотнями заручниками Кремля залишаються за ґратами», - зазначила Джапарова.

Вона також висловила сподівання, що Рада ООН з прав людини, у тому числі через свою Моніторингову місію в Україні, буде активно долучатися до реалізації цілей та принципів Кримської платформи. «Місія, маючи у своєму розпорядженні всі необхідні інструменти та досвід, продовжуватиме належним чином відстежувати порушення окупаційної держави у тимчасово окупованому Криму та на Донбасі. І звернення безпосередньо до Російської Федерації з рекомендаціями може, безумовно, сприяти запобіганню новим порушенням прав людини», - додала вона.

Нагадаємо, напередодні засідання 40 держав підписали спільну заяву щодо ситуації з правами людини в Криму та Севастополі. Зокрема, підписанти нагадали про резолюцію 75/192, в якій Генеральна Асамблея закликала Російську Федерацію виконувати свої зобов’язання за чинним міжнародним правом як окупаційну державу та засудила всі спроби Росії узаконити або нормалізувати спроби анексії Криму, включаючи автоматичне введення російського громадянства, незаконні виборчі кампанії та голосування, зміна демографічної структури населення Криму та придушення національної ідентичності.

Дивіться також: Як Міжнародний Консорціум журналістських розслідувань проводив розслідування Документів Пандори?

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG