Актуально
Як війна, яку розв'язала Росія, перекреслює глобалізацію - оглядачі
На думку деяких політичних оглядачів, напад Росії на Україну приніс західному світу не просто тимчасові погані новини, як-то прискорення зростання цін на енергетику та продовольство, а також загроза світової рецесії – він змінює філософію, на якій тримався розвиток світової економіки у післявоєнний період, а саме – підважує ідею, що міжнародна торгівля та співпраця роблять світ взаємозалежним, а отже, несуть стабільність і глобальний мир.
Нині експерти намагаються описати, що відбуватиметься, якщо ці зв'язки розірвати, і як це вплине на економіку, політику та гаманці жителів країн Заходу.
«Деглобалізація» призведе до зростання цін, але і до внутрішніх інвестицій
Як кажуть аналітики, російська війна в Україні показала, наскільки Європа залежна від російських енергоносіїв, а світ від українських продуктів харчування. Але, як вважає Джон Спрінгфорд з лондонського Центру європейських реформ, війна, яку розпочала Росія проти України, не так запустила, як унаочнила цей процес, який він називає «деглобалізацією». І він може лише посилитися, якщо світ переживе ще одну велику кризу, наприклад напад Китаю на Тайвань.
Як каже Спрінгфорд, який цього тижня опублікував дослідження про розрив економічних зв’язків у світі, швидкого і легкого виходу з нинішньої ситуації немає. Нинішня енергетична криза показує, як розвиватимуться майбутні торговельні потрясіння: спершу, вони призведуть до підвищення цін, які зменшать попит і, отже, економічну активність. А тоді інфляція стимулюватиме інвестиції у внутрішнє виробництво та замінники, якщо їх можна знайти.
Але внутрішнє виробництво та замінники є менш ефективними, інакше би їх виробляли на власній території раніше, появснює Спрінгфорд. Це означає, що внутрішні споживачі стикнуться з підвищенням цін на ті самі товари, що раніше завозилися з-за кордону. Це змушуватиме їх або скорочувати споживання цих товарів, або скорочувати витрати на інші речі.
Як каже Спрінгфорд, економіка США є більш стійкою в умовах деглобалізації, бо має більші комп’ютерні компанії та компанії з виробництва чіпів, ніж ЄС. І це дозволяє Америці швидше нарощувати внутрішнє виробництво. Великий виробничий сектор ЄС і його більша залежність від поставок частин з Азії роблять його більш вразливим до конфліктів у тій частині світу
США, на його думку, переживуть цей перехід краще, ніж європейці, хоча вони страждають від тієї ж високої інфляції. Але Америка порівняно самодостатня в енергетиці, бо має більші запаси нафти та газу. Вона також має більш ніж удвічі більше сільськогосподарських угідь, ніж ЄС (360 мільйонів гектарів проти 174 мільйонів). Тож експерти очікують, що рецесія в Америці буде меншою, ніж у Європі.
Майбутнє у світі, де не буде «ні миру, ні війни»
На думку іншого британського дослідника, Марка Леонарда, директора і співзасновника Європейської ради зі закордонних питань (ECFR) ЄС спохопився і тепер надає значні субсидії на європейське виробництво мікрочіпів, намагається розмістити на своїй території ланцюжки поставок електромобілів, планує розробити внутрішні альтернативи американським технологічним і платіжним гігантам. Брюссель також запроваджує суворіший контроль за іноземними інвестиціями в ЄС, особливо компаніями, що базуються в автократичних режимах. Використання постачання газу як зброї Росією підштовхнуло боротьбу за диверсифікацію європейського імпорту енергоресурсів.
Але, на думку Леонарда, Захід прогледів той момент, коли взаємопов’язаність у світі створила поляризацію у суспільствах та викликала «епідемію заздрості», коли люди в бідніших частинах світу почали порівнювати себе не з сусідами, чи своїми батьками, а з найбільш привілейованими людьми у світі. Це також створило відчуття втрати контролю над подіями. А воно, в свою чергу, каже Леонард, призвело до нової політики, тієї, що заснована на питаннях ідентичності, почуттях образи і нарікання, бажанні «повернути контроль», забрати його в іноземців, міжнародних організацій, в еліт. Цей розвиток подій, на його думку, створив мотив для конфлікту.
Як каже Марк Леонард, нова «війна зв’язків», яку світ вперше побачив з нападом Росії на Україну, ведеться не лише за допомогою танків та артилерії, але і шляхом перетворення на зброю банків, технологій, енергії, інформації та навіть біженців.
«Зростаючі зв’язки, пов’язаність через технології, інформацію, глобалізацію торгівлі, подорожей та ідей, які сформували наш сьогоднішній світ, допомогли стерти кордони між миром і війною. А це означає, що навіть тоді, коли гаряча фаза війни в Україні промине, ми не повернемося до часу миру, ми опинимося в іншому світі», – вважає дослідник.
На його думку, якщо війна в Україні завершиться якоюсь угодою, за нею не настане мир, тобто той порядок, який був відомий в Європі досі, бо конфронтація продовжаться – у формі дезінформації, чи кібернетичних нападів.
Імовірно, це і не був мир, але на Заході цього не помічали
Фіона Гілл, яка працює в Центрі США та Європи Інституту Брукінгса, вважає, що те, що на Заході вважали періодом миру після закінчення «холодної війни», дуже імовірно, миром не було. Просто політики воліли не чути слова Володимира Путіна, який ще на початку 2000-х років обіцяв «зробити Росію знову великою», і закривали очі на дії Росії на європейському просторі.
Одним з епізодів, що мав, на її думку, викликати сигнал тривоги, було отруєння президента України Віктора Ющенка та інші дії Росії в Україні. Але ці сигнали пройшли непоміченими, вважає Фіона Гілл, яка добре пам’ятає ті часи, бо працювала тоді у Раді національної безпеки США, де вона спеціалізувалася на російських і європейських справах.
На думку Гілл, війна в Україні вписується у глобальний тренд соціальних конфліктів, коли люди повстають проти ідеї, що з ними перестали радитись. Гілл, яка походить з Британії, каже, що ця ж мотивація призвела до «брекзіту» – люди відчували, що їхню думку ігнорують.
«З боку Путіна це війна за контроль над територією і людьми, але українці не погоджуються з тим, що їм хтось буде розповідати, що вони є росіяни і примушувати ними бути. Їх взагалі про це ніхто не питав, чи вони хочуть взяти участь у проекті відновлення російської імперії», – каже Гілл.
Марк Леонард вважає, що напад Росії на Україну буде мати довготермінові наслідки для світу.
«Навіть якщо це – не глобальна війна, вона має глобальні наслідки», – вважає Леонард. Зокрема, після російського нападу світу доведеться переоцінити свої засади.
«Якщо раніше взаємозалежність розглядалася як запобіжник проти війни, то тепер ми дедалі більше бачимо її як джерело вразливості. У час «немиру» економіка працюватиме на воєнних засадах – безпека матиме більше значення, ніж ефективність, люди більше дбатимуть про диверсифікацію та турбуватимуться про залежність. Глобалізація поступається місцем регіоналізації», – вважає британський дослідник, який нещодавно видав книжку під назвою «Епоха немиру: як зв’язок спричиняє конфлікт».
Всі новини дня
«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.
- Голос Америки
Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео
Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.
- Голос Америки
Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі
Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.
Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.
Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.
Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого
"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.
Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».
У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.
Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.
Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"
Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.
Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.
"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".
В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.
"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".
Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".
Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".
Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.
Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.
- Голос Америки
Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку
Форум