Спеціальні потреби

Актуально

Як війна, яку розв'язала Росія, перекреслює глобалізацію - оглядачі

Фото: Китай, 3 серпня 2022 року.   REUTERS/Thomas Peter  

На думку деяких політичних оглядачів, напад Росії на Україну приніс західному світу не просто тимчасові погані новини, як-то прискорення зростання цін на енергетику та продовольство, а також загроза світової рецесії – він змінює філософію, на якій тримався розвиток світової економіки у післявоєнний період, а саме – підважує ідею, що міжнародна торгівля та співпраця роблять світ взаємозалежним, а отже, несуть стабільність і глобальний мир.

Нині експерти намагаються описати, що відбуватиметься, якщо ці зв'язки розірвати, і як це вплине на економіку, політику та гаманці жителів країн Заходу.

«Деглобалізація» призведе до зростання цін, але і до внутрішніх інвестицій

Як кажуть аналітики, російська війна в Україні показала, наскільки Європа залежна від російських енергоносіїв, а світ від українських продуктів харчування. Але, як вважає Джон Спрінгфорд з лондонського Центру європейських реформ, війна, яку розпочала Росія проти України, не так запустила, як унаочнила цей процес, який він називає «деглобалізацією». І він може лише посилитися, якщо світ переживе ще одну велику кризу, наприклад напад Китаю на Тайвань.

Як каже Спрінгфорд, який цього тижня опублікував дослідження про розрив економічних зв’язків у світі, швидкого і легкого виходу з нинішньої ситуації немає. Нинішня енергетична криза показує, як розвиватимуться майбутні торговельні потрясіння: спершу, вони призведуть до підвищення цін, які зменшать попит і, отже, економічну активність. А тоді інфляція стимулюватиме інвестиції у внутрішнє виробництво та замінники, якщо їх можна знайти.

Але внутрішнє виробництво та замінники є менш ефективними, інакше би їх виробляли на власній території раніше, появснює Спрінгфорд. Це означає, що внутрішні споживачі стикнуться з підвищенням цін на ті самі товари, що раніше завозилися з-за кордону. Це змушуватиме їх або скорочувати споживання цих товарів, або скорочувати витрати на інші речі.

Як каже Спрінгфорд, економіка США є більш стійкою в умовах деглобалізації, бо має більші комп’ютерні компанії та компанії з виробництва чіпів, ніж ЄС. І це дозволяє Америці швидше нарощувати внутрішнє виробництво. Великий виробничий сектор ЄС і його більша залежність від поставок частин з Азії роблять його більш вразливим до конфліктів у тій частині світу

США, на його думку, переживуть цей перехід краще, ніж європейці, хоча вони страждають від тієї ж високої інфляції. Але Америка порівняно самодостатня в енергетиці, бо має більші запаси нафти та газу. Вона також має більш ніж удвічі більше сільськогосподарських угідь, ніж ЄС (360 мільйонів гектарів проти 174 мільйонів). Тож експерти очікують, що рецесія в Америці буде меншою, ніж у Європі.

Майбутнє у світі, де не буде «ні миру, ні війни»

На думку іншого британського дослідника, Марка Леонарда, директора і співзасновника Європейської ради зі закордонних питань (ECFR) ЄС спохопився і тепер надає значні субсидії на європейське виробництво мікрочіпів, намагається розмістити на своїй території ланцюжки поставок електромобілів, планує розробити внутрішні альтернативи американським технологічним і платіжним гігантам. Брюссель також запроваджує суворіший контроль за іноземними інвестиціями в ЄС, особливо компаніями, що базуються в автократичних режимах. Використання постачання газу як зброї Росією підштовхнуло боротьбу за диверсифікацію європейського імпорту енергоресурсів.

Але, на думку Леонарда, Захід прогледів той момент, коли взаємопов’язаність у світі створила поляризацію у суспільствах та викликала «епідемію заздрості», коли люди в бідніших частинах світу почали порівнювати себе не з сусідами, чи своїми батьками, а з найбільш привілейованими людьми у світі. Це також створило відчуття втрати контролю над подіями. А воно, в свою чергу, каже Леонард, призвело до нової політики, тієї, що заснована на питаннях ідентичності, почуттях образи і нарікання, бажанні «повернути контроль», забрати його в іноземців, міжнародних організацій, в еліт. Цей розвиток подій, на його думку, створив мотив для конфлікту.

Як каже Марк Леонард, нова «війна зв’язків», яку світ вперше побачив з нападом Росії на Україну, ведеться не лише за допомогою танків та артилерії, але і шляхом перетворення на зброю банків, технологій, енергії, інформації та навіть біженців.

«Зростаючі зв’язки, пов’язаність через технології, інформацію, глобалізацію торгівлі, подорожей та ідей, які сформували наш сьогоднішній світ, допомогли стерти кордони між миром і війною. А це означає, що навіть тоді, коли гаряча фаза війни в Україні промине, ми не повернемося до часу миру, ми опинимося в іншому світі», – вважає дослідник.

На його думку, якщо війна в Україні завершиться якоюсь угодою, за нею не настане мир, тобто той порядок, який був відомий в Європі досі, бо конфронтація продовжаться – у формі дезінформації, чи кібернетичних нападів.

Імовірно, це і не був мир, але на Заході цього не помічали

Фіона Гілл, яка працює в Центрі США та Європи Інституту Брукінгса, вважає, що те, що на Заході вважали періодом миру після закінчення «холодної війни», дуже імовірно, миром не було. Просто політики воліли не чути слова Володимира Путіна, який ще на початку 2000-х років обіцяв «зробити Росію знову великою», і закривали очі на дії Росії на європейському просторі.

Одним з епізодів, що мав, на її думку, викликати сигнал тривоги, було отруєння президента України Віктора Ющенка та інші дії Росії в Україні. Але ці сигнали пройшли непоміченими, вважає Фіона Гілл, яка добре пам’ятає ті часи, бо працювала тоді у Раді національної безпеки США, де вона спеціалізувалася на російських і європейських справах.

На думку Гілл, війна в Україні вписується у глобальний тренд соціальних конфліктів, коли люди повстають проти ідеї, що з ними перестали радитись. Гілл, яка походить з Британії, каже, що ця ж мотивація призвела до «брекзіту» – люди відчували, що їхню думку ігнорують.

«З боку Путіна це війна за контроль над територією і людьми, але українці не погоджуються з тим, що їм хтось буде розповідати, що вони є росіяни і примушувати ними бути. Їх взагалі про це ніхто не питав, чи вони хочуть взяти участь у проекті відновлення російської імперії», – каже Гілл.

Марк Леонард вважає, що напад Росії на Україну буде мати довготермінові наслідки для світу.

«Навіть якщо це – не глобальна війна, вона має глобальні наслідки», – вважає Леонард. Зокрема, після російського нападу світу доведеться переоцінити свої засади.

«Якщо раніше взаємозалежність розглядалася як запобіжник проти війни, то тепер ми дедалі більше бачимо її як джерело вразливості. У час «немиру» економіка працюватиме на воєнних засадах – безпека матиме більше значення, ніж ефективність, люди більше дбатимуть про диверсифікацію та турбуватимуться про залежність. Глобалізація поступається місцем регіоналізації», – вважає британський дослідник, який нещодавно видав книжку під назвою «Епоха немиру: як зв’язок спричиняє конфлікт».

Куди йде економіка США і що очікує на долар? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00

Всі новини дня

Обстріл Запорізької АЕС не призвів до "безпосередньої загрози для ядерної безпеки" – МАГАТЕ

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі

Генеральний директор Рафаель Маріано Гроссі заявив, що Україна повідомила Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), що обстріл майданчика Запорізької АЕС у суботу, 6 серпня, завдав станції певних ушкоджень, але радіація залишається в нормі.

«На основі інформації, наданої Україною, експерти МАГАТЕ оцінили безпосередню загрозу ядерній безпеці внаслідок суботнього інциденту як відстуню», – заявив у вівторок гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії .

За даними української сторони, обстріл вели російські війська поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС).

Однак доступні способи вимірювання радіації продовжують показувати нормальний рівень на станції, заявив голова органу ООН, що здійснює нагляд за атомною енергетикою у світі.

«Обстріл 6 серпня поблизу сухого сховища відпрацьованого ядерного палива на Запорізькій АЕС завдав шкоди, але наявні вимірювання радіації показують нормальний рівень радіації на майданчику, заявили в Україні. Експерти МАГАТЕ оцінили відсутність безпосередньої загрози для ядерної безпеки», – мовиться у твіті організації.

Територію Запорізької АЕС обстріляли через день після того, як попередній обстріл пошкодив зовнішню систему електропостачання станції.

У повідомленні МАГАТЕ вказується, що за даними України, в результаті суботньої події було поранено українського охоронця на ЗАЕС.

Проте, за даними українських фахівців, яких цитує МАГАТЕ, видимих пошкоджень ні контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, ні захисного периметра об'єкта, немає.

Разом з тим, голова МАГАТЕ наголошує, що обстріл у п’ятницю та суботу на ЗАЕС порушив практично всі компоненти ядерної безпеки.

У своєму твітер-повідомленні агенство пише: «Практично всі 7 незамінних принципів ядерної та фізичної безпеки порушені, сказав Рафаель Гроссі, повторивши серйозне занепокоєння: «Всі військові дії, що загрожують ядерній безпеці, повинні бути припинені». Знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ».

Як мовиться в заяві організації, суботній вечірній інцидент показав, що конфлікт також поставив під загрозу ядерну безпеку та механізми готовності та реагування на надзвичайні ситуації.

Російська окупаційна влада заявила, що це були українські ракети, що вразили об’єкт, пошкодили адміністративні будівлі та місце поблизу складу використаного ядерного палива.

Український президент Володимир Зеленський назвав Росію «державою-терористом, яка обстрілює атомну станцію».

Після інциденту Україна повідомила МАГАТЕ, що персоналу станції обмежили доступ до внутрішнього кризового центру ЗАЕС, що потенційно може вплинути на реагування у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, український регулятор заявив, що його комунікація з ЗАЕС була «дуже обмеженою та фрагментарною», заявив генеральний директор Гроссі.

Він знову наголосив на необхідності якнайшвидшого прибуття на станцію експертної місії МАГАТЕ, щоб допомогти стабілізувати ситуацію з ядерною безпекою.

У понеділок, 8 серпня, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш підтримав заклик допустити на Запорізьку атомну станцію міжнародних інспекторів, щоб перевірити безпечність об'єкта. Він назвав обстріли ЗАЕС «самогубними» і висловив сподівання, що вони припиняться.

Президент «Енергоатома» Петро Котін заявив у понеділок, що його відомство вітає присутність міжнародних спостерігачів, але хоче бачити їх під егідою ООН, а не МАГАТЕ.

«Ми були від початку за те, щоб така місія була присутня на станції, але говорили не про МАГАТЕ, а про офіційну місію ООН. У тому числі, там могли бути експерти від МАГАТЕ», – наголосив керівник українського атомного регулятора в ефірі телемарафону, повідомляє агентство УНІАН.

Котін пояснив, що це потрібно для того, щоб передати контроль над територією Запорізької АЕС цим спостерігачам, так званим миротворцям, повідомляє УНІАН.

«Ми не можемо прийняти представників місії МАГАТЕ, адже ми не можемо виконати умови їхньої безпеки. Це небезпечно, а ми не можемо нести за це відповідальність», - сказав Котін.

На початку червня представники «Енергоатому» заявляли, що «візит на завод стане можливим лише тоді, коли Україна поверне контроль над об'єктом».

Тоді українські енергетики спростували заяву Гроссі, що він узгодив поїздку представників МАГАТЕ. «Енергоатом» наполягав, що ця заява є «новою спробою отримати доступ до Запорізької електростанції, щоб узаконити присутність окупантів та схвалити їхні дії».

Котін у понеділок також повідомив, що за його даними, Росія почала реалізовувати план щодо підключення ЗАЕС до російської енергосистеми та відключення її від української. За його словами, росіяни спробують відключити від Запорізької АЕС окуповані регіони півдня України, а потім провести електромережу з Криму.

У травні російський віце-прем'єр Марат Хуснуллін заявив, що Запорізька АЕС працюватиме на Росію, але «готова постачати електроенергію і Україні», якщо та за неї платитиме. Про це російський чиновник сказав, перебуваючи в окупованому російськими військами Мелітополі.

Найбільшу атомну електростанцію в Європі було захоплено російськими військами на початку березня, незабаром після того, як російська армія вторглася в Україну.

Дивіться також на цю тему:

МАГАТЕ: «Ситуація на Запорізькій АЕС дуже нестабільна». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:07 0:00

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео

США формально підтримали прийняття Швеції та Фінляндії до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:55 0:00

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. Раніше законопроект був затверджений у Сенаті та Палаті Представників. Подробиці про це, а також про обшук будинку колишнього президента США Трампа – від Юлії Ярмоленко.

Джо Байден - про прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції: двері альянсу залишаються відчиненими для країн Європи. Відео

Президент Джо Байден підписав законопроект, який ратифікує Протоколи прийняття до НАТО Фінляндії та Швеції. "Путін хотів, щоб Фінляндія була поза НАТО, але він отримує НАТОзацію Фінляндії разом із Швецією."

Перспективи обмеження видачі туристичних віз росіянам Європою – подробиці. Відео

Естонія та Фінляндія на тлі війни Росії проти України закликали припинити давати туристичні візи всім росіянам. Деталі про це, а також про реакцію Європи на заборону Росією доступу американських інспекторів до своїх арсеналів ядерних озброєнь – від Богдана Цюпина.

У Білому домі прокоментували вибухи на аеродромі в Криму 

Дим внаслідок вибухів в окупованому Криму 9 серпня 2022 року 

США підтримують зусилля України із захисту свого суверенітету і територіальної цілісності, - так прокоментувала речниця Білого дому Карін Жан-П'єр під час брифінгу у вівторок, 9 серпня.

На питання журналіста про “серію вибухів на російській авіаційній базі в Криму”, і чи США вважають Крим правомірною ціллю для ЗСУ, яким Пентагон надав зброю, речниця Білого дому відповіла:

“Як ви знаєте, ми підтримуємо зусилля України із захисту свого суверенітету і своєї територіальної цілісності, як ми багато разів говорили. Боротьба триває на сході та південному заході країни, і ще далека від закінчення. Ми попереджали, що це може бути довга і затяжна війна. Ми продовжуватимемо забезпечувати, щоб Україна могла протистояти неспровокованій агресії Росії, і це - в центрі нашої уваги”, - сказала Карін Жан-П'єр.

Пізніше на уточнення питання, вона додала: “Ми будемо продовжувати підтримувати Україну в їхній боротьбі за свою свободу, в їхній боротьбі за свій суверенітет проти брутального нападу з боку Росії”.

У вівторок на військовому аеродромі у Новофедорівці в окупованому Криму, що неподалік міста Саки, пролунало кілька вибухів. Прес-служба Міноборони України заявила, що “не може встановити причину займання, однак вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону куріння у невстановлених місцях”.

Дивіться також: Лідерка білоруської опозиції Тихановська - про можливі сценарії закінчення війни та ситуацію в Білорусі

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG