Спеціальні потреби

Актуально

Як війна, яку розв'язала Росія, перекреслює глобалізацію - оглядачі

Фото: Китай, 3 серпня 2022 року.   REUTERS/Thomas Peter  

На думку деяких політичних оглядачів, напад Росії на Україну приніс західному світу не просто тимчасові погані новини, як-то прискорення зростання цін на енергетику та продовольство, а також загроза світової рецесії – він змінює філософію, на якій тримався розвиток світової економіки у післявоєнний період, а саме – підважує ідею, що міжнародна торгівля та співпраця роблять світ взаємозалежним, а отже, несуть стабільність і глобальний мир.

Нині експерти намагаються описати, що відбуватиметься, якщо ці зв'язки розірвати, і як це вплине на економіку, політику та гаманці жителів країн Заходу.

«Деглобалізація» призведе до зростання цін, але і до внутрішніх інвестицій

Як кажуть аналітики, російська війна в Україні показала, наскільки Європа залежна від російських енергоносіїв, а світ від українських продуктів харчування. Але, як вважає Джон Спрінгфорд з лондонського Центру європейських реформ, війна, яку розпочала Росія проти України, не так запустила, як унаочнила цей процес, який він називає «деглобалізацією». І він може лише посилитися, якщо світ переживе ще одну велику кризу, наприклад напад Китаю на Тайвань.

Як каже Спрінгфорд, який цього тижня опублікував дослідження про розрив економічних зв’язків у світі, швидкого і легкого виходу з нинішньої ситуації немає. Нинішня енергетична криза показує, як розвиватимуться майбутні торговельні потрясіння: спершу, вони призведуть до підвищення цін, які зменшать попит і, отже, економічну активність. А тоді інфляція стимулюватиме інвестиції у внутрішнє виробництво та замінники, якщо їх можна знайти.

Але внутрішнє виробництво та замінники є менш ефективними, інакше би їх виробляли на власній території раніше, появснює Спрінгфорд. Це означає, що внутрішні споживачі стикнуться з підвищенням цін на ті самі товари, що раніше завозилися з-за кордону. Це змушуватиме їх або скорочувати споживання цих товарів, або скорочувати витрати на інші речі.

Як каже Спрінгфорд, економіка США є більш стійкою в умовах деглобалізації, бо має більші комп’ютерні компанії та компанії з виробництва чіпів, ніж ЄС. І це дозволяє Америці швидше нарощувати внутрішнє виробництво. Великий виробничий сектор ЄС і його більша залежність від поставок частин з Азії роблять його більш вразливим до конфліктів у тій частині світу

США, на його думку, переживуть цей перехід краще, ніж європейці, хоча вони страждають від тієї ж високої інфляції. Але Америка порівняно самодостатня в енергетиці, бо має більші запаси нафти та газу. Вона також має більш ніж удвічі більше сільськогосподарських угідь, ніж ЄС (360 мільйонів гектарів проти 174 мільйонів). Тож експерти очікують, що рецесія в Америці буде меншою, ніж у Європі.

Майбутнє у світі, де не буде «ні миру, ні війни»

На думку іншого британського дослідника, Марка Леонарда, директора і співзасновника Європейської ради зі закордонних питань (ECFR) ЄС спохопився і тепер надає значні субсидії на європейське виробництво мікрочіпів, намагається розмістити на своїй території ланцюжки поставок електромобілів, планує розробити внутрішні альтернативи американським технологічним і платіжним гігантам. Брюссель також запроваджує суворіший контроль за іноземними інвестиціями в ЄС, особливо компаніями, що базуються в автократичних режимах. Використання постачання газу як зброї Росією підштовхнуло боротьбу за диверсифікацію європейського імпорту енергоресурсів.

Але, на думку Леонарда, Захід прогледів той момент, коли взаємопов’язаність у світі створила поляризацію у суспільствах та викликала «епідемію заздрості», коли люди в бідніших частинах світу почали порівнювати себе не з сусідами, чи своїми батьками, а з найбільш привілейованими людьми у світі. Це також створило відчуття втрати контролю над подіями. А воно, в свою чергу, каже Леонард, призвело до нової політики, тієї, що заснована на питаннях ідентичності, почуттях образи і нарікання, бажанні «повернути контроль», забрати його в іноземців, міжнародних організацій, в еліт. Цей розвиток подій, на його думку, створив мотив для конфлікту.

Як каже Марк Леонард, нова «війна зв’язків», яку світ вперше побачив з нападом Росії на Україну, ведеться не лише за допомогою танків та артилерії, але і шляхом перетворення на зброю банків, технологій, енергії, інформації та навіть біженців.

«Зростаючі зв’язки, пов’язаність через технології, інформацію, глобалізацію торгівлі, подорожей та ідей, які сформували наш сьогоднішній світ, допомогли стерти кордони між миром і війною. А це означає, що навіть тоді, коли гаряча фаза війни в Україні промине, ми не повернемося до часу миру, ми опинимося в іншому світі», – вважає дослідник.

На його думку, якщо війна в Україні завершиться якоюсь угодою, за нею не настане мир, тобто той порядок, який був відомий в Європі досі, бо конфронтація продовжаться – у формі дезінформації, чи кібернетичних нападів.

Імовірно, це і не був мир, але на Заході цього не помічали

Фіона Гілл, яка працює в Центрі США та Європи Інституту Брукінгса, вважає, що те, що на Заході вважали періодом миру після закінчення «холодної війни», дуже імовірно, миром не було. Просто політики воліли не чути слова Володимира Путіна, який ще на початку 2000-х років обіцяв «зробити Росію знову великою», і закривали очі на дії Росії на європейському просторі.

Одним з епізодів, що мав, на її думку, викликати сигнал тривоги, було отруєння президента України Віктора Ющенка та інші дії Росії в Україні. Але ці сигнали пройшли непоміченими, вважає Фіона Гілл, яка добре пам’ятає ті часи, бо працювала тоді у Раді національної безпеки США, де вона спеціалізувалася на російських і європейських справах.

На думку Гілл, війна в Україні вписується у глобальний тренд соціальних конфліктів, коли люди повстають проти ідеї, що з ними перестали радитись. Гілл, яка походить з Британії, каже, що ця ж мотивація призвела до «брекзіту» – люди відчували, що їхню думку ігнорують.

«З боку Путіна це війна за контроль над територією і людьми, але українці не погоджуються з тим, що їм хтось буде розповідати, що вони є росіяни і примушувати ними бути. Їх взагалі про це ніхто не питав, чи вони хочуть взяти участь у проекті відновлення російської імперії», – каже Гілл.

Марк Леонард вважає, що напад Росії на Україну буде мати довготермінові наслідки для світу.

«Навіть якщо це – не глобальна війна, вона має глобальні наслідки», – вважає Леонард. Зокрема, після російського нападу світу доведеться переоцінити свої засади.

«Якщо раніше взаємозалежність розглядалася як запобіжник проти війни, то тепер ми дедалі більше бачимо її як джерело вразливості. У час «немиру» економіка працюватиме на воєнних засадах – безпека матиме більше значення, ніж ефективність, люди більше дбатимуть про диверсифікацію та турбуватимуться про залежність. Глобалізація поступається місцем регіоналізації», – вважає британський дослідник, який нещодавно видав книжку під назвою «Епоха немиру: як зв’язок спричиняє конфлікт».

Куди йде економіка США і що очікує на долар? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00

Всі новини дня

Українці у в’єтнамській війні – в Україні набуває популярності книжка «Ми були солдатами... і молодими». Відео

Як подолати на війні страх? Як розкрити свій потенціал в бою? Деякі воєнні практики, якими користуються сьогодні ЗСУ, напрацьовувались на війні у В'єтнамі. Зокрема, і солдатами українського походження.

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG