Спеціальні потреби

Актуально

США висилають з країни 10 російських дипломатів

Посольство Росії у США

Білий дім повідомив про висилання зі США десяти росіян, які працюють у дипмісії РФ у Вашингтоні. Серед них - "представники російських розвідувальних служб".

Рішення про вислання дипломатів стало частиною широких санкційних заходів проти Кремля за "дії російського уряду та розвідувальних служб проти суверенітету й інтересів США", - йдеться на сайті Білого дому.

"Адміністрація Байдена чітко заявляла, що США прагнуть до стабільних і передбачуваних відносин із Росією. Ми не думаємо, що ми повинні рухатись негативною траєкторією. Проте ми також чітко заявляли - публічно й приватно - що ми захищатимемо наші національні інтереси й змусимо російський уряд заплатити ціну за дії, що мають на меті нашкодити нам", - повідомляє адміністрація американського президента.

У Раді Федерації Росії вже повідомили, що планують "дзеркальну" відповідь.

Востаннє США висилали російських дипломатів у березні 2018 року: 46 працівників посольства у Вашингтоні, 2 - генконсульства у Нью-Йорку та 12 - постійного представництва РФ в ООН, загалом - 60 дипломатів, це стало безпрецедентним кроком. Також тоді закрили генконсульство Росії у Сієтлі.

Посольство Росії у США
Посольство Росії у США

Ці заходи було прийнято на підтримку Великої Британії за отруєння там колишнього працівника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки. У відповідь Росія оголосила персонами нон ґрата 58 американських дипломатів у Москві, Єкатиринбурзі, а також закрила генконсульство у Санкт-Петербурзі.

А у грудні 2016 року США оголосили персонами нон ґрата 35 російських дипломатів і закрили два об'єкти РФ у Нью-Йорку й Мериленді за втручання Росії у вибори США і нападки на американських дипломатів за кордоном​.

Після того Москва запропонувала Вашингтону скоротити свій дипломатичний і технічний персонал відповідно до кількості російських представників в Америці. Тоді кількість американських працівників у посольстві й консульствах у Росії скоротили на 755 людей - до 455 працівників.

Посольство Росії у США
Посольство Росії у США

Тим часом, у четвер стало відомо, що Міністерство фінансів США ввело санкції проти п‘ятьох осіб та трьох організацій, пов‘язаних із російською окупацією Криму та порушеннями прав людини проти місцевого населення півострова. Подібні санкції діють з боку ЄС, Великої Британії, Канади та Австралії.

Зокрема, введено заходи обмеження проти людей і компаній, пов'язаних із побудовою Керченського мосту та проведення російської окупації півострова. "Ці санкції накладуть додаткові витрати на Росію за примусову інтеграцію Криму а також привернуть увагу до зловживань, які відбуваються в умовах спроб Росії провести анексію. Сполучені Штати віддані підтримці українського суверенітету: Крим - це Україна", - підкреслили американські посадовці.

Як Голос Америки повідомляв раніше, у четвер мінфін також запровадив нові санкції проти Росії, щоб "обмежити її здатність фінансувати свою діяльність" та "проводити зловмисні дії в кіберсфері".

Зокрема, американським фінансовим установам тепер заборонено купувати на первинному ринку облігації випущені російським центробанком, Міністерством фінансів РФ або Національним фондом РФ після 14 червня 2021 року в рублях, або в іншій валюті. Також американським фінансовим установам заборонено надавати позики в рублях, або в іншій валюті цим трьом установам.

Мінфін також ввів санкції проти шести технологічних компаній, які підтримують діяльність російської розвідки, заявили в американському відомстві.

Російська розвідка, зокрема ФСБ, ГРУ та СВР - вчинила "одні з найбільш небезпечних кібернападів у нещодавній історії, включаючи кібернапад SolarWinds". ФСБ та ГРУ також брали участь в отруєнні російського опозиціонера Олексія Навального, пояснили у відомстві.

Окремо Міністерство фінансів США зазначило участь ГРУ в застосуванні вірусу NotPetya в Україні а також у проведенні "кібернападів на урядові системи та критичну інфраструктуру в Україні та Грузії, операції зі зламу систем та витоку інформації в США та Франції".

Росія всі звинувачення відкидає.

Дивіться також: ​Генерал США розповів, наскільки реальною є загроза російського вторгнення в Україну. Відео

Всі новини дня

Байден підписав "історичний" закон про стимулювання виробництва чипів та розвитку хай-тек

Байден: «Люди, які озирнуться на цей тиждень, знатимуть, що ми гідно відповіли на виклик цього моменту»

Президент США Джо Байден підписав закон про субсидії для напівпровідникової промисловості США та фінансування наукових досліджень, щоб підвищити конкурентоспроможність країни та вирішити проблеми ланцюгів поставок.

Майбутнє індустрії мікросхем створюватиметься в Америці
Президент Байден

Закон передбачає інвестиції обсягом у 280 мільярдів доларів на посилення розвитку американських новітніх технологій на тлі глобального дефіциту мікросхем.

“Майбутнє індустрії мікросхем створюватиметься в Америці”, - заявив президент США Джо Байден.

“Я щиро перед Богом вірю, що через 50, 75, 100 років люди, які озирнуться на цей тиждень, знатимуть, що ми гідно відповіли на виклик цього моменту”, - додав Байден під час підписання законопроекту в Білому домі.

Документ, який називають “Закон про чипи та науку”, передбачає виділення 52,7 мільярдів доларів субсидій на виробництво мікросхем і будівництво заводів із виробництва напівпровідників.

Закон також передбачає новий податковий кредит у 25% для компаній, які інвестуватимуть в обладнання для виробництва напівпровідників або будівництво виробничих потужностей.

Інвестиції в наукові дослідження та розробки, передбачені в цьому законі, в американських ЗМІ називають історичними, загальною сумою в майже 170 мільярдів доларів.

Більшість цих коштів буде виділено на Національний науковий фонд та Управління науки при Міністерстві енергетики.

Близько 13 мільярдів доларів, за цим законом, спрямують на освіту в галузі технологій, інженерії, науки і математики, передбачені стипендії та розширені можливості доступу до вивчення цих галузей в сільській місцевості.

Частина інвестицій піде також на проекти НАСА.

Цей законопроект є двопартійним, сенат та Палата представників США проголосували за нього минулого тижня. Президент Байден під час підписання закону 9 серпня назвав його “інвестицією в Америку, що буває раз на покоління”.

"Абсолютно зрозуміло, що ці чипи потрібні нам не лише для ракет Javelin, а й для зброї майбутнього", - зазначив президент США Джо Байден.

Законопроект також передбачає суворі нові обмеження для компаній, які розглядають розширення діяльності в Китаї, бо у США зростає занепокоєння щодо економічних і технологічних амбіцій Китаю.

Виробники мікросхем, які хочуть отримати фінансування США, не можуть робити нові високотехнологічні інвестиції в Китаї чи інших «країнах, що викликають занепокоєння» принаймні протягом десяти років.

Дивіться також: Президент Байден: Закон про чіпи та науку - інвестиція в Америку

Байден: передові мікросхеми дозволять США виробляти зброю майбутнього. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:48 0:00

США запроваджують нові санкції проти 100 високопосадовців режиму Лукашенка в Білорусі

Державний департамент США запровадив санкції щодо двох високопоставлених білоруських чиновників «за причетність до грубих порушень прав людини, а саме - свавільного затримання мирних протестувальників».

США також запроваджують візові обмеження «для 100 офіційних осіб режиму та осіб, пов’язаних з ними, за участь у підриві демократичних інститутів» або «перешкоджанні переходу до демократії». Про це заявив держсекретар Ентоні Блінкен у вівторок.

«У другу річницю фальсифікації виборів у Білорусі США оголошують про обмеження видачі віз понад 100 особам, у тому числі, членам режиму Лукашенка. Ми підтримуємо білоруський народ, який бореться за демократичне майбутнє», – написав держсекретар Блінкен на своїй Твітер-сторінці.

Президентські вибори 2020 року в Білорусі міжнародна спільнота визнала сфальсифікованими на користь авторитарного лідера Білорусі Олександра Лукашенка. Міжнародна спільнота не визнала вільними жодні з попередніх виборів президента Білорусі. У 2020 році білоруську владу звинуватили у відвертих фальсифікаціях, що викликало масові протести по всій країні.

Майдан Незалежності в Мінську, Білорусь, 18 серпня 2020 року.
Майдан Незалежності в Мінську, Білорусь, 18 серпня 2020 року.
Білоруський народ продемонстрував надзвичайну стійкість у підтримці продемократичного руху протягом двох років, приносячи великі особисті жертви
Заява Держдепу

«Коли стало зрозуміло, що режим Лукашенка викрав вибори, білоруський народ сміливо вийшов на вулиці. За повідомленнями, сотні тисяч людей зібралися, щоб мирно вимагати вільних і чесних виборів, демократичного переходу (влади – ред.). Білоруський народ продемонстрував надзвичайну стійкість у підтримці продемократичного руху протягом двох років, приносячи великі особисті жертви. Заклики до демократії озвучують білоруси, вигнані за кордон, понад 1200 політичних в’язнів, несправедливо ув’язнених всередині країни, і незліченна кількість простих білоруських громадян», – мовиться у заяві Державного департаменту США.

У повідомленні Держдепу вказано, що під дію санкцій потрапили заступник міністра внутрішніх справ, командувач внутрішніми військами Микола Карп’янков і командир ОМОН ГУВС Мінськгоспу Дмитро Балаба «за причетність до грубих порушень прав людини, а саме - до свавільного затримання мирних протестувальників».

«Сьогоднішня дія розширює існуючі обмеження щодо Карп’янкова та Балаби, включаючи візові обмеження щодо їхніх найближчих родичів, включаючи дружину Карп’янкова Ірину та дорослого сина Ігоря, а також дружину Балаби Тетяну та дорослих синів Артема та Максима, що не дозволяє їм в’їзд до Сполучених Штатів», – сказав Блінкен.

За словами Блінкена, під дію візових санкцій потрапили «особи, які займають високі посади в Адміністрації президента, Міністерстві внутрішніх справ, Комітеті державної безпеки (КДБ), Центральній виборчій комісії, Генпрокуратурі, Центральному апараті Слідчого комітету, Мінтрансзв’язку, Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією (ГУБОПіК), Національної державної телерадіокомпанії «Белтелерадіо», Другої національної телестанції, Військово-повітряних сил і військ ППО», а також «члени парламенту, окружні судді, співробітники служби безпеки, члени виконавчих комітетів і адміністратори державних університетів».

Як зазначається у повідомленні, особи, на яких поширюється дія санкцій, були причетні до тортур, насильницьких арештів мирних протестувальників, обшуків будинків і офісів журналістів, опозиціонерів та активістів. Їх також звинувачують в отриманні вимушених зізнань, фальсифікації виборів, винесенні політично мотивованих вироків політв'язням, відрахуванні студентів за участь у мирних акціях протесту та ухваленні законодавства, що впливає на користування основними свободами. Також їх звинувачують в актах «транснаціональних репресій».

Після фальсифікованих виборів 2020 року Державний департамент оголосив обмеження на загалом 297 осіб за підрив демократії в Білорусі.

Байден: передові мікросхеми дозволять США виробляти зброю майбутнього. Відео

Байден: передові мікросхеми дозволять США виробляти зброю майбутнього. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:48 0:00

«Сьогодні я підписую CHIPS and Science Act. Це інвестиція в Америку, що відбувається раз на покоління. Абсолютно зрозуміло, що ці напівпровідники потрібні нам не лише для ракет Javelin, а й для зброї майбутнього», - заявив президент США Джо Байден.

У Держдепі оголосили про нову допомогу Україні: $89 мільйонів на розмінування 

США виділять Україні додаткові 89 мільйонів доларів на розмінування територій. Про це заявили у Державному департаменті США у вівторок, 9 серпня.

Як повідомляє кореспондент “Голосу Америки” у Державному департаменті США із посиланням на представника цього відомства, кошти підуть на очищення українських територій від російських протипіхотних мін, мін-пасток, знешкодження вибухових пристроїв.

“Фінансування піде на створення 100 команд для боротьби з тим, що посадовець Держдепу назвав “величезною кількістю” мін і саморобних вибухових пристроїв, які засмічують 160 000 квадратних кілометрів української землі”, - пише у Твітері кореспондент “Голосу Америки” в Держдепі Джефф Селдін.

До складу груп, за словами представника Держдепу, входитиме від 2-3 до 12 осіб, вони займатимуться розмінуванням лише на суші. Укомплектування груп передбачає забезпечення їх необхідним обладнанням, зокрема, захисним спорядженням, металошукачами, землерийними машинами.

Більшість розмінувань впродовж наступного року здійснюватиметься українськими командами, які з березня цього року вже знешкодили понад 160 тисяч вибухових пристроїв, - сказав представник Держдепу, якого цитує кореспондент Джефф Селдін.

За словами представника Держдепу, ці 89 мільйонів доларів будуть “спрямовані на зміцнення та доповнення національної спроможності України”.

Посадовець Держдепу також заявив, що тактика росіян встановлювати міни та вибухові пристрої в Україні нагадує тактику ІДІЛу в Іраку та Сирії. "Терористи ІДІЛ прагнули отримати якомога більше втрат серед цивільного населення, щоб змусити людей боятися повертатися додому", - цитує Джефф Селдін представника Держдепу.

“Це виклик, з яким Україна матиме справу десятиліттями”, - сказав представник зовнішньополітичного відомства США.

Як повідомляв "Голос Америки", у травні США виділяли фінансування на створення 10 команд із розмінування в Україні.

Дивіться також: Між Москвою та Єрусалимом зростає напруга

Санкції в дії: Словаччина підтвердила зупинку транзиту російської нафти по трубопроводу "Дружба" 

Південна гілка трубопроводу "Дружба", що проходить через Україну, Словаччину, Чехію

Словаччина заявила, що транзит російської нафти через її країну по трубопроводу "Дружба" призупинений. Це сталося після того, як українська "Укртранснафта" повернула російській "Транснєфті" плату за транзит через сьомий пакет санкцій Євросоюзу.

У вівторок, 9 серпня, оператор словацької ділянки трубопроводу "Дружба", компанія Transpetrol, у коментарі виданню "Рейтерс" заявила: "На даний момент транзит нафти по трубопроводу "Дружба" через територію Словаччини припинено".

Через Словаччину по цьому трубопроводу проходить російська нафта у західному напрямку до Чехії.

За даними російської компанії "Транснефть", раніше, український державний оператор магістральних трубопроводів "Укртранснафта" припинив транзит російської нафти у бік Угорщини, Чехії та Словаччини - по південній гілці нафтопроводу "Дружба". Причиною цього назвали незмогу росіян провести оплату за транзит.

Російська компанія повідомила, що платіж за транзит був проведений, втім українці повернули кошти на рахунок. Платежі "Транснєфті" обслуговує "Газпромбанк", а там зазначили, що платіж відхилено через санкції Євросоюзу.

Україна надає послуги транзиту російського палива по трубопроводу "Дружба" на умовах стовідсоткової передоплати. Сама "Укртранснафта" ситуацію наразі не коментує.

У червні Євросоюз погодив шостий пакет санкцій щодо Росії, які передбачають відмову від російської нафти. Проте з них було виключено постачання по трубопроводу "Дружба" через неможливість швидко замінити нафту на ринку Угорщини та Словаччини.

Як повідомляв "Голос Америки", наприкінці липня ЄС затвердив сьомий пакет санкцій щодо Росії через її вторгнення в Україну.

Система магістральних нафтопроводів «Дружба» - найбільший у світі нафтопровід, побудований в радянські роки для транспортування нафти з Сибіру в країни Східної і Західної Європи.

У статті використані матеріали з видань Reuters, Радіо Свобода.

Дивіться також: США надають Україні новий пакет військової допомоги Україні на 1 мільярд доларів. Що в ньому:

Більше

XS
SM
MD
LG