Актуально
- Голос Америки
США висилають з країни 10 російських дипломатів

Білий дім повідомив про висилання зі США десяти росіян, які працюють у дипмісії РФ у Вашингтоні. Серед них - "представники російських розвідувальних служб".
Рішення про вислання дипломатів стало частиною широких санкційних заходів проти Кремля за "дії російського уряду та розвідувальних служб проти суверенітету й інтересів США", - йдеться на сайті Білого дому.
"Адміністрація Байдена чітко заявляла, що США прагнуть до стабільних і передбачуваних відносин із Росією. Ми не думаємо, що ми повинні рухатись негативною траєкторією. Проте ми також чітко заявляли - публічно й приватно - що ми захищатимемо наші національні інтереси й змусимо російський уряд заплатити ціну за дії, що мають на меті нашкодити нам", - повідомляє адміністрація американського президента.
У Раді Федерації Росії вже повідомили, що планують "дзеркальну" відповідь.
Востаннє США висилали російських дипломатів у березні 2018 року: 46 працівників посольства у Вашингтоні, 2 - генконсульства у Нью-Йорку та 12 - постійного представництва РФ в ООН, загалом - 60 дипломатів, це стало безпрецедентним кроком. Також тоді закрили генконсульство Росії у Сієтлі.
Ці заходи було прийнято на підтримку Великої Британії за отруєння там колишнього працівника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки. У відповідь Росія оголосила персонами нон ґрата 58 американських дипломатів у Москві, Єкатиринбурзі, а також закрила генконсульство у Санкт-Петербурзі.
А у грудні 2016 року США оголосили персонами нон ґрата 35 російських дипломатів і закрили два об'єкти РФ у Нью-Йорку й Мериленді за втручання Росії у вибори США і нападки на американських дипломатів за кордоном.
Після того Москва запропонувала Вашингтону скоротити свій дипломатичний і технічний персонал відповідно до кількості російських представників в Америці. Тоді кількість американських працівників у посольстві й консульствах у Росії скоротили на 755 людей - до 455 працівників.
Тим часом, у четвер стало відомо, що Міністерство фінансів США ввело санкції проти п‘ятьох осіб та трьох організацій, пов‘язаних із російською окупацією Криму та порушеннями прав людини проти місцевого населення півострова. Подібні санкції діють з боку ЄС, Великої Британії, Канади та Австралії.
Зокрема, введено заходи обмеження проти людей і компаній, пов'язаних із побудовою Керченського мосту та проведення російської окупації півострова. "Ці санкції накладуть додаткові витрати на Росію за примусову інтеграцію Криму а також привернуть увагу до зловживань, які відбуваються в умовах спроб Росії провести анексію. Сполучені Штати віддані підтримці українського суверенітету: Крим - це Україна", - підкреслили американські посадовці.
Як Голос Америки повідомляв раніше, у четвер мінфін також запровадив нові санкції проти Росії, щоб "обмежити її здатність фінансувати свою діяльність" та "проводити зловмисні дії в кіберсфері".
Зокрема, американським фінансовим установам тепер заборонено купувати на первинному ринку облігації випущені російським центробанком, Міністерством фінансів РФ або Національним фондом РФ після 14 червня 2021 року в рублях, або в іншій валюті. Також американським фінансовим установам заборонено надавати позики в рублях, або в іншій валюті цим трьом установам.
Мінфін також ввів санкції проти шести технологічних компаній, які підтримують діяльність російської розвідки, заявили в американському відомстві.
Російська розвідка, зокрема ФСБ, ГРУ та СВР - вчинила "одні з найбільш небезпечних кібернападів у нещодавній історії, включаючи кібернапад SolarWinds". ФСБ та ГРУ також брали участь в отруєнні російського опозиціонера Олексія Навального, пояснили у відомстві.
Окремо Міністерство фінансів США зазначило участь ГРУ в застосуванні вірусу NotPetya в Україні а також у проведенні "кібернападів на урядові системи та критичну інфраструктуру в Україні та Грузії, операції зі зламу систем та витоку інформації в США та Франції".
Росія всі звинувачення відкидає.
Дивіться також: Генерал США розповів, наскільки реальною є загроза російського вторгнення в Україну. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Американці бояться кібератак більше, ніж ядерної загрози чи тероризму - опитування Gallup

Кібертероризм - це головна "критична загроза" для інтересів США, яка переважає загрозу розробки ядерної зброї Ірану та Північної Кореї. Так вважають учасники опитування громадської думки Gallup.
На запитання про критичні загрози для Сполучених Штатів 84% опитаних відповіли, що це кібератаки й використання технологій для поширення розбрату й страху у суспільстві.
74% і 73% респондентів висловили занепокоєння розробкою ядерної зброї Іраном та Північною Кореєю, 68% назвали загрозою міжнародний тероризм.
Далі у переліку, на думку респондентів, ідуть "військова міць Китаю", "економічна міць Китаю", "конфлікт між Росією та Україною", "глобальне потепління чи зміна клімату" й "військова міць Росії".
При цьому значної різниці у поглядах демократів і республіканців у більшості з опитаних тем немає, окрім питання кліматичних змін, що турбує 85% прихильників демократів і 21% республіканців.
Опитування Gallup World Affairs проводили 1-23 лютого. У порівнянні з минулим роком, як відзначають дослідники, погляди на військову та економічну міць Китаю як на критичну загрозу для життєво важливих інтересів безпеки США залишаються підвищеними, натомість громадська думка про російську армію як про критичну загрозу трохи впала з 59% у 2022 році до 51% цьогоріч.
Окрім того, вперше з 2004 року менш як сім із 10 американців розглядають міжнародний тероризм як критичну загрозу. У 2015 році це занепокоєння досягло рекордного рівня у 84%.
Інше дослідження Gallup засвідчило, що 50% американців вважають Китай найбільшим ворогом своєї країни, а трохи більше третини - 32% опитаних - називали "ворогом країни" Росію, і лише 7% визначили найбільшим ворогом Північну Корею.
При цьому 68% американців мають сприятливу думку про Україну, що на шість процентних пунктів більше, ніж рік тому, і на 11 пунктів вище, ніж у 2020 році. Також, за даними опитування, американці стали краще знайомі з Україною: відсоток тих, хто не має позиції щодо України, знизився з 15% у 2005 році до 2% сьогодні.
Домовленість України з МВФ є сигналом і для Росії - експерт Тімоті Еш

Міжнародний валютний фонд оголосив про домовленість з Україною щодо нової програми підтримки обсягом 15,6 млрд дол. Дворічну програму узгоджено на робочому рівні, і її затвердження потребує схвалення на рівні виконавчої ради Фонду.
Для того, щоб фінансування стало можливим, наприкінці минулого тижня Фонд змінив правила, дозволивши схвалювати програми для країн "з надзвичайним рівнем непевності". За 77 років своєї історії МВФ не надавав позики країнам, що перебувають у війні, пише Bloomberg.
Програма - це сигнал, який Захід надсилає, зокрема, і Росії, що міжнародна спільнота готова підтримувати Україну в довгостроковій перспективі, каже Голосу Америки британський економіст Тімоті Еш.
"Гадаю, західні акціонери Фонду однозначно хотіли надіслати сигнал, зокрема, Росії, що Захід, МВФ і міжнародні установи задіяні на довгострокову перспективу. Вони віддані не лише тому, щоб Україна перемогла в конфлікті, але й у відбудові", - сказав Еш, провідний експерт зі стратегії в компанії BlueBay Asset Management.
Потреби України у фінансуванні значно більші, ніж 15,6 млрд дол, але програма МВФ допоможе залучити кредити й від інших, переконаний Еш.
"Вотум довіри від МВФ залучить інших державних кредиторів і, можливо, приватних інвесторів. Очевидно, що уряд США, ЄС та окремі країни Заходу виділили надзвичайний обсяг коштів – можливо до 80 мільярдів доларів за два роки. МВФ не буде нести цей тягар наодинці, все залежить і від допомоги інших кредиторів", - каже експерт.
Голова місії МВФ Гевін Грей висловив подібне сподівання, заявивши, що рішення "дозволить мобілізувати масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів України та партнерів під час тривання програми".
Грей зазначив, що на додаток до гуманітарних страждань, вторгнення Росії до України "має спустошливий вплив на економіку - дільність скоротилась на 30% у 2022 році, значну частину капіталу зруйновано, рівень бідності зріс".
У МВФ очікують на "поступове економічне відновлення в наступні квартали, під час відновлення діяльності, після значної шкоди для цивільної інфраструктури", однак вказують на ризики, пов'язані з можливою ескалацією бойових дій.
Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала програму і сказала, що "амбітна програма МВФ з відповідними умовами, є критично важливою для підтримки зусиль України з реформ, включаючи зміцнення стандартів управління, зменшення ризиків корупції, а також для такої необхідної фінансової підтримки". Вона запевнила: "Сполучені Штати будуть з урядом та народом України стільки, скільки необхідно, перед лицем російської несправедливої, незаконної та аморальної війни".
"Важливим кроком підтримки МВФ для країни, що протистоїть російській агресії", назвав оголошення МВФ віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль подякував Фонду за домовленість. У мережі Telegram він заявив, що "в умовах рекордного дефіциту бюджету ця програма допоможе нам профінансувати всі критичні видатки, зберегти макрофінансову стабільність та посилити нашу взаємодію з іншими міжнародними партнерами".
“Путін — бандит і різник і йому не можна довіряти”, - сенатор Дік Дурбін. Відео
“Україна отримає сучасні винищувачі та зможе розпочати тренування лише після узгодженого рішення країн НАТО”. Таку думку висловив сенатор-демократ, Дік Дурбін, у ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.
- Голос Америки
Діти полеглих героїв: десятки тисяч українських сімей переживають трагедію війни. Відео
Віталій Антощук, військовослужбовець української армії, загинув під час російського ракетного удару в Запорізькій області в травні.
На розмінування України після війни може піти близько десяти років – експерти. Відео
На розмінування України після війни, за оцінками низки експертів, може піти близько десяти років. США та інші країни уже зараз виділяють кошти для вирішення цієї проблеми на звільнених від російських окупантів територіях.
Форум