Спеціальні потреби

Актуально

Генсек НАТО у Вашингтоні розкритикував Росію, застеріг від недооцінки Альянсу

На фото: Міністр оборони США Ллойд Остін (ліворуч) вітає генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга у Пентагоні, 4 жовтня 2021 року.

Очільник НАТО сигналізує, що було б помилкою сприймати виведення військ з Афганістану або деяку напруженість у відносинах між Францією та Сполученими Штатами як ознаки послаблення трансатлантичного альянсу.

Натомість Генеральний секретар Єнс Столтенберг попередив потенційних супротивників про те, що НАТО залишиться єдиним і рішучим перед лицем зростаючої кількості загроз з боку старих та нових противників.

"Постають питання щодо міцності зв'язків між Європою та Північною Америкою", - сказав Столтенберг аудиторії в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні після низки зустрічей з високопосадовцями США.

"Вони не змінюють загальної картини", - сказав він. "Ми не знаємо, якою буде наступна криза, але ми знаємо, що що б не сталося, ми безпечніші, коли ми разом".

Зокрема, Столтенберг заперечив закиди, що президент США Джо Байден проігнорував позицію союзників по НАТО, коли вирішив виконати попередню угоду адміністрації США щодо виведення американських військ з Афганістану.

"Ідея, що Сполучені Штати не проводили консультацій, є хибною", - сказав Столтенберг. "Це фактично неправильно".

Лідер НАТО також заявив, що хоча Франція була "розчарована" новим пактом про безпеку між США, Великобританією та Австралією - так званою угодою AUKUS, за якою США та Велика Британія поділяться з Австралією технологіями, які допоможуть їй побудувати підводні човни з ядерними двигунами - "Союзники по НАТО погоджуються щодо загальної ідеї, що нам потрібно зберігати єдність, працюючи також з нашими азіатсько-тихоокеанськими партнерами".

"Китай має другий за величиною оборонний бюджет у світі. Вони вкладають значні кошти у новий військовий потенціал, включно з ядерними озброєннями великої дальності", -сказав Столтенберг. "Я очікую, що майбутня нова стратегічна концепція НАТО насправді відображатиме набагато більш вичерпну та єдину позицію щодо того, як ставитися до Китаю".

Генеральний секретар НАТО найбільш гостро висловився щодо Росії, попередивши, що відносини між НАТО і Москвою "на найнижчій позначці після закінчення холодної війни".

"Вони розгорнули нові, вдосконалені системи озброєнь. Вони порушили один з наріжних каменів контролю над озброєннями - Договір про ядерні сили середньої і меншої дальності, який заборонив усі системи озброєнь середньої дальності", - сказав він. "І ми побачили більш агресивну Росію за кордоном, у багатьох місцях, а потім більш репресивну Росію вдома".

Столтенберг також розкритикував Москву за її позицію щодо розширення НАТО, зокрема її спротив вступу Грузії та України до Альянсу.

"Будь-яка суверенна країна має право вирішувати власний шлях. Думка про те, що вступ менших сусідів Росії до НАТО це провокація щодо Росії, є абсолютно неправильною", - сказав він. "Це провокація, що хтось так говорить".

Столтенберг відмовився сказати, коли Грузія чи Україна можуть стати членами НАТО, назвавши це справою двох країн та альянсу і "більше нікого".

Столтенберг також сказав, що під час перебування у Вашингтоні, зокрема під час зустрічі у понеділок з Байденом, він наполягав на тому, щоб члени НАТО зробили більше, щоб допомогти країнам, які прагнуть приєднатись до Альянсу.

"Нам потрібно активізуватись та зробити більше для країн-претендентів, тому що поки вони не є членами, ми повинні надавати більшу підтримку, більше навчання, більше розбудовувати потенціал, допомагати їм проводити реформи, боротися з корупцією та будувати інститути безпеки та оборони ", - сказав Столтенберг.

"Нам потрібно заявити, що між нічим і повноцінним членством є значний простір", - додав він.

У заяві Білого дому щодо зустрічі президента США Байдена та генсека НАТО Столтенберга у понеділок сказано, що обидва лідери "обговорили міжнародну ситуацію у царині безпеки та поточні зусилля НАТО щодо захисту трансатлантичної оборони".

У ній також сказано, що Байден "підтвердив свою рішучу підтримку НАТО та важливість посилення стримування та захисту від стратегічних конкурентів та транснаціональних загроз".

Дивіться також: Еміне Джапарова в Женеві: Росія ще більше обмежує права людини в Криму

Еміне Джапарова в Женеві: Росія ще більше обмежує права людини в Криму. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:19 0:00

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG