Спеціальні потреби

Актуально

Генсек НАТО у Вашингтоні розкритикував Росію, застеріг від недооцінки Альянсу

На фото: Міністр оборони США Ллойд Остін (ліворуч) вітає генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга у Пентагоні, 4 жовтня 2021 року.

Очільник НАТО сигналізує, що було б помилкою сприймати виведення військ з Афганістану або деяку напруженість у відносинах між Францією та Сполученими Штатами як ознаки послаблення трансатлантичного альянсу.

Натомість Генеральний секретар Єнс Столтенберг попередив потенційних супротивників про те, що НАТО залишиться єдиним і рішучим перед лицем зростаючої кількості загроз з боку старих та нових противників.

"Постають питання щодо міцності зв'язків між Європою та Північною Америкою", - сказав Столтенберг аудиторії в Джорджтаунському університеті у Вашингтоні після низки зустрічей з високопосадовцями США.

"Вони не змінюють загальної картини", - сказав він. "Ми не знаємо, якою буде наступна криза, але ми знаємо, що що б не сталося, ми безпечніші, коли ми разом".

Зокрема, Столтенберг заперечив закиди, що президент США Джо Байден проігнорував позицію союзників по НАТО, коли вирішив виконати попередню угоду адміністрації США щодо виведення американських військ з Афганістану.

"Ідея, що Сполучені Штати не проводили консультацій, є хибною", - сказав Столтенберг. "Це фактично неправильно".

Лідер НАТО також заявив, що хоча Франція була "розчарована" новим пактом про безпеку між США, Великобританією та Австралією - так званою угодою AUKUS, за якою США та Велика Британія поділяться з Австралією технологіями, які допоможуть їй побудувати підводні човни з ядерними двигунами - "Союзники по НАТО погоджуються щодо загальної ідеї, що нам потрібно зберігати єдність, працюючи також з нашими азіатсько-тихоокеанськими партнерами".

"Китай має другий за величиною оборонний бюджет у світі. Вони вкладають значні кошти у новий військовий потенціал, включно з ядерними озброєннями великої дальності", -сказав Столтенберг. "Я очікую, що майбутня нова стратегічна концепція НАТО насправді відображатиме набагато більш вичерпну та єдину позицію щодо того, як ставитися до Китаю".

Генеральний секретар НАТО найбільш гостро висловився щодо Росії, попередивши, що відносини між НАТО і Москвою "на найнижчій позначці після закінчення холодної війни".

"Вони розгорнули нові, вдосконалені системи озброєнь. Вони порушили один з наріжних каменів контролю над озброєннями - Договір про ядерні сили середньої і меншої дальності, який заборонив усі системи озброєнь середньої дальності", - сказав він. "І ми побачили більш агресивну Росію за кордоном, у багатьох місцях, а потім більш репресивну Росію вдома".

Столтенберг також розкритикував Москву за її позицію щодо розширення НАТО, зокрема її спротив вступу Грузії та України до Альянсу.

"Будь-яка суверенна країна має право вирішувати власний шлях. Думка про те, що вступ менших сусідів Росії до НАТО це провокація щодо Росії, є абсолютно неправильною", - сказав він. "Це провокація, що хтось так говорить".

Столтенберг відмовився сказати, коли Грузія чи Україна можуть стати членами НАТО, назвавши це справою двох країн та альянсу і "більше нікого".

Столтенберг також сказав, що під час перебування у Вашингтоні, зокрема під час зустрічі у понеділок з Байденом, він наполягав на тому, щоб члени НАТО зробили більше, щоб допомогти країнам, які прагнуть приєднатись до Альянсу.

"Нам потрібно активізуватись та зробити більше для країн-претендентів, тому що поки вони не є членами, ми повинні надавати більшу підтримку, більше навчання, більше розбудовувати потенціал, допомагати їм проводити реформи, боротися з корупцією та будувати інститути безпеки та оборони ", - сказав Столтенберг.

"Нам потрібно заявити, що між нічим і повноцінним членством є значний простір", - додав він.

У заяві Білого дому щодо зустрічі президента США Байдена та генсека НАТО Столтенберга у понеділок сказано, що обидва лідери "обговорили міжнародну ситуацію у царині безпеки та поточні зусилля НАТО щодо захисту трансатлантичної оборони".

У ній також сказано, що Байден "підтвердив свою рішучу підтримку НАТО та важливість посилення стримування та захисту від стратегічних конкурентів та транснаціональних загроз".

Дивіться також: Еміне Джапарова в Женеві: Росія ще більше обмежує права людини в Криму

Еміне Джапарова в Женеві: Росія ще більше обмежує права людини в Криму. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:19 0:00

Всі новини дня

Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

Через війну, врожай в Україні цього сезону буде вдвічі менший ніж торік, прогнозують в українському уряді. Оскільки Україна провідний експортер зернових, світові ціни на пшеницю пішли в гору.

Війна Росії та загроза глобальної харчової кризи. Деталі форуму в Давосі, заяви Байдена в Японії. Відео

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО під час Світового економічного форуму в Давосі, де говорили про Україну, і загрозу глобальної харчової кризи через російську агресію.

80 сенаторів закликали Байдена пришвидшити схвалення заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО 

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі виступає під час голосування за Закон Build Back Better на залі Палати представників у Капітолії США у Вашингтоні, округ Колумбія, 19 листопада 2021 року. Фото Джима Ватсона / AFP

Група із понад 80 сенаторів США від обох партій закликали президента Джо Байдена пришвидшити схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО. Відповідного листа вони надіслали до Білого дому.

Очолили ініціативу сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін та сенатор-республіканець Том Тілліс.

“Розширення членства зміцнить військовий і дипломатичний потенціал НАТО, коли Росія загрожує глобальній безпеці своїм вторгненням в Україну”, - написала у Твітері сенаторка Шагін.

“У Сенаті є велика двопартійна підтримка заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО. Саме тому сенаторка Шагін і я очолили зусилля, щоб закликати президента Байдена прискорити подання їхніх заявок на членство в НАТО”, - зазначив на своїй Твітер-сторінці сенатор від Республіканської партії Том Тілліс.

Законодавці офіційно висловили згоду на розширення НАТО та зобов’язалися співпрацювати з Білим домом та свої колегами у Сенаті, щоб забезпечити швидкий розгляд та затвердження заявок Фінляндії та Швеції.

«Як показало неспровоковане вторгнення Росії в Україну, НАТО разом із нашими демократичними партнерами у всьому світі є як ніколи єдине у протистоянні незаконним актам війни, які проводить президент Путін. Розширення НАТО за рахунок включення Фінляндії та Швеції дасть чіткий сигнал Володимиру Путіну та будь-якому лідеру, який спробує піти його шляхом, що вільний світ готовий захищати свої цінності та суверенітет. Ми також продовжимо підтримувати політику відкритих дверей НАТО, яка підтверджує, що нові члени вітаються до Альянсу", - написали в листі законодавці США.

У листі сенатори також зазначили: “Якщо ці два союзники зіткнуться з погрозами або актами агресії через їхнє потенційне приєднання до альянсу, Сполучені Штати повинні надати їм нашу повну підтримку”.

Як повідомляв Голос Америки, Фінляндія і Швеція офіційно подали заявки на членство в НАТО в середу, 18 травня. Очікується, що процес схвалення їхніх заявок може тривати кілька тижнів. У разі згоди представників усіх 30-ти країн-членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи. Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому цих двох країн в НАТО.

В РФ зростає критика "спецоперації", як і вимоги до агресивніших дій в Україні - ISW

Російські реактивні літаки Су-25 над Кремлем і собором Василя Блаженного під час репетиції прольоту, який є частиною військового параду з нагоди річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Москва, РФ, 4 травня 2022 року.

Російські ветерани та військові коментатори критикують невдачі так званої "спецоперації" в Україні та закликають до подальшої масової мобілізації. Однак Кремль, навряд чи зможе мобілізувати нові сили в короткостроковій перспективі, - стверджують в американському аналітичному центрі Інститут вивчення війни, у Вашингтоні, ISW (Institute for the Study of War).

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи РФ під час невдалої переправи через річку (ред. Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування".
Інститут вивчення війни, у Вашингтоні (американський аналітичний центр)

"Всеросійські офіцерські збор" закликали Володимира Путіна та Кремль офіційно оголосити війну Україні та запровадити в РФ часткову мобілізацію. Російська недержавна асоціація ветеранів та діючих співробітників Збройних сил, правоохоронних органів та силових структур опублікувала відповідне звернення у четвер, 19-го травня. Як йдеться у тексті, Москва тепер не лише "денацифікує" Україну, але й веде війну за "історичні території Росії та існування у світовому порядку". Члени об’єднання зокрема, вимагають від Кремля мобілізувати усі регіони, що межують з країнами НАТО та Україною, продовжити строки військової служби до двох років, а також встановити смертну кару для дезертирів.

Як стверджують в аналітичному центрі Інституту вивчення війни така заява створює інформаційні умови для оголошення часткової мобілізації в РФ. За три тижні до повномасштабного вторгнення в Україну, "Всеросійські офіцерські збори" закликали Путіна визнати незалежність т.з. "ДНР" та "ЛНР". Таким чином організація створила умови для того, що РФ називає "спеціальною воєнною операцією", стверджують в ISW.

На наступний день після звернення "Всеросійських офіцерських зборів", 20-го травня, Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про формування 12-ти нових підрозділів Західного військового округу до кінця року, як відповідь на розширення НАТО.

"Ці підрозділи можуть укомплектувати щойно мобілізованим персоналом, оскільки незрозуміло, як іще Кремль може створити особовий склад для нових підрозділів", - пишуть в Інституті вивчення війни.

За оцінками Інституту, російська мобілізація навряд чи створить боєздатні сили через поспішне навчання. Водночас, РФ продовжує ставити у пріоритет виснаження власних боєздатних резервів для підтримки бойових дій на Сході України, зокрема під Северодонецьком.

Окрім того, американський аналітичний центр стверджує, що в РФ зростає невдоволення призовом на військову службу. Новий напад на призовний пункт зафіксували 23-го травня. Невідомий кинув коктейль Молотова в пункт призову в Удмуртській області, повідомляє ISW із посиланням на російські Telegram-канали. Інцидент стався на наступний день після того, як 19-го травня російський призовник обстріляв з пневматичної рушниці інший пункт призову в Желєзногорську-Ілімському (Іркутська область). Раніше український Генштаб повідомляв, що всього від початку повномасштабної війни зафіксовано 12 нападів на призовні пункти РФ, 5 із них – за останні кілька тижнів.

Також, як приклад зростаючої критики Кремля щодо війни в Україні, ISW наводить заяву губернатора Калінінградської області Антона Аліханова. Під час відео-конференції з Путіним 35-ти річний російський посадовець сказав, що т.з. "спецоперація в Україні" створила негаразди для постачання будматеріалів та загалом знизила обсяги будівництва в області.

"З огляду на негативні та агресивні дії сусідів, які можуть перекрити транзит, потрібно розширювати можливості залізничної переправи, щоб регіон міг існувати навіть в умовах перекриття транзиту через Литву", - сказав Аліханов.

Відповідаючи губернатору Калінінградської області Путін заявив, що "посилання на нашу спецоперацію було дуже недоречним". Такий коментар Аліханова аналітики ISW Вашингтону назвали "рідкісним визнанням економічної вартості війни від російського посадовця".

Український Генштаб також повідомляє, що російські військові все частіше скаржаться на керівництво за неефективність наступальних дій. Одним із прикладів стратигічного провалу "Всеросійські офіцерські збори" назвали невдалі переправи через річку Сіверський Донець.

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи (БТГ) РФ під час невдалої переправи через річку (ред. - Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування", - стверджують в ISW.

Тим часом, в Міністерстві оборони Великої Британії повідомили, цитує ISW, що Росія зазнала аналогічних втрат протягом перших трьох місяців війни в Україні, як і Радянський Союз протягом дев'яти років в Афганістані. В британському міністерстві стверджують, що поєднання поганої тактики та поганої протиповітряної оборони, а також відсутності оперативної гнучкості та методи російського командування призвели до повторних помилок і невдач, які продовжують спостерігатися на Донбасі. У доповіді стверджують, що російське суспільство чутливо сприймає велику кількість жертв. На думку міністерства, зростаючі втрати російських військових в Україні буде важче приховати в майбутньому, що спричинить зростаюче невдоволення серед населення РФ.

Дивіться також: Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла".

Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00

Західна допомога менш ніж на половину покриває місячний дефіцит бюджету – Міністр фінансів України

Дівчина їде на велосипеді перед зруйнованими внаслідок обстрілу будинками в Бородянці, Україна, вівторок, 24 травня 2022 р. (AP Photo/Натача Писаренко)

Попри надання міжнародної фінансової допомоги у безпрецедентних розмірах, Україні бракує грошей на щоденне функціонування країни – виплати зарплат та пенсій, заявив міністр фінансів України Сергій Марченко.

Місячний дефіцит бюджету, що складає близько 5 мільярдів доларів нині лише менш, ніж на половину покриває допомога західних країн та фінансових інституцій, решту уряд позичає в Національного банку та скорочує витрати, сказав міністр.

«У травні ми отримали лише 1,2 мільярди доларів. До кінця місяця ми плануємо отримати до 2 мільярдів доларів допомоги, але не 5 мільярдів, які ми потребуємо», – сказав Сергій Марченко, відповідаючи на запитання під час розмови, організованої онлайн американським центром Атлантична Рада.

Минулого місяця Міжнародний валютний фонд створив спеціальний адміністративний рахунок, через який до бюджету України щомісячно мало надходити 5 мільярдів доларів для того, щоб виконати всі соціальні і гуманітарні зобов’язання перед громадянами України.

«Нашим головним завданням є забезпечити функціонування уряду, продовження виплат пенсій та зарплат, особливо в медичній та освітній сфері. І нам це вдається робити, незважаючи на війну», – сказав міністр Марченко.

Нині, за його словами, уряд скорочує витрати і покриває дефіцит за рахунок Національного Банку України через випуск військових облігацій. Міжнародні партнери схвалили такі дії уряду, проте, як каже Марченко, ніхто не зацікавлений у «розкручуванні гіперінфляції» в Україні через друк незабезпечених грошей.

Днями на засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна у найближчі місяці розраховує отримати фінансову допомогу у розмірі 9 мільярдів євро від Євросоюзу та 9 мільярдів доларів від США.

За словами Марченка, уряд, який внаслідок війни втратив значну частину податкових та 70% митних надходжень, поки працює над забезпеченням своїх фінансових потреб на найближчий час – від трьох місяців до кінця року. Про далекосяжні плани післявоєнного відновлення економіки поки не йдеться.

Загальні збитки української економіки від війни, яку веде проти України Російська федерація, оцінюються нині в розмірі щонайменше 600 мільярдів доларів. Світовий банк прогнозує, що економіка України може скоротитися на 45 відсотків у 2022 році.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Києву знадобиться значна фінансова допомога для оборони, стабілізації економіки та, зрештою, для відновлення країни. А перемога України потрібна не лише їй, але і Заходу, якщо він не хоче стикнутися з агресивними діями Росії проти Сполучених Штатів та їхніх союзників по НАТО у Східній Європі.

Американці менш налаштовані допомагати Україні через інфляцію

Тим часом, згідно з новим опитуванням, американці, занепокоєні зростанням інфляції, все менше підтримують дії, спрямовані на покарання Росії за вторгнення в Україну, якщо це відбувається за рахунок економіки США, повідомляє агентство Associated Press.

Посилаючись на дослідження, проведене у співпраці з соціологічним центром NORC, у повідомленні мовиться, що хоча широка підтримка санкцій США щодо Росії не похитнулася, баланс думок щодо пріоритету санкцій над економікою змінився. Зараз 45% дорослих американців кажуть, що більшим пріоритетом нації має бути якомога ефективніше введення санкцій проти Росії, тоді як трохи більше - 51% - вважають, що такі санкції не мають іти на шкоду для економіки США.

У квітні ці цифри були прямо протилежні, а у березні, невдовзі після того, як Росія напала на Україну, очевидна більшість – 55% заявляла, що більшим пріоритетом має бути якомога ефективніше введення санкцій проти Росії.

Дослідники вважають, що зростання витрат на газ, продукти та інші товари створюють фінансові труднощі для мільйонів людей і це веде до зменшення їхнього бажання фінансово підтримувати Україну. Це може бути тривожним знаком для президента Джо Байдена, який минулої суботи схвалив додаткові 40 мільярдів доларів на допомогу Україні. Опитування показує, що загальний рейтинг схвалення дій президента Байдена досяг найнижчої точки за час його президентства.

Дивіться: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00

також:

Більше

XS
SM
MD
LG