Уже 60 років у Вашингтоні працює українська школа. Це не просто навчальний заклад, де вивчають історію та культуру України, а місце, довкола якого гуртується українська громада з американської столиці та околиць. Школа українознавства імені Тараса Шевченка була заснована емігрантами після Другої світової війни, а тепер надає підтримку дітям переселенців з України і має рекордну за час існування кількість учнів.

Першим директором школи був Петро Оришкевич, викладач географії зі Львівщини, родину якого переслідував сталінський режим. Оришкевич прибув до США у 1949-му році, працював в американській Службі військових карт, і викладав географію серед дітей емігрантів.

Для уроків тоді використовували різні приміщення, розповіла директорка Школи українознавства імені Тараса Шевченка Тетяна Мурза: “Школа насправді існує ще з 50-х років, хоча в той час, в 50-ті, школа існувала при церквах католицьких, православних, в оселях людей, в той час вони збиралися маленькими групами, і вже в 1963 вони організували загальну велику школу”.

Зрештою, завдяки коштам батьків, почали винаймати шкільні приміщення. Уже понад 20 років по суботах українська школа орендує класи в одній зі звичайних американських шкіл. Переїздили сюди під керівництвом тодішньої директорки Марійки Юрах. Вона пригадує, як обрали приміщення для школи: "Коли ми шукали приміщення, ця школа мала жовто-блакитні стяжки фарби вгорі помальовані, і це знак того, що це мало бути наше приміщення".

Марійка Юрах вчителювала в українській школі у Вашингтоні понад 30 років, п'ять із них була директоркою. "Для мене не було проблемою працювати з понеділка по п'ятницю, а в суботу йти до української школи. Найскладнішим днем була п'ятниця, бо іноді були дзвінки, що той чи інший учитель не може приїхати в суботу, це було моє єдине застереження", - з усмішкою згадує пані Марійка.

Колишня директорка пригадує, що на початку року школярів доводилося заохочувати навчатися в суботу: "Їхні однолітки мали спортивні заняття, всі їхні приятелі не ходили на навчання в додатковий день, а потім я бачила, що ті дівчата і хлопці, які нарікали, приводять уже своїх дітей сюди, і дуже раді, що школа ще існує і дає їм можливість вивчати історію, культуру, мову, а також товариство".

Одна з таких учениць - Наталія Дика, народилася у США в сім'ї емігрантів з України. Раніше з сестрою вона щосуботи ходила до української школи, тепер приводить своїх сина та доньку: "Це та сама школа, той самий будинок, де мої діти тепер, і я маю дуже гарні спогади, тут було моє товариство. Нам було важливо вивчити українську мову, навчитися читати, і про культуру дізнатися, не було іншого способу нам навчитися".

Від офіційного заснування і донині у школі викладають п'ять основних предметів: українську історію, географію, літературу, мову та культуру. Навчають від дошкільнят до 10 класу. Наприкінці кожного навчального року проводять обов'язкові іспити. Не всі вчителі у цій школі педагоги за освітою, більшість із них поєднують викладання по суботах із робою в інших галузях. Наприклад, вчителька співів, Ольга Кройтор, по буднях працює в Міжнародному валютному фонді. Головний її стимул під час викладання по суботах, як і в багатьох інших учителів, - бажання передати дітям українські традиції. "Багато батьків кажуть, що ті пісні, які діти вивчають протягом суботи, вони співають потім вдома самі. Діткам подобається, їм це цікаво, нам від цього приємно", - розповіла Ольга Кройтор.

Підручники для школи колись шукали по всьому світу, до Вашингтона їх надсилали навіть з Канади та Австралії. Вони призначені діткам, для яких українська є другою мовою. У школі є своя "мобільна" бібліотека українських книг. Оскільки приміщення орендують лише по суботах, батькам доводиться привозити бібліотеку щотижня і потім забирати її. "Ми повинні це робити, але і дітки, і дорослі завжди можуть прийти і вибрати собі книги. Щороку ми проводимо читацький марафон, коли діти читають книги і отримують призи за найбільше прочитаних книг", - розповіла Тетяна Мурза.

З моменту заснування у школі щороку було близько сотні дітей, цьогоріч їх удвічі більше. Переселенка з України Оксана Пустовіт розповіла, що як тільки переїхала до США із дітьми, відразу ж почала шукати українську школу: "Це дійсно зв'язок і місточок з нашою землею. Тут ми знайшли свою спільноту, тут ми можемо ставити різні запитання побутового характеру, культурного характеру. Кожної суботи, кожного ранку діти чекають, щоб піти до школи, це така дуже незвичайна подія".

П'ятикласник Федір Пустовіт, переселенець з України, часто розповідає однокласникам, які виросли у США, і про сучасну Україну, і про рідний Київ: "Мені ця школа подобається, бо вона українська, бо ми вчимо про Україну, я люблю вчити про Україну".

Для охочих дізнатися про Україну ще більше, після уроків проводять заняття юнацьких організацій: ПЛАСТУ і Спілки української молоді. Через зростання популярності до України у школі планують відкрити заняття і для дорослих, для вивчення української мови та пісень.

Дивіться також:

Embed share

Уже 60 років у Вашингтоні діє українська школа. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:07:04 0:00

Direct link

• 240p | 20,2MB
• 360p | 32,7MB
• 480p | 56,1MB
• 720p | 112,0MB
• 1080p | 174,9MB

США не бачать ознак переміщень тактичної ядерної зброї РФ чи готовності використати ядерну зброю чи зброю масового ураження в Україні. Так заяву президента Росії Путіна про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі прокоментував координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в понеділок.

"Ми продовжуємо стежити за цим дуже, дуже пильно. І все ж ми не побачили нічого, що змусило б змінити нашу стратегічну позицію стримування", - додав він журналістам.

Раніше НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там також додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії.

При цьому в Литві плани Кремля назвали "відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізації в Європі" і закликали ЄС ввести нові санкції, а НАТО - зміцнити оборону східного флангу. А верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель оголосив про готовність "відповісти" на дії Москви "подальшими санкціями".

Як раніше повідомляв Голос Америки, експерти вказали на те, що слова Путіна пролунали через 4 дні після спільної заяви із лідером Китаю Сі Цзіньпіном про недопустимість розміщення ядерної зброї на території третіх країн.

Вісімнадцять танків Leopard 2 з Німеччини вже надійшли до України. Про це з посиланням на свої джерела повідомляють агенція Reuters і німецьке видання Spiegel.

Окрім цих танків, які вважають найбільш придатними до бойових умов в Україні, Берлін передав Києву 40 БМП Marder і дві броньовані ремонтно-евакуаційні машини. Також, за даними джерела Reuters, до України надійшли й три танки Leopard із Португалії.

Раніше ЗСУ отримали вісім німецьких танків з Норвегії, а на початку березня Польща повідомила, що надішле Україні ще 10 Leopard 2. У середині березня стало відомо, що українські військові майже завершили навчання на танках у Німеччині.

Дивіться також:

“Найкращі з найкращих”. Репортаж з військової бази США, де українці опановують Patriot

При цьому минулого тижня координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі розповів, що Сполучені Штати шукають варіанти пришвидшити доправлення танків Abrams до України.

У лютому в Пентагоні заявляли, що відправлення американських танків M1 Abrams в Україну - це "не питання тижнів", йдеться про "опції менше двох років, менш ніж півтора року". Однак Reuters повідомляє, що тепер за новим планом Пентагон може здійснити доставлення Abrams вже цієї осені.

У статті використано матеріали Reuters

МЗС Китаю нагадує, що ядерну війну виграти неможливо, і закликає до зниження напруги навколо "української кризи". Так прес-секретарка МЗС Китаю Мао Нін прокоментувала заяву Путіна про намір Росії виставити тактичну ядерну зброю у Білорусі.

"За нинішніх обставин усі сторони повинні зосередитися на дипломатичних зусиллях для мирного врегулювання української кризи та спільно працювати над деескалацією”, - заявила Мао Нін, речниця китайського МЗС, під час брифінгу у понеділок, 27 березня.

Вона також нагадала: “У січні минулого року лідери п’яти держав, які мають ядерну зброю, виступили зі спільною заявою, в якій вказали на те, що ядерну війну неможливо виграти і вона ніколи не мусить бути розв'язана. Вони наголосили, що слід уникати воєн між державами з ядерною зброєю, а стратегічні ризики мають бути зменшені”.

25 березня російський президент Володимир Путін заявив, що Кремль планує розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі. Він озвучив цей намір через кілька днів після візиту в Росію лідера Китаю Сі Цзіньпіна, де вони підписали спільну заяву, що "усі ядерні держави не повинні розгортати свою ядерну зброю за межами своїх національних територій, і повинні вивести всю ядерну зброю, розгорнуту за кордоном".

Український уряд скликав термінове засідання Радбезу ООН з цього приводу.

В уряді Польщі закликали європейських колег відреагувати на заяву Путіна “спокійно і твердо”. Як повідомляє "Польське радіо", міністр у справах Євросоюзу Польщі Шимон Шинковський вель Сенк у понеділок, 27 березня, заявив: «Ми не можемо дозволити їм налякати нас. Ми повинні продовжувати наші зусилля, щоб підтримати Україну, не дозволяючи емоціям стати на заваді».

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі в ефірі каналу CBS заявив, що «немає жодних ознак» того, що Путін виконав обіцянку передати ядерну зброю до Білорусі або що він планує використати цю зброю у війні в Україні.

“Насправді ми не бачимо жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю – і крапка – всередині України», - сказав Джон Кірбі.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у відповідь на намір Путіна, задається питанням у Twitter, як Китай сприйме оголошення від Путіна про намір розмістити ядерну зброю в Білорусі через 4 дні після спільної заяви, в якій обидва лідери проголосили недопустимість розміщення ядерної зброї на території третіх країн.

Йому відповідає його колега-дипломат, колишній посол США в Росії Майкл Макфол, мовляв, заява Путіна є приниженням для лідера Китаю.

“І Путін, і Лукашенко принизили Сі. Пам’ятайте, Лукашенко нещодавно зробив розкішний державний візит до Китаю. Сі тільки що їздив до Москви. Не можу уявити, щоб це рішення успішно сприйняли в Пекіні”, - зазначив Майкл Макфол.

Заява Путіна щодо ядерної зброї ставить під сумнів результат його зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном, пише Тарік Рауф, колишній директор МАГАТЕ з питань нерозповсюдження ядерної зброї для агенції Bloomberg.

«Він, як виглядає, сигналізує внутрішній аудиторії, намагаючись запевнити свою власну громадськість, що в Росії - все ок, що з війною в Україні все добре», - пише про президента Путіна експерт Тарік Рауф.

Видання Bloomberg додає, що за даними аналітиків з питань нерозповсюдження ядерної зброї, немає жодних технічних перешкод, які б заважали Росії розмістити зброю для захисту білоруських бункерів.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі та президент України Володимир Зеленський обговорили у Запоріжжі безпеку ЗАЕС та її персоналу. "Я ще раз підтвердив повну підтримку МАГАТЕ щодо ядерних об'єктів України", - повідомив Гроссі у Twitter.

Під час попереднього візиту на ЗАЕС 1 вересня минулого року Гроссі створив постійну місію експертів МАГАТЕ на станції, але попри їхню присутність ситуація й досі небезпечна, заявив він напередодні : "Загрози ядерній безпеці та фізичній безпеці надто очевидні, як і необхідність діяти зараз, щоб запобігти аварії з потенційними радіологічними наслідками для здоров’я та навколишнього середовища людей в Україні та за її межами".

Днями Гроссі заявив, що остання резервна лінія електропостачання на Запорізькій АЕС після трьох спроб ремонту залишалася пошкодженою, що створює небезпечну ситуацію на станції. За його словами, станції потрібне зовнішнє електропостачання для дотримання стандартів ядерної безпеки.

Окрім того, нині Гроссі приділив увагу питанню водопостачання на ЗАЕС. "Дніпровська ГЕС є невіддільною частиною системи гарантування ядерної безпеки Запорізької АЕС. Президент Зеленський показав мені нещодавні пошкодження дамби", - написав директор МАГАТЕ у твіті.

Як повідомляє Радіо Свобода, з початку 2023 року медіа почали повідомляти про зниження рівня води у басейні Каховського водосховища, що негативно впливає на забезпечення питною водою Бердянська, Приморська та понад 20 інших населених пунктів.

Також, як пояснюють експерти, з Каховського водосховища бралася вода для систем зі ставків охолодження ЗАЕС. Вони припускають, що греблю пошкодили російські сили, які окупували Нову Каховку, де знаходиться Каховська ГЕС.

Підписуйтесь на наш Telegram канал!

Зокрема директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк вважає, що подальше загострення ситуації матиме катастрофічні наслідки для півдня України. "Не буде можливості використовувати водні ресурси для зрошення, для питного водопостачання і поставить загрозу функціонування Запорізької АЕС, - сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода. - Оскільки це зона активних бойових дій, бо це умовний такий військовий кордон між ЗСУ та окупованою Росією територією, то доступу, щоб відремонтувати ці споруди немає".

За даними ООН, війна Росії в Україні зруйнувала систему водопостачання країни, особливо в районах, розташованих поблизу лінії фронту, обмеживши доступ до води та санітарії для 16 мільйонів людей. Відключення електроенергії внаслідок російських атак на цивільну інфраструктуру вплинули на водопомпові станції та призвело до збоїв у водопостачанні по всій Україні, а внутрішньо переміщені особи в колективних центрах і громадах зіткнулися зі значними обмеженнями в доступі до води, гігієнічних і санітарних послуг.