Спеціальні потреби

Актуально

Позов України проти Росії в Міжнародному суді ООН під загрозою, якщо українська сторона не виправить недопрацювання

Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, яка очолює українську сторону в Міжнародному суді, сподівається, що Росію змусять дотримуватися міжнародного права

Початковий етап справи “Україна проти Росії” у Міжнародному суді ООН виявив недопрацювання української сторони, вважає фахівець з міжнародного права Ірина Марчук, викладач Копенгагенського університету в Данії.

Українському позову у Гаазі, сказала Ірина Марчук в інтерв’ю “Голосу Америки”, загрожує доля подібної судової справи Грузії проти Росії, яку Москва виграла, довівши, що Міжнародний суд не мав юрисдикції у порушених Тбілісі питаннях.

Ірина Марчук, "Центр міжнародного права, конфлікту і кризи" Копенгагенського університету в Данії
Ірина Марчук, "Центр міжнародного права, конфлікту і кризи" Копенгагенського університету в Данії

Головними недоліками позиції України наразі є брак обґрунтованих доказів, а також певні суперечності у тому, як сама Україна визначає події на Донбасі: міжнародний збройний конфлікт за участю Росії, чи операція проти терористів.

Ірина Марчук аналізувала перші виступи сторін та рішення Міжнародного суду 19 квітня щодо тимчасових заходів і зупинилася на тому, що і як презентувала українська сторона у Гаазі.

Ірина Марчук: Я вважаю, що вони погано справилися. Насамперед я була здивована, чому Україна винайняла саме ту юридичну фірму, яка працює з арбітражем. Україна подала позови до декількох судів і зокрема арбітражні позови, а також позови у Європейський суд з прав людини, Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН. Я так розумію, що та юридична фірма представляє Україну і в арбітражних спорах, і також у Міжнародному суді ООН. Можливо, є якась домовленість з тією юридичною фірмою, щоб представляти Україну в кількох судах.

Україна, на мою думку, провалила з переконливістю своїх звинувачень відповідно до Конвенції про запобігання фінансування тероризму
Ірина Марчук

Голос Америки: Українські посадовці кажуть, що попереднє рішення суду частково задовольняє вимоги Києва і Україна не програла суперечку за юрисдикцію, як це було у випадку Грузії. Хіба це не досягнення?

І.М.: Є досягнення, але я хочу поправити, що на попередньому етапі (грузинської справи), коли Грузія у позові проти Росії просила схвалити запобіжні заходи, то суд також попередньо підтверджував свою юрисдикцію у питанні Конвенції про расову дискримінацію. А вже на наступному етапі, коли суд слухав справу Грузії, тоді він відмовив розглядати позов проти Росії на підставі відсутності юрисдикції. Тобто на цьому етапі рішення по Україні таке ж, як і було по Грузії.

Вже на наступному етапі суд буде визначатися щодо юрисдикції, вислухавши докази по справі.

Г.А.: Україні ще загрожує доля Грузії?

І.М.: Так. Визначена лише попередня юрисдикція - це перший етап, який стосується лише запобіжних заходів. Наступний етап і рішення суду може бути через років два - три. Саме тоді суд ухвалюватиме остаточне рішення стосовно юрисдикції. Саме на тому етапі Грузія справу програла. Тому той факт, що для України визнали попередню юрисдикцію - це дуже добре, але остаточного рішення по юрисдикції ще нема і на нього напевне треба буде чекати 2 або 3 роки.

...Якщо ви звертаєтеся в Міжнародний суд і кажете, що на території України має місце тероризм, що окремі особи, чи державні структури фінансують тероризм, чому в українських судах по цьому немає справ...
Ірина Марчук

Г.А.: Представниця України на слуханнях у Міжнародному суді Олена Зеркаль казала, що з попереднього рішення суду ООН українська сторона з’ясувала, над чим їй треба попрацювати. На яких аспектах треба зосередитися на Вашу думку?

І.М.: Насамперед Україна, на мою думку, провалила з переконливістю своїх звинувачень відповідно Конвенції про запобігання фінансування тероризму, і помилка тут була також у тому, що юрист від України - американка, яка спеціалізується на арбітражних справах - не фахівець з кримінального, або міжнародного права. Коли я слухала виступи сторін упродовж 4 днів, то зауважила, що юрист від України повністю провалила частину доказів щодо умисності по фінансуванню тероризму, або по суб’єктивній стороні злочину. І українська сторона визнає, що вони не подали достатньо доказів. Але друга проблема в тому, що юрист, яка представляла Україну, навіть не змогла пояснити суб’єктивну сторону злочину по фінансуванню тероризму. Вона сама заплуталася у справах міжнародних судів і не могла пояснити, що взагалі становить умисел, для того щоб довести фінансування тероризму по конвенції, яку вони застосували.

Г.А.: Чи можна помилки ще виправити і допрацювати?

І.М.: Звичайно, усе ще можна виправити. Усе залежатиме від якості доказів, які надаватиме Україна. Як я вже сказала, це надати більше доказів по суб’єктивній стороні злочину. Тут юристи повинні самі розібратися в теоретичній концепції умислу.

Також Україна говорить, наприклад, що обстріли мирного населення в Маріуполі - це все тероризм і постійно посилається на звіти міжнародних організацій.

Але мені цікаво, і я шукала це на сторінках Генеральної прокуратури України, чи були розпочаті за такими звинуваченнями справи в українських судах по тероризму, або по фінансуванню тероризму? Це також були би надзвичайно важливі докази, які Україна могла би надати для розгляду в Міжнародний суд, а не лише посилатися на звіти міжнародних організацій.

...Якщо Україна буде просто сидіти і нічого не робити, не захищати свої інтереси у міжнародних судах, то міжнародна спільнота просто забуде про конфлікт, який відбувається в Україні і ті санкції, які накладалися на Росію, поступово будуть зникати
Ірина Марчук

Г.А.: Тобто, вимагаючи справедливості від Міжнародного суду, Україна мала і сама судити тих, кого вона називає терористами?

І.М.: Це, можливо, буде перебільшенням, але, якщо ви звертаєтеся в Міжнародний суд і кажете, що на території України має місце тероризм, що окремі особи, чи державні структури фінансують тероризм, чому в українських судах по цьому немає справ, навіть попри очевидну проблему в тому, що підозрювані перебувають за межами України? Україна повинна подати Міжнародному суду докази того, що вона заявляє, про конкретні факти тероризму. Якби були хоча б обвинувачувальні акти прокуратури...

Чи варто Україні домагатися міжнародного визнання терористичними тих організацій, які Україна звинувачує у тероризмі?

-Взагалі справа по цій конвенції дуже неоднозначна, бо дуже неоднозначна позиція українського уряду. З одного боку уряд у міжнародному суді ООН заявляє, що на сході України діють терористичні організації ДНР та ЛНР. Але з іншого боку є інша справа у Міжнародному кримінальному суді, де суд розглядає ті організації не як терористичні, а як сторони у міжнародному конфлікті. Тут юридична ситуація також неоднозначна. Мені здається, що на цьому етапі ті групи на території Донбасу визнані міжнародною спільнотою як учасники міжнародного збройного конфлікту, а Україна у міжнародному суді ООН подає іншу точку зору, що це терористи.

Чи це проблема, яка може провалити позов України?

-Так, і я про це вже писала, що коли увесь світ визнає, а Міжнародний кримінальний суд вже визнав минулого року, що на сході України відбувається міжнародний збройний конфлікт, якщо вони визнають, що Росія фактично контролює ті сепаратистські групи, тоді постає питання: чи можуть ті самі дії Росії кваліфікуватися у межах міжнародного гуманітарного права як фактичний контроль і одночасно як фінансування тероризму?

Можливо через те, що я вивчала і працюю з міжнародним правом, я все ж вірю в правосуддя і міжнародне правосуддя
Ірина Марчук

Але взагалі у межах війни й збройного конфлікту може застосовуватися і тероризм, хіба не так?

- Так, звичайно, може бути тероризм. І тут українська сторона повинна була доказати, що є необхідний умисел. У випадку тероризму потрібно доказати, що основна мета цього злочину - це залякування населення з метою досягнення якихось політичних цілей, або залякування України, як держави.

Чи було це зроблено, чи пролунали такі докази на попередніх слуханнях?

-Це не пролунало. Звичайно, американська юристка сказала, що ось ці обстріли мирного населення у Маріуполі були залякуванням, і що це все робиться для політичних цілей. Але вона не подала жодних доказів. Україна, можна сказати, просила сприйняти це як заздалегідь усім зрозуміле й відоме, що обстріли будуть кваліфікуватися як тероризм під час міжнародного збройного конфлікту.

Чи бачите Ви можливість для української сторони зібрати такі необхідні докази у час, що залишився до наступного етапу процесу?

-Звичайно, що доказову базу можна зібрати. Я не думаю, що в цьому є проблема. Проблема в тому, як ці докази будуть подавати у суді. Я вважаю, що в України напевне були докази, якими можна було обґрунтувати свою позицію по Конвенції проти фінансування тероризму. Але, нажаль, цього в суді не пролунало. Я, звичайно, не маю доступу до конфіденційної інформації. Я сподіваюся, що щось зробила прокуратура, що є якісь обвинувачувальні акти в судах, інформація, яка може використовуватися для того, щоб підтримати позицію України.

Також, якщо Україна хоче представити, що це злочини тероризму, що відбувається залякування населення, я думаю, що є спостерігачі, які, наприклад, беруть інтерв’ю у мешканців на сході України, і це також можна використовувати для того, щоб показати, що мета дій полягала у залякуванні населення і, що цей ефект залякування тими злочинами був досягнутий.

Якщо Україна буде посилатися лише на звіти міжнародних організацій і не подаватиме більш суттєві докази, то суддям буде дуже важко повірити у правдоподібність українських звинувачень.

Для пересічного українця факт злочинів може видаватися очевидним: близько 10 тисяч загиблих, понад мільйон біженців? Що ще треба?

-Це все воєнні злочини. Обстріли мирного населення підпадають під воєнні злочини і ці злочини розглядатимуться міжнародними судами. Зараз прокурор Міжнародного кримінального суду визнав, що на території Східної України відбувається збройний конфлікт. Навіть якщо Міжнародний суд ООН не буде розглядати звинувачень України на адресу Росії по фінансуванню тероризму, то це не означає, що злочини, які відбуваються на сході України не будуть розглянуті в рамках інших судів.

Чи правильне враження, що є проблема з тероризмом - визначенням, що це таке, наданням доказів, тобто із завуженим поглядом на те, що відбувається на Донбасі?

-Так. Бо це одне, що Україна докаже, що обстріли були тероризмом, а потім треба буде доказати, що Росія, або російські посадовці, чи приватні особи спонсорували ці теракти. Тут треба доводити і факт тероризму, і факт фінансування тероризму. Лише тоді ми можемо говорити про порушення Росією зобов’язань конвенції. Тут потрібно буде зробити три окремі кроки, щоб довести, що Росія порушила свої зобов’язання відповідно до конвенції про недопущення фінансування тероризму. Якщо поглянути на Міжнародний кримінальний суд, то там завдання прокурора набагато простіше, бо загальновідомими фактами є і велика кількість жертв, і чимало біженців. І я неодноразово доводила, що прокурор Міжнародного кримінального суду зобов’язаний почати провадження по Україні, бо інакше він покаже, що не може діяти у відповідь на існуючий конфлікт.

Це забирає час. Спочатку Україна подала у суд справу про злочини на Майдані, яку суд відхилив. Потім Україна подала декларацію, в якій прийняла юрисдикцію цього суду щодо ситуації на сході України і деякі рішення можна очікувати наприкінці цього року. Але на попередньому етапі визнано факт міжнародного збройного конфлікту на території України. А також суд попередньо визнав, що на сході України скоєні воєнні злочини та злочини проти людства.

Що Україна отримала би в результаті виграшу позовів у міжнародному суді, окрім морального задоволення й осуду зловмисників?

-Звичайно, що може бути і грошова компенсація - я маю на увазі компенсацію в рамках Міжнародного суду ООН та у Європейському суді з прав людини. Україна також подала кілька позовів проти Росії - там є можливість і країні подавати позов проти іншої країни, це називається inter-state application. Україна також подала позови за порушення прав людини на території Криму і на сході України. Розгляд тих справ також забере кілька років. В принципі суд також може призначити грошове відшкодування для України.

Чи не наївним є сподівання, що міжнародне правосуддя захистить Україну від війни?

-Так, з одного боку можна сказати, що наївно. Можна звернутися до усіх судів, і Україна переслідує цю стратегію, подавши позови майже у кожну міжнародну судову інстанцію, включно з усіма арбітражними судами. З одного боку можна сказати, що навіть якщо Європейський суд з прав людини, або суд ООН присудить грошову компенсацію Україні, Росія може присуд не виконувати. І які санкції у цьому випадку можуть застосовуватися до Росії? Навіть якщо Росію виключать з Ради Європи, то я не думаю, що для Москви це буде дуже велика трагедія. З Ради Безпеки ООН Росію, думаю, на цьому етапі ніхто не виключить. Тобто шанси, що Росія виконає жорсткі вироки, якщо такі будуть, невеликі.

Але з іншого боку, якщо Україна буде просто сидіти і нічого не робити, не захищати свої інтереси у міжнародних судах, то міжнародна спільнота просто забуде про конфлікт, який відбувається в Україні і ті санкції, які накладалися на Росію, поступово будуть зникати.

Тобто у тому випадку жодних санкцій щодо Росії через кілька років не буде.

Тому з одного боку я згодна, що наївно думати про повне виконання усіх рішень, але з іншого боку ці позови і процеси проти Росії мають репутаційний тиск. Росії буде важче укладати навіть економічні договори.

А скептики скажуть, що за багатомільйонні судові витрати можна було б купити кілька танків чи літаків і краще захистити Україну, або облаштувати біженців, побудувати їм житло…

-Так, це справді дуже важко зважувати. Я свого часу працювала у прокурорському відділі на процесі щодо колишнього президента Ліберії у міжнародному суді для Сьєра Леоне. У справі про незаконну торгівлю діамантами підсудним був президент Ліберії. Адвокат, який його захищав, отримав два мільйони євро. Люди в Африці живуть менше, ніж на один долар в день. Той процес був дуже дорогим для міжнародної спільноти. Тоді також порушували питання: для чого той суд взагалі? Навіщо возитися з тим президентом Ліберії? Чи краще заплатити ті гроші мирним жителям в Африці, які постраждали в результаті збройного конфлікту?

І тут відповідь неоднозначна. Можливо через те, що я вивчала і працюю з міжнародним правом, я все ж вірю в правосуддя і міжнародне правосуддя.

Я вважаю, що для того, аби країни і міжнародна спільнота могли вирішити конфлікти і рухатися далі необхідно, щоб ці справи розглядалися в судах.

Юридична правота необхідна для наших наступних поколінь. Можна би було купити і танки, але чи допомогли би вони нам виграти війну? А для того, щоб допомагати людям і зокрема біженцям треба ефективніше використовувати міжнародну допомогу, а головне піднімати економіку України, боротися з корупцією.

Дивіться також: Ексклюзивне інтерв’ю: Саакашвілі – про свій статус у США та підтримку України на Капітолійському пагорбі

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG