Спеціальні потреби

Актуально

Україна – серед лідерів за кількістю заявок на «зелену картку»

Україна ввійшла до трійки країн-лідерів за кількістю заявок на «зелену картку» в 2015 році

Програма диверсифікаційних віз у США (відома як «зелена картка»), якій загрожує ліквідація в рамках декількох законопроектів, що розглядаються Конгресом, залучила понад 156 мільйонів претендентів з усього світу за останнє десятиліття, незважаючи на те, що лише мала частина цих заявників у кінцевому підсумку отримала візи через неї, повідомляє дослідницький центр Pew (Pew Research Center).

Читайте також: 17 міфів навколо лотереї «Зелена картка»

Протягом періоду реєстрації на 2017 фінансовий рік близько 19 мільйонів людей подали заявки на участь у візовій лотереї. Це вдвічі більше, порівняно з 2007 роком, коли кількість сягала 9 мільйонів, за даними аналізу даних Державного департаменту США, виконаного дослідницьким центром Pew. За цей самий період кількість віз, виданих переможцям лотереї, залишалася стабільною на рівні близько 50 тисяч на рік (тобто півмільйона за останні 10 років).

Читайте також: Заявка на «Грін Кард» заповнюється ось так - офіційна інформація посольства США​

За даними Pew, у 2015 фінансовому році (останній рік із доступними детальними даними за заявками від країн), близько 12% з 14,4 мільйонів людей, які подали заявки на участь у лотереї, складали громадяни Гани (1,7 млн). Ще 10%, або близько 1,4 мільйона кандидатів, були з Узбекистану. Третє місце посіла Україна з близько 1,3 мільйона претендентів.

За кількістю переможців Україна також ввійшла у топ-десяток, зайнявши восьму позицію. У 2016 фінансовому році українці отримали 1762 диверсифікаційні візи («зелені картки»). Лідером виявився Непал (3210 віз). Україну також випередили Єгипет, Демократична Республіка Конго, Іран, Узбекистан, Ефіопія і Судан.

За своєю суттю лотерея диверсифікаційних віз була розроблена, щоб урізноманітнити потік іммігрантів у США з країн із нижчим рівнем імміграції. Країна, яка відправляє понад 50 тисяч іммігрантів у Сполучені Штати протягом попередніх п’яти років, усувається зі списку учасників.

Дивіться також: Український ІТ-спеціаліст знайшов своє покликання в американській індустрії "кібербезпеки"

Український ІТ-спеціаліст знайшов своє покликання в американській індустрії "кібербезпеки". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:34 0:00

Всі новини дня

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

У Литві відзначають посилення сил НАТО на східному фланзі - про це в інтерв’ю Голосу Америки розповів колишній міністр закордонних справ цієї країни Лінас Лінкявічус. Він також порівняв НАТО з Феррарі, яка задовго стоїть у гаражі.

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG