Спеціальні потреби

Актуально

Ллойд Остін відкрив "Рамштайн-4"

Фото: Міністр оборони США Ллойд Остін, травень 2022 року, Вашингтон. (AP Photo/Алекс Брендон)

Четверте засідання міжнародної Контактної групи з оборонної допомоги Україні, так званий "Рамштайн-4", розпочало роботу в режимі онлайн у Вашингтоні.

Майже 50 країн, які беруть участь в засіданні, розуміють загрозу, яка все що стоїть перед Україною і "продовжать віднаходити інноваційні шляхи довгострокової підтримки хоробрих чоловіків та жінок зі Збройних сил України", відзначив відкриваючи засідання очільник Пентагону Ллойд Остін.

Він наголосив, що США надають Україні 12 систем HIMARS і залпового вогню MLRS, а цього тижня планують оголосити про надання ще 4-х таких систем а також бойових машин і необхідних боєприпасів для систем залпового вогню та артилерії.

Остін подякував Норвегії за співпрацю з передачі Україні американських систем протиповітряної оборони NASAMS і відзначив - що стосується далекобійної зброї - в Україні вже діють британські системи залпового вогню MLRS, також очікується надходження систем від Німеччини. Нещодавно, вказав він, Польща передала України три батальйони 155-мм гаубиць.

Україна ефективно використовує надану зброю, запенив Остін. Зокрема він вказав на те, що завдяки ракетам Harpoon Україні вдалось повернути контроль над островом Зміїний.

Остін вказав, що у цій "критично важливій" стадії конфлікту, Росія сподівається "протриматись довше, ніж Україна і довше, ніж ми". Посадовець назвав такі сподівання Росії "лише ще одним із її прорахунків". Серед учасників засідання і міністр оборони України Олексій Резніков.

Минуле засідання контактної групи відбулось місяць тому в Брюсселі в очному режимі.

Дивіться також: "Рамштайн-4: очікування та перспективи".

"Рамштайн-4" – очікування і вимоги України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:44 0:00

Всі новини дня

Росія мілітаризує суспільство, залучаючи дітей до підтримки війни – ЗМІ

На архівному фото: "Дитячий парад" у Ростові-на-Дону, Росія. AP Photo

У російських школах впроваджують навчальну програму з наголосом на героїзації армії, водночас демонізуючи Захід як “бандитів”. Тему снайперів додано навіть до програми з математики початкової школи – пише видання New York Times.

"Воєнні" букварі та пластикові гвинтівки

Армійської теми у Росії торкаються навіть букварі, а, наприклад, на змаганнях із плавання у Магнітогорську підлітки пірнали в басейн у камуфляжній формі, інші учасники одягали на спини моделі автоматів Калашникова.

“Ці зусилля є частиною масштабної кампанії Кремля з мілітаризації російського суспільства, навчання майбутніх поколінь шанобливому ставленню до армії та подальшого закріплення наративу президента Путіна про те, що “на нашій батьківщині знову розв’язана справжня війна”, - пише New York Times.

За інформацією видання, так Кремль сподівається переконати громадськість активно підтримувати військові зусилля, а молодих чоловіків – воювати.

Найкращий можливий спосіб мобілізувати суспільство – це промивання мізків молоді.
Грег Юдін
“Вони намагаються націлитися на людей, які мають найменше ресурсів, — цитує NYT Грега Юдіна, російського соціолога, який проводить дослідження в Прінстонському університеті в США. – Найкращий можливий спосіб мобілізувати суспільство – це промивання мізків молоді”.

Про мілітаризацію російських шкіл повідомляв і журнал Economist. За інформацією видання, у рамках “історичного квесту” діти у Росії стріляли із пластикових гвинтівок і кидали гранати в імітацію танка. Учасникам одягли радянські солдатські кашкети, а на футболках працівників музею, де відбувався квест, була вишита літера Z – символ підтримки вторгнення Росії в Україну.

Шкільні програми із прищеплення “російських цінностей” на противагу західним покликані виправдати російську війну, а за задумом організаторів “у дітей повинно бути позитивне враження від армійського життя, адже багато з них незабаром можуть піти в армію” – пише Economist.

Видання наводить дані опитування російської організації “Левада-Центр”, згідно з якими, близько 80% росіян підтримують відновлення піонерської організації. І 87% людей віком від 55 років були “зацікавлені” у цьому.

Водночас дослідники російської Вищої школи економіки перед вторгненням Росії до України заявляли, що молодь, згідно з опитуваннями, віддає перевагу менш ідеологічним громадянським активностям, наприклад місцевим громадським роботам.

Російська "Юнармія" як "мілітаризація дітей"

Російська “Юнармія” (організація, заснована Міністерством оборони РФ у 2016 році), яка навчає дітей військовим навичкам у літніх таборах, стверджує, що нараховує 1,35 мільйона членів по всій Росії. До організації приймають школярів віком від 8 років.

Як повідомляло раніше Радіо Свобода, Росія почала створювати загони «Юнармії» навіть на тимчасово окупованих територіях півдня України. Мер Меліотополя Іван Федоров заявляв, що російські окупаційні сили "посилюють ідеологічний тиск" на дітей і молодь. За словами мера, "у школах навчають за російськими підручниками з відповідним тлумаченням історії, старшокласникам планують викладати початковий військовий вишкіл, тобто готують до можливої участі у так званих "добробатах".

Іван Федоров назвав цей процес "мілітаризацією дітей".

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що "викликає хвилювання мілітаризація освіти та російська пропаганда, спрямована на українських дітей". Лубінець зазначив, що Росія такими діями виховує в неповнолітніх ненависть до рідної держави та "бажання мститися за війну, але не росіянам, а Україні". За словами Лубінця, такі дії є "проявом геноциду" та однією з форм примусу до подальшої служби у збройних силах Росії.

Найбільша частина переговорів про вступ України до ЄС стосується сільського господарства – міністр

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський

Україна набагато більша за всіх інших нових членів ЄС у сфері сільського господарства, тож це, імовірно, змінить деякі правила в ЄС. Наразі ця сфера є найбільшою частиною євроінтеграційних переговорів.

Про це в інтерв'ю керівниці мовлення Голосу Америки у Східній Європі Мирославі Гонгадзе розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

За його словами, серед документів, які Україна повинна узгодити із законодавством ЄС, приблизно 40% стосується саме сільського господарства та продуктів. Це найбільша частина переговорів.

Зараз українські фермери намагаються врятувати бізнес в умовах війни та російської блокади експорту українського зерна. “Вони намагаються отримати якийсь прибуток, але наразі їм це не вдається. Для більшості з них головна мета – зберегти бізнес”, - каже міністр. За його словами, війна вплинула і на доставку, і на виробництво. “Українські фермери працюють у дійсно складних умовах, під ударом, під бомбардуванням. Самотужки розміновують землю”, - додав Сольський.

За його словами, нинішня найнижча ціна на зерно викликана не лише тим, що місцеві компанії експортують багато зерна з України, а й тим, що інші країни світу виробляють багато зерна протягом цього нового сезону, особливо Бразилія. “Отже, ми повинні пояснити це всім громадам, усім спільнотам фермерів, і вони повинні це зрозуміти”, - каже Сольський.

За інформацією Миколи Сольського, з врожаю минулого сезону Україна має на експорт ще близько 9-10 мільйонів тонн зерна, олії та подрібнених продуктів з соняшнику і сої тощо.

Як повідомляв Голос Америки, Росія заблокувала експорт зерна з українських портів усупереч попереднім домовленостям, мотивуючи це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України. Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, з серпня 2022 року, коли стартувала реалізація Зернової ініціативи, з українських портів "Південний", "Чорноморськ" та "Одеса" експортовано понад 30 мільйонів тонн продовольства.

Через російську блокаду експорту щонайменше 10 країн недоотримують продовольство. "Для амортизації завданої шкоди плануємо збільшувати пропускну спроможність Дунайського портового кластеру", - повідомив під час візиту на Одещину президента України Володимира Зеленського віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео

Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:50 0:00

Після поранень обличчя, українські військові часто потребують складних пластичних операцій. Місія хірургів зі США Face to Face допомагає українським колегам здобувати знання у складних випадках реконструкції лиця та шиї.

Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT

На цьому зображенні, опублікованому 31 травня 2023 року, як стверджується, результат обстрілу українських військ в місті Шебекіно Бєлгородської області, Росія. Джерело: Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков через Telegram/ REUTERS

Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.

Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.

Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.

Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.

Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.

Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.

“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.

Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.

Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.

Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.

Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.

Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.

Дивіться також:

Рейд у Бєлгородську область: нові коментарі у Пентагоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:21 0:00

Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»

Росія підтримує багатомовність в ООН, але сприяє зменшенню кількості мовців іншими мовами на своїй території та на окупованих треиторіях України.

Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.

Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».

«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.

Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.

Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.

Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.

Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.

У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.

Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.

У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».

Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.

При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.

Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.

З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.

Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.

Більше

Відео - найголовніше

Face to Face. Врятовані обличчя захисників. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:50 0:00
XS
SM
MD
LG