Спеціальні потреби

Актуально

Чи може бути розширений Нормандський формат? Інтерв'ю з Куртом Волкером

Ексклюзивне інтерв’ю з Куртом Волкером на Донбасі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:39 0:00

Ексклюзивне інтерв’ю з Куртом Волкером на Донбасі. Відео

США перебувають у постійному контакті з європейськими партнерами. Захід єдиний в тому, щоб спонукати Росію до переговорів і припинення агресії.

Водночас, Європа обрала «тактику маленьких кроків», а США - більш «амбітний» підхід у спілкуванні з Росією стосовно війни в Україні. Про це розповів спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю голові Української служби «Голосу Америки» Мирославі Ґонґадзе.

М. Ґ.: президент України заявляв про можливість нових обговорень в рамках Нормандського формату. США все ще не відіграють роль в цьому обговоренні. На Вашу думку, чи варто США брати участь в цій угоді?

К.В.: До Мінського процесу, звичайно, входять Україна, Росія та ОБСЄ. Нормандський формат – це Франція, Німеччина, Україна та Росія. Ми говоримо з усіма, ми маємо постійний діалог з Україною, дуже часто говоримо з Великобританією, Канадою, Швецією і, звичайно, з Францією та Німеччиною, як партнерами в Нормандському форматі і ми ведемо діалог з росіянами, тому я не думаю, що формальна участь в Нормандському процесі не багато що змінить для нас, або для них.

Ми хочемо спілкуватись з Росією на більш стратегічному рівні, мушу визнати, - безуспішно, але ми хотіли спілкуватись про більш широке припинення конфлікту, виведення військ, встановлення миру і повного виконання Мінську
Курт Волкер

Цей інструмент – важливий і корисний і ми намагаємось його посилити. Наприклад, ми спілкувались з французами та німцями стосовно їх цілей і ми прагнемо їх підсилювати, наголошувати на окремих питаннях, таких, наприклад, як припинення вогню, відведення важкої зброї, які є ажливими для них.

Ми хочемо спілкуватись з Росією на більш стратегічному рівні, мушу визнати, - безуспішно, але ми хотіли спілкуватись про більш широке припинення конфлікту, виведення військ, встановлення миру і повного виконання Мінську. Це – виклик вищого порядку, адже кінцевою метою є мир і безпека людей, які тут є і це стане можливим, коли територію буде повністю повернено Україні.

М. Ґ.: На жаль, Франція та Німеччина є дуже слабкими і, зокрема, видається, що вони не повною мірою розуміють загрози від російської агресії. США є серйозним партнером для України. Якщо Україна б звернулась з проханням до США увійти до Нормандського формату, або змінити формат, чи розглядали б це США?

Потрібно, щоб Росія прийняла основоположне рішення припинити конфлікт і якщо ми цього досягнемо, ми, гадаю, зможемо досягти величезного прогресу
Курт Волкер

К.В.: По-перше, я вважаю, що Франція та Німеччина – дуже серйозні. Думаю, вони дуже чітко розуміють природу конфлікту і відповідальність Росії і те, як розвиваються події. У нас, інколи, є різниця в тактичному підході. Вони намагаються просуватись вперед маленькими кроками, намагаються проводити рівні переговори з обома сторонами, щоб зробити ці невеликі кроки. Це їх підхід і ми його підтримуємо. Ми також намагаємось більш амбітно підходити до вирішення всього конфлікту. Потрібно, щоб Росія прийняла основоположне рішення припинити конфлікт і якщо ми цього досягнемо, ми, гадаю, зможемо досягти величезного прогресу.

Що стосується долучення США до Нормандського формату, вважаю, це має бути узгоджено з партнерами Нормандського формату, включаючи Францію та Німеччину стосовно того, що це корисно, але я не вважаю, що США мають проштовхувати себе на цю роль. Ми чудово спілкуємось навіть без статусу формального партнера.

М. Ґ.: а якщо Україна звернеться з таким проханням?

К.В.: Україна є однією з чотирьох сторін Нормандського формату і вони всі мають погодитись, з огляду на формат, який вони створили. Знову, ми маємо тісні стосунки з Україною, відбувається постійний діалог і я не певний що нового ми досягнемо в цьому варіанті. Звичайно, якщо вони всі захочуть, щоб США це зробили, то, звичайно, в адміністрації це будуть розглядати.

Дивіться також: ​Волкер: Навіть ті російськомовні мешканці Донбасу, з якими я зустрічався, хочуть, щоб Донбас, зрештою, повернули Україні

Всі новини дня

Нобелівську премію з фізики присудили вченим зі США, Франції та Австрії 

Ален Аспе (Франція), Джон Клаузер (США) і Антон Цайлінґер (Австрія) провели новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені

Нобелівську премію з фізики 2022 року отримають француз Ален Аспе, американець Джон Клаузер і австрієць Антон Цайлінґер за відкриття в галузі квантової механіки.

Як оголосив 4 жовтня Нобелівський комітет, їх нагородять за «експерименти із заплутаними фотонами, відкриття порушення нерівностей Белла і новаторство у квантовій інформатиці».

Вчені змогли провести новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів, коли дві частинки поводяться як єдине ціле, навіть якщо вони розділені.

Напередодні Нобелівську премію у галузі фізіології і медицини отримав шведський вчений Сванте Паабо за дослідження ДНК давніх людей та еволюції людини.

У 2021 році Нобелівську премію з фізики присудили Сюкуро Манабе, Клаусу Гассельманну і Джорджіо Парізі за «новаторський внесок у наше розуміння складних фізичних систем», у тому числі, клімату Землі.

5 жовтня оголосять лауреата Нобелівської премії з хімії, 6 жовтня – з літератури. Лауреата премії миру оголосять в Осло 7 жовтня.

Премію з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, засновану в 1968 році Банком Швеції, присудять 10 жовтня. Призовий фонд за кожну номінацію становитиме десять мільйонів шведських крон (близько 900 тисяч доларів).

Дивіться також: ЄС посилює дипломатичний тиск на Москву

Європейські країни посилюють дипломатичний тиск на Москву. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

У розвідці США занепокоєні можливими спробами втручання у цьогорічні вибори з боку Росії та Китаю

Виборча комісія в Орегоні, 25 травня 2022. (AP Photo/Gillian Flaccus)

Влада США напередодні проміжних виборів до Конгресу у листопаді попереджає, що Росія працює над посиленням сумнівів у чесності американських виборів, тоді як Китай зацікавлений підривати позиції американських політиків, у яких він бачить загрозу інтересам Пекіна. Про це повідомляє агенція Associated Press, що отримала доступ до незасекречених рекомендацій американської розвідки.

У рекомендаціях, надісланих представникам влади штатів та муніципалітетів у середині вересня, представники розвідки заявили, що, на їхню думку, Пекін бачить менший ризик у втручанні у проміжні вибори до Конгресу, порівняно з президентськими виборами.

Хоча офіційні особи заявляли, що вони не виявили жодних достовірних загроз виборчій інфраструктурі в США, попередження розвідки надійшло на піку виборчої кампанії, в якій дедалі більше кандидатів і виборців відкрито висловлюють недовіру до демократичних процесів у країні, зауважує агенція.

"Поточна ситуація досить складна, можливо, значно складніша, ніж у 2020 році", — сказала журналістам у понеділок Джен Істерлі, директорка агенції з кібербезпеки та інфраструктури Міністерства внутрішньої безпеки США.

Росія роздмухує теми, які викликають розбіжності і вже циркулюють в інтернеті, зокрема, сумніви щодо чесності американських виборів, але не створює власний контент, повідомив високопоставлений співробітник ФБР, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності.

Китайські та російські посадовці й медіа раніше відкидали звинувачення США у втручаннях у виборах.

Раніше "Голос Америки" повідомляв про те, що у грудні 2016 року США оголосили персонами нон ґрата 35 російських дипломатів і закрили два об'єкти РФ у Нью-Йорку й Мериленді, зокрема, за втручання Росії у вибори США.

А торік доповідь компанії Мета засвідчила, що США та Україна очолюють перелік країн, які з 2017-го по 2020-й рік найчастіше ставали мішенню операцій впливу із використанням Facebook, а провідними джерелами координованої неавтентичної поведінки є Росія та Іран.

У статті використано матеріали AP, російськомовної служби "Голосу Америки".

Дивіться також: Яких танків найбільше потребують ЗСУ і хто їх може надати

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

В G7 виробили три етапи обмеження цін на російську нафту

Президент України Володимир Зеленський від початку лютневого вторгнення Росії в Україну закликав до повного міжнародного ембарго на російську нафту й газ, стверджуючи, що прибутками з експорту Москва фінансує війну.

Чільний представник міністерства фінансів США сказав, що країни Групи 7 (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, США, Японія) планують три етапи обмеження цін на російську нафту й нафтопродукти, щоб урізати прибутки Росії від експорту енергоносіїв, які використовуються для фінансування російської війни проти України.

США ще у березні наклали заборону на імпорт російської нафти й нафтопродуктів. В ЄС часткове нафтове ембарго щодо Росії почне набирати чинності з 5 грудня. А Британія навесні заявила, що поступово припинить купувати російську нафту до кінця року.

Але на тлі вже чинних західних санкцій Росія і далі отримує великі прибутки від нафти, зокрема збільшивши продаж в такі країни як Індія і Китай, на тлі світового зростання цін на нафтопродукти.

Ідея обмеження цін полягає в тому, щоб країни - покупці узгодили і дотримувалися вимоги платити за нафту не більше визначеної верхньої межі.

Агентство Reuters передає, що заступник міністра фінансів США Бен Гарріс 4 жовтня сказав, що спочатку обмеження будуть накладені на сиру нафту, а пізніші будуть зосереджені на дизельному пальному і згодом - на менш цінних нафтопродуктах.

Бен Гарріс також сказав, що межа цін на російську нафту ще не визначена, але зауважив, що мета полягає в тому, щоб ціна була на такому рівні, який би зберігав рентабельність видобування навіть з найдорожчих свердловин у Росії.

«Обмеження цін можна буде вважати випускним клапаном для санкцій ЄС, бо перетворює повне ембарго на залежне від певних умов», - цитує Бена Гарріса Reuters з конференції у Женеві.

Газета Financial Times 4 жовтня називає план «Групи семи» експериментом і зауважує, що досі є непевність стосовно того, як обмеження цін працюватиме на міжнародному нафтовому ринку.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

Рустем Умєров: про деталі переговорів щодо обміну та зусилля з повернення усіх полонених. Інтерв’ю

Про деталі переговорів та зусилля з повернення усіх полонених Остап Яриш поспілкувався з новопризначеним головою фонду держмайна Рустемом Умєровим, який був активно долучений до процесу перемовин.

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео

Танки для української армії: які потрібні та хто їх може надати? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:57 0:00

"Танки - гучніші за слова" - з таким закликом надати Україні важче озброєння виступив у вересні міністр закордонних справ Литви Габріелус Ландсбергіс.

Більше

XS
SM
MD
LG