Спеціальні потреби

Актуально

Перше вересня в американській школі

Почтакова школа в шт. Нью-Йорк. Фото: Гуліо Кортез, AP

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Від редактора: Читайте наш блог про те, як перший день школи проходить у США. Тетяна Ворожко написала його минулого року, але з того часу мало що змінилося. От тільки діти та ми всі стали на рік старшими.​

Перше вересня в американській школі – звичайний день. Навчання в різних шкільних округах починається в різний час, але і в цей, перший день, на яку б дату він не припав (наприклад, моя дитина пішла у школу ще 28-го серпня) – урочистостей немає. Єдина нова традиція – сфотографувати свою дитину біля будинку чи зупинки шкільного автобусу і розмістити на Фейсбуці: мовляв, ось дивіться, вже другокласник чи семикласник – так само, як це роблять батьки у всьому світі.

Вже тиждень, як мій син пішов у третій клас, а в четвер ввечері до школи дібралася і я - на батьківські збори. Виглядало це так. Спочатку всіх батьків дітей, що пішли в третій клас, зібрали в спортзалі. Показали презентацію хвилин на 10: що діти вивчатимуть, на які екскурсії поїдуть, які тести складатимуть та якими будуть домашні завдання. Ще раз нагадали не чинити насильства над дитиною: якщо вона втомилася, чи завдання на дім занадто складні, не змушувати її їх робити, а повідомити вчительку про проблеми.

Потім зібралися по класах - подивитися на робоче місце дитини, познайомитися з вчителькою та батьками. У нашій початковій школі - 5 паралельних класів. І щороку дітей перемішують. Вважається, що таким чином діти мають навчитися заводити нових друзів, ближче познайомитися зі іншими дітьми в школі – на перерві вони грають всі разом – а також, якщо станеться так, що між двома дітьми розвинуться "токсичні" (таким словом у США характеризують неприязні, негативні речі) відносини, перервати їх, аби вони не тяглися увесь час навчання дитини.

Початкова школа в м. Нью-Йорк
Початкова школа в м. Нью-Йорк

Відповідно, і вчителька кожного року – нова. Як правило, вчителі постійно викладають в одному класі щороку новим дітям. Звичайно, що час від часу їм або набридає 10 років поспіль викладати у 1-му, наприклад, класі, або, через зміни у персоналі, з’являється надлишок вчителів 2-го, але брак 4-го, то вони змінюють свою спеціалізацію.

Наша вчителька минулого року викладала у другому класі, а цього року – у третьому. Так вийшло, що наш син – єдина дитина, в кого вчителька при переході з 2-го у 3-ій не змінилася.

Виявилося, що в 3-му класі у нього четверо дітей, які були з ним в нульовому класі. Їхні батьки прийшли на збори і ми відновили знайомство. А потім – поставили питання, які нас цікавили, вчительці. І все це спілкування тривало всього годину – з 7-ої до 8-ої вечора.

Коли я вже виходила з класної кімнати, зупинилася біля столу, де лежав папір, куди кілька мам вписали свої прізвища. Я вже була взялася за ручку, але вчителька сина мене зупинила: "Тетяно, це для волонтерів. Тобі це не треба. Ти так важко працюєш."

І коли я встигла зробити на неї таке враження?

Волонтери – це добровільні помічники вчительки в класі, особливо, коли діти роблять спеціальні проекти, або батьки, які супроводжують дітей на екскурсії. Як правило, це мами, які або не працюють, або працюють з дому чи не повний робочий день. Можна взяти і роботу на дім. Одного разу я зголосилася нагострити олівців на цілий клас. Пару разів все-таки брала вихідний та приходила допомагати - цікаво ж, що дитина робить в школі та якими є його однокласники.

Середня школа в шт. Массачусетс.
Середня школа в шт. Массачусетс.

Таке спільне спілкування стається раз чи два на рік. А детально успіхи дитини в школі обговорюються під час індивідуальних зустрічей з вчителем. Для цього батьки вписують своє ім’я в розклад, де на розмову про кожну дитину виділяється 15 хвилин. Такі зустрічі відбуваються або з ранку або після 16:00. Пам`ятаю, як ще будучи в старших класах прийшла на батьківські збори своєї молодшої сестри, а потім залишилася на збори батьків власного класу – таке про своїх однокласників довідалася – поки мене не помітили і не вигнали з кімнати! Але, навіть враховуючи, що самих школярів на цих зібраннях немає, як можна так відкрито перед усіма батьками розповідати "який Вася ледар"?

Не прийнято на початку року і дарувати вчителям квіти, чи взагалі будь-що. Втім, гроші в американських школах збирають весь час, але завжди – у добровільному порядку. У нас, як і у більшості шкіл, цим займається Асоціація батьків та вчителів (PTA). Одного разу я сходила на їхні збори – у мене виникло враження, що я потрапила на робочу нараду професійної фандрайзінгової організації. Говорили виключно про фінанси.

І до своєї справи вони підходять творчо. От, наприклад, замість того, щоб закуповувати усе приладдя для дитини самостійно і витрачати час, полюючи на якісь конкретний фломастер, – а тут вимоги до шкільної канцелярії дуже конкретні – ми придбали набір третьокласника, який склала Асоціація. Звичайно, що переплатили. Але надлишок йде на потреби школи.

Середня школа в США. Фото - АП.
Середня школа в США. Фото - АП.

Інший популярний спосіб фандрайзінгу – спортивні змагання. У школі проводять такі собі «веселі старти», і просять батьків знайти серед друзів та колег бажаючих пообіцяти гроші на спортивні досягнення дитини. Наприклад, 2 долари на пробіг одного кола в спортивній залі. Якщо дитина пробіжить 30 кіл, то ця людина має заплатити 60 доларів. Ми знайомих не залучали – усі збирають гроші на потреби України – та платили самі. Інколи просять дати гроші на екскурсію чи придбати футболку з емблемою школи – але вже батькам вирішувати, потрібна їхній дитині екскурсія чи футболка.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Експериментальна школа імені Хана: щоб підготувати дітей бути успішними, вчителі звертаються до практик минулого

Всі новини дня

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

"Не вважаємо спробу Росії перекроїти кордони Європи "внутрішньою подією Угорщини" - посол США відповів МЗС Угорщини

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі у Кремлі, 1 лютого 2022. Sputnik/Mikhail Klimentyev/Kremlin/REUTERS

Сполучені Штати "не розглядають спробу Росії в односторонньому порядку перекроїти кордони Європи лише як «внутрішню політичну подію в Угорщині»", - так посол США в Угорщині Девід Прессман відповів у Twitter на закиди міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто на адресу дипломата.

У четвер Сіярто назвав слова Прессмана "абсолютно недоречними" у відповідь на коментарі для видання Politico, в яких американський посол назвав підхід Угорщини до війни в сусідній Україні просуванням "політики, схваленої (президентом Росії) Путіним".

Сіярто сказав, що "абсолютно не має значення, що (Прессман) чи будь-який інший посол думає про внутрішньополітичний процес в Угорщині, тому що це не має до нього нічого спільного". "Це не його компетенція втручатися у внутрішні справи Угорщини", - додав Сійярто.

Раніше Голос Америки повідомив, що МЗС України викликав посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами назвав Україну "нічийною землею", виправдовуючи агресію Росії.

Зокрема він сказав, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування", - заявив речник МЗС Олег Ніколенко.

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео

«Мова йде про тижні», – аташе з питань оборони України у США про Patriot. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

«Мова йде про тижні», – Борис Кременецький, аташе з питань оборони України у США відповів на питання, коли українські військові будуть готові оперувати системами Patriot

До заклику не допустити Росію й Білорусь до Олімпіади можуть приєднатись 30-40 країн - Польща

Штаб-квартира МОК у Лозанні, Швейцарія, 17 травня 2022. REUTERS/Denis Balibouse

Коаліцію, що вимагатиме недопуску російських і білоруських спортсменів на Олімпійські ігри 2024 року, можуть створити до 10 лютого. До неї увійдуть близько 40 країн, серед яких - США, Великобританія та Канада. Про це агенції Reuters заявив міністр спорту і туризму Польщі Каміль Бортничук.

"Я переконаний, що учасники зустрічі, яка запланована на 10 лютого, прийдуть до висновку, що понад 30 (або можливо 40) міністрів спорту, включаючи міністрів США, Великобританії, Канади, Австралії та Японії, рішуче відхилять ідею дозволити спортсменам з Росії та Білорусі взяти участь в Іграх, – сказав міністр спорту і туризму Польщі. - Враховуючи це, я не думаю, що ми матимемо справу з жорсткими рішеннями до Олімпіади, і, якщо ми будемо бойкотувати Ігри, коаліція, частиною якої ми будемо, буде достатньо широкою, щоб зробити проведення Ігор безглуздим".

Польща та країни Балтії раніше в четвер закликали міжнародні спортивні організації заборонити російським і білоруським спортсменам брати участь в Олімпійських іграх та інших змаганнях, поки триває війна Росії в Україні.

"Будь-які спроби Міжнародного олімпійського комітету повернути російських і білоруських спортсменів до змагань, навіть під нейтральним прапором, повинні бути відхилені, - йдеться в заяві міністрів спорту Латвії, Литви, Естонії та Польщі.

"Зусилля повернути російських і білоруських спортсменів на міжнародні спортивні змагання під завісою нейтралітету легітимізують політичні рішення і широку пропаганду цих країн", - додали вони.

Прес-секретарка Білого дому Карін Жан-П'єр у четвер заявила, що США продовжують закликати світ протистояти російській війні в Україні й підтримали заклик призупинити участь Росії та Білорусі у міжнародних спортивних організаціях та комітетах.

За її словами, якщо ж МОК чи інші організатори змагань вирішать допустити спортсменів із Росії та Білорусі, то "має бути абсолютно ясно, що вони не представляють Росію чи Білорусь", а використання офіційних державних прапорів чи символіки має бути заборонене.

Після початку повномасштабної російської війни в Україні спортсмени з Росії та Білорусі були відсторонені від багатьох міжнародних змагань. Але минулого тижня Міжнародний олімпійський комітет оголосив, що спортсменам з двох країн, яким заборонено змагатися в Європі, може бути дозволено заробити "слоти" на паризькі Ігри 2024 через азійську кваліфікацію. Пізніше МОК додав, що підтримує санкції, запроваджені проти Росії та Білорусі.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що дозволити Росії брати участь у Паризьких Олімпійських іграх 2024 року буде рівносильним тому, щоб показати, що "терор якось прийнятний".

У статті використано матеріали Reuters

Роман Любий про фільм «Залізні метелики», трагедію MH17 та російську пропаганду. Інтервʼю

Роман Любий — український кінорежисер і учасник об’єднання «Вавилон’13». Його фільм «Залізні метелики» дебютував цього року на фестивалі незалежного кіно Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG