Спеціальні потреби

Актуально

Заяви Макрона про здатність домовитися з Путіним називають «ризиком»

Франція зараз головує у ЄС і президент Еммануель Макрон готується до виборів у квітні

Президент Франції Еммануель Макрон привернув міжнародну увагу заявами, що під час візиту до Москви 7 лютого він запропонує російському президентові Володимиру Путіну компроміс, який може знизити загрозу силових дій Росії проти України і покласти край напруженості у Європі.

Готуючись до поїздки Макрон провів низку телефонних нарад з союзниками зокрема з президентом США Джозефом Байденом 6 лютого і з британським прем’єр-міністром Борисом Джонсоном напередодні.

Після переговорів з Путіним Макрон 8 лютого буде вести переговори з президентом Зеленським у Києві.

Еммануель Макрон сказав французькому часопису Journal du Dimanche минулими вихідними, що готовий говорити з Москвою про покращення безпекової рівноваги у Європі і «прояснення правил» стосовно НАТО і ЄС, а також про «новий порядок у Європі» на основі «принципу суверенної рівності між державами».

Деякі ЗМІ та коментатори називають наміри французького президента амбітними і навіть ризикованими з огляду на те, що Росія підштовхнула теперішню міжнародну дипломатичну активність, стягнувши до України багатотисячні війська і натякаючи на готовність до силових дій.

Якщо йому вдасться, то він буде героєм...

«Ми прямуємо в лігво Путіна, і у багатьох відношеннях це покладання на шанс», - цитує агентство Reuters джерело назване близьким до Макрона.

Коментатори вказують, що президент Франції, яка зараз головує в ЄС, готується до виборів у квітні, і невдачі, або досягнення у міжнародній політиці можуть відіграти роль у його політичному майбутньому.

Видання Politico.eu пише, що «Макрон йде на велетенську авантюру, виставляючи себе світовим лідером, який здатний домовитися з російським президентом».

«Якщо йому вдасться, то він буде героєм, який запобіг нападу на Україну та повернув Європі дипломатичну вагу, і все це якраз перед французькими президентськими виборами у квітні», - міркують автори в Politico, зауважуючи, що деякі європейські партнери остерігаються готовності Макрона в деяких питаннях догоджати Путіну.

The New York Times пише, що «човникова дипломатія французького президента у Москві та Києві буде делікатною справою з огляду на європейські застереження та американську рішучість».

«В той час як адміністрація Байдена веде жорстку лінію, Німеччина сидить тихо, а президент Путін прагне змусити погодитися з російськими наріканнями на безпеку, саме пан Макрон зробив себе центром дипломатії у Європі», - стверджує американський часопис.

У виданні Український Тиждень стверджується, що «війна в Україні стала частиною внутрішньої французької політичної дискусії».

Паризька кореспондентка українського тижневика Алла Лазарева вважає, що «віра Макрона в діалог з Росією майже релігійна. Вперте небажання бачити, що справжня проблема — то не відсутність діалогу, а свідомі наміри господаря Кремля, легко може зіграти з ним лихий жарт».

Ключовим предметом компромісу на догоду Москві називають спосіб виконання Мінських домовленостей стосовно Донбасу.

Сам Макрон неодноразово підкреслював, що готовий працювати над втіленням домовленостей, досягнутих за посередництва Франції та Німеччини 2014 і 2015 року у Мінську на тлі тодішніх активних бойових дій на сході України.

Росія постійно наголошує на тому, щоб Київ визнав сформовані з підтримкою Москви сепаратистські утворення «ДНР» та «ЛНР», і щоб це визнання було закріплене змінами в українській конституції.

Україна наполягає, що Мінські домовленості насамперед передбачають припинення війни, очищення регіону від незаконних збройних формувань та український контроль над кордоном з Росією.

З Москви перед приїздом Еммануеля Макрона сказали, що не сподіваються швидкого вирішення проблем.

«Становище занадто складне, щоб очікувати вирішального прориву в ході однієї зустрічі», - сказав речник російського президента.

Росія наполягає, що не планує напад на Україну, але російські представники заявляють, що вважають загрозою українську співпрацю з НАТО і неодноразово натякали на готовність застосувати силу для захисту «ДНР і ЛНР» на українському сході.

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG