Спеціальні потреби

Байден заявив про єдність із партнерами у Європі на тлі зростання напруженості довкола України


Президент США Джо Байден спілкується із європейськими лідерами щодо ситуації довкола України, 24 січня 2022

Президент США Джо Байден заявив про «повну» одностайність західних держав після заклику до європейських лідерів утримати Росію від вторгнення в Україну.

80-хвилинна онлайн-розмова президента США із європейськими лідерами відбулася 24 січня на тлі стурбованості, що Росія може незабаром розпочати повномасштабні військові дії проти України, і після того, як Пентагон заявив, що 8500 американських військовослужбовців переведені в режим очікування для можливого розгортання в країнах НАТО.

«У мене була дуже, дуже, дуже хороша зустріч – повна одностайність з усіма європейськими лідерами», – сказав Байден журналістам незабаром після завершення відеоконференції з союзними лідерами Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Європейської ради, Європейської комісії та НАТО.

Вашингтон прагне зберегти трансатлантичну єдність і створити надійну загрозу санкцій як стримування Москви на тлі занепокоєння, що Росія, яка постачає близько 40 відсотків поставок природного газу в ЄС, може використовувати це як важіль для провокації розбіжностей між союзниками.

Члени блоку з 27 країн мають різні підходи та зв’язки з Росією, а новий уряд Німеччини зазнає особливої критики з боку Києва через відмову надіслати оборонну зброю Україні.

Німеччина, найсильніша економіка ЄС, також вагається з приводу найсуворіших економічних санкцій, які обговорюються, – відключення Москви від глобальної системи платежів SWIFT.

Однак після розмови з Байденом канцлер Олаф Шольц заявив, що Росія зіткнеться з «дуже важкими наслідками» з боку Заходу, якщо вона нападе на Україну, і сказав, що «Росія має здійснити видиму деескалацію».

Французький уряд оголосив, що російські та українські офіційні особи зустрінуться разом із французькими та німецькими колегами в Парижі 26 січня, щоб спробувати знайти вихід із глухого кута.

Президент Емманюель Макрон наголошує на «дипломатії і шляху до деескалації», сказав його помічник агенції AFP, підтвердивши, що Макрон поговорить з Путіним «найближчими днями».

Раніше представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що, за даними розвідки, «зараз росіяни не мають наміру деескалації ситуації».

Кірбі сказав, що американські військові чисельністю до 8500 осіб перебувають у «підвищеній готовності» для можливої активізації сил реагування НАТО у регіоні. Деякі підрозділи мають бути готові до розгортання за потреби за п’ять днів.

НАТО не ухвалило рішення щодо залучення Сил реагування, до складу яких входить близько 40 000 військовослужбовців з різних країн. За словами Кірбі, якщо НАТО вирішить задіяти Сили реагування, Сполучені Штати нададуть низку військових частин.

У НАТО також повідомили, що відправлять літаки та кораблі для підтримки свого східного флангу.

Данія, Іспанія, Франція та Нідерланди вже запланували або розглядають можливість відправлення військ, літаків чи кораблів до Східної Європи.

Росія заперечує будь-які наміри вторгнення та звинувачує США та їхніх союзників у провокуванні ситуації.

На тлі нарощування своїх військ Кремль виступив із вимогами до НАТО відмовитися від будь-яких перспектив вступу України до альянсу і виведення сил альянсу зі Східної Європи.

Вашингтон та його союзники заявляють, що багато вимог Росії безперспективні, але вони готові обговорювати контроль над озброєннями, розміщення ракет та заходи щодо зміцнення довіри.

Чотири раунди дипломатії на найвищому рівні цього місяця між Росією та Заходом відбулись без суттєвих результатів.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, експерт аналітичної компанії Eurasia Group Мужтаба Рахман заявив, посилаючись на джерела в уряді Франції, що там не розуміють "алармізму" щодо ситуації з боку Лондона та Вашингтона, не бачать негайної загрози вторгнення Росії і хочуть, щоб їхня оцінка ситуації бралась до уваги про формуванні єдиного підходу Заходу до кризи.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG