Президент України Володимир Зеленський в ефірі американського телеканалу CBS подякував США за рішення надати Україні зенітно-ракетні комплекси NASAMS. Зеленський, однак, відзначив, що навіть таких систем не буде достатньо, щоб захистити всі соціальні об'єкти. Україна також просить від міжнародних союзників ракети більш дальної дії ATACMS.

NASAMS - це просунуті системи "земля-повітря", близької та середньої дальності, розроблені спільно норвезькою Kongsberg Defence and Aerospace та американською Raytheon Technologies. NASAMS призначені для виявлення і проведення ударів по літаках, крилатих ракетах та БПЛА.

Ракети NASAMS можуть стріляти по 72 цілях одночасно, повідомляє видання Army Recognition. Здебільшого в цих системах, як пише видання, застосовуються ракети AIM-120 AMRAAM, які можуть стріляти на відстань до 40 км і на висоту до 14 км.

Надання цих систем означатиме, що українські Збройні сили переходитимуть із застосування систем радянського зразка (на кшталт С-300), на системи НАТО, вказували в Пентагоні влітку, коли було оголошено про плани надати такі системи Україні.

«Ця нова система є на озброєнні НАТО. І її постачання в Україну означає, що ми допомагаємо українській армії перейти на протиповітряну зброю тих зразків, яку використовують країни-члени НАТО. Хочу наголосити, що українці фантастично добре використовують ту зброю, яку вони мають, але вона є радянського зразка, виробляється в Росії, тому на майбутнє українцям потрібні будуть нові сучасні зразки зброї», – говорив тоді чиновник Пентагону.

Системи NASAMS використовуються в НАТО, і, за даними АР та Defense News, застосовуються для захисту Білого дому та Пентагону у Вашингтоні. Цього року такі системи також придбала Індія та Угорщина, повідомляє видання.

Влітку Іспанія надала системи NASAMS Латвії з метою укріплення східного флангу НАТО. "Сьогодні, 26 червня, у відповідь на необхідність зміцнити оборонні спроможності Балтійського регіону після російського вторгнення в Україну, батарея "земля-повітря" NASAMS з Іспанії була розміщена на базі ВПС Lielvārde”, - йдеться в повідомленні латвійських ВПС у Twitter.

Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) готове до переговорів щодо встановлення зони ядерної безпеки довкола захопленої російськими військами Запорізької АЕС, повідомив голова агентства Рафаель Гроссі під час 66-ї генеральної конференції країн-учасниць МАГАТЕ у Відні.

"Розглядається відповідний план. Минулого тижня я мав можливість розпочати консультації з Україною та Російською Федерацією щодо встановлення зони ядерної безпеки Запорізької АЕС. Це можливо. Це повинно статись. І я готовий продовжувати ці перемовини із обома країнами цього тижня", - сказав Гроссі.

Виступаючи перед делегатами на конференції він також підкреслив: "Як сказав Генеральний секретар [ООН - ред.], ця війна повинна припинитися. Але перш ніж це станеться, ми повинні, і тут виступає МАГАТЕ, ми повинні зробити все від нас залежне, щоб запобігти ядерній аварії, яка призвела б до більшої трагедії і страждань".

Він також відкрив засідання Асамблеї МАГАТЕ і розпочав обговорення щодо безпеки ЗАЕС із американською стороною: "Розпочав тиждень конференції країн МАГАТЕ з перемовин із заступницею держсекретаря США з контролю над озброєннями та міжнародної безпеки Бонні Дженкінс. У центрі уваги – термінове створення зони ядерної безпеки та захисту на Запорізькій АЕС. Робота з гарантування безпеки ядерних об’єктів України залишається пріоритетом, і підтримка США високо цінується".

Тим часом, виступаючи на конференції МАГАТЕ, міністерка енергетики США Дженніфер Гренголм вкотре підкреслила "непохитну підтримку уряду та народу України" з боку Вашингтона та його "відданості безпеці та захисту українських ядерних об'єктів під час варварського вторгнення Росії".

Дії Росії вона назвала "безрозсудними і безвідповідальними", адже Кремь ігнорує положення угоди про нерозповсюдження ядерної зброї, зокрема, ставлячи під загрозу українські ядерні об'єкти й озвучуючи погрози ядерною зброєю Європі. "Ми закликаємо Росію негайно вивести війська з України та припинити бойові дії поблизу українських атомних об'єктів", - сказала Гренголм.

Також очільниця Міненерго США підкреслила, що атомна енергетика - це найкраще джерело чистої від вуглецю енергії, "безпечне, чисте і надійне". За її словами, атомна енергетика - це рішення, що забезпечить енергетичну незалежність для країн, які "перебувають у заручниках в російських викопних джерел енергії".

Зупинити ядерний тероризм з боку РФ делегатів, виступаючи на засіданні МАГАТЕ, закликав в. о. голови Держатомрегулювання України Олег Коріков. Як повідомляє прес-служба відомства, він наголосив, що Росія, незважаючи на статуси ядерної держави і постійного члена Ради Безпеки ООН, здійснила окупацію Запорізької АЕС і Чорнобильської АЕС, продовжує обстріли з важкого озброєння ядерних об’єктів, піддає тортурам співробітників ЗАЕС і здійснює запуски крилатих ракет над майданчиками атомних електростанцій.

"Через дії РФ увесь світ сьогодні поставлений на межу ядерної катастрофи, наслідки якої будуть глобальними і спрогнозувати їх наразі неможливо", - сказав Коріков.

Росія відкидає звинувачення й покладає відповідальність за обстрілах ЗАЕС на Україну.

Дивіться також:

"Гірше, ніж Хіросіма" - ICAN про загрозу удару Росії "тактичною" ядерною зброєю

Як повідомляв "Голос Америки", за словами Гроссі, Україна та Росія зацікавлені у пропозиції МАГАТЕ створити зону безпеки навколо окупованої від 4 березня російськими військами ЗАЕС, він описав це як припинення вогню.

При цьому Американський Інститут дослідження війни заявляв, що переговори для створення зони безпеки довкола найбільшої в Європі атомної електростанції "навряд чи суттєво покращать ситуацію" через те, що "російські сили можуть використати переговори як можливість влаштувати подальші провокації на ЗАЕС і звинуватити українські війська у загрозі безпеці АЕС, як вони неодноразово робили в минулому", - пише "Радіо Свобода".

Раніше МАГАТЕ опублікувало доповідь за підсумками місії на ЗАЕС напочатку вересня. У ній ішлося, зокрема, про необхідність "терміново вжити проміжних заходів, щоб уникнути ядерного інциденту, який може статися через бойові дії".

У статті використано матеріали Reuters, AP, "Радіо Свобода"

Умань, Україна (AP) — Тисячі єврейських паломників-хасидів прибувають до центральної України, щоб відзначити єврейський новий рік у неділю, ігноруючи міжнародні попередження про подорожі, оголошені на тлі збільшення обстрілів Росії з повітря та мобілізацію росіян задля зупинки втрат у війні, яка вже триває восьмий місяць.

Паломники, багато з яких їхали з Ізраїлю та інших віддалених країн, зібралися до міста Умань, де поховано Нахмана з Бреслова, шанованого хасидського рабина, який помер у 1810 році.

Вулиці одного з центральних мікрорайонів Умані заповнені чоловіками різного віку в традиційних чорних сюртуках і довгих кучерях. Дехто співав молитви. Інші танцювали. В місті розвішено багато оголошень та вказівників знаки на івриті.

Деякі відвідувачі, як-от Нахум Марковіц з Ізраїлю, багато років приїздять сюди і цього року не дозволили війні завадити паломництву.

«Ми не боїмося. Якщо ми прийдемо до рабина Нахмана, він буде нас охороняти цілий рік», – сказав Марковіц, який відвідує Умань з 1991 року, коли розпад Радянського Союзу зробив паломництво доступним для іноземних гостей.

До того ж, за його словами, він уже знайомий з ризиком війни та виттям сирен, яке присутнє і в Ізраїлі.

Місто, розташоване за 200 кілометрів на південь від Києва, зазвичай приваблює тисячі паломників на Рош ха-Шана, єврейський новий рік, який починається ввечері неділі та закінчується у вівторок.

Посольство України в Ізраїлі неодноразово закликало тих, хто планує паломництво, залишатися вдома, попереджаючи у Facebook, що Росія неодноразово завдавала ударів по густонаселених районах і що «атаки створюють реальну небезпеку для вашого життя».

Ізраїльський та американський уряди також застерегли громадян не здійснювати поїздку цього року — і деякі з цих застережень, можливо, спрацювали.

Понад 35 000 паломників відвідали Умань минулого року навіть під час обмежень подорожей в умовах пандемії, сказав місцевий чиновник Олег Ганіч.

Цього року явка була меншою, але все ще значною, враховуючи, що комерційні рейси в країну не літають. За даними Об'єднаної єврейської громади України, станом на неділю, в Умані перебувало 23 тисячі паломників.

«Їх не зупиняє ні коронавірус, ні війна. Для них це святе місце», – сказав Ганіч, визнавши, що «ми не можемо гарантувати їм повну безпеку».

54-річний рабин Мота Франк спочатку мав застереження щодо поїздки з Ізраїлю цього року. Але він вирішив, що варто ризикувати, коли зрозумів, що ситуація в Умані спокійніша, ніж на фронті, і побачивши, як самі українці відреагували на небезпеку війни.

«Коли лунає повітряна тривога, вони не ховаються в підвалі, а намагаються бути біля укриття, – сказав він про українців. - Ми в Ізраїлі до такого звикли — там також постійна війна. Ми звикли до такого життя. І тому це нас не дуже лякає».

Умань знаходиться відносно далеко від лінії фронту на сході та півдні України, але вона перебуває в радіусі дії російських ракет і по ній завдавали ударів раніше.

У 2020 році тисячі паломників не змогли дістатися до Умані після того, як Україна закрила кордони через сплеск заражень COVID-19.

Репортаж журналіста Associated Press Адама Шрека у Києві.

БРЮССЕЛЬ, 25 вересня (Reuters) – Європейський Союз повинен припинити імпорт алмазів з Росії, йдеться у спільній пропозиції п’яти з 27 країн блоку, з якою ознайомилося Reuters. ЄС готує нові санкції проти Москви за ведення війни проти України.

ЄС, який наразі запровадив шість раундів санкцій після того, як Росія вторглася в Україну 24 лютого, потребує одностайності для погодження будь-якої такої заборони, яку Бельгія, де знаходиться найбільший у світі центр торгівлі діамантами, Антверпен, відхиляла в минулому.

Блок підштовхнули до нових дій розпорядження, які минулого тижня президент РФ Володимир Путін віддав про часткову військову мобілізацію та кроки до анексії частини східної України.

Очікується, що цього тижня Європейська комісія представить офіційну пропозицію щодо додаткових санкцій держав-членів.

Польща, Ірландія, Литва, Естонія та Латвія запропонували ввести у відповідь заборону на імпорт алмазів з Росії, де “Алроса” (ALRS.MM) є найбільшим у світі виробником необроблених дорогоцінних каменів.

У Всесвітньому алмазному центрі Антверпена заявили, що санкції знищать близько 30% бізнесу та принесуть користь конкуруючим торговим центрам, додавши, що клієнтам слід дозволити самим вирішувати, чи хочуть вони російські дорогоцінні камені.

Міністерство закордонних справ Бельгії та дипломатичне представництво при ЄС не відповіли на запити про коментарі.

Але 14 вересня прем'єр-міністр Александер де Кроо заявив на міжнародній діамантовій конференції, що така заборона буде «великою втратою» і завдасть шкоди галузі, яка забезпечує 5% експорту Бельгії та підтримує близько 30 000 робочих місць.

Однак чиновник ЄС і дипломат, які брали участь у підготовці нових заходів проти Росії, заявили, що тепер очікується, що Бельгія зніме своє вето.

Відповідно до пропозиції Комісії щодо нових санкцій, дипломати та міністри будуть вести переговори, доки не досягнуть консенсусу. Якщо цього не вийде, питання буде передано на розгляд 27 національних лідерів під час їхньої зустрічі в Празі 6-7 жовтня.

Державний департамент США привітав вихід на свободу у Білорусі кореспондента білоруської служби "Радіо Свобода" Олега Груздиловича, що був засуджений до півтора року колонії і разом з частиною інших політв'язнів вийшов на свободу за амністією через дев'ять місяців.

Водночас, американське зовнішньополітичне відомство підкреслило, що "хоча звільнення цих політичних крок в'язнів - крок у правильному напрямку, забагато політичних в'язнів залишаються за ґратами у Білорусі". "Ми закликаємо до негайного звільнення без додаткових умов для всіх політичних в'язнів", - підкреслили у Держдепі.

Минулого тижня президент "Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода" Джеймі Флай привітав звільнення Груздиловича, який працює у медіакорпорації з 1990-х років: "В Олега вкрали час, поки він був несправедливо ув'язнений, якого він і його родина ніколи не повернуть, і я дуже радий, що тепер він возз'єднається зі своєю дружиною та іншими близькими".

Справа Груздиловича пов'язана з масовими вуличними виступами проти офіційних підсумків президентських виборів 2020 року, згідно з якими главою держави на шостий термін поспіль було переобрано Олександра Лукашенка. Захід не визнає його легітимним лідером. За версією слідства, Груздилович брав участь у несанкціонованій акції у той момент, коли його позбавили акредитації. Журналіст провини не визнав. Він казав, що на акції працював як позаштатний працівник газети "Народна воля".

За словами Флая, в ув'язненні перебувають ще двоє білоруських журналістів "Радіо Свобода": Ігоря Лосика засуджено на 15 років колонії у справі про організацію масових заворушень під час підготовки виборів білоруського президента, а Андрія Кузнечика суд засудив до шести років колонії за звинуваченням у створенні екстремістського формування.

За оцінками правозахисників, у списку білоруських політв'язнів перебувають 1337 людей, зокрема 28 працівників медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"