Спеціальні потреби

Актуально

Коаліційна угода в Німеччині засуджує дії Росії в Криму і на Донбасі

Канцлер Анґела Меркель (п) і Мартін Шульц

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і Мартін Шульц досягли в середу угоду про створення коаліційного уряду. Щоб покласти край багатомісячній кризі в країні, канцлер була змушена погодитись на передачу партнерам із Соціал-демократичної партії важливе Міністерство фінансів.

Тепер центристсько-ліва Соціал-демократична партія мусить здобути підтримку з боку своїх скептичних членів для схвалення угоди з очоленою Меркель Християнсько-демократичною партією, пише видання Associated Press.

Коаліційна угода, сказала Меркель, може бути «основою доброго і стабільного уряду, який потрібен нашій країні, і багато людей у світі розраховують на нас».

Німеччина вже побила рекорд у післявоєнний період, якщо йдеться про час, що минув від виборів 24 вересня минулого року. До складення присяги новим урядом ще потрібно кілька тижнів.

У цей час Меркель очолює тимчасовий уряд, який не може вдатися до більших ініціатив або відігравати значну роль у Європейському Союзі, в якому поки що провідну роль відіграє президент Франції Еммануель Макрон.

Голова Соціал-демократичної партії і колишній президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що після досягнення угоди Німеччина повернеться до активної і провідної ролі в ЄС. Згідно з угодою, Німеччина також платитиме більше до бюджету ЄС.

Угоду ще мусять схвалити понад 460 тисяч членів СДП, що займе кілька тижнів. Багато соціал-демократів скептично наставлені до угоди після катастрофічних результатів минулих виборів. Якщо більшість членів партії скажуть ні, коаліція не може бути створена. Це може довести навіть до нових виборів.

Напередодні виборів у вересні Шульц обіцяв перейти до опозиції, але в листопаді змінив думку, коли зусилля Меркель створити коаліцію з двома меншими партіями не принесли результатів.

Соціал-демократи, за всіма ознаками, очолюватимуть міністерства закордонних справ, праці і фінансів. Якщо коаліційний уряд таки буде створений, тоді ультраправа партія Альтернатива для Німеччини залишиться найбільшою опозиційною партією.

В коаліційні угоді соціал-демократів з християнськими демократами говориться також про Україні. Вони підтримали ідею відновлення територіальної цілісності України і заявили, що сприятимуть мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі. Німеччина сприятиме стабільності в Україні і готова надати кошти для відбудови Донбасу.

Як повідомляє Deutsche Welle, Україна може розраховувати на отримання допомоги, якщо, відповідно до Мінських угод, відведе своє важке озброєння від лінії розмежування і встановить припинення вогню, за яким спостерігатиме місія ООН,

Київ не може припинити процес реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією.

Коаліційна угода засуджує дії Росії в Криму і на Донбасі. Німеччина продовжуватиме жорсткий курс проти Росії.

Дивіться також: Чи працює українська держава, щоб обмежити релігійний влив Росії?

Чи працює українська держава, щоб обмежити релігійний влив Росії? Інтерв'ю з Андрієм Юрашем. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:23 0:00

Всі новини дня

Як зупинити потік нафти з Росії – пропозиції експертів. Відео

Як зупинити потік нафти з Росії – пропозиції експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:39 0:00

Ціни на нафту на світових ринках залишаються на рівні 110-113 доларів за барель. Через високі, хоча і не рекордні, ціни, попри санкції, економіка Росії продовжує функціонувати краще ніж прогнозувалося, вважають певні європейські аналітики. Москва продовжує торгувати нафтою.

Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

Через війну, врожай в Україні цього сезону буде вдвічі менший ніж торік, прогнозують в українському уряді. Оскільки Україна провідний експортер зернових, світові ціни на пшеницю пішли в гору.

Війна Росії та загроза глобальної харчової кризи. Деталі форуму в Давосі, заяви Байдена в Японії. Відео

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО під час Світового економічного форуму в Давосі, де говорили про Україну, і загрозу глобальної харчової кризи через російську агресію.

80 сенаторів закликали Байдена пришвидшити схвалення заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО 

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі виступає під час голосування за Закон Build Back Better на залі Палати представників у Капітолії США у Вашингтоні, округ Колумбія, 19 листопада 2021 року. Фото Джима Ватсона / AFP

Група із понад 80 сенаторів США від обох партій закликали президента Джо Байдена пришвидшити схвалення заявок Фінляндії та Швеції на членство в НАТО. Відповідного листа вони надіслали до Білого дому.

Очолили ініціативу сенаторка від Демократичної партії Джин Шагін та сенатор-республіканець Том Тілліс.

“Розширення членства зміцнить військовий і дипломатичний потенціал НАТО, коли Росія загрожує глобальній безпеці своїм вторгненням в Україну”, - написала у Твітері сенаторка Шагін.

“У Сенаті є велика двопартійна підтримка заявок Швеції та Фінляндії на вступ у НАТО. Саме тому сенаторка Шагін і я очолили зусилля, щоб закликати президента Байдена прискорити подання їхніх заявок на членство в НАТО”, - зазначив на своїй Твітер-сторінці сенатор від Республіканської партії Том Тілліс.

Законодавці офіційно висловили згоду на розширення НАТО та зобов’язалися співпрацювати з Білим домом та свої колегами у Сенаті, щоб забезпечити швидкий розгляд та затвердження заявок Фінляндії та Швеції.

«Як показало неспровоковане вторгнення Росії в Україну, НАТО разом із нашими демократичними партнерами у всьому світі є як ніколи єдине у протистоянні незаконним актам війни, які проводить президент Путін. Розширення НАТО за рахунок включення Фінляндії та Швеції дасть чіткий сигнал Володимиру Путіну та будь-якому лідеру, який спробує піти його шляхом, що вільний світ готовий захищати свої цінності та суверенітет. Ми також продовжимо підтримувати політику відкритих дверей НАТО, яка підтверджує, що нові члени вітаються до Альянсу", - написали в листі законодавці США.

У листі сенатори також зазначили: “Якщо ці два союзники зіткнуться з погрозами або актами агресії через їхнє потенційне приєднання до альянсу, Сполучені Штати повинні надати їм нашу повну підтримку”.

Як повідомляв Голос Америки, Фінляндія і Швеція офіційно подали заявки на членство в НАТО в середу, 18 травня. Очікується, що процес схвалення їхніх заявок може тривати кілька тижнів. У разі згоди представників усіх 30-ти країн-членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи. Наразі лише Туреччина висловила застереження щодо прийому цих двох країн в НАТО.

В РФ зростає критика "спецоперації", як і вимоги до агресивніших дій в Україні - ISW

Російські реактивні літаки Су-25 над Кремлем і собором Василя Блаженного під час репетиції прольоту, який є частиною військового параду з нагоди річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Москва, РФ, 4 травня 2022 року.

Російські ветерани та військові коментатори критикують невдачі так званої "спецоперації" в Україні та закликають до подальшої масової мобілізації. Однак Кремль, навряд чи зможе мобілізувати нові сили в короткостроковій перспективі, - стверджують в американському аналітичному центрі Інститут вивчення війни, у Вашингтоні, ISW (Institute for the Study of War).

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи РФ під час невдалої переправи через річку (ред. Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування".
Інститут вивчення війни, у Вашингтоні (американський аналітичний центр)

"Всеросійські офіцерські збор" закликали Володимира Путіна та Кремль офіційно оголосити війну Україні та запровадити в РФ часткову мобілізацію. Російська недержавна асоціація ветеранів та діючих співробітників Збройних сил, правоохоронних органів та силових структур опублікувала відповідне звернення у четвер, 19-го травня. Як йдеться у тексті, Москва тепер не лише "денацифікує" Україну, але й веде війну за "історичні території Росії та існування у світовому порядку". Члени об’єднання зокрема, вимагають від Кремля мобілізувати усі регіони, що межують з країнами НАТО та Україною, продовжити строки військової служби до двох років, а також встановити смертну кару для дезертирів.

Як стверджують в аналітичному центрі Інституту вивчення війни така заява створює інформаційні умови для оголошення часткової мобілізації в РФ. За три тижні до повномасштабного вторгнення в Україну, "Всеросійські офіцерські збори" закликали Путіна визнати незалежність т.з. "ДНР" та "ЛНР". Таким чином організація створила умови для того, що РФ називає "спеціальною воєнною операцією", стверджують в ISW.

На наступний день після звернення "Всеросійських офіцерських зборів", 20-го травня, Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив про формування 12-ти нових підрозділів Західного військового округу до кінця року, як відповідь на розширення НАТО.

"Ці підрозділи можуть укомплектувати щойно мобілізованим персоналом, оскільки незрозуміло, як іще Кремль може створити особовий склад для нових підрозділів", - пишуть в Інституті вивчення війни.

За оцінками Інституту, російська мобілізація навряд чи створить боєздатні сили через поспішне навчання. Водночас, РФ продовжує ставити у пріоритет виснаження власних боєздатних резервів для підтримки бойових дій на Сході України, зокрема під Северодонецьком.

Окрім того, американський аналітичний центр стверджує, що в РФ зростає невдоволення призовом на військову службу. Новий напад на призовний пункт зафіксували 23-го травня. Невідомий кинув коктейль Молотова в пункт призову в Удмуртській області, повідомляє ISW із посиланням на російські Telegram-канали. Інцидент стався на наступний день після того, як 19-го травня російський призовник обстріляв з пневматичної рушниці інший пункт призову в Желєзногорську-Ілімському (Іркутська область). Раніше український Генштаб повідомляв, що всього від початку повномасштабної війни зафіксовано 12 нападів на призовні пункти РФ, 5 із них – за останні кілька тижнів.

Також, як приклад зростаючої критики Кремля щодо війни в Україні, ISW наводить заяву губернатора Калінінградської області Антона Аліханова. Під час відео-конференції з Путіним 35-ти річний російський посадовець сказав, що т.з. "спецоперація в Україні" створила негаразди для постачання будматеріалів та загалом знизила обсяги будівництва в області.

"З огляду на негативні та агресивні дії сусідів, які можуть перекрити транзит, потрібно розширювати можливості залізничної переправи, щоб регіон міг існувати навіть в умовах перекриття транзиту через Литву", - сказав Аліханов.

Відповідаючи губернатору Калінінградської області Путін заявив, що "посилання на нашу спецоперацію було дуже недоречним". Такий коментар Аліханова аналітики ISW Вашингтону назвали "рідкісним визнанням економічної вартості війни від російського посадовця".

Український Генштаб також повідомляє, що російські військові все частіше скаржаться на керівництво за неефективність наступальних дій. Одним із прикладів стратигічного провалу "Всеросійські офіцерські збори" назвали невдалі переправи через річку Сіверський Донець.

"Знищення майже усієї батальйонної тактичної групи (БТГ) РФ під час невдалої переправи через річку (ред. - Сіверський Донець) 11-го травня шокувало російських військових спостерігачів і спонукало їх поставити під сумнів компетентність російського командування", - стверджують в ISW.

Тим часом, в Міністерстві оборони Великої Британії повідомили, цитує ISW, що Росія зазнала аналогічних втрат протягом перших трьох місяців війни в Україні, як і Радянський Союз протягом дев'яти років в Афганістані. В британському міністерстві стверджують, що поєднання поганої тактики та поганої протиповітряної оборони, а також відсутності оперативної гнучкості та методи російського командування призвели до повторних помилок і невдач, які продовжують спостерігатися на Донбасі. У доповіді стверджують, що російське суспільство чутливо сприймає велику кількість жертв. На думку міністерства, зростаючі втрати російських військових в Україні буде важче приховати в майбутньому, що спричинить зростаюче невдоволення серед населення РФ.

Дивіться також: Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла".

Єнс Столтеберґ в Давосі: "Росія в Україні своїх цілей не досягла". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:08 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG