Спеціальні потреби

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Коли кажеш «американець», зазвичай, в уяві багатьох виникає наступна картинка: людина з широкою усмішкою, в не особливо вишуканому, але чистому та добротному одязі та з відкритим поглядом сідає в нове авто та їде до власного будинку на околиці міста.

Та, думаю, багато, хто не замислюється, що багато з цих благ американці купують в кредит. Навряд чи ви знайдете середньостатистичного американця, який не має боргових зобов’язань. Навіть ті з них, хто не має боргів по кредитних картках чи добросовісно сплачує всі зобов’язання по них щомісяця, ймовірно, має іпотеку на житло чи машину.

З 2011 року, за даними агентства Bloomberg, сума споживчого боргу в США зросла на 100 мільярдів доларів.

Федеральна резервна система щороку оприлюднює дані про заборгованість американців по кредитних картках. За результатами 2016 року, загальна сума споживчого боргу склала 935,6 млрд. доларів. З 2011 року, за даними агентства Bloomberg, ця сума зросла на 100 мільярдів доларів.

За оцінкою фінансових експертів, одна з причин високої заборгованості американців – висока доступність кредитів.

Коли хтось пропонує вам кредит, важко сказати ні. Наявний кредит, кажуть експерти, є рушійним фактором накопичення боргу як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Частково залежність від кредитних карток можна пояснити їхньою доступністю, їх можна мати багато і на кожній з них ви можете накопичити борг.

Лише 35% власників кредитних карток не мають балансу, сплачуючи свої фінансові зобов’язання по картках щомісяця. Такі споживачі використовують кредитні картки для зручності та, можливо, для отримання різноманітних бонусів, як, наприклад, миль на переліт, а не тому, що їм потрібні позички.

Але більше власників кредитних карток позичають, бо їм просто не вистачає зарплати, аби повністю сплатити всі свої рахунки, через що вони накопичують заборгованість.

Лише 35% власників кредитних карток не мають балансу, сплачуючи свої фінансові зобов’язання по картках щомісяця.

Кредитна залежність в багатьох починається у юному віці, коли потрібно позичати на оплату освіти - брати так звану «студентську позику». Оскільки вища освіта у США не є безкоштовною, а навіть навпаки -дуже дорогою, студенти, батьки яких не можуть собі дозволити оплатити навчання, беруть кредит.

До того ж, молоді люди хочуть гарно вдягатись, ходити в ресторани та розважатися, а грошей нема. І тут у нагоді, звичайно, стає кредитна картка, яка дозволяє витрачати більше, ніж заробляєш. У результаті молодь потрапляє на гачок - часто такий міцний, що борги по кредитних картках та студентські позички деякі виплачують до сорока та більше років.

Студенти працюють в бібліотеці Коледжу Оксідентал в Лос-Анджелес, Каліфорнія, фото Марка Кампоса.
Студенти працюють в бібліотеці Коледжу Оксідентал в Лос-Анджелес, Каліфорнія, фото Марка Кампоса.

Подібні заборгованості є однією з причин, чому американці так пізно одружуються і народжують дітей. Вони не можуть взяти на себе додаткову, перш за все, фінансову відповідальність за родину, а жити з батьками у США неприйнято. Ті ж, які таки одружуються та заводять дітей, тут же потрапляють у нову фінансову залежність, цього разу - страхових компаній, банківських іпотек та кредитів на оплату дитячої освіти.

Так все і продовжує рухатись в круговороті. Тож, коли наступний раз зустрінете американця, пам’ятайте, що ви, з вашими, можливо, не дуже розкішними доходами, якщо порахувати усі борги та кредитні зобов’язання, можете виявитися багатшим за нього.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Що таке "економіка на вимогу" та чому за нею майбутнє США? Відео

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Ведуча, головний редактор і керівник Української служби «Голосу Америки». На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах  таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Виховує доньок-близнюків Нану та Саломе.

Facebook Forum

Інше за темою

XS
SM
MD
LG