Актуально
- Голос Америки
Найпотужніша армія Європи? Politico про роль Польщі в обороні ЄС
Американське видання Politico пише, що інцидент із ракетою, що впала на прикордонне село у Польщі минулого тижня, звернув увагу на те, яку важливу роль тепер відіграє Варшава у системі оборони європейських країн.
Як пише медіа, деякі європейські лідери хвилювалися не меншою мірою про те, як відреагує правий уряд Польщі на можливість того, що Росія наказала здійснити удар, ніж через саму цю можливість.
Польща має, можливо, найкращу армію в Європі. І вона буде тільки міцнітиPolitico
«Тривала недовіра Польщі до всього російського та глибока антипатія нинішнього уряду до Москви викликали занепокоєння від Брюсселя до Берліна, що Варшава може зробити щось необдумане», – зауважує Politico і додає, що насправді керівництво Польщі відреагувало спокійно, бо усвідомлювало, що «Польща має, можливо, найкращу армію в Європі. І вона буде тільки зміцнюватись».
Politico наводить слова прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, який сказав, що «польська армія має бути настільки потужною, щоб їй не доводилося воювати лише завдяки своїй силі».
І це, на думку видання, не є перебільшенням, бо Польща за підтримки свого головного партнера США, а віднедавна і Південної Кореї, будує армію, яка стає «найпотужнішими сухопутними силами ЄС».
Розгублена Німеччина відходить на другу позицію
Часопис цитує думку високопоставленого чиновника армії США в Європі, який каже, що «Польща стала нашим найважливішим партнером у континентальній Європі». Незважаючи на те, що досі цю роль відігравала Німеччина, саме Варшава, за його словами, зіграла вирішальну роль у підтримці України та у зміцненні оборони НАТО в Балтії.
Німеччина при цьому залишається логістичним хабом, але політична розгубленість Берліна позбавляє його можливості бути лідером, сказав американський посадовець.
Реагуючи на російське вторгнення в Україну, Варшава збільшує витрати на оборону з 2,4% валового внутрішнього продукту до 5%. Тим часом Німеччина, яка минулого року витратила близько 1,5% ВВП на оборону, не впевнена, чи зможе досягти прописаних у правилах НАТО 2%.
Як розповідає Politico, Польща вже має більше танків і гаубиць, ніж Німеччина, і збирається мати набагато більшу армію. Варшава планує подвоїти кількість свого війська до 300 000 до 2035 року, у той час, як Німеччина таких планів не має, а її військо нині налічує лише 170 000 вояків.
Успіх України у використанні мобільних загонів місцевих жителів, оснащеної протитанковими та зенітними ракетами, тепер робить цю ідею набагато розумнішоюPolitico
Подібно до України, після російської агресії 2014 року, Польща у 2017 році створила сили територіальної оборони, до яких сьогодні належать 30 000 бійців, насправді цивільних, які проходять 16-денну підготовку, а потім додаткові навчання.
«Спочатку вони сприймалися як жарт, але успіх України у використанні мобільних загонів місцевих жителів, оснащених протитанковими та зенітними ракетами, тепер робить цю ідею набагато розумнішою», – пише Politico.
«Поляки набагато позитивніше ставляться до своєї армії, ніж Німеччина, тому що їм довелося боротися за свою свободу», – цитує Politico Густава Ґресселя, колишнього австрійський офіцера, який нині є безпековим аналітиком у Європейській раді з міжнародних відносин.
Політично Варшава ще не відповідає своїй військовій могутності
Щоправда, на політичному рівні Польща ще не зуміла конвертувати військовий вплив у політичний в Європі, бо, як каже Politico, в ЄС, де домінують центристські сили, не довіряють уряду Польщі, який контролює права партія «Право і справедливість» (PiS).
Даються взнаки чвари між Варшавою та Брюсселем через те, що ЄС вважає «нехтуванням урядом демократичних норм і верховенства права», також і внутрішні конфлікти у Варшаві не дають їй набрати політичної ваги, що відповідала б її військовим амбіціям, каже Politico, посилаючись на європейських дослідників.
Війна в Україні дала можливість Польщі оновити свої танкові війська – замість 240 танків радянського зразка, які вона послала в Україну, Варшава замовила у США 250 «Абрамсів» на суму майже 5 мільярдів євро. Військово-повітряні сили включають американські F-16, а в 2020 році Варшава підписала угоду на 4,6 мільярда доларів США на 32 винищувачі F-35, каже Politico.
Але, як наголошує часопис, попри тісну співпрацю зараз, стосунки Варшави і нинішньої адміністрації США не складаються. Часопис нагадує, що ще на етапі передвиборчої кампанії Джо Байден називав варшавський уряд «тоталітарним». До того ж у Варшаві не знають, як довго США триматимуть свою увагу на сході Європи. Тож за великим військовими покупками Варшава звернулася не лише до Вашингтона, але і до Сеула, з яким вона підписала низку угод про закупівлю танків, літаків та іншої зброї.
Нову зброю Варшава купує не в Європі, а в Кореї
Посилаючись на редактора польського спеціалізованого військового сайту Nowa Technika Wojskowa Маріуша Сіельму, Politico каже, що Польща замовила в Кореї озброєння на суму від 10 до 12 мільярдів доларів. За даними польського вебсайту, Варшава планує витратити їх на закупівлю вживаних 180 танків K2 Black Panther, 200 гаубиць K9 Thunder, 48 легких штурмовиків FA-50 і 218 ракетних установок K239 Chunmoo.
Сеул є вигідним партнером, бо його зброя дешевша за американську чи європейську, і виробляють її корейці швидше
А потім планується купувати нову зброю – до середини-кінця 2020-х корейці поставлять загалом 1000 танків K2 і 600 гаубиць K9. Для Польщі Сеул є вигідним партнером, бо його зброя дешевша за американську чи європейську, і виробляють її корейці швидше, ніж західні постачальники.
І для Кореї Польща є вигідним ринком, бо, як каже Сіельма, «жодна західна країна не хоче нарощувати свою армію так сильно і так швидко».
Польща - найшвидше зростаючий ринок для нової зброї, каже Сіельма, якого цитує Politico. «Незалежно від того, хто отримає польську угоду з продажу зброї, його чекають десятиліття вигод, тому що ви повинні обслуговувати та ремонтувати обладнання», – пояснює Сіельма в інтерв’ю американському виданню.
У Європі до цих амбіцій Варшави ставляться з підозрою. Враховуючи важливість безпеки для поляків, багато хто вважає, що PiS робить військові інвестиції з розрахунку отримати додаткові голоси на виборах наступного року, оскільки партія втрачає популярність в опитуваннях громадської думки.
До 2035 року країна планує витратити 524 мільярди злотих на армію, але чи матиме країна ці гроші також викликає питання. Як пише Politico, незважаючи на економічні успіхи Польщі останніх років, «рівень запланованих військових витрат є безпрецедентним».
Франція розчарована, а німці задоволені, що мають «буфер»
Те, що Варшава витрачає свої гроші в Кореї, а не, наприклад, у Франції, підриває плани президента Франції Еммануеля Макрона про «стратегічну автономію» Європи, яка б мала бути здатною захистити себе за допомогою зброї, виготовленої на континенті, швидше за все, у Франції, додає американський часопис.
Але Німеччина, на думку Politico, цілком задоволена тим, що Варшава перебирає її безпекову відповідальність у Європі. «Берлін розглядає Польщу як буфер, що відокремлює її від сфери впливу Росії. Чим більше танків і військ буде у Польщі, тим безпечніше буде Німеччині», – передає Politico настрої у Берліні.
Всі новини дня
- Голос Америки
Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.
- Голос Америки
Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.
В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео
Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?
- Голос Америки
Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий
Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективуЄнс Столтенберг
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.Єнс Столтенберг
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.
- Голос Америки
Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів
У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.
«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.
Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.
Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.
Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.
Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.
"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.
Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.
Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.
За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.
Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.
“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.
Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.
“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.
Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.
На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.
Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.
Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.
Форум