Спеціальні потреби

Амбітний план відповідності стандартам НАТО виконується на 90 відсотків - міністр оборони України


Міністр оборони України Степан Полторак під час інтерв’ю
Міністр оборони України Степан Полторак під час інтерв’ю

Низка країн Європи погано знає історію і недооцінює російської загрози, - каже міністр оборони України Степан Полторак. Після зустрічі у Вашингтоні з керівництвом Пентагону він підтвердив - Україна отримає американську летальну зброю - у тому числі «Джавеліни» - найближчим часом. За його словами, українська армія в складних умовах війни на території України швидко формується, як професійна і вже до 2020 року Україна має шанс відповідати стандартам НАТО для членства в Альянсі, у тому числі запровадити цивільне керівництво Міністерства оборони. Про це та складні питання фінансування та реформування він розмовляв з Мирославою Ґонґадзе після завершення зустрічей у Вашингтоні.

Мирослава Ґонґадзе: Після зустрічі з главою Пентагону Джимом Маттісом окресліть головні пріоритети в українсько-американському оборонному співробітництві?

Степан Полторак: Сьогоднішній день пройшов дуже ефективно тому, що крім моєї зустрічі з главою Пентагону, міністром оборони, сьогодні були проведені консультації на високому рівні щодо оборонної співпраці між нашими відомствами. Ми давно вже не збиралися. Сьогодні ми обговорили програми, які ми вже розпочали, які маємо розширити, враховуючи ті загрози, які стоять сьогодні перед Україною, враховуючи задачі, які стоять сьогодні перед українським військом щодо проведення реформ. Ми чітко визначили пріоритети, за якими ми маємо працювати. Сьогодні працювали дві комісії представників Генерального штабу Збройних сил України, Міністерства оборони, а також представники Міністерства оборони США. Були обговорені напрямки нашої подальшої співпраці.

М. Ґ.: У бюджеті США на 2018 рік передбачено 350 мільйонів на допомогу Україні, але частиною умови надання цих грошей є моніторинг реформ. Чи вже створена така спеціальна група в Пентагоні, яка буде моніторити реформи, як відбуватиметься ця співпраця?

Ми приступили до активної фази реформування два роки тому, то практично за два роки ми виконали 90% від спланованих заходів, а заходи ми планували разом із нашими колегами із США та Альянсу
Степан Полторак, міністр оборони України

С. П.: Ми сьогодні чітко співпрацюємо і з Пентагоном, і з представниками Альянсу, тому що в Міністерстві оборони України працює 65 радників, які допомагають нам у проведенні реформ, і спостерігають за якістю їх проведення і проводять моніторинг цих реформ. На сьогодні в нас є повне порозуміння з цього приводу. І якщо врахувати, шо реформувати Збройні сили України, а ми приступили до активної фази реформування два роки тому, то практично за два роки ми виконали 90% від спланованих заходів, а заходи ми планували разом із нашими колегами із США та Альянсу.

М. Ґ.: США з 2015 року надали 750 мільйонів допомоги оборонній сфері України нелетальною зброєю. Яким чином використовуються ці гроші? Дуже багато спекуляцій навколо цих грошей – яким саме чином моніториться надходження цих грошей і, чи все ж таки вони йдуть через Пентагон, чи якісь кошти надходять в Україну безпосередньо?

С. П.: Спекуляції, на мій погляд, відбуваються тому, що є недостатньо інформації щодо порядку витрачання того фінансового ресурсу, який ми отримуємо від США. Механізм відбувається приблизно наступним чином: ми визначаємо наші потреби і подаємо їх у Пентагон. Пентагон, у свою чергу, поставляє нам уже продукцію, яку ми потребуємо. Ми не витрачаємо безпосередньо грошей. Тут спекуляція, на мій погляд, є недоречною.

Степан Полторак
Степан Полторак

М. Ґ.: І так само вони надають технічні і тренінгові послуги, як я розумію?

С. П.: Звичайно, що дорадча допомога теж входить у ту суму, тому що гроші на відрядження радників, робота інструкторів, підготовка наших військових – усе це включає в себе той ресурс, який приймає США, який виділяється для України.

М. Ґ.: Які на сьогодні фінансові потреби України в обороні?

У сектор безпеки й оборони, тут входять усі силові підрозділи, сьогодні в Україні виділяється 5%. Безпосередньо на оборону, на Міністерство оборони, на Збройні сили цього року в бюджеті передбачено 2,7%
Степан Полторак, міністр оборони україни

С. П.: Багато грошей в обороні не буває, тому що і реформа, і оснащення, озброєння сучасних збройних сил є надзвичайно коштовними речами, і фінансовий ресурс, якщо брати фінансовий ресурс, який спланований на цей рік, він складає 86 мільярдів. Він значно більший, ніж він був у минулому році, більший на 26 відсотків. Він вперше дає нам можливості не тільки утримати і відновлювати боєздатність наших частин і закупляти, ремонтувати озброєння, але він уперше дає серйозні можливості щодо розвитку наших бойових спроможностей і закупки нової техніки, нового озброєння.

М. Ґ.: Європейські країни НАТО, члени НАТО, члени Альянсу зобов’язані вкладати в оборону 2% свого бюджету – який відсоток це в Україні?

С. П.: У сектор безпеки й оборони, тут входять усі силові підрозділи, сьогодні в Україні виділяється 5%. Безпосередньо на оборону, на Міністерство оборони, на Збройні сили цього року в бюджеті передбачено 2,7%.

М. Ґ.: Членство у НАТО є стратегічним пріоритетом України. Багато звучить запитань, щодо готовності України реформувати сферу оборони до стандартів НАТО. Грузія вже є готовою до членства у НАТО. На якій стадії, з Вашої точки зору, зараз Україна щодо цих стандартів і готовності до членства в НАТО?

С. П.: Перше, чесно кажучи, я не знаю, звідки у Вас така інформація, що Грузія вже повністю відповідає…

М. Ґ.: Такі заяви лунали вже не раз.

Грузія почала шлях до вступу в Альянс мінімум десять років тому, Україна почала цей шлях тільки зараз
Степан Полторак, міністр оборони України

С. П.: Дай Боже, ми тільки будемо раді за наших партнерів, за наших друзів. Грузія почала шлях до вступу в Альянс мінімум десять років тому, Україна почала цей шлях тільки зараз. Влітку минулого року парламент прийняв закон, яким чітко визначені пріоритети. Одним із пріоритетів є вступ в Альянс. До активної фази реформування збройних сил, щоб ми відповідали всім стандартам ми приступили трохи менше, як два роки тому. І я вже про це казав, що план, який ми перед собою поставили, він в більшості виконуються, але все це залежить від фінансового ресурсу, і треба чітко розуміти, що все, що ми сьогодні робимо, ми робимо під час ведення бойових дій і тут треба дуже чітко і тонко відчувати ситуацію, яка є, тому що ми під час війни ні в якому разі не можемо проводити експерименти: у нас дуже мало часу, і ми не маємо права на помилку. У нас нема можливості втратити управління військами хоча б на мить. Ми маємо своєчасно і швидко ухвалювати рішення.

М. Ґ.: І все ж – які Ваші оцінки?

Ми під час війни ні в якому разі не можемо проводити експерименти: у нас дуже мало часу, і ми не маємо права на помилку
Степан Полторак, міністр оборони України

С. П.: Ми поставили перед собою амбітні плани щодо набуття стандартів Альянсу до кінця 2020 року – ми над цим працюємо. За підсумками двох років, відсоток виконання – 90% від запланованих заходів. Але ще раз кажу – це буде залежати від обставин, у яких ми перебуватимемо

М. Ґ.: І від готовності країн-членів НАТО прийняти Україну.

С. П.: Звичайно, що це безпосередньо є однією з головних умов готовності країн Альянсу, але я хотів би, щоб ми теж розуміли в НАТО вступають не Збройні сили і не Міністерство оборони – у НАТО вступає країна в цілому, і ми над цим працюємо в Україні, над цим працює президент України, над цим працює уряд, щоби країна була готова до вступу в Альянс. Ми маємо провести ряд серйозних реформ практично за всіма напрямками.

М. Ґ.: Однією з цих реформ є стандарт цивільного керівництва в Міністерстві оборони над оборонними відомствами – як близько Україна підійшла до виконання цього стандарту?

С. П.: Судячи з того, що я не в формі, то вже, напевно, близько (сміється).

М. Ґ.: Ви все ж таки військовий (сміється).

В НАТО вступають не Збройні сили і не Міністерство оборони – у НАТО вступає країна в цілому, і ми над цим працюємо в Україні, над цим працює президент України, над цим працює уряд, щоби країна була готова до вступу в Альянс
Степан Полторак, міністр оборони України

С. П.: Але я хотів би сказати, що в нас є стратегічний оборонний бюлетень. 17 січня на Раді національної безпеки ми вивчили і взяли за основу проект закону про національну безпеку, який буде подано найближчим часом у Верховну Раду, де чітко визначено всі пріоритети, і вони всі відповідають стратегічному оборонному бюлетеню. Там чітко визначено, що цивільний міністр оборони має бути з першого січня 2019 року. Там чітко визначено всі пріоритети, пов’язані з реформуванням Генерального штабу…

М. Ґ.: Якщо закон ухвалять?

С. П.: Звичайно, якщо його ухвалять, але тут, Ви розумієте… Всі ці вимоги – вони є, і ми налаштовані на те, бажано, щоби наш парламент у першому кварталі закон прийняв.

На моє глибоке переконання, якщо була би така реакція, яка є сьогодні на агресію Росії проти України тоді, коли захоплювалась територія Грузії, то, напевно, може, не було би проблеми в Україні.
Степан Полторак, міністр оборони України

М. Ґ.: Сьогодні у Відні Мішель Сайдерс, виконувач обов’язків заступника голови місії США при ОБСЄ, нагадала що «майже чотири роки тому Росія почала свою інтервенцію в Україну так само, як вона це зробила у Грузії 2008 року». Чи з Вашої точки зору європейська спільнота, НАТО, США роблять достатньо для того, щоб допомогти Україні протистояти російській агресії, адже Україна є на першому фланзі захисту Європи від агресії?

Не всі країни світу, і в тому числі Європи, чітко вивчають історію і, на мій погляд, недооцінюють загрози, які несе за собою Росія.
Степан Полторак, міністр оборони України

С. П.: На моє глибоке переконання, якщо була би така реакція, яка є сьогодні на агресію Росії проти України тоді, коли захоплювалась територія Грузії, то, напевно, може, не було би проблеми в Україні. Сьогодні у нас є дуже серйозний конструктивний контакт і робота представників США з Альянсу з європейськими країнами, щодо загроз, щодо необхідності допомагати Україні. Тому ми ту роботу проводимо і більшість країн, які мають інформацію, які дуже чітко аналізують, які можуть бути загрози, вони допомагають дуже конструктивно і плідно Україні. Але, на жаль, не всі країни світу, і в тому числі Європи, чітко вивчають історію і, на мій погляд, недооцінюють загрози, які несе за собою Росія.

М. Ґ.: Європейський Союз, НАТО – хто недооцінює досі ще?

С. П.: Окремі країни Європи.

Друга частина інтерв’ю буде опублікована в неділю.

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

XS
SM
MD
LG