Актуально
Не довіряйте Путіну і не бійтеся його. Порошенко у США розповів, які 5 речей партнери повинні зробити для перемоги України. Інтерв`ю
Колишній президент України Петро Порошенко під час нещодавнього візиту до Вашингтона розповів "Голосу Америки", що провів зустрічі з міжнародними партнерами, закликавши їх не довіряти та не боятися президента Росії Володимира Путіна.
Порошенко зазначив, що для перемоги України над Росією потрібно кілька речей: зброя та фінансова допомога Україні, посилення санкцій проти Росії, створення глобальної антипутінської коаліції та членство України в НАТО.
Під час своїх візитів Порошенко зазначив, що мав зустрічі на Капітолійському пагорбі, у Пентагоні та Держдепартаменті, та взяв участь у форумі Міжнародного демократичного союзу. Конференція, яка зібрала лідерів демократичних партій багатьох країн, нагородила Порошенка премією свободи IDU Буша-Тетчер.
Інтерв'ю було записане англійською мовою, аби зробити його доступнішим для міжнародної аудиторії. Оригінал опублікований тут. Також подивитится інтерв`ю у перекладі українською мовою можна на ютюб-сторінці української редакції «Голосу Америки».
Текстова версія інтерв`ю була дещо скорочена.
Тетяна Ворожко, Голос Америки: Ви щойно повернулися з Конгресу. Адміністрація просить схвалити майже 38 мільярдів доларів на допомогу Україні. Які настрої ви відчули у Конгресі?
Петро Порошенко, п'ятий Президент України: Ми отримали дуже позитивний сигнал щодо двопартійної підтримки. На нашій зустрічі були представники Українського кокусу - сенатори від обох партій - які запевнили, що Україна для Сполучених Штатів є головним пріоритетом - як для Конгресу, так і для адміністрації, і найважливіше - для американського народу.
Які питання доносили ми? Передусім - постачання зброї. Тиждень тому я повернувся з Херсона, ми були одними з перших, хто відвідав Херсон після звільнення, а за кілька днів до цього ми були поблизу Бахмута. Ми точно знаємо, чого чекають солдати. Це артилерійська система великої дальності, HIMARS, дальності до 300 кілометрів, бо так можна перебувати в безпечній позиції, і з високою точністю атакувати російські склади боєприпасів, російські штаби. І це те, що змінює правила гри для нас.
Пункт номер два - це реактивні винищувачі. І це не наступальна, а оборонна зброя. Вона допомагає нам отримати перевагу в повітрі та захистити українські війська.
Третє і, мабуть, найважливіше, - це протиповітряна оборона. Зараз Збройні сили України демонструють дуже високу ефективність під час удару ракетами та дронами по об’єктах енергетичної інфраструктури. Стовідсоткову: 18 безпілотників запущено і 18 ліквідовано. І це дуже вразило наших американських партнерів. Ми однозначно погодилися, що кількість та типи ППО буде збільшено, включно з THAAD, включно із найсучаснішими ракетами.
Далі - питання протистояння дронам та засобам радіоелектронної боротьби. Це наш наступний головний пріоритет. Американські безпілотники, зокрема ударні, зараз серйозно покращують боєздатність України, тому що це інший тип війни. І наші американські партнери мають це розуміти, бо це війна далекобійної артилерії високої точності. Це війна дронів, ударних дронів із дуже ефективними розвідувальними можливостями. Це війна ППО. І одне з найважливіших питань – об’єкти енергетичної інфраструктури, включно з генераторами, конвертерами, мають бути повністю захищені на всій території України. Це зробить марними спроби Путіна дестабілізувати ситуацію всередині України.
Наступне питання - санкції: екстериторіальні санкції, обмеження не лише щодо нафти, санкції не тільки персональні, але ми маємо заблокувати весь російський експорт, для якого використовують комерційний флот. Тож екстериторіальні санкції тепер - наш головний пріоритет. Ми повинні зупинити один мільярд доларів на день, які Путін досі отримує від цивілізованого світу, і щонайменше половина цих грошей спрямовуються на вбивство українців, і ми хочемо зупинити ці поставки.
Ми порушуємо ще кілька питань щодо санкцій, починаючи від визнання групи Вагнера терористичним угрупованням, визнання того, що Росія є державою-спонсором тероризму, і завершуючи запровадженням санкцій проти Кіріла Гундяєва, керівника організації, яка благословляє вбивство українців. І його представники в Україні просто зберігають зброю, зберігають російських диверсантів, що ми точно не можемо прийняти.
Пункт третій – це створення глобальної антипутінської коаліції у стилі Rammstein. Нам потрібен не лише Rammstein щодо озброєння, але й енергетичний Rammstein, продовольчий Rammstein. Просто не дозволяйте Путіну використовувати як зброю ні енергетику, ні зиму, ні продовольство, ні біженців, ні щось інше.
І ще один дуже важливий момент: війна – це питання справедливості, як ми можемо виграти цю війну, щоб відновити справедливість, а не лише звільнити нашу територію. А справедливість означає, що Путін і військові злочинці з його оточення повинні опинитися в Гаазі, сісти за ґрати. Тому ми повинні створити міжнародний трибунал на базі країн "Групи семи" або ЄС для міжнародного визнання воєнних злочинів Росії.
Але найголовніше, про що ми говорили – це майбутнє членство України в НАТО. Посил, який я намагаюся донести, без цього ми не можемо закінчити війну, без цього ми не можемо гарантувати глобальну безпеку, європейську безпеку, тому що Путін буде використовувати цей час для відновлення боєздатності російських збройних сил. І лідерства в цьому процесі ми очікуємо від Сполучених Штатів. Ще раз наголошу, без членства України в НАТО не буде миру в Європі. Крапка.
ТВ: Щодо безпілотників. Було кілька ударів по російській території, по російських аеродромах. Ми не говоримо, чиї це дрони. Чи може це, на вашу думку, змінити воєнні та політичні розрахунки?
ПП: Йдеться не про зміни військові чи політичні. Це просто законне право України відкривати вогонь у відповідь. Ми не росіяни, ми не атакуємо об’єкти цивільної інфраструктури, ми не атакуємо мирних мешканців. Ми атакуємо... вибачте, не ми. Хтось атакує російські позиції, звідки російський бомбардувальник запускає крилату ракету на українські мирні міста, українські цивільні об’єкти. Ми цього не приймаємо і ми цього не дозволяємо! І ми вважаємо, що коли українці платять таку високу ціну, росіяни повинні відчувати, що війна - це не сидіти на дивані і дивитися по телевізору Соловйова, і що це їхня, російська війна. Ніхто в Росії не може почуватися в безпеці, поки війна не припиниться.
І російський народ, якщо хоче зупинити цей процес, повинен тиснути на Путіна, щоб той припинив війну, вийшов з України і визнав воєнні злочини. Це основна мета цієї атаки. І повірте, це тільки початок. Я знаю, що кажу.
ТВ: Ви, зокрема, згадали про визнання Росії державою-спонсором тероризму, Державний департмент поки що на це не йде. Ви мали зустрічі з представниками Держдепу. Чи є якесь потепління їхньої позиції щодо цього?
ПП: З вашого дозволу, я маю стати на захист Державного департаменту, і не погоджуюся з тим, що він чинить опір. Державний департамент просто аналізує, якими будуть наслідки цього рішення, і це має дати лише позитив, не негатив. І тому вони дуже уважно аналізують: після голосування за визнання Росії державою-спонсором тероризму що зміниться? Які санкції запровадити? За який зв'язок має бути покарання компанії, що співпрацює з Росією? Якими будуть наслідки для світової економіки? Але повірте, міжнародна безпека важливіша за світову економіку.
І Росія має розуміти, що це не тільки інструмент тиску. Це інструмент відповідальності, бо Росія здійснює теракт проти України, і ті, хто має в цьому хоч якісь сумніви, давайте разом зі мною вирушимо до Бучі, до Ірпеня, Бородянки. Поїдемо і подивимось, що відбувається у Маріуполі. Я щойно повернувся з Херсона, подивіться, що трапилося в парку, де 43 українці з коктейлями Молотова були вбиті російськими танками і БТРом у Бузковому парку, і в такому разі я точно думаю, що не залишиться жодних сумнівів та іншого вибору, окрім як просто визнати Росію терористом, спонсором тероризму та воєнним злочинцем.
ТВ: Коли ми говоримо про допомогу Україні з боку Сполучених Штатів, є ще один фактор, який також має стосунок до вас: це волонтерська підтримка, здатність українців допомагати самим собі. В Україні – тисячі волонтерських організацій і ваша - одна з найбільших. Чи ви торкалися цієї теми на зустрічах?
ПП: Безумовно, український волонтерський рух є абсолютно унікальним фактором для нашої перемоги разом зі Збройними силами України. Вони були справді вражені, наскільки велика кількість українців бере участь у цьому русі. І ми не тільки волонтери, у нас є благодійна організація, яка витратила майже 50 мільйонів доларів на доставку всього необхідного українським збройним силам і для цивільного населення на звільнених територіях.
Наприклад, саме сьогодні ми відправляємо генератор з Великої Британії. Також у нас є переговори з Канадою, прем`єром Саскачевану, є співпраця, завдяки якій ми шукаємо генератор, аби відправити його літаком в Україну терміново. Те саме ми говоримо тут: Подивіться на Херсон - ні води, ні опалення, ні світла, ні їжі. Коли, сподіваюся, ми відправимо першу пекарню, вона зможе випекти тонну хліба, і доставляти його як збройним силам, так і цивільним, - це є великим символом цієї допомоги.
І ми також доставляємо бронетранспортери, вантажівки для артилерії, уже понад 300 таких вантажівок для кожної бригади Збройних Сил України, щоб допомогти прискорити їхню наступальну операцію для звільнення території України. Ми поставляємо БПЛА з унікальними характеристиками для артилерійських бригад, щоб вогонь українського бога війни, української артилерії, був точним за будь-яких погодних умов. Це важка робота команди з понад 100 людей, які допомагають, вирішують, шукають, займаються логістикою, оформленням ліцензій на експорт, доставкою. Але найголовніше, ми маємо зв’язок із нашими військовими, і ми доставляємо саме те, що їм потрібно.
І я хочу навести один дуже практичний приклад. Ми відправили 11 найсучасніших бронетранспортерів з Італії, нові, так би мовити, Rolls-Royce серед БТРів, десантникам 79 бригади, які воюють в Авдіївці. І лише уявіть, минулого тижня міна, випущена з міномета, поцілює прямо в цей бронетранспортер. І 11 осіб екіпажу залишаються живими. Ніхто навіть не потрапив до лікарні.
ТВ: Ви багато разів зустрічалися з Путіним. Ви один із небагатьох людей, які, ймовірно, можуть мати певне уявлення, про що він думає. Перед початком повномасштабного вторгнення він говорив про гарантії безпеки для Росії, уникнення розширення НАТО, денацифікацію. Зараз він відкрито вживає мову імперіалістичного завоювання? То ж чого він зараз намагається досягти?
ПП: Хочу нагадати, що війна почалася не 24 лютого, а дев'ять років тому. І коли мене обрали президентом, був окупований Крим, був окупований Донбас, не було коштів і не було збройних сил. Це були умови, за яких ми почали діяти. І за два місяці ми заклали процес створення збройних сил і звільнили дві третини окупованого Донбасу. А міста, які зараз є одними з головних пріоритетів, - Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Рубіжне, Сватове – вони опинилися під контролем України одразу з наступом українських військ.
І я не сумніваюся, що ми повернемо контроль. Ми точно все звільнимо, включно з Кримом. Але це не останній крок. Цим кроком була б відповідальність Путіна. Цим кроком було б звільнення української землі, і цим кроком було б членство України в НАТО.
І моя порада, яку я даю нашим міжнародним партнерам щодо Путіна, це лише дві позиції. По-перше, не довіряйте Путіну. Будь ласка. Не радійте, коли Путін щось підписує. Це нічого не означає. А по-друге, вчіться з українського досвіду. Не бійтеся Путіна, і ви разом з Україною переможете. Тому що зараз не п’ята стаття (статуту НАТО – ред.) захищає Європу і світ від божевільної російської агресії. Це синьожовтий український щит захищає Європу. І зараз Європа і НАТО потребують України більше, ніж Україна - НАТО, але це співпраця, від якої виграють обидві сторони. І що швидше ми це зробимо, то краще. Так само і постачання нової зброї для Збройних сил України - це найкоротший шлях до миру. Пам'ятайте про це. Це мій урок із зустрічей з Путіним.
ТВ: Частині нашої аудиторії, наприклад з Африки чи Латинської Америки, та й українцям, складно зрозуміти, чому росіяни вчиняють так з українцями, що ми їм такого зробили. Чи маєте ви на це відповідь?
ПП: Ніхто у світі не може зрозуміти, чому Росія так діє. Єдина можлива причина: Путін – маніяк. Бо іншого пояснення у нас немає. Але коли я зустрічався на форумі IDU у Вашингтоні з лідерами чи опозиційними лідерами африканських країн, тому що для нас надзвичайно важливо створити глобальну коаліцію для підтримки України та глобальну антипутінську коаліцію, їм зараз не потрібні жодні додаткові пояснення того, що відбувається.
Бо Путін використовує енергетику як зброю, і бідні країни платять більше за електроенергію. Вони використовують їжу як зброю - і голод загрожує половині мільярда людей по всьому світу. Путін використовує як зброю проблему біженців. Путін використовує як зброю все. І нам потрібен сценарій, як захистити світ від Путіна, як депутінізувати Путіна. І, повірте, з моїх зустрічей тут на IDU у Вашингтоні, всі це розуміють. Тому під час голосування на Генасамблеї ООН Путіна підтримали лише 4 країни.
ТВ: Тобто проблема лише в Путіні? Не в Росії?
ПП: Ні! Не будемо спрощувати питання, тому що, на жаль, багато росіян підтримують Путіна і через це несуть спільну відповідальність за воєнні злочини в Україні. I Росії потрібне перезавантаження. Передусім Росії потрібен процес депутінізації.
Ми маємо зупинити російський вплив у світі, припинити російський вплив на топ-політиків, припинити російський вплив на неурядові організації, припинити російський вплив на ЗМІ, які фінансуються російськими кривавими грошима. І це був би інструмент, який би не дозволив Путіну підривати демократичні процеси у світі. Адже Україна бореться не тільки за нашу територію, Україна бореться не тільки за наш народ, Україна бореться за свободу, демократію, за весь західний світ.
ТВ: Кажуть, що українці зараз надзвичайно добре справляються і на полі бою, і в дипломатії. Якби ви зараз були президентом, чи було б інакше?
... потрібна зброя, санкції, фінансова допомога, антипутінська світова коаліція і членство України в НАТО. Коли у нас буде п’ять факторів, війна закінчиться.Колишній президент України Петро Порошенко
ПП: Добре, моя відповідь буде такою. З першого дня російської агресії, 24 лютого, я прийшов до Зеленського і сказав, що більше не є лідером опозиції. Ми з вами обидва - солдати. І тому до нашої перемоги я не критикую. Нікого. Я роблю все можливе, щоб покращити ситуацію, тому я щотижня на фронті, тому витрачаю і роблю максимум, щоб забезпечити всім необхідним як наших бійців, так і цивільних. Але я вважаю, що ця перемога - не перемога Порошенка, не перемога Зеленського. Це перемога видатних героїчних українських збройних сил, які створювалися з 2014 року.
І коли хтось каже, що нам потрібні дипломатичні зусилля для встановлення миру, я думаю, що у нас є дуже сильний дипломат. Я знаю, про що кажу, бо я був міністром закордонних справ, як хтось сказав, що я один із найкращих українських дипломатів. Але у нас є визначний конкурентоздатний дипломат, і ім’я цьому дипломату – Збройні сили України. Вони провели блискучі переговори щодо звільнення Києва. Вони блискучими переговорами відкинули Росію з Харківської області. І ось у них новий дипломатичний успіх на Херсонщині.
ТВ: Це дуже дипломатична відповідь. А яким ви бачите закінчення війни?
ПП: Це питання, яке я ставлю щотижня: на фронті, у спілкуванні з цивільними, міжнародними партнерами. Для цього потрібна зброя, санкції, фінансова допомога, антипутінська світова коаліція, і, без чого нічого не станеться, - членство України в НАТО. Коли у нас буде п’ять факторів, війна закінчиться.
ТВ: Це може зайняти певний час, щоб Україна стала членом НАТО. Ймовірно, це не станеться до закінчення війни.
ПП: Дехто казав, що ми не отримаємо статусу кандидата, поки не закінчиться війна. Навіть дехто казав, що ми не отримаємо безвізовий режим з Євросоюзом до завершення війни. Ми доводимо, що можемо досягти результату. І якби не було безвізового режиму, лише уявіть, скільки б людей загинуло, не знайшовши можливості поїхати до Євросоюзу. І в цій ситуації я вважаю, що це дуже сміливе рішення з безвізовим режимом, дуже хороше рішення зі статусом кандидата. І нам потрібне рішення про відчинені двері НАТО для України.
Це не лише питання безпеки. Це дуже важливий стимул для реформ, тому що під час свого президентського терміну я казав, що війна не є причиною зупиняти реформи, і ми зробили більше реформ, ніж за 25 років до нас. І в такій ситуації потрібно продовжувати реформи. Треба продовжувати децентралізацію. Ми маємо захищати демократію, саме так, як згадано в нашому кандидатському статусі - верховенство права, свобода преси.
До речі, те що точно не прийнятно ніде у світі - цензура, тиск на незалежні ЗМІ. Це неприйнятно. І всі ці речі, включно з розглядом антикорупційної реформи, включно з судовою реформою, тощо, це ключовий фактор, тому що ми повинні продемонструвати, що демократія перемагає авторитаризм Путіна.
ТВ: Якою ви бачите Україну після війни? Чи зміниться нація, чи зміниться держава?
ПП: Україна буде іншою. Безсумнівно. Україна стане кращою. Я тримаю кулаки. І я думаю, що попри дуже важкі втрати, які ми маємо: люди, промисловість, економіка, міста, ми будемо дуже цінувати цю плату, яку віддаємо за майбутнє України.
ТВ: Що ви думаєте з приводу обшуків СБУ в Українській православній церкві - колишнього Московського патріархату, а також - щодо нового законодавства, яке зараз розробляється про значне обмеження її діяльності?
ПП: Я не розумію, що означає Українська православна церква колись Московського патріархату. Згідно з українським законодавством, це Російська православна церква, українське відділення. І в першу чергу, не потрібно робити дурнів з українців. Це несправедливо.
Друге: ми не проти церков, ми проти російської агентури. І коли під час війни, коли щодня українські солдати гинуть від російських терористів, зберігати цей тип російського впливу, російську п’яту колону в Україні недоторканною – неприйнятно.
Моя ідея дуже проста. Ці церкви, якщо вони хочуть продемонструвати свою незалежність, повинні зробити кілька важливих речей. По-перше, надіслати всім 15 православним церквам світу заяву про те, що вони тепер є автокефальні. Вони цього не роблять. Друге, вони повинні визнати Томос, який надав Вселенський Патріарх. Тут усе дуже легко зрозуміти. Бо одна церква цього не визнає. Це Кіріл. Тож відходьте від Кіріла. Інакше ви разом! І це просто трюк. І я ненавиджу ідею трюків. Тож у діях держави щодо церков немає нічого поганого. Це просто Російська православна церква має продемонструвати: ми вже не росіяни, ми визнаємо Томос, ми починаємо переговори з Православною церквою України і повідомляємо всьому світу, що ми відгороджуємося від Росії. Поки вони цього не зроблять - це якась мімікрія, ніхто в це не повірить.
І тому під час кримінальних обшуків у нас знаходять російських агентів, російську літературу, зброю для російської армії, багато ієрархів українського відділення Російської православної церкви тікають до Москви. Хтось думає, що ми будемо робити вигляд, ніби нічого не сталося? Не чекайте цього!
Дивіться також: Як пресвітеріанська церква у Денвері та організація «Українці Колорадо» допомагають Україні. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Критики угоди Байдена та Маккарті щодо боргового ліміту, серед іншого заявляють про ризик для допомоги Україні
Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.
Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.
Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.
Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.
"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.
Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.
"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.
"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.
Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.
"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".
Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".
Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.
Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".
Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.
Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".
Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
- Голос Америки
РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України
Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.
Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.
Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.
Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".
Грем у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".
Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".
Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".
Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.
В статті використано матеріали Reuters, AP.
Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються
Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.
Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.
З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.
Російська війна проти України
Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».
З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.
Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.
Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.
Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».
У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.
Замороження з ЄС
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.
Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.
1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.
Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».
«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».
НАТО - шведське питання
Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.
Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.
Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.
«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».
Розділений Кіпр і тертя з Грецією
1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.
Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.
Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.
Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
Форум