Спеціальні потреби

Настав час, коли Україна має застосувати усі елементи для звільнення Криму – представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева


Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева
Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева

Під час кількаденної поїздки до США постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева зустрілася з представниками адміністрації президента США, Конгресу, Державного департаменту США. Як вона розповіла «Голосу Америки», під час цих зустрічей вона говорила про те, що відбувається в Криму та представила політику деокупації півострова. Каже, що одна з тем, яка викликала найбільшу увагу, - той факт, що Росія використовує Крим як транспортний і транзитний хаб для транспортування і депортації людей з материкової частини України на територію Російської Федерації.

Ташева, офіс якої підтримує зв’язок з багатьма людьми на тимчасово окупованому півострові, також розповіла «Голосу Америки», які настрої панують в Криму серед проукраїнськи налаштованого населення, військових, які можуть бути відправлені воювати з українцями, та їхніх родин, а також – про військовополонених на території Криму та що чекає на населення Криму після його деокупації.

Тетяна Ворожко: Таміла, розкажи, будь ласка, якими на цей час є підсумки вашого візиту, з яким меседжем ви приїхали, як то кажуть, і що ви почули у відповідь?

Таміла Ташева: Ключове, з чим ми приїхали, – це, звичайно, підтримка теми Криму на тлі повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, тому що певною мірою Крим трошечки відійшов на задній плани. Для нас дуже важливо казати про те, що війна почалася не 24 лютого, а почалася вісім років тому власне з вторгненням і окупацією Кримського півострова.

І ми всі побачили зараз, через вісім років, наскільки одну з ключових ролей грає Крим в мілітарній активності Російської Федерації. Ці атаки, які відбуваються на території української держави, як у Вінниці - вони відбувалися, власне, з субмарини в Чорному морі. Відповідно низка інших ракетних ударів були здійснені з боку Криму.

Окрема роль є в такій повзучій окупації, території Кримського півострову - це викрадення зерна, використання Криму як ресурсної та тилової бази Російської Федерації для повномасштабного вторгнення. Тому дуже важливо наших партнерів в Сполучених Штатах Америки про це інформувати для того, щоб питання Криму не губилося, щоб він був постійно в полі уваги наших міжнародних партнерів, і що для України закінчення війни є, власне, з поверненням абсолютно всіх територій – як Кримського півострова, так і окремих районів Донецької, Луганської областей.

ТВ: Як ви сказали, Крим є, фактично, військовою базою Росії. Україна отримала новітню зброю з умовою ненанесення ударів по території Росії. Крим – це Україна, чи піднімалося питання щодо можливих ударів України по російських військових об’єктах на території Криму?

Зараз люди в Криму дуже сильно чекають повернення України

ТТ: По-перше, слід сказати, що такі питання мало би коментувати наше Міністерство оборони, ми всі це розуміємо, але звичайно, що загалом питання Криму після 24 лютого стало комунікуватися трохи інакше, тому що ми розуміємо, що незважаючи на те, що була прийнята стратегія деокупації та реінтеграції в 2021 році, де ключовим інструментом є зовнішньополітичний інструмент повернення і деокупації Кримського півострова, зараз люди в Криму дуже сильно чекають повернення України.

Ми розуміємо, що люди які чинять спротив в Херсонській області, такий самий спротив люди би чинили в Криму в 2014 році, якби за людьми стояла дуже сильна армія, як це є зараз, і стояло би сильне політичне керівництво, якого не було у 2014 році. Тому саме зараз такий момент, коли ми маємо застосувати абсолютно всі елементи, які ми можемо застосувати, включаючи певні військові елементи для повернення території.

Що стосується застосування зброї, яка була поставлена Україні, чи незастосування, це, в першу чергу, мають коментувати, все ж таки наші «безпековики», і Міністерство оборони і наші Збройні Сили України, але, дійсно, Крим є складовою частиною України і ми розуміємо, що і повернення Кримського півострова напряму залежить від успішності операції на півдні нашої держави і звільнення території на півдні, зокрема Херсонської області.

ТВ: Чи з вами, як з представницею українського уряду загалом, не обов’язково по Криму, підіймалося питання стосовно корупції, обговорювалися такі теми?

ТТ: Насправді, ні. Я, як представник президента працюю в повній вертикалі президента. Коли ти починаєш інформувати про ці заходи, які здійснювалися протягом останніх кількох років: Кримська платформа, закон про корінні народи, стратегія деокупації і реінтеграції, закон про політв’язнів, і так далі - мені здається, питання щодо тих конфліктних ситуацій з певними депутатами або конгресменами, які працюють в Україні, вони просто не постають.

ТВ: У вас також зустрічі були у Державному департаменті. Буквально вчора Державний секретар Ентоні Блінкен говорив про "фільтраційні табори" на території Росії, а також на території окупованого Криму, зокрема про те, що Росія має допустити спостерігачів, щоб вони могли дізнаватися, що там відбувається. Також він говорив про депортацію людей, дітей і розлучення родин. Чи йшлося про це і що зараз відбувається з цими питаннями в Криму?

Фактично Крим використовують як такій транзитний хаб для перевезення наших людей

ТТ: Так, ми намагалися інформувати і про цю тему теж, ми підготували детальний звіт щодо незаконного транспортування і депортації людей з материкової частини України через Крим на територію Російської Федерації. Фактично Крим використовують як такій транзитний хаб для перевезення наших людей. Ми мали розмови з великою кількістю людей, які підпали під фільтраційні заходи на адмінмежі з Кримом, коли людей роздягали дійсно догола, коли, в чоловіків особливо, брали свідчення письмові про те, що буцімто Україна здійснює якісь атаки на цивільні міста і знищує інфраструктуру, вбиває людей, буцімто це роблять військові.

Звісно, ми знаємо про нелегальне вивезення дітей, в тому числі через територію Кримського півострову. І загалом політика Російської Федерації щодо спрощеного надання нашим громадянам громадянства РФ, або спрощеного надання громадянства українським дітям і спрощена процедура усиновлення на території Російської Федерації – звісно, це теж лягло в основу наших аналітичних матеріалів, ми про це намагались розповідати. Але про використання Криму як транспортного і транзитного хабу – це те, про що нас розпитували наші колеги у Сполучених Штатах.

ТВ: Що стосується українських військовополонених на території Криму, що зараз відомо про них?

ТТ: Перше слід сказати, що є військовополонені і є цивільні заручники. Відповідно, з території Херсонської області дуже активно вивозяться наші громадяни, які є активістами, вони викрадаються дуже часто навіть зі своїх будинків і відправляються незаконно на територію Кримського півострова, наприклад, у СІЗО у місті Сімферополі, у такі центри, в Севастополі. Про військовополонених ми теж маємо інформацію, але ми не маємо інформації про кількість таких людей.

Більшість цивільних заручників утримують на території Херсонської області, їх незаконно викрадають, катують, потім людей випускають - або через два місяці, інколи через кілька днів після того, як через допити і катування в них взяли якісь свідчення.

Що стосується цивільних заручників, їх кількість є набагато більшою. Більшість людей утримують на території Херсонської області, їх незаконно викрадають, катують, потім людей випускають - або через два місяці, інколи через кілька днів після того, як через допити і катування в них взяли якісь свідчення. А є випадки, коли викрадають кримських татар з території Херсонської області, які перевозяться на територію Криму і потім їх починають звинувачувати в екстремістській або терористичній діяльності.

Щодо ситуації з утриманням військовополонених, чи надається їм медична допомога – ми, чесно кажучи, не знаємо, тому що безпосередньо з військовополоненими ми не мали комунікації, але знаємо, що вони там точно є.

ТВ: Чи є у вас інформація щодо настроів як серед російських солдатів, які знаходяться на території Криму, так і тих, що колись були чи досі залишаються українськими громадянами – що вони думають про можливу участь у війні проти України?

ТТ: По-перше, слід сказати, що на території Криму протягом восьми років проходили призовні кампанії, їх було всього 15, 1-го квітня стартувала 15-та призовна кампанія. Щороку вони призивають біля 5,000 осіб - це здебільшого молоді люди 18-22 років.

Ми ідентифікували 109 випадків похоронів на території півострова людей, які були відправлені на війну з території Кримського півострова

Відповідно, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, частина з призовників 2021 року потрапила на військові дії в Україні, незважаючи на те, що це, згідно з законодавством Російської Федерації, заборонено. З ними підписують швидкі контракти шляхом тиску на них або на їх родини, або навіть вже після смерті таких осіб фальсифікувалися документи і буцімто вони з власної волі йшли воювати на територію української держави.

Ми ідентифікували 109 випадків похоронів на території півострова людей, які були відправлені на війну з території Кримського півострова. Здається, 58 з них є, скоріш за все, громадянами України. Частина з них є тими, хто зрадили присязі в 2014 році, тобто це професійні військові, які були в 2014-му році і частина людей, яка народилася в Криму, і скоріш за все вони мають громадянство української держави.

Тому багато людей не хочуть йти в армію або не хочуть бути призваним. Дуже велика кількість людей виїжджає, і дуже часто це саме проукраїнське населення та проукраїнські активісти, оскільки вони бояться бути мобілізованими.

І якщо подивитися на їх соціальні мережі, що обговорюють, – звісно, що обговорюються і питання Керченського мосту, і ймовірні прильоти на територію Криму з сучасного обладнання, яке нам постачають наші міжнародні партнери, тобто, є певне хвилювання, що повномасштабна війна перейде з материкової частини України на територію Кримського півострова, тому багато хто дуже боїться, якщо говорити про чоловіків, воювати і ми знаємо це від певних військових, в тому числі.

Вони розуміють, що кількість загиблих на війні, кількість цих трун і тіл, які приходять на територію півострова, вони є колосальні. Тому є спротиви, коли матері, родичі в Криму таких солдатів або імовірно мобілізованих або тих хто буде призваний в армію зверталися до військових комісарів на території півострова, писали листи, що ми не хочемо, щоб наші діти пішли на війну. Тому так, це дуже жваво обговорюється і я більше ніж впевнена і знаю від певних людей, що на війну вони йти не хочуть.

ТВ: А взагалі, яка є підтримка? Якщо порівняти з тими цифрами, які ми чули нещодавно від російських журналістів щодо Росії, згідно з якими, одна третина - проти, дві третини – за, а серед молоді підтримка закінчення війни в Україні набагато вища. В Криму така сама, як загалом по Росії чи ні?

ТТ: Перша річ - на території півострова, якій протягом 8 років колонізувався Російською Федерацією, проживає від 500 до 700 тисяч російських громадян. Тому ці громадяни скоріш за все думають, що війна або так звана спеціальна військова операція - це правильно.

Я спілкуюсь з великою кількістю людей - не лише кримських татар, які розповідають про настрої на території півострова. Всі вони говорять, що ми сподіваємось, що це саме той момент, завдяки якому ми зможемо повернути територію Кримського півострова, ми чекаємо армію.

Що стосується наших громадян, то я більше ніж на 100% впевнена, що ці люди чекають Україну. Я спілкуюсь з великою кількістю людей - не лише кримських татар, які розповідають про настрої на території півострова. Всі вони говорять, що ми сподіваємось, що це саме той момент, завдяки якому ми зможемо повернути територію Кримського півострова, ми чекаємо армію.

Це було одне з питань, яке нам президент України, під час нашої останньої зустрічі, поставив: «Як буде ставитись місцеве населення?» І тут велика роль української держави полягає у тому, щоб працювати з нашим українським населенням, намагатися допомагати, якщо вони зараз хочуть виїхати з території півострова, не лякати якимись заходами, пов'язаними з переслідуванням за те, що вони проживали на території півострова, і ми, дякувати Богу, це не робимо.

І звичайно - відправляти меседж на територію півострова для наших громадян, що якщо вони не здійснювали воєнних злочинів, злочинів проти людяності, якщо вони не порушували прав людини, не сприяли утвердженню російського окупаційного режиму – вам точно нема що боятися і жодної відповідальності ви не понесете. Якщо ви якісь заходи здійснювали, пов'язані з комунікацію з окупаційною адміністрацією, - скоріш за все, ви попадете під люстраційні або амнестійні заходи. Ми зараз напрацьовуємо таке законодавство. Дуже важливо, щоб люди розуміли, за що в них буде відповідальність, а за що не буде відповідальності. Але більшість населення, я точно знаю, не понесуть жодної відповідальності. Люди, розуміючи це, дійсно говорять, що ми чекаємо українську армію, український уряд для того, щоб жити вже під контролем української держави.

ТВ: Але побоювання все одно є, люди все одно бояться, що вони понесуть якусь відповідальність, можливо, вони паспорт змінили чи ще щось.

ТТ: Що стосується паспорта - в нас така позиція, яка зафіксована в стратегії деокупації, низці законодавчих чи інших актів, що якщо ви маєте російській окупаційний паспорт, ми його називаємо «кримським паспортом», то він не несе жодної юридичної сили. Він є нікчемним документом, це не несе за собою відповідальності, тому що ми розуміємо, що жити в умовах окупації без такого документа неможливо, до нього прив'язані абсолютно всі сервіси: медичний сервіс, пенсійні виплати і так далі.

Звичайно, бояться ті люди, які сприяли окупанту в порушенні прав людини - це прокурори, судді, слідчі, працівники поліції і так далі. Такі, звичайно, що будуть нести відповідальність, в тому числі кримінальну, згідно українського законодавства. Інша категорія людей, яка приїхала на території півострова, - це російські громадяни, вони точно знаходяться на території півострову незаконно, відповідно, вони мусять протягом певного періоду виїхати після звільнення території.

ТВ: Вони ще не починають виїжджати?

ТТ: Частина людей виїжджає вже, ми знаємо, була і така в нас інформація, але немає якогось масового «ісходу» із Криму, але певна частина людей, дійсно, виїжджає, продає своє майно на території півострову. Але, я думаю, що це більше пов'язано з певними військовими діями, а з іншого боку - з тим рівнем протесту проти агресії, який ми зараз спостерігаємо.

Нам може здаватися, що люди не виходять масово на акції протесту, але зараз протест в Криму і спротив він виглядає зовсім інакше

Нам може здаватися, що люди не виходять масово на акції протесту, але зараз протест в Криму і спротив він виглядає зовсім інакше. Це і псування майна в машинах з символікою «Z» або кілька днів тому молоді хлопці у Севастополі побили російських військових. Люди в Криму, наприклад, виходять з одиночними протестами. В силу того, що російській окупант не розуміє, що відбувається в Криму і чи їх в певний момент не схоплять, не поб'ють і так далі; для того, щоб якось зберегтися, вони для себе вибирають виїзд з території півострова, але масового виїзду саме російських військових або правоохоронних органів, судів або просто російського населення з Криму, немає. Але, я думаю, чим ближче до моменту повернення контролю України над нашою територію Кримського півострову, вони будуть активніше виїжджати з території Криму.

ТВ: Я про останню категорію запитаю – українці, які були мобілізовані, вони потрапили на решту території України. Ви раніше закликали, щоб вони здавалися в полон. Якщо вони здаються в полон, чи застосовуються до них окремі процедури, порівняно зі звичайними російськими військовополоненими?

ТТ: Мають застосовуватися. Це, звичайно, в першу чергу, буде питання до наших правоохоронних органів, до офісу Генеральної прокуратури, як кваліфікувати ці дії.

Відповідно до Четвертої Женевської Конвенції, особи, які проживають на тимчасово окупованій території, які незаконно призиваються в лави країни агресора, не мають нести відповідальності, але, що важливо, - до моменту здійснення ними злочинів

Взагалі, відповідно до Четвертої Женевської Конвенції, особи, які проживають на тимчасово окупованій території, які незаконно призиваються в лави країни агресора, не мають нести відповідальності, але, що важливо, - до моменту здійснення ними злочинів. Тобто, якщо звичайний молодий хлопець вісімнадцяти років був незаконно призваний до лав російської армії в цьому році або в минулому році, відслужив, але не був відправлений на війну, відповідно не чинив якихось злочинів, не вбивав цивільне населення, він не має нести такої відповідальності, яку несуть звичайні громадяни Російської Федерації, які воюють проти України.

Ми закликаємо наших українських громадян, якщо ви вже не змогли ніяк виїхати або якимось чином оминути, якусь довідку зробити - бо різні методи є, хтось, наприклад, собі стріляє в ногу - якщо ви не змогли від цього відхреститися, як то кажуть, то, відповідно, перше, що ви можете зробити, - здаватися в полон. І потім, я впевнена, те, що ви були призвані і відправлені, якщо буде доказано, що ви не чинили жодних злочинів - це буде пом’якшеною складовою і ви, скоріш за все, не понесете відповідальності.

ТВ: Останнє питання, повертаючись до візиту, чи йшлося про якісь нові ініціативи та кроки?

ТТ: Ми, в тому числі, звісно, комунікували питання Кримської платформи, тому що ми – представництво президента – працюємо як національний офіс Кримської платформи, можу сказати, що ми точно будемо проводити заходи до кінця цього року в рамках Кримської платформи. Це будуть різні заходи і один з заходів буде на рівні парламенту. Деталі буде ще озвучувати президент України, Міністерство закордонних справ України, але такі заходи будуть, і ми вже почали комунікувати з нашими партнерами в Сполучених Штатах Америки, щоб вони взяли участь у цих заходах в рамках Кримської платформи до кінця поточного року.

Вікторія Бабінська Шумейкер допомогла в роботі над цим матеріалом.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

XS
SM
MD
LG