Спеціальні потреби

Інтерв'ю

Настав час, коли Україна має застосувати усі елементи для звільнення Криму – представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева

Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева

Під час кількаденної поїздки до США постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева зустрілася з представниками адміністрації президента США, Конгресу, Державного департаменту США. Як вона розповіла «Голосу Америки», під час цих зустрічей вона говорила про те, що відбувається в Криму та представила політику деокупації півострова. Каже, що одна з тем, яка викликала найбільшу увагу, - той факт, що Росія використовує Крим як транспортний і транзитний хаб для транспортування і депортації людей з материкової частини України на територію Російської Федерації.

Ташева, офіс якої підтримує зв’язок з багатьма людьми на тимчасово окупованому півострові, також розповіла «Голосу Америки», які настрої панують в Криму серед проукраїнськи налаштованого населення, військових, які можуть бути відправлені воювати з українцями, та їхніх родин, а також – про військовополонених на території Криму та що чекає на населення Криму після його деокупації.

Тетяна Ворожко: Таміла, розкажи, будь ласка, якими на цей час є підсумки вашого візиту, з яким меседжем ви приїхали, як то кажуть, і що ви почули у відповідь?

Таміла Ташева: Ключове, з чим ми приїхали, – це, звичайно, підтримка теми Криму на тлі повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, тому що певною мірою Крим трошечки відійшов на задній плани. Для нас дуже важливо казати про те, що війна почалася не 24 лютого, а почалася вісім років тому власне з вторгненням і окупацією Кримського півострова.

І ми всі побачили зараз, через вісім років, наскільки одну з ключових ролей грає Крим в мілітарній активності Російської Федерації. Ці атаки, які відбуваються на території української держави, як у Вінниці - вони відбувалися, власне, з субмарини в Чорному морі. Відповідно низка інших ракетних ударів були здійснені з боку Криму.

Окрема роль є в такій повзучій окупації, території Кримського півострову - це викрадення зерна, використання Криму як ресурсної та тилової бази Російської Федерації для повномасштабного вторгнення. Тому дуже важливо наших партнерів в Сполучених Штатах Америки про це інформувати для того, щоб питання Криму не губилося, щоб він був постійно в полі уваги наших міжнародних партнерів, і що для України закінчення війни є, власне, з поверненням абсолютно всіх територій – як Кримського півострова, так і окремих районів Донецької, Луганської областей.

ТВ: Як ви сказали, Крим є, фактично, військовою базою Росії. Україна отримала новітню зброю з умовою ненанесення ударів по території Росії. Крим – це Україна, чи піднімалося питання щодо можливих ударів України по російських військових об’єктах на території Криму?

Зараз люди в Криму дуже сильно чекають повернення України

ТТ: По-перше, слід сказати, що такі питання мало би коментувати наше Міністерство оборони, ми всі це розуміємо, але звичайно, що загалом питання Криму після 24 лютого стало комунікуватися трохи інакше, тому що ми розуміємо, що незважаючи на те, що була прийнята стратегія деокупації та реінтеграції в 2021 році, де ключовим інструментом є зовнішньополітичний інструмент повернення і деокупації Кримського півострова, зараз люди в Криму дуже сильно чекають повернення України.

Ми розуміємо, що люди які чинять спротив в Херсонській області, такий самий спротив люди би чинили в Криму в 2014 році, якби за людьми стояла дуже сильна армія, як це є зараз, і стояло би сильне політичне керівництво, якого не було у 2014 році. Тому саме зараз такий момент, коли ми маємо застосувати абсолютно всі елементи, які ми можемо застосувати, включаючи певні військові елементи для повернення території.

Що стосується застосування зброї, яка була поставлена Україні, чи незастосування, це, в першу чергу, мають коментувати, все ж таки наші «безпековики», і Міністерство оборони і наші Збройні Сили України, але, дійсно, Крим є складовою частиною України і ми розуміємо, що і повернення Кримського півострова напряму залежить від успішності операції на півдні нашої держави і звільнення території на півдні, зокрема Херсонської області.

ТВ: Чи з вами, як з представницею українського уряду загалом, не обов’язково по Криму, підіймалося питання стосовно корупції, обговорювалися такі теми?

ТТ: Насправді, ні. Я, як представник президента працюю в повній вертикалі президента. Коли ти починаєш інформувати про ці заходи, які здійснювалися протягом останніх кількох років: Кримська платформа, закон про корінні народи, стратегія деокупації і реінтеграції, закон про політв’язнів, і так далі - мені здається, питання щодо тих конфліктних ситуацій з певними депутатами або конгресменами, які працюють в Україні, вони просто не постають.

ТВ: У вас також зустрічі були у Державному департаменті. Буквально вчора Державний секретар Ентоні Блінкен говорив про "фільтраційні табори" на території Росії, а також на території окупованого Криму, зокрема про те, що Росія має допустити спостерігачів, щоб вони могли дізнаватися, що там відбувається. Також він говорив про депортацію людей, дітей і розлучення родин. Чи йшлося про це і що зараз відбувається з цими питаннями в Криму?

Фактично Крим використовують як такій транзитний хаб для перевезення наших людей

ТТ: Так, ми намагалися інформувати і про цю тему теж, ми підготували детальний звіт щодо незаконного транспортування і депортації людей з материкової частини України через Крим на територію Російської Федерації. Фактично Крим використовують як такій транзитний хаб для перевезення наших людей. Ми мали розмови з великою кількістю людей, які підпали під фільтраційні заходи на адмінмежі з Кримом, коли людей роздягали дійсно догола, коли, в чоловіків особливо, брали свідчення письмові про те, що буцімто Україна здійснює якісь атаки на цивільні міста і знищує інфраструктуру, вбиває людей, буцімто це роблять військові.

Звісно, ми знаємо про нелегальне вивезення дітей, в тому числі через територію Кримського півострову. І загалом політика Російської Федерації щодо спрощеного надання нашим громадянам громадянства РФ, або спрощеного надання громадянства українським дітям і спрощена процедура усиновлення на території Російської Федерації – звісно, це теж лягло в основу наших аналітичних матеріалів, ми про це намагались розповідати. Але про використання Криму як транспортного і транзитного хабу – це те, про що нас розпитували наші колеги у Сполучених Штатах.

ТВ: Що стосується українських військовополонених на території Криму, що зараз відомо про них?

ТТ: Перше слід сказати, що є військовополонені і є цивільні заручники. Відповідно, з території Херсонської області дуже активно вивозяться наші громадяни, які є активістами, вони викрадаються дуже часто навіть зі своїх будинків і відправляються незаконно на територію Кримського півострова, наприклад, у СІЗО у місті Сімферополі, у такі центри, в Севастополі. Про військовополонених ми теж маємо інформацію, але ми не маємо інформації про кількість таких людей.

Більшість цивільних заручників утримують на території Херсонської області, їх незаконно викрадають, катують, потім людей випускають - або через два місяці, інколи через кілька днів після того, як через допити і катування в них взяли якісь свідчення.

Що стосується цивільних заручників, їх кількість є набагато більшою. Більшість людей утримують на території Херсонської області, їх незаконно викрадають, катують, потім людей випускають - або через два місяці, інколи через кілька днів після того, як через допити і катування в них взяли якісь свідчення. А є випадки, коли викрадають кримських татар з території Херсонської області, які перевозяться на територію Криму і потім їх починають звинувачувати в екстремістській або терористичній діяльності.

Щодо ситуації з утриманням військовополонених, чи надається їм медична допомога – ми, чесно кажучи, не знаємо, тому що безпосередньо з військовополоненими ми не мали комунікації, але знаємо, що вони там точно є.

ТВ: Чи є у вас інформація щодо настроів як серед російських солдатів, які знаходяться на території Криму, так і тих, що колись були чи досі залишаються українськими громадянами – що вони думають про можливу участь у війні проти України?

ТТ: По-перше, слід сказати, що на території Криму протягом восьми років проходили призовні кампанії, їх було всього 15, 1-го квітня стартувала 15-та призовна кампанія. Щороку вони призивають біля 5,000 осіб - це здебільшого молоді люди 18-22 років.

Ми ідентифікували 109 випадків похоронів на території півострова людей, які були відправлені на війну з території Кримського півострова

Відповідно, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, частина з призовників 2021 року потрапила на військові дії в Україні, незважаючи на те, що це, згідно з законодавством Російської Федерації, заборонено. З ними підписують швидкі контракти шляхом тиску на них або на їх родини, або навіть вже після смерті таких осіб фальсифікувалися документи і буцімто вони з власної волі йшли воювати на територію української держави.

Ми ідентифікували 109 випадків похоронів на території півострова людей, які були відправлені на війну з території Кримського півострова. Здається, 58 з них є, скоріш за все, громадянами України. Частина з них є тими, хто зрадили присязі в 2014 році, тобто це професійні військові, які були в 2014-му році і частина людей, яка народилася в Криму, і скоріш за все вони мають громадянство української держави.

Тому багато людей не хочуть йти в армію або не хочуть бути призваним. Дуже велика кількість людей виїжджає, і дуже часто це саме проукраїнське населення та проукраїнські активісти, оскільки вони бояться бути мобілізованими.

І якщо подивитися на їх соціальні мережі, що обговорюють, – звісно, що обговорюються і питання Керченського мосту, і ймовірні прильоти на територію Криму з сучасного обладнання, яке нам постачають наші міжнародні партнери, тобто, є певне хвилювання, що повномасштабна війна перейде з материкової частини України на територію Кримського півострова, тому багато хто дуже боїться, якщо говорити про чоловіків, воювати і ми знаємо це від певних військових, в тому числі.

Вони розуміють, що кількість загиблих на війні, кількість цих трун і тіл, які приходять на територію півострова, вони є колосальні. Тому є спротиви, коли матері, родичі в Криму таких солдатів або імовірно мобілізованих або тих хто буде призваний в армію зверталися до військових комісарів на території півострова, писали листи, що ми не хочемо, щоб наші діти пішли на війну. Тому так, це дуже жваво обговорюється і я більше ніж впевнена і знаю від певних людей, що на війну вони йти не хочуть.

ТВ: А взагалі, яка є підтримка? Якщо порівняти з тими цифрами, які ми чули нещодавно від російських журналістів щодо Росії, згідно з якими, одна третина - проти, дві третини – за, а серед молоді підтримка закінчення війни в Україні набагато вища. В Криму така сама, як загалом по Росії чи ні?

ТТ: Перша річ - на території півострова, якій протягом 8 років колонізувався Російською Федерацією, проживає від 500 до 700 тисяч російських громадян. Тому ці громадяни скоріш за все думають, що війна або так звана спеціальна військова операція - це правильно.

Я спілкуюсь з великою кількістю людей - не лише кримських татар, які розповідають про настрої на території півострова. Всі вони говорять, що ми сподіваємось, що це саме той момент, завдяки якому ми зможемо повернути територію Кримського півострова, ми чекаємо армію.

Що стосується наших громадян, то я більше ніж на 100% впевнена, що ці люди чекають Україну. Я спілкуюсь з великою кількістю людей - не лише кримських татар, які розповідають про настрої на території півострова. Всі вони говорять, що ми сподіваємось, що це саме той момент, завдяки якому ми зможемо повернути територію Кримського півострова, ми чекаємо армію.

Це було одне з питань, яке нам президент України, під час нашої останньої зустрічі, поставив: «Як буде ставитись місцеве населення?» І тут велика роль української держави полягає у тому, щоб працювати з нашим українським населенням, намагатися допомагати, якщо вони зараз хочуть виїхати з території півострова, не лякати якимись заходами, пов'язаними з переслідуванням за те, що вони проживали на території півострова, і ми, дякувати Богу, це не робимо.

І звичайно - відправляти меседж на територію півострова для наших громадян, що якщо вони не здійснювали воєнних злочинів, злочинів проти людяності, якщо вони не порушували прав людини, не сприяли утвердженню російського окупаційного режиму – вам точно нема що боятися і жодної відповідальності ви не понесете. Якщо ви якісь заходи здійснювали, пов'язані з комунікацію з окупаційною адміністрацією, - скоріш за все, ви попадете під люстраційні або амнестійні заходи. Ми зараз напрацьовуємо таке законодавство. Дуже важливо, щоб люди розуміли, за що в них буде відповідальність, а за що не буде відповідальності. Але більшість населення, я точно знаю, не понесуть жодної відповідальності. Люди, розуміючи це, дійсно говорять, що ми чекаємо українську армію, український уряд для того, щоб жити вже під контролем української держави.

ТВ: Але побоювання все одно є, люди все одно бояться, що вони понесуть якусь відповідальність, можливо, вони паспорт змінили чи ще щось.

ТТ: Що стосується паспорта - в нас така позиція, яка зафіксована в стратегії деокупації, низці законодавчих чи інших актів, що якщо ви маєте російській окупаційний паспорт, ми його називаємо «кримським паспортом», то він не несе жодної юридичної сили. Він є нікчемним документом, це не несе за собою відповідальності, тому що ми розуміємо, що жити в умовах окупації без такого документа неможливо, до нього прив'язані абсолютно всі сервіси: медичний сервіс, пенсійні виплати і так далі.

Звичайно, бояться ті люди, які сприяли окупанту в порушенні прав людини - це прокурори, судді, слідчі, працівники поліції і так далі. Такі, звичайно, що будуть нести відповідальність, в тому числі кримінальну, згідно українського законодавства. Інша категорія людей, яка приїхала на території півострова, - це російські громадяни, вони точно знаходяться на території півострову незаконно, відповідно, вони мусять протягом певного періоду виїхати після звільнення території.

ТВ: Вони ще не починають виїжджати?

ТТ: Частина людей виїжджає вже, ми знаємо, була і така в нас інформація, але немає якогось масового «ісходу» із Криму, але певна частина людей, дійсно, виїжджає, продає своє майно на території півострову. Але, я думаю, що це більше пов'язано з певними військовими діями, а з іншого боку - з тим рівнем протесту проти агресії, який ми зараз спостерігаємо.

Нам може здаватися, що люди не виходять масово на акції протесту, але зараз протест в Криму і спротив він виглядає зовсім інакше

Нам може здаватися, що люди не виходять масово на акції протесту, але зараз протест в Криму і спротив він виглядає зовсім інакше. Це і псування майна в машинах з символікою «Z» або кілька днів тому молоді хлопці у Севастополі побили російських військових. Люди в Криму, наприклад, виходять з одиночними протестами. В силу того, що російській окупант не розуміє, що відбувається в Криму і чи їх в певний момент не схоплять, не поб'ють і так далі; для того, щоб якось зберегтися, вони для себе вибирають виїзд з території півострова, але масового виїзду саме російських військових або правоохоронних органів, судів або просто російського населення з Криму, немає. Але, я думаю, чим ближче до моменту повернення контролю України над нашою територію Кримського півострову, вони будуть активніше виїжджати з території Криму.

ТВ: Я про останню категорію запитаю – українці, які були мобілізовані, вони потрапили на решту території України. Ви раніше закликали, щоб вони здавалися в полон. Якщо вони здаються в полон, чи застосовуються до них окремі процедури, порівняно зі звичайними російськими військовополоненими?

ТТ: Мають застосовуватися. Це, звичайно, в першу чергу, буде питання до наших правоохоронних органів, до офісу Генеральної прокуратури, як кваліфікувати ці дії.

Відповідно до Четвертої Женевської Конвенції, особи, які проживають на тимчасово окупованій території, які незаконно призиваються в лави країни агресора, не мають нести відповідальності, але, що важливо, - до моменту здійснення ними злочинів

Взагалі, відповідно до Четвертої Женевської Конвенції, особи, які проживають на тимчасово окупованій території, які незаконно призиваються в лави країни агресора, не мають нести відповідальності, але, що важливо, - до моменту здійснення ними злочинів. Тобто, якщо звичайний молодий хлопець вісімнадцяти років був незаконно призваний до лав російської армії в цьому році або в минулому році, відслужив, але не був відправлений на війну, відповідно не чинив якихось злочинів, не вбивав цивільне населення, він не має нести такої відповідальності, яку несуть звичайні громадяни Російської Федерації, які воюють проти України.

Ми закликаємо наших українських громадян, якщо ви вже не змогли ніяк виїхати або якимось чином оминути, якусь довідку зробити - бо різні методи є, хтось, наприклад, собі стріляє в ногу - якщо ви не змогли від цього відхреститися, як то кажуть, то, відповідно, перше, що ви можете зробити, - здаватися в полон. І потім, я впевнена, те, що ви були призвані і відправлені, якщо буде доказано, що ви не чинили жодних злочинів - це буде пом’якшеною складовою і ви, скоріш за все, не понесете відповідальності.

ТВ: Останнє питання, повертаючись до візиту, чи йшлося про якісь нові ініціативи та кроки?

ТТ: Ми, в тому числі, звісно, комунікували питання Кримської платформи, тому що ми – представництво президента – працюємо як національний офіс Кримської платформи, можу сказати, що ми точно будемо проводити заходи до кінця цього року в рамках Кримської платформи. Це будуть різні заходи і один з заходів буде на рівні парламенту. Деталі буде ще озвучувати президент України, Міністерство закордонних справ України, але такі заходи будуть, і ми вже почали комунікувати з нашими партнерами в Сполучених Штатах Америки, щоб вони взяли участь у цих заходах в рамках Кримської платформи до кінця поточного року.

Вікторія Бабінська Шумейкер допомогла в роботі над цим матеріалом.

Всі новини дня

Президентка Єврокомісії: «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини». Відео

Президентка Єврокомісії: «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:54 0:00

«Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, в тому числі за злочин агресії проти суверенної держави. Росія також повинна заплатити фінансово за вчинене спустошення», - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Ми – оркестр нової генерації». Тетяна Калініченко про виступ у Вашингтоні Київського Оркестру «Нова Ера». Інтерв'ю

Тетяна Калініченко: «у Вашингтоні відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал».

«Класичний концерт засвідчує демонстративну відповідь України на російське вторгнення», «По-справжньому «нова ера». Жоден музикант не старше 42 років, це – нова Україна, це – нове покоління, і вони рясніють талантом», – такі відгуки про виступ українського оркестру «Нова ера» лунали у Вашингтоні.

Благодійний концерт на підримку України, що відбувся у середині жовтня на сцені найбільшого концертного залу Вашингтона The Kennedy Center, об'єднав зусилля молодих українських музикантів з Київського Оркестру «Нова Ера» та відомого у всьому світі скрипаля Джошуа Белла. Кошти з концерту, включно з гонораром відомого скрипаля, відправили для платформи United 24, що збирає гроші на боротьбу з російською агресією. Про дебют українських музикантів у США та культурну дипломатію диригентка оркестру Тетяна Калініченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю «Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ілона Войтович: 18 жовтня оркестр Нова ера дебютував на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. Це також була ювілейна дата - 15-річчя оркестру. Але концерт був організований для збору коштів для платформи United 24 на підтримку України. Чи таким Ви собі уявляли ювілей оркестру?

Ми не лише інноваційний оркестр, ми - оркестр нової генерації.

Тетяна Калініченко: Коротка відповідь – не таким я уявляла наш ювілей. Але парадоксально, він відбувся на одній із визначних сцен світу. Я собі й навіть уявити не могла, що ми будемо грати перший концерт цього року разом на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. У залі було 2500 глядачів. Концерт готувався майже сім з половиною місяців – робота, якої можливо зараз не видно але це є результат зусиль дуже багатьох людей, особливо організаторів Chopivsky Family Foundation завдяки, яким цей концерт взагалі відбувся.

Я думаю, що ми і надалі будемо працювати в цьому напрямку і організовувати благодійні збори коштів і концерти. Єдине, що коли такий великий склад - 45 музикантів - це відбувається не так швидко як хотілось би.

І. В. У концерті також брав участь відомий скрипаль, лауреат премії Grammy Джошуа Белл. Розкажіть про його роль в оркестрі і, зокрема, про його виступ Вашингтоні.

Т. К. Він видатна суперзірка, видатний американський скрипаль. Він є наш давній партнер і друг. Ми співпрацюємо починаючи 2015 року. Ми договго вирішували питання відносно репертуару, що саме будемо грати. Опція саме із його концертом - скрипки із оркестром – декілька разів змінювалася, але після довгих місяців перемовин, ми вирішили зупинитися на концерті Макса Бруха. Це концерт для скрипки з оркестром.

На біс він виконав за власним бажання гімн України. Це з його боку був величезний жест на підтримку України.


І. В. Ваш оркестр називають інноваційним у жанрі класичної музики. У складі у вас міжнародні музиканти українського походження. Яким було ваше бачення в його заснування, і чи змінилося воно сьогодні в контексті культурної дипломатії?

З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали.

Т. К. Так, наші музиканти міжнародного рівня, вони всі з України. Якась частина зараз тимчасово перебуває за кордоном. Я також. З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали. Ми зараз тимчасово, нажаль, не можемо активно втілювати проекти але міжнародне визнання для мене було величезним пріоритетом з першого дня.

Окільки зараз Україна звучить скрізь, я бачу нас, як яскравих представників сучасної України. Я б сказала, що ми не лише інноваційний оркестр, ми – оркестр нової генерації. Тим більше ми є незалежний оркестр і наше місце в світі – активно представляти українську культуру. Я роблю все, щоб розширити спектр діяльності оркестру, гастрольні маршрути і, щоб саме «Нову Еру» з України почули якнайбільше у світі.

І. В. Щоб ви хотіли сьогодні сказати українцям? Можливо передати через музику, через мистецтво?

Т. К. Ми сказали зі сцени дуже багато. У нас була в програмі Симфонія № 7 Бетховена. Це одна з найоптимістичніших симфоній. Там дуже сильно відчувається дух перемоги. Разом з тим, там є дуже трагічна друга частина, яку часто називають реквієм. Але сам дух, загальний, цієї симфонії - це жага до життя і дух перемоги.

Ми на декілька кроків у чомусь випереджує увесь світ. І зараз Україна демонструє - цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Що би я хотіла сказати українцям? Наша країна – найкраща в світі. Саме зараз стало зрозуміло, коли багато, хто знаходиться за кордон, що у нас є дуже багато чого, що ми можемо повчити інші країни. Стало зрозуміло, що у нас країна майбутнього в прямому сенсі цього слова. Ми на декілька кроків у чомусь випереджуємо увесь світ. І зараз Україна демонструє цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Коли ми грали у Вашингтоні це дуже відчувалася. Було дуже багато відгуків, де відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал. І те саме стосується всіх українців.

Сподіваюся, що ми можемо передати і показати це, якомога більше глядачів у всьому світі. Я із нетерпінням чекаю, коли ми зможемо зіграти концерт в Києві удома, тому що це ні з чим не можна порівняти.

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Нафтогаз". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

Держдеп: «Війна в Україні пережене Сирію за найбільшою кількістю задокументованих злочинів в історії людства». Інтервʼю

Посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак. Фото зроблене 21 листопада 2022 року. VOA/Олексій Осика

Воєнні злочини – організована кампанія, яку російські сили здійснювали всюди, де були їх війська в Україні. Про це в інтервʼю Олексію Коваленку розповіла посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак. За її словами, війна в Україні, якщо цього вже не сталось, пережене Сирію за найбільшим показником кількості зафіксованих злочинів в історії людства.

Інтерв’ю було відредаговано для стислості та ясності.

Олексій Коваленко: Ви зараз очолюєте зусилля Державного департаменту, який наглядає за роботою із документування російських воєнних злочинів. Як ви можете порівняти вашу попередню роботу в Руанді та колишній Югославії з роботою, якою ви займаєтесь зараз та загалом самі злочини та їхній масштаб порівняно із злочинами, скоєними в Україні?

Також, систематичний характер деяких злочинів помітний всюди, де були розгорнуті російські сили, ми бачимо цілу низку різноманітних воєнних злочинів.
Бет Ван Скаак

Бет Ван Скаак: Є багато паралелей зараз із війною в колишній Югославії, в тому числі, коли йдеться про навмисні атаки, непропорційні та невибіркові атаки проти цивільного населення, облоги міст, де люди залишались у голоді та холоді, в них не було достатньо їжі чи енергії. У Руанді ми бачили порушення проти осіб, які стали мішенню за етнічною ознакою. І ми бачимо, що вся Україна за національною ознакою під ударом Росії. Також, систематичний характер деяких злочинів помітний всюди, де були розгорнуті російські сили, ми бачимо цілу низку різних воєнних злочинів.

Це включає в себе все: від бомбардувань цивільної інфраструктури до насильства, страт, тортур. В усіх цих конфліктах ми бачили сексуальне насильство. Ми бачимо це і тут, в Україні. Є достовірні повідомлення про те, що жінки, дівчата, навіть чоловіки і хлопчики піддаються сексуальному насильству, коли вони перебувають від вартою російських сил. Це жахливі паралелі.

О.К.: Нещодавно ви порівняли воєнні злочини, скоєні в Україні із воєнними злочинами, скоєними під час Другої світової війни. Можете детальніше розповісти про це порівняння?

Б.В.С.: Друга світова війна була класичним міжнародним військовим конфліктом, в якому Німеччина та Японія вдерлись до суверенних держав, щоб анексувати їхні території. Ми зараз бачимо те саме. Так само ми бачимо, що системні порушення не просто дії якихось вигнанців чи окремих підрозділів, а відповідальність мусить йти до найвищого командування, бо ми бачимо ці порушення всюди, де діють російські сили. Таке системне насильство схоже на те, що було під час Другої світової війни.

О.К.: За кілька тижнів після звільнення Херсона українська влада зафіксувала понад 460 воєнних злочинів, скоєних російськими солдатами під час окупації. Загальна кількість злочинів по всій країні сягає десятків тисяч. Як, на вашу думку, виглядає справедливість для тих, хто постраждав він російських воєнних злочинів?

Таке системне насильство схоже на те, що було під час Другої світової війни.
Бет Ван Скаак

Б.В.С.: Кожного разу, коли звільняють українські території від російських військ, ми бачимо цілі серії того, що потенційно може бути воєнними злочинами. Генпрокуратура робить чудову роботу із фіксування цих порушень. І зараз йдеться про десятки тисяч. Тому завдання полягатиме в тому, в якому порядку розслідувати ці злочини. На щастя, зараз є кілька шляхів досягнення справедливості. На передовій цього процесу буде сам генпрокурор та його команда, яка працює на місцях.

Міжнародний кримінальний суд також має юрисдикцію. Також є ще один шлях – суди по всьому світу. Тому, коли російські злочинці почнуть подорожувати, ці суди зможуть потенційно взяти під варту обвинувачених та продовжити судове переслідування.

О.К.: Кілька днів тому Держдеп опублікував звіт Conflict Observatory, в якому йдеться про те, що застосування тортур, нелюдського поводження було частиною навмисної російської кампанії. Чи ви вважаєте, що Росія свідомо використовує воєнні злочини як стратегію ведення війни?

Б.В.С.: Conflict Observatory розглянули різні типи воєнних злочинів, включно із нападами на лікарні, фільтраційні операції, атаки на обʼєкти культурної спадщини. Будь-хто, хто перебуває під вартою іноземних бойових сил, має право на гуманне поводження. Якщо це не забезпечується – це може бути воєнним злочином. Коли ми чуємо достовірні повідомлення про жорстоке поводження з особами, яких тримають у жахливих умовах, їм відмовляють у їжі, воді, навіть піддають страті – все це є злочинами. Ми бачимо такі речі в багатьох місцях позбавлення волі. Йдеться не тільки про військовополонених, а й про звичайних цивільних осіб, які потрапили в полон, усі ці випадки переслідуватимуться як воєнні злочини.

О.К.: А що на рахунок депортації та примусового усиновлення дітей. Були неодноразові повідомлення про подібні випадки із дітьми із Маріуполя та інших окупованих міст. Чи ви класифікуєте ці випадки як воєнні злочини? Чи це теж частина воєнної стратегії Росії?

Б.В.С.: Ми знаємо, що в цій ситуації тисячі дітей. Наскільки ми розуміємо, тисячі дітей викрали, вивезли та потім, ймовірно, всиновили в Росії. І не обов’язково ці діти – сироти. Вони мають сімʼю, яка може ними опікуватись. З моменту, коли вони потрапляють на територію Росії, відслідкувати їхнє місцезнаходження неможливо. Їх усиновляють, змушують використовувати російську мову тощо. За все це можна притягнути до кримінальної відповідальності як за примусову депортацію за міжнародним правом.

О.К.: З існуючими доказами, в тому числі тими доказами воєнних злочинів, які має Державний департамент, чи мають США та світ визнати воєнні злочини Росії в Україні геноцидом проти українського народу?

Б.В.С.: Розслідування досі триває. Я знаю, що Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію у справах щодо геноциду, так само як має і Генеральна прокуратура України. Тому вони вирішуватимуть, чи будуть кваліфікувати ці злочини як геноцид. Злочин геноциду передбачає навмисне націлювання на групу населення з наміром повністю або частково знищити цю групу. Існують різні шляхи, якими вчиняється геноцид.

Думаю, що конфлікт в Україні незабаром, якщо цього вже не сталось, пережене Сирію за найбільшим показником кількості зафіксованих злочинів в історії людства.  
Бет Ван Скаак

Але одним із різновидів доказів, які розглядали прокурори у справах трибуналів в Югославії та Руанді, є необґрунтована жорстокість. Це могли бути напади на людей, які тікали з якоїсь території, цілеспрямовані атаки проти членів певної групи населення, а також масштаб сексуального насильства та інших форм насильства проти цивільного населення. Таким чином, це все типи доказів, які прокурори у майбутньому можуть брати до уваги, якщо вирішать розглядати ці справи як геноцид.

Думаю, що конфлікт в Україні незабаром, якщо цього вже не сталось, пережене Сирію за найбільшим показником кількості зафіксованих злочинів в історії людства.

О.К.: Доктрина відповідальності посадових осіб вищого рівня в міжнародному праві означає, що вище військове керівництво мусить нести відповідальність перед законом за воєнні злочини їхніх підлеглих. Чи ви очікуєте, що російське керівництво, включно із армійським керівництвом та владою Росії понесуть відповідальність перед законом?

Б.В.С.: Справжня проблема полягає в тому, як затримати обвинувачених. Поки російські злочинці залишаються в Росії, за відсутності політичної трансформації вони залишаться безкарними. Тому протягом багатьох років потрібно тримати відкритими ці справи, допоки російські злочинці не почнуть подорожувати. І ми бачили як це відбувалось у випадку із іншими конфліктами, коли все заспокоювалось. Вони хочуть подорожувати, ходити по магазинах, відвідувати своїх дітей. За будь-якої причини, коли вони залишать свій безпечний притулок, прокурори будуть напоготові з обвинуваченнями на руках і зможуть висунути ці звинувачення та порушити справи проти них. Багато хто з вищого керівництва Чилі, наприклад, генерал Августо Піночет або лідер колишньої Югославії Слободан Мілошевич – вони ніколи не очікували опинитись у залі суду, та, виявились неправими.

О.К.: Ви згадали Слободана Мілошевича. То що на рахунок самого Володимира Путіна? Один з американських сенаторів та деякі європейські лідери порівнювали Путіна із Мілошевичем. З усіма доказами, які доводять причетність Путіна до воєнних злочинів та до первинного злочину агресії проти суверенної держави – чи має бути трибунал для Путіна – такий який був для Мілошевича?

Б.В.С.: Теоретично, Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію над президентом Путіним, якщо вони зможуть взяти його під варту. На відміну від українських судів, Міжнародний кримінальний суд не може продовжувати розслідування за відсутності підозрюваного під вартою. Вони можуть підтвердити обвинувальний висновок, але не можуть рухатись далі. Існує ймовірність притягнути його до кримінальної відповідальності.

Ми бачимо закономірності в усіх регіонах, де були розгорнуті російські сили. Це може закласти основу для відповідальності за ланцюжком вищого командування. Тому що це доводить, що це не поодинокі випадки, це – результати наказів або неспроможності чи небажання вищого керівництва належним чином контролювати свої війська. Думаю, що також можна додати і фільтраційні операції, для яких потрібні будівлі та інфраструктура. Все це потребувало організації. Це неможливо зробити на нижньому рівні.

О.К.: Посол Ван Скаак, ви згадали можливість притягнути злочинців до відповідальності у випадку, якщо вони подорожуватимуть в майбутньому. Чи ви очікуєте, що багато країн погодяться екстрадувати цих воєнних злочинців?

Б.В.С.: Так – або переслідувати злочини або екстрадувати. Багато країн є учасниками договорів, які вимагають цього. Думаю, ситуація в Сирії є чудовим прикладом. Тоді багато військових намагались втекти. Деякі були перебіжчиками, деякі просто намагались втекти.

Деякі з них виїжджали з різних причин у особистих цілях. У кінцевому підсумку їх ідентифікували європейські країни та притягнули до відповідальності, а потім злочинці відбували покарання за вчинення міжнародних злочинів. Це включно із випадками у Швеції, Франції та Німеччині, включно із високопоставленими фігурами режиму Асада. Цей сценарій повторюватиметься, коли російські злочинці почнуть подорожувати.

О.К.: Україна має двопартійну підтримку в Конгресі США. Чи може змінитись підтримка зусиль Держдепу щодо притягнення до відповідальності за воєнні злочини після проміжних виборів?

Б.В.С.: Я думаю, що ми й надалі будемо бачити сильно двопартійну підтримку з питань досягнення справедливості та правосуддя. Звісно, є невеликі зміни стосовно конкретних осіб, але, думаю, що тенденція підтримки дуже чітка. Двопартійна група сенаторів нещодавно відвідала Гаагу, щоб зустрітися з представниками Міжнародного кримінального суду, щоб висловити підтримку Сполученими Штатами розслідування.

Ми також бачимо, як величезна кількість гуманітарної допомоги надходить до України, щоб допомогти українським цивільним, багато з яких живуть у дуже важких умовах, і ми продовжуємо робити все можливе, щоб зміцнити Україну на полі бою. Я не очікую великих змін у цьому. Сполучені Штати віддані досягненню справедливості та притягнення до відповідальності за злочини в Україні та інших країнах світу. Це питання завжди мало підтримку обох партій. Мій офіс і той факт, що він має фінансування є свідченням двопартійної підтримки цього на Капітолійському пагорбі.

Дивіться також: Держдеп: «Системне насильство російських сил в Україні можна порівняти з Другою світовою». Інтервʼю

Держдеп: «Системне насильство російських сил в Україні можна порівняти з Другою світовою». Інтервʼю

Воєнні злочини – організована кампанія, яку російські сили здійснювали на тимчасово окупованих територіях в Україні. Про це в інтервʼю Олексію Коваленко розповіла посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак.

Більше

XS
SM
MD
LG