Актуально
Тихановська закликала ООН надіслати моніторингову місію в Білорусь
Засудити насильство проти мирних протестувальників, надіслати моніторингову місію в Білорусь та провести спеціальну сесію Ради ООН з прав людини для обговорення ситуації з правами людини в Білорусі - з таким проханням до країн-членів ООН звернулася опозиційна кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська. У п’ятницю вона виступила на окремому засіданні Ради Безпеки ООН, ініційованому зовнішньополітичним відомством Естонії.
«У 1945 р. Білорусь була одним із членів-засновників ООН. Зараз нам, білоруському народові, потрібна допомога ООН, щоб зупинити відверте порушення прав людини та цинічне ігнорування людської гідності всередині Європи. Ми просимо ООН засудити використання надмірної сили білоруськими службами безпеки проти протестувальників та пропонуємо провести спеціальну сесію Ради ООН з прав людини для обговорення ситуації з правами людини в Білорусі», - сказала Тихановська за допомогою відеозв’язку.
За її словами, співпраця з режимом Лукашенка сьогодні означає «підтримку насильства та грубого порушення прав людини». Світлана Тихановська закликала міжнародне співтовариство використати всі механізми зупинки насильства, «включаючи санкції проти осіб, які вчинили порушення виборів та злочини проти людства».
Режим Лукашенка морально збанкрутував, він сумнівний з легальної точки зору, а в очах народу - просто неспроможнийСвітлана Тихановська
Під час заходу вона також звернулася до режиму Лукашенка із закликом дозволити в'їзд і вільне пересування у Білорусі спеціальному доповідачеві ООН з питань прав людини та негайно звільніти всіх політичних в’язнів і припинити переслідування членів Координаційної ради.
«Режим Лукашенка морально збанкрутував, він сумнівний з легальної точки зору, а в очах народу - просто неспроможний», - сказала вона.
«Я наголошую, що Лукашенко більше не представляє Білорусь. Білоруси – законослухняні та відповідальні люди з високим почуттям особистої та колективної гідності, що вони демонструють кожен день, кожну мить в останні тижні».
Окреме засідання Ради безпеки ООН провели за так званою «формулою Аррайя», тобто більш неформально і за межами звичайного порядку денного Радбезу ООН.
Ініціативу Естонії обговорити кризу у Білорусі підтримала Україна, Польща, Канада, Литва та ще низка країн.
Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу пояснив, що метою зустрічі було пролити світло на те, що насправді відбувається у Білорусі, дати слово тим, кого змушують мовчати.
Крім Тихановської, про ситуацію в Білорусі за допомогою відео зв’язку розповіли Анаїс Мерин, спеціальна доповідачка про ситуацію з правами людини в Білорусі в ООН, віце-президент правозахисного центру «Вясна» Валентин Стефанович та юристка Білоруської асоціації журналістів Ольга Сахович.
Жертви свідчать, що тортури були масовими та системними і використовувались як політично вмотивоване покарання громадян за висловлення власної думки та участь в антиурядових акціях протесту. Ми можемо точно сказати, що маємо справу з злочинами проти людстваВіце-президент правозахисного центру «Вясна» Валентин Стефанович
За словами Стефановича, їх організація зафіксувала понад півтисячі особистих свідчень людей, яких піддали тортурам.
«Жертви свідчать, що тортури були масовими та системними і використовувались як політично вмотивоване покарання громадян за висловлення власної думки та участь в антиурядових акціях протесту. Ми можемо точно сказати, що маємо справу зі злочинами проти людства», - сказав він.
За словами правозахисника, у результаті придушення протестів сотні людей отримали поранення, щонайменше троє протестуючих загинули внаслідок прямих дій поліції, а понад 7000 були затримані.
«Протягом декількох днів, починаючи з 9 серпня, білоруські правоохоронці здійснювали дії, які навмисно заподіювали сильний біль, а також фізичні та психологічні страждання громадянам Білорусі. … Громадян змушували стояти голими на колінах на асфальті, погрожували застосуванням зброї та сексуальним насильством. Затриманих позбавляли сну, засобів гігієни, їжі та води, відмовляли у наданні медичної допомоги та необхідних ліків. Крім того, поліція утримує до 40 людей у камерах, розрахованих на 4-6 осіб, у тому числі громадян із підтвердженим випадками COVID-19. Проти жертв масово застосовували заходи психологічного тиску. Вони були змушені подовгу співати державний гімн Білорусі та вигукувати гасла, ставати на коліна та давати вірність діючій владі та правоохоронним органам Білорусі», - засвідчив Стефанович.
Після звільнення, розповів правозахисник, багато постраждалих потрапили до лікарень, деякі - у важкому стані і досі одужують, велика кількість потребували психологічної терапії.
Під час засідання також виступили співорганізатори заходу, представники урядів Великої Британії, США, Литви, Ісландії, Румунії, Польщі, Латвії, Канади та України. У засіданні, яке було відкритим для будь-якої країни-члена ООН, також взяли участь представники Німеччини, Франції, Росії, Китаю та інші.
Сполучені Штати підтримали заклик до уряду Білорусі дозволити в’їзд в країну спеціальній доповідачці ООН з питань прав людини, відповідно до її мандату.
Це не змагання між Сходом та Заходом. Це боротьба між керівником держави та людьми, яких він говорить, що представляє.В.о. заступника голови Місії США в ООН Черит Норман Шале
За словами в.о. заступника голови Місії США в ООН Черит Норман Шале, США натхнені мужністю білоруського народу та продовжуватимуть підтримувати «білоруський народ в їх мирних вимогах обирати свій уряд та своє майбутнє».
Вона заявила, що це очевидно, що вибори 9 серпня були сфальсифіковані.
«Це не змагання між Сходом та Заходом. Це боротьба між керівником держави та людьми, яких він говорить, що представляє», - сказала вона.
Шале закликала негайно зупинити насильство та звільнити незаконно затриманих, включно із американським громадянином Віталієм Шкляровим.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив на готовності України сприяти діалогу між опозицією та урядом Білорусі.
“Говорячи про медіацію, я хотів би також підкреслити, що вона повинна розглядатися суто як допомога. Білорусі ніхто нічого не нав’язує. На наш погляд, абсолютно неприпустимо втручатися у внутрішні справи, включаючи вибори. Україна ніколи не втручалася у справи Білорусі, не втручається і ніколи не будемо втручатися у внутрішні справи Білорусі», - підкреслив міністр.
Він висловив сподівання, що інші країни, у першу чергу, Росія, слідуватимуть цьому прикладу і також утримуються від втручання, «що може ще більше дестабілізувати ситуацію у сусідній країні».
Представник Росії, у свою чергу, назвав скликане засідання «дивним». За словами заступника постійного представника Російської федерації при ООН Дмитра Полянського, ситуація в Білорусі не несе загрози безпеці та миру в світі, а тому не підпадає під такі, що має розглядати Радбез ООН. «Наша зустріч також не може бути визначена як попередження кризи. В іншому випадку нам доведеться збиратися разом у десятках або сотнях ситуацій щороку - кожного разу, коли одна з партій, яка програла вибори, відмовляється прийняти поразку», - заявив він.
Дії правоохоронців щодо протестувальників у Білорусі він порівняв із заворушенням у Франції, Німеччини та протестами за расову справедливість у США.
Постійний представник Білорусі в ООН Валентин Рибаков, як і його російський колега, зауважив, що це засідання не є прийнятним майданчиком для обговорення ситуації всередині Білорусі. Дії обох сторін під час протестів, пояснив він, вже розглядаються міжурядовою комісією, і закликав інші країни утриматися від втручання у внутрішні справи Білорусі.
«Ми закликаємо наших іноземних партнерів проявити мудрість та неупередженість. Втручання у наші внутрішні справи, санкції чи національні обмежувальні заходи проти Білорусі, будуть шкідливими для всіх. Ми закликаємо всі країни дотримуватися міжнародного права та основних норм міжнародних відносин, а також дотримуватися цілей та принципів Статуту ООН», - сказав представник Білорусі.
Дивіться також: Пандемія вдарила по бізнес-інфраструктурі студентських містечок у США. Відео
Всі новини дня
США запобігли дефолту. Сенат затвердив рішення після заяви щодо допомоги Україні
В четвер Сенат США проголосував за підтримку законопроекту, який збільшує борговий ліміт. Рішення дозволить США продовжувати сплачувати свої поточні зобов'язання і уникнути безпрецедентного для країни дефолту, про ризик якого попереджав президент США Джо Байден.
Байден привітав рішення законодавців. "Сьогодні сенатори від обох партій проголосували, щоб захистити економічний прогрес, який дався нелегко, і запобігти першому в історії дефолту Сполучених Штатів", - заявив Байден після голосування.
63 зі 100 сенаторів підтримали рішення. Голосування відбулось після того, як сенатори від опозиційної Республіканської партії отримали запевнення від демократів в тому, що домовленість, яка передбачає обмеження бюджетних видатків, не вплине на оборонні витрати США, зокрема, не обмежить допомогу Україні.
Домовленість, якої досягнув Байден зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті, і яку раніше цього тижня підтримала Палата представників США, дозволяє розблокувати запозичення уряду, але передбачає, що федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшаться на 1% у 2025 році.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який нещодавно відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війська США, адже передбачає лише незначне збільшення оборонного бюджету, як пропонує адміністрація Байдена. На думку сенатора, а також його колег-республіканців, це може виявитись недостатнім, з огляду на поточні міжнародні кризи.
Виступаючи в Сенаті під час розгляду законопроекту з підвищення боргового ліміту Грем заявив, що оборонний бюджет, параметри якого узгоджено в рамках домовленості щодо боргового обмеження, "не відповідає загрозам, які над нами нависли".
Сенат "має надіслати чіткий сигнал Путіну, що коли йдеться про вторгення в Україну - ми підтримуємо українців, а ви програєтеЗаявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем
"Воєнні злочини Путіна, вчинені у промислових масштабах, не можна ані пробачити, ані забути, - заявив Грем. - Я хочу сказати відважним чоловікам та жінкам України: "Допомога вже в дорозі". Людям Тайваню, які протистоять Китаю, живучі у його тіні: "Допомога вже в дорозі!" Американським військовим, на потреби яких не було виділено достатньо коштів у цьому законопроекті: "Допомога вже в дорозі!"
Він додав, що Сенат "має надіслати чіткий сигнал Путіну, що коли йдеться про вторгнення в Україну - ми підтримуємо українців, а ви програєте".
Щоб запевнити республіканців, що необхідні оборонні видатки буде затверджено, лідер демократів в Сенаті Чак Шумер видав спільну заяву з лідером республіканців в Сенаті Мітчем Макконнеллом, в якій йдеться про те, що буде розглянуто додатковий законопроект з видатків, зокрема, щодо збільшення оборонної допомоги Україні.
Як повідомляли ЗМІ раніше, таку позицію поділяють і в Білому домі. Раніше цього тижня Bloomberg з посиланням на джерела в Білому домі повідомив, що збільшення фінансування для України буде включене до додаткових бюджетних заходів, які не підпадають під обмеження в рамках угоди. Видання також вказує, що 30 травня директор з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг негативно відповіла на питання щодо того, чи вплине угода на здатність України отримати більше фінансування.
Після голосування лідер демократів в Сенаті США Чак Шумер пояснив пресі, як відбувались перемовини щодо допомоги Україні під час голосування в четвер.
"Сенаторам-республіканцям не подобались обмеження, на які погодились республіканці в Палаті представників. Тому вони нам сказали: "А якщо будуть потрібні гроші для України? Якщо потрібні гроші на такі речі?" Тоді обмеження можуть виявитись занизькими ... Тому ми з Макконнеллом видали спільну заяву, що ми відшукаємо шляхи фінансування того, що необхідно, через надзвичайні заходи, а також через звичний процес асигнувань. Це і так мало відбутись".
Для того, щоб пакет щодо збільшення ліміту боргу набув чинності, його має підписати президент США Джо Байден.
До роботи над статтею долучилась Катерина Лісунова.
- Голос Америки
Китайський посланець закликає припинити постачати зброю Україні
Спеціальний представник Китаю щодо встановлення миру в Україні закликав західні уряди, які підтримують Україну в її збройному протистоянні російській агресії, "припинити відправку зброї на поле бою" та провести мирні переговори.
"Китай вважає, що якщо ми справді хочемо покласти край війні, врятувати життя та встановити мир, для нас важливо припинити надсилати зброю на поле бою, інакше напруженість буде тільки зростати", – сказав Лі журналістам.
Виступаючи у п’ятницю в китайській столиці, Лі Гуей дав зрозуміти, що його нещодавня місія не принесла відчутних результатів, тому Пекін розглядає можливість наступних поїздок.
Під час поїздки 15-28 травня Лі відвідав Україну, Росію, Польщу, Францію, Німеччину та штаб-квартиру Європейського Союзу у Брюсселі.
Агентство Reuters повідомляє, що на прес-конференції в Пекіні Лі Гуей сказав, що Пекін «зробить все», щоб послабити напруженість. Він при цьому відкинув повідомлення ЗМІ про те, що він пропонував заморозити конфлікт, залишивши Росії контроль над окупованими частинами України.
Заклик з Пекіна пролунав у той момент, коли Вашингтон та його європейські союзники нарощують постачання Україні ракет, танків та іншої зброї напередодні очікуваного контрнаступу, в результаті якого Україна розраховує повернути окуповану Росією територію.
Уряд китайського лідера Сі Цзіньпіна заявляє, що він нейтральний і хоче виступати посередником, але політично підтримує Москву, яку він вважає дипломатичним і військовим партнером у протистоянні глобальному «домінуванню Сполучених Штатів».
Пекін відмовився критикувати російське вторгнення в Україну та використовує свій статус одного з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, щоб відбити дипломатичні атаки на Росію.
Мама і донька з України навчилися заново ходити на протезах після трагедії у Краматорську, завдяки програмі “Незламні”
Заново ходити після втрати ніг навчилися у Каліфорнії Наталія та Яна Степаненки, мешканки Донеччини. Під час трагедії на вокзалі у Краматорську, по якому Росія вдарила ракетою "Точка У" з касетними боєприпасами, мати і донька втратили ноги внаслідок вибуху.
Завдяки американським спеціалістам жінки вже стали на протези, ходять, Яна навіть катається на велосипеді. Після успішного відновлення сім'я планує повернутися в Україну.
Переліт та перебування родини Степаненків у Каліфорнії, протезування – усе це стало можливим за допомоги програми протезування та реабілітації постраждалих від війни українських дітей «Незламні», яка здійснюється Українським домом у Вашингтоні.
Одинадцятирічна Яна стала першою з чотирьох дітей, які таким чином потрапили на лікування в американські лікарні. Проект втілюється за підтримки першої леді України Олени Зеленської, у партнерстві з Посольством України в США, МОЗ України та американськими медичними установами Shriners Children's і Peter Harsch Prosthetics.
Того трагічного дня, 8 квітня 2022 року, із вокзалу у Краматорську намагались виїхати тисячі людей. Унаслідок ракетного удару 61 людина загинула і 126 отримали поранення.
Я просто лежала на вокзалі, підняла ноги, а їх не було.Яна Степаненко
“Спочатку я взагалі не зрозуміла, що сталося, я просто лежала на вокзалі, підняла ноги, а їх не було. І все, в цей момент у мене шок, паніка, було важко усвідомити, що ти без ніг, і як далі жити”, - розповіла Голосу Америки Яна Степаненко.
Її мама, Наталія Степаненко, пояснює перший шок від побаченого: “Я [подивилася - ред.] на Яну, потім на ноги, у неї стоп не було. Я намагалася підвестися, глянула на свою ногу, а вона висіла на сухожиллях”.
Це були удар за ударом, каже Наталія. Але вона змогла взяти себе в руки попри цю трагедію, як і втрату чоловіка на війні - заради доньки і сина, які миттєво подорослішали. Ярослав із Яною - близнята, хлопчик також був на вокзалі в момент удару ракети і дивом не постраждав.
У той день поруч з ними загинула близька родичка. Маму з донькою доправили до Львова, де їм надали допомогу. Потім обоє прилетіли до Сан-Дієго на протезування. Рік вони вчилися заново ходити.
Дівчинці зробили також додаткову операцію у США. “Мені на правій нозі заважала кісточка ходити, і потрібно було її забрати, мені зробили операцію, тепер ходжу добре”, - розповіла Яна.
Дівчина пригадує найважче: “Пам'ятаю ці моменти, коли вперше стала на протези, це було важко, насправді, самі протези, вони дуже нелегкі, вони важкі, найперші, вони дуже важкі, ніби каміння до ніг прив'язали. Незвично було, я хиталася спочатку, треба було вчитися тримати рівновагу, ну а потім розходилася, все добре”.
“Я їй єдине, що сказала - Яно, якщо ми не померли, то ми чогось у цьому житті не доробили. Значить, ми чомусь залишилися живі, тому продовжуймо жити. - У неї багато друзів, і є один воїн з Азовсталі, який дуже її підтримує. Він їй такі настанови дає, і я кажу - Яно, дітки і танцюють, і фігурним катанням займаються, і бігають, все роблять”, - розповідає Наталія Степаненко.
Натомість Яна ділиться: “Всім раджу не засмучуватися, спочатку я теж засмучувалась, а зараз уже все відпустило”. Дівчина каже, що не може читати новини про війну: “Я намагаюся не дивитися, щоби знову не плакати і не сумувати. Там мої бабуся і дідусь залишилися, я за них дуже переживаю”.
Журналістка Голосу Америки Христина Шевченко зустрілася також із Пітером Харшем, протезистом із міста Сан-Дієго, який працював із ветеранами війни в Іраку та Афганістані і погодився допомогти родині Степаненків.
Побачити маленьку дівчинку, яку підірвали російські бомби, було найгіршим, що я собі уявляв.Пітер Харш
“Протягом багатьох років я лікував чимало військових ветеранів Корейської війни, Іраку, Афганістану, солдатів з усього світу, і побачити маленьку дівчинку, яку підірвали російські бомби, було найгіршим, що я собі уявляв. Чи був я здивований? Так, на жаль”, - каже Пітер Харш.
Наталія з дітьми вже незабаром планують повернутися до України: “Хочеться додому, як би добре тут не було, а додому хочеться. У нас стільки людей поїхало, а повертатися нікуди, будинки розбиті у людей. Ми ось повернемося, я не знаю, з чого ми будемо починати”.
А поки вони вчаться не лише ходити, а й усміхатися заново. І це найскладніше. Як і повірити в те, каже Наталія, що є люди які підтримують війну, яка забрала в неї рідних, а також здоров'я її та доньки.
Дивіться також на YouTube Голосу Америки Українською:
Анжеліна Багдасарян, Ірина Шинкаренко, Ганна Твердохліб та Христина Шевченко працювали для підготовки цього матеріалу.
Байдена закликають підтримати створення трибуналу ООН щодо російської агресії
Два впливових сенатора-демократа закликають Байдена змінити свою позицію і підтримати створення в рамках ООН спеціального трибуналу для притягнення російських лідерів до відповідальності за вторгнення в Україну в 2022 році.
У середу демократи Бен Кардін і Тім Кейн, обидва видатні члени комітету Сенату з міжнародних відносин, представили проект резолюції, який закликає адміністрацію "голосувати в міжнародних інституціях, щоб підтримати створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу для притягнення до відповідальності керівників Російської Федерації, які очолили та санкціонували агресію в Україні".
Резолюція підтримує давню вимогу України створити спеціальний трибунал для "злочину агресії" Росії. Генеральна Асамблея ООН мала б дати зелене світло пропонованому трибуналу, умови якого обговорюватимуть Україна та ООН.
Різні підходи
Злочин агресії, який визначається як «планування, підготовка, початок або виконання» акту агресії, наприклад збройного вторгнення, відрізняється від воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду.
Міжнародний кримінальний суд може переслідувати ці інші злочини, але не злочин агресії. Його юрисдикція щодо цього злочину поширюється лише на країни, які ратифікували Римський статут, який заснував суд. Росія, як і США, не є учасником договору.
Саме тому Україна та її союзники наполягають на альтернативному механізмі притягнення російських лідерів до відповідальності.
У березні адміністрація Байдена запропонувала створити «інтернаціоналізований трибунал» у рамках судової системи України, але за зовнішньої підтримки.
Міжнародні аспекти
"Ми передбачаємо, що такий суд матиме значні міжнародні елементи — у формі матеріального права, персоналу, джерел інформації та структури", — сказала Бет ван Скаак, головний дипломат Державного департаменту з глобального кримінального правосуддя, оголошуючи про схвалення адміністрації.
За її словами, спочатку суд міг би працювати за межами України, в Європі.
План США має підтримку блоку країн "Групи семи", але стикається з опозицією з боку українських офіційних осіб, які кажуть, що його реалізація потребуватиме змін до Конституції, що складно зробити під час війни.
Українські посадовці кажуть, що трибунал ООН у стилі Нюрнберга усуне «прогалину у підзвітності» в міжнародному праві та, на відміну від суду, заснованого в Україні, матиме міжнародну легітимність. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський знову закликав до такої ініціативи, яку підтримують кілька малих європейських країн.
"Якщо ми хочемо справжньої справедливості, ми не повинні шукати виправдань і посилатися на недоліки чинного міжнародного права, а приймати сміливі рішення, які виправлять недоліки цих норм", – сказав Зеленський у промові в Гаазі минулого місяця.
У березні МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, звинувативши його в примусовій депортації сотень українських дітей до Росії. Ордер був виданий за причетність Путіна до ймовірних воєнних злочинів, а не до злочину агресії.
Росія відкинула ордер на арешт і поставила під сумнів легітимність спеціального трибуналу.
Юристи кажуть, що план США залежить від підтримки України. Вони також кажуть, що Путін і його найближче оточення уникнуть судового переслідування, якщо залишатимуться при владі.
"Мене хвилює те, що, підтримуючи таку гібридну модель, США посилають повідомлення про те, що вони піклуються про відповідальність за агресію таким чином, щоб захистити архітекторів злочину", — сказала Ребекка Гамільтон, доцент права в Американському університеті.
Представник Державного департаменту заявив, що департамент не коментує запропоновані закони чи резолюції, і звернув увагу Голосу Америки до свідчень ван Скаак.
"Як посол… Ван Скаака сказала, що в Україні не може бути миру без справедливості. Справедливість для мільйонів, чиї життя були порушені та знищені в результаті загарбницької, безглуздої, неспровокованої та незаконної війни, розпочатої Володимиром Путіним", – сказав представник.
Останній раз злочин агресії переслідувався у 1940-х роках, коли німецьких і японських лідерів судили в Нюрнберзі та Токіо за те, що Міжнародний військовий трибунал назвав "найвищим міжнародним злочином".
На слуханнях у комітеті Сенату з міжнародних відносин у середу сенатор Кардін розкритикував план адміністрації Байдена. За словами Кардіна, український трибунал зіткнеться з питаннями щодо упередженості та потенційних претензій на імунітет з боку російських посадовців.
Згідно з міжнародним правом, жоден національний суд не може переслідувати главу держави іншої країни або еквівалентних посадових осіб.
Перепони
Ван Скаак заявила, що адміністрація вибрала гібридну модель, оскільки трибунал ООН зіткнеться з власними юридичними та практичними перешкодами.
Юридично Генеральна Асамблея ООН може не мати повноважень для створення суду з юрисдикцією щодо лідерів Росії.
Практично, "існують деякі серйозні занепокоєння щодо того, чи є у нас голоси в Генеральній Асамблеї для створення такого органу", сказала вона.
Кардін закликав адміністрацію заручитися міжнародною підтримкою.
"Це не може бути зусиллям виключно США, — сказав Кардін. - Мають бути колективні дії. Ви повинні це мобілізувати, перш ніж виносити на голосування".
Прес-секретар Кардіна сказала, що інші сенатори можуть приєднатися до резолюції, але поки що лише Кардін і Кейн підписалися. В електронному листі Голосу Америки вона повідомила, що фіксованої дати голосування щодо резолюції немає.
Гамільтон сказав, що резолюція Кардіна-Кейна є важливою, оскільки це "сильний сигнал того, що [Конгрес] хоче рухатися в іншому напрямку, ніж той, який пропонує адміністрація".
"І я вважаю, що для прихильників міжнародного трибуналу, поза межами США і України, також важливо почути, що є у США ті, хто підтримує міжнародний трибунал", — сказав Гамільтон. колишній юрист відділу обвинувачень Міжнародного кримінального суду в інтерв'ю.
Як Японія змінила свою політику, щоб допомогти українцям? Відео
Однією з країн, яка відкрила свої кордони й серця для українських переселенців є Японія. Для відомої своїми суворими імміграційними законами держави це – унікальний випадок. У 2021-му Японія прийняла менш як 100 біженців зі всього світу. А у 2022-му – понад 2 тисячі українців.
Форум