Спеціальні потреби

Тихановська закликала ООН надіслати моніторингову місію в Білорусь


Засудити насильство проти мирних протестувальників, надіслати моніторингову місію в Білорусь та провести спеціальну сесію Ради ООН з прав людини для обговорення ситуації з правами людини в Білорусі - з таким проханням до країн-членів ООН звернулася опозиційна кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська. У п’ятницю вона виступила на окремому засіданні Ради Безпеки ООН, ініційованому зовнішньополітичним відомством Естонії.

«У 1945 р. Білорусь була одним із членів-засновників ООН. Зараз нам, білоруському народові, потрібна допомога ООН, щоб зупинити відверте порушення прав людини та цинічне ігнорування людської гідності всередині Європи. Ми просимо ООН засудити використання надмірної сили білоруськими службами безпеки проти протестувальників та пропонуємо провести спеціальну сесію Ради ООН з прав людини для обговорення ситуації з правами людини в Білорусі», - сказала Тихановська за допомогою відеозв’язку.

За її словами, співпраця з режимом Лукашенка сьогодні означає «підтримку насильства та грубого порушення прав людини». Світлана Тихановська закликала міжнародне співтовариство використати всі механізми зупинки насильства, «включаючи санкції проти осіб, які вчинили порушення виборів та злочини проти людства».

Режим Лукашенка морально збанкрутував, він сумнівний з легальної точки зору, а в очах народу - просто неспроможний
Світлана Тихановська

Під час заходу вона також звернулася до режиму Лукашенка із закликом дозволити в'їзд і вільне пересування у Білорусі спеціальному доповідачеві ООН з питань прав людини та негайно звільніти всіх політичних в’язнів і припинити переслідування членів Координаційної ради.

«Режим Лукашенка морально збанкрутував, він сумнівний з легальної точки зору, а в очах народу - просто неспроможний», - сказала вона.

«Я наголошую, що Лукашенко більше не представляє Білорусь. Білоруси – законослухняні та відповідальні люди з високим почуттям особистої та колективної гідності, що вони демонструють кожен день, кожну мить в останні тижні».

Окреме засідання Ради безпеки ООН провели за так званою «формулою Аррайя», тобто більш неформально і за межами звичайного порядку денного Радбезу ООН.

Ініціативу Естонії обговорити кризу у Білорусі підтримала Україна, Польща, Канада, Литва та ще низка країн.

Акція протесту в Білорусі, 30 серпня 2020 року
Акція протесту в Білорусі, 30 серпня 2020 року

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу пояснив, що метою зустрічі було пролити світло на те, що насправді відбувається у Білорусі, дати слово тим, кого змушують мовчати.

Крім Тихановської, про ситуацію в Білорусі за допомогою відео зв’язку розповіли Анаїс Мерин, спеціальна доповідачка про ситуацію з правами людини в Білорусі в ООН, віце-президент правозахисного центру «Вясна» Валентин Стефанович та юристка Білоруської асоціації журналістів Ольга Сахович.

Жертви свідчать, що тортури були масовими та системними і використовувались як політично вмотивоване покарання громадян за висловлення власної думки та участь в антиурядових акціях протесту. Ми можемо точно сказати, що маємо справу з злочинами проти людства
Віце-президент правозахисного центру «Вясна» Валентин Стефанович


За словами Стефановича, їх організація зафіксувала понад півтисячі особистих свідчень людей, яких піддали тортурам.

«Жертви свідчать, що тортури були масовими та системними і використовувались як політично вмотивоване покарання громадян за висловлення власної думки та участь в антиурядових акціях протесту. Ми можемо точно сказати, що маємо справу зі злочинами проти людства», - сказав він.

За словами правозахисника, у результаті придушення протестів сотні людей отримали поранення, щонайменше троє протестуючих загинули внаслідок прямих дій поліції, а понад 7000 були затримані.

«Протягом декількох днів, починаючи з 9 серпня, білоруські правоохоронці здійснювали дії, які навмисно заподіювали сильний біль, а також фізичні та психологічні страждання громадянам Білорусі. … Громадян змушували стояти голими на колінах на асфальті, погрожували застосуванням зброї та сексуальним насильством. Затриманих позбавляли сну, засобів гігієни, їжі та води, відмовляли у наданні медичної допомоги та необхідних ліків. Крім того, поліція утримує до 40 людей у камерах, розрахованих на 4-6 осіб, у тому числі громадян із підтвердженим випадками COVID-19. Проти жертв масово застосовували заходи психологічного тиску. Вони були змушені подовгу співати державний гімн Білорусі та вигукувати гасла, ставати на коліна та давати вірність діючій владі та правоохоронним органам Білорусі», - засвідчив Стефанович.

Фото: Правоохоронці затримують протестувальників під час протесту в Білорусі
Фото: Правоохоронці затримують протестувальників під час протесту в Білорусі

Після звільнення, розповів правозахисник, багато постраждалих потрапили до лікарень, деякі - у важкому стані і досі одужують, велика кількість потребували психологічної терапії.

Під час засідання також виступили співорганізатори заходу, представники урядів Великої Британії, США, Литви, Ісландії, Румунії, Польщі, Латвії, Канади та України. У засіданні, яке було відкритим для будь-якої країни-члена ООН, також взяли участь представники Німеччини, Франції, Росії, Китаю та інші.

Сполучені Штати підтримали заклик до уряду Білорусі дозволити в’їзд в країну спеціальній доповідачці ООН з питань прав людини, відповідно до її мандату.

Це не змагання між Сходом та Заходом. Це боротьба між керівником держави та людьми, яких він говорить, що представляє.
В.о. заступника голови Місії США в ООН Черит Норман Шале

За словами в.о. заступника голови Місії США в ООН Черит Норман Шале, США натхнені мужністю білоруського народу та продовжуватимуть підтримувати «білоруський народ в їх мирних вимогах обирати свій уряд та своє майбутнє».

Вона заявила, що це очевидно, що вибори 9 серпня були сфальсифіковані.

«Це не змагання між Сходом та Заходом. Це боротьба між керівником держави та людьми, яких він говорить, що представляє», - сказала вона.

Шале закликала негайно зупинити насильство та звільнити незаконно затриманих, включно із американським громадянином Віталієм Шкляровим.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив на готовності України сприяти діалогу між опозицією та урядом Білорусі.

“Говорячи про медіацію, я хотів би також підкреслити, що вона повинна розглядатися суто як допомога. Білорусі ніхто нічого не нав’язує. На наш погляд, абсолютно неприпустимо втручатися у внутрішні справи, включаючи вибори. Україна ніколи не втручалася у справи Білорусі, не втручається і ніколи не будемо втручатися у внутрішні справи Білорусі», - підкреслив міністр.

Він висловив сподівання, що інші країни, у першу чергу, Росія, слідуватимуть цьому прикладу і також утримуються від втручання, «що може ще більше дестабілізувати ситуацію у сусідній країні».

Представник Росії, у свою чергу, назвав скликане засідання «дивним». За словами заступника постійного представника Російської федерації при ООН Дмитра Полянського, ситуація в Білорусі не несе загрози безпеці та миру в світі, а тому не підпадає під такі, що має розглядати Радбез ООН. «Наша зустріч також не може бути визначена як попередження кризи. В іншому випадку нам доведеться збиратися разом у десятках або сотнях ситуацій щороку - кожного разу, коли одна з партій, яка програла вибори, відмовляється прийняти поразку», - заявив він.

Дії правоохоронців щодо протестувальників у Білорусі він порівняв із заворушенням у Франції, Німеччини та протестами за расову справедливість у США.

Постійний представник Білорусі в ООН Валентин Рибаков, як і його російський колега, зауважив, що це засідання не є прийнятним майданчиком для обговорення ситуації всередині Білорусі. Дії обох сторін під час протестів, пояснив він, вже розглядаються міжурядовою комісією, і закликав інші країни утриматися від втручання у внутрішні справи Білорусі.

«Ми закликаємо наших іноземних партнерів проявити мудрість та неупередженість. Втручання у наші внутрішні справи, санкції чи національні обмежувальні заходи проти Білорусі, будуть шкідливими для всіх. Ми закликаємо всі країни дотримуватися міжнародного права та основних норм міжнародних відносин, а також дотримуватися цілей та принципів Статуту ООН», - сказав представник Білорусі.

Дивіться також: Пандемія вдарила по бізнес-інфраструктурі студентських містечок у США. Відео

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG