Спеціальні потреби

Євгенія Тимошенко виступила на слуханнях у Сенатському комітеті США



У Сенаті пройшли слухання, присвячені Україні. Підкомітет з Європейських справ Сенатського комітету із закордонних справ заслухав свідчення колишнього посла США в Україні, старшого наукового співробітника Інституту імені Брукіґнса Стівена Пайфера, виконавчого віце-президента Атлантичної Ради Деймона Вілсона, старшого наукового співробітника Центру стратегічних та міжнародних досліджень Едварда Чау та доньки Юлії Тимошенко – Євгенії Тимошенко.

Хоча метою слухань було ознайомити американських законодавців зі станом справ в Україні і, насамперед, із ситуацією навколо арешту Юлії Тимошенко та інших високопосадовців попереднього уряду, голова засідання сенатор Джін Шахін від самого початку виявила себе добре обізнаною з тим, що відбувається в Україні:

«Україна за часів Януковича суттєво посунулася назад у критичних питаннях, включно з демократичною реформою, незалежністю ЗМІ, виборчими стандартами та економічними питаннями. Напевно, найбільше занепокоєння міжнародної громадськості викликає справа колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Її утримування на сумнівних, політично вмотивованих звинуваченнях є неприйнятним і протилежним до вільної та відкритої системи. Рішення перевести її до в’язниці за межами Києва та відмова у належному медичному догляді лише збільшує наше занепокоєння. Її справа демонструє брак верховенства права, корумпований судовий процес та вибіркове переслідування опозиційних лідерів.

Політично вмотивовані переслідування та порушення і далі ізолюватимуть Україну, підриватимуть її незалежність від Росії та ускладнюватимуть залучення іноземних інвестицій. Я чітко заявляю, що Україні буде важко, якщо взагалі можливо, посилювати відносини із Заходом, поки Тимошенко залишається за ґратами. Вона мусить бути звільнена».

Стівен Пайфер вказав на те, що відхід від демократичних принципів не лише порушує права та свободи громадян, а й ставить Україну у більш вразливу позицію стосовно Росії. Він запропонував конкретні кроки, до яких можуть вдатися США, аби підштовхнути Україну на шлях демократії:

«По-перше, американський уряд мусить продовжувати висловлювати Києву своє занепокоєння відходом від демократії та нагадувати українському керівництву, що їх внутрішня політика має значний вплив на їхні стосунки зі Сполученими Штатами та Заходом. Американські високопосадовці мусять повторювати ці тези при кожній нагоді, включно з тією, коли сенатські та конгресові делегації відвідують Україну.

По-друге, США мусять тримати двері відчиненими для більш позитивних відносин з Україною, якщо Київ стане більш демократичним. Україна, якщо вона повернеться на шлях демократії, мусить вітатися у Європейському та Трансатлантичному співтоваристві.

По-третє, американський уряд мусить координувати свої дії з Європейським Союзом, аби посилити вплив політики Заходу на рішення Януковича та українського керівництва. Це особливо важливо для Вашингтона координувати свої дії з Європейським Союзом зараз, коли ЄС є в кращій позиції, аби впливати на мислення Києва.

Як це виглядатиме на практиці? Янукович був би дуже вдячний отримати запрошення до Білого дому чи можливість прийняти президента Обаму в Україні. Американський уряд та ЄС мусять продовжувати політику, яка вже де-факто триває, а саме – мінімізувати зустрічі на вищому рівні з Януковичем. Американські урядовці мусять чітко дати знати своїм українським колегам, що до того часу, поки Київ кидає до в’язниць лідерів опозиції та відбувається регрес у демократії, зустрічі на вищому рівні будуть неможливі. Цей підхід не означає замороження відносин на усіх рівнях. Звичайні дипломатичні стосунки мусять тривати на всіх рівнях. Американський уряд мусить уважно оцінити пріоритети у фінансуванні своїх програм в Україні, які мусять спрямовуватися на те, аби підтримувати демократичне суспільство в Україні.

Також, можливо, це час для США та ЄС провести консультацію щодо того, чи є прийнятним розглянути список українців, яким буде відмовлено у візах для відвідання США та країн-членів ЄС. Навіть загроза цього може мати потужний ефект на Януковича та еліти навколо нього».

Посольство України у Вашингтоні підготувало листа на захист чинного уряду, у якому перерахувало його досягнення, як також попросило розрізняти юридичні питання та політичні. На свідків цей аргумент враження не справив.

«Я думаю, що аргумент, аби юридичне питання було відокремлене від політичного, є нещирим. Те, що ми бачимо – це перекручення юридичної системи з політичною метою. Ця справа є сенсаційною. Це – питання порушення прав людини. Але це також частина загальної тенденції, яка викликає велике занепокоєння. По-друге, це демонструє нерозуміння з боку України, що означає рухатися у бік Європи, приєднатися до ЄС. Так, вступ це – довгий процес, який містить багато технічних моментів, але це не є головним. Головне – приєднання до співтовариства, яке поділяє спільні цінності та норми, базуючись на демократії, правах людини та верховенстві права. І якщо український уряд не розуміє зв'язок між технічними питаннями та питаннями цінностей, він не розуміє, що означає стати частиною Європи», – заявив виконавчий віце-президента Атлантичної Ради Деймон Вілсон.

Кульмінацією слухань став виступ доньки опального екс-прем’єра – Євгенії Тимошенко:

«Моя мама була незаконно ув’язнена, з нею погано поводилися, її принижували протягом шістьох місяців, намагаючись зламати. Але вони її не зламали. Її дух здоровий, але її здоров’я – слабке. Коли я до неї приїжджаю, я мушу піднімати її з ліжка, вона майже не може ходити. Її камера у Качанівській колонії, далеко від її друзів та родини, – не середньовічна темниця. Але Янукович не мусить використовувати середньовічні методи, аби досягти середньовічних результатів. Натомість вони використовують сучасні техніки позбавлення сну та залякування».

Вона чітко вказала на того, хто, на її думку, несе усю відповідальність:

«Я не маю жодних сумнівів, що вердикт проти моєї мами був зроблений та схвалений на вимогу Президента Януковича. Вона, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, – його основний політичний опонент та є більш популярною, ніж він».

Євгенія Тимошенко звернулася до американських законодавців із проханням:

«Моя мама ніколи не дозволить Україні повернутися назад у радянське минуле. Вона досить сильна, аби виграти вибори, якщо їй дозволять взяти у них участь. Вона вже досягла успіху в об’єднанні розрізненої опозиції.

Вороги демократії та свободи не повинні вітатися в демократичному суспільстві до того часу, поки вони не виправлять своїх помилок. Я прошу вас розглянути усі можливі шляхи, аби вплинути на них та пояснити їм наслідки їх дій. Але, найголовніше, я прошу вас говорити, голосно та чітко, щоб люди у моїй країні не почувалися, що їх залишили напризволяще, та не втратили надію».

Молода, красива дівчина з бездоганною англійською, яка приїхала з далекого краю, рятуючи життя своєї мами, справила на сенаторів сильне враження. Вони порівнювали ситуацію в Україні з радянським минулим, висловлювали захоплення мужністю Юлії Тимошенко та питали її доньку, чим же конкретно вони можуть допомогти.

«Ми просимо про обмеження щодо осіб, які безпосередньо відповідальні за політичні репресії та цинічно продовжують це робити, незважаючи на сигнали зі всього демократичного світу», – попросила Тимошенко та запропонувала американським законодавцям взяти за основу курсу дій резолюцію ПАРЄ від 26-го січня.

Після слухань Євгенія розповіла в інтерв’ю «Голосу Америки», що вона залишилася задоволеною тим, що її вислухали та зрозуміли:

«Ми сподіваємося, що рекомендації, які надали свідки, будуть почутими та втіленими у життя. На жаль, поки прямі дії проти людей, які руйнують демократію, не застосовані, нічого не зміниться, вони не змінять курс своїх дій».

Хоча метою цих слухань не була підготовка конкретної резолюції чи формулювання конкретних заходів стосовно України, це була, напевно, найпотужніша критика, яка публічно лунала на адресу Віктора Януковича у Вашингтоні. І існує велика ймовірність, що цього разу ці жорсткі слова не залишаться просто словами.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG