Спеціальні потреби

Актуально

Чи можуть Путіна заарештувати на Балі та як притягують до відповідальності за воєнні злочини – британський юрист, який працює в Україні

Вейн Джордаш, громадянин Великої Британії, з 2015-го року мешкає в Києві, де його фірма співпрацює з Генеральною прокуратурою України.

Воєнними злочинами назвали російські спрямовані атаки на цивільну інфраструктуру України президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та, раніше цього місяця, президент США Джо Байден.

"Разом із нашими союзниками та партнерами ми продовжуватимемо стягувати з Росії кошти за її агресію, притягати Путіна та Росію до відповідальності за її звірства та воєнні злочини та надавати підтримку, необхідну українським силам для захисту своєї країни та свободи", - сказав президент США.

Напередодні, 18 жовтня, Комісія ООН подала до Ради ООН з прав людини звіт, в якому дійшла висновку, що після вторгнення Росії в Україну були здійснені численні воєнні злочини, більшість з них - російськими військами. Звіт, який зосереджувався на подіях в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях України в перші тижні війни, окреслює низку порушень міжнародного гуманітарного права, включаючи такі злочини як катування, зґвалтування та страти.

Про те, як відбувається фактична співпраця у розслідуванні воєнних злочинів між іноземними партнерами та українськими слідчими та які існують шляхи притягнення винних до відповідальності журналістка «Голосу Америки» Тетяня Ворожко поспілкувалась із Вейном Джордашом, керуючим партнером юридичної фірми Global Rights Compliance LLP.

Джордаш, громадянин Великої Британії, два десятиліття займався питанням воєнних злочинів, здійснених під час воєнних конфліктів, зокрема в Руанді, колишній Югославії та Сьєрра-Леоне. З 2015-го року він мешкає в Києві, де його фірма консультує Генеральну прокуратуру України та громадянське суспільство у розслідуванні порушень Росією міжнародного права - спочатку на окупованих територіях Криму та Донбасу, а тепер, в рамках мобільних груп правосуддя, – по всій країні.

«Голос Америки» поспілкувався з юристом за допомогою Skype.

Більше із думками щодо розслідування та притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності, можна ознайомитися в інших матеріалах «Голосу Америки», зокрема у статті Про покарання Путіна: «Ми будемо радити шукати докази, куди б вони не привели» – голова Міжнародної групи з питань жорстоких злочинів та У чому різниця в розслідуванні російських та нацистських воєнних злочинів? Пояснює «мисливець за нацистами», посадовець Мін’юсту США.

Тетяна Ворожко: Перед тим як говорити, про сьогоднішні злочини, я б хотіла запитати про розслідування ваших юристів щодо відносин Росії із так званими ДНР та ЛНР, яких західна преса досі називає "підтримувані Росією сепаратисти". Хто вони відносно Росії, згідно ваших висновків?

Вейн Джордаш: Майже рік ми аналізували одне центральне питання: чи Росія підтримує так званих сепаратистів, чи вона їх контролює? Зараз немає сумнівів, що контролює, але раніше були сумніви серед певних політичних чи міжнародних організацій. Якщо сумніви існували, це давало Росії можливість стверджувати, що вона не несе юридичної відповідальності за воєнні злочини.

Ми виявили, що Росія контролювала збройні групи на Донбасі у політичний, фінансовий, військовий та будь-якому інший значущий спосіб. І якщо Росія контролювала ці збройні групи, то злочини і порушення гуманітарного права, які відбувалися на цих територіях, можуть чітко вважатися відповідальністю росіян, російської держави. Я думаю, що нам слід перестати думати категоріями сепаратистів, яких підтримує Росія. Це були контрольовані Росією збройні формування. Вони контролювали територію і вони контролювали злочини.

Т.В.: Минулого тижня Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла резолюцію, яка оголосила російський режим терористичним. Чи матиме це практичне значення з точки зору притягнення Росії до відповідальності?

В.Д.: Я думаю, що це буде сприйнято як політичне, а не судове рішення. Я припускаю, що це може мати певний резонанс у Міжнародному суді ООН, де українці стверджують, що Росія порушила Закон про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Т.В.: Також ПАРЄ проголосувала за прискорення створення спеціального міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України – чи, на вашу думку, це найкращий шлях притягнення винних до відповідальності?

В.Д.: Я ввааю, що найефективнішим механізмом є підтримка прокуратури України та судів України. Я дуже вірю в місцеве правосуддя, правосуддя, яке відбувається якомога ближче до постраждалої громади та жертв цих злочинів. Я сприймаю міжнародні трибунали в певному сенсі як випадки, коли місцеве правосуддя зазнало невдачі.

Друга річ, яку ми маємо зробити, - це підтримати існуючі механізми. Це - Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН, регіональні розслідування, які країни розпочали. Ми повинні розглянути, чи потрібен міжнародний трибунал і чи він заповнює будь-які прогалини, які залишилися.

Т.В.: У березні ви говорили про брак підтримки зусиль Генпрокуратури у фіксації воєнних злочинів. Наразі ми чуємо про співпрацю із ООН, Міжнародним кримінальним судом, співробітництво на рівні країн. Чи достатню міжнародну підтримку Генрокуратура отримує зараз?

Прокуратурі потрібна допомога на місцях, допомога в розслідуванні в плані побудови справ, в плані аналізу, в плані криміналістики, в плані ідентифікації мертвих і так дал

В.Д.: Міжнародний кримінальний суд говорить про те, як багато він робить в Україні, спільна слідча група, яка складається, я думаю, з шести чи семи країн, багато говорить про те, що вона робить, країни регіону багато говорять про те, що вони роблять. Але, коли ви живете в Україні, коли ви працюєте з прокуратурою, дуже мало цієї допомоги видно на місцях. Прокуратурі потрібна допомога на місцях, допомога в розслідуванні в плані побудови справ, в плані аналізу, в плані криміналістики, в плані ідентифікації мертвих і так далі. Незважаючи на всю риторику, немає великої кількості цієї підтримки. Я завжди кажу, що перше, що потрібно зробити, - це підтримати прокуратуру, яка працює в надзвичайно складних умовах і потребує значної підтримки.

Ось чому я запропонував і очолив команду мобільного правосуддя, яка складається з провідних прокурорів, провідних слідчих, провідних міжнародних адвокатів у кримінальних справах та провідних українських молодших юристів із досвідом міжнародного кримінального права.

Ви не можете розслідувати ці злочини без хорошої ефективної співпраці між трьома сторонами: місцевими прокурорами, громадянським суспільством і міжнародними експертами. Потрібна прокуратура, яка має професійні навички ведення розслідувань, потрібне громадянське суспільство, яке має певні навички документування, має доступ до певних сфер, яких немає у прокуратури, і потрібні міжнародні експерти які, у моєму випадку, відкривали справи проти найвищих політичних і військових лідерів. Якщо ви об’єднаєте їх разом, у вас є шанс дослідити цю величезну базу злочинів.

Тривожить те, що між громадянським суспільством і прокуратурою немає достатньої співпраці

Якщо цього не зробити, завжди програєте. Тривожить те, що між громадянським суспільством і прокуратурою немає достатньої співпраці. На жаль, я вважаю, що в Україні надто багато індивідуальної роботи виконується громадянським суспільством без співпраці з прокуратурою і навпаки.

Т.В.: Як робота вашої мобільної групи виглядає на практиці?

В.Д.: Наприлад, завданий ракетний удар про Кременчуку. Ми приїжджаємо разом із прокуратурою та допомогаємо скласти план розслідування між прокуратурою, поліцією та СБУ. Також ми приходимо на місця злочинів і допомагаємо в розслідуванні.

По-друге, ми працюємо над стратегією. Ми розглядаємо розслідування в цілому та визначаємо, як воно може бути реструктуровано, де треба наростити потенціал, щоб мати можливість проводити цей аналіз і будувати справи проти політичного та військового керівництва в Кремлі. Ми працювали з прокуратурою, щоб розробити новий підрозділ спеціалізованих прокурорів, який зосередиться на злочинах, пов’язаних із сексуальним насильством. Отже, ми поєднуємо розслідування на місцях разом із прокуратурою і розробку стратегій.

Т.В.: Скільки таких груп працює в Україні?

В.Д.: На даний момент одна, але ми розширюємо масштаби протягом наступних двох місяців. Я думаю, до кінця року ми повинні мати близько 30 провідних прокурорів і слідчих – з Британії, США, Франції, інших країн. В основному ми залучаємо експертів, які мають досвід роботи в Міжнародному кримінальному трибуналі і які були на місцях у зонах, уражених конфліктом, які мають досвід в розслідування злочинів у поточних конфліктах.

Т.В.: Як ви доводите відповідальність Путіна та його найближчого оточення за воєнні злочини, скоєні солдатами в Україні?

В.Д.: Я вважаю, що ваше запитання є найбільшим викликом, і саме тому потрібна хороша співпраця між цими трьома групами. Багато з того, що зараз робиться в Україні, — це справи безпосередніх виконавців: який саме російський солдат катував чоловіка в підвалі, який російський солдат зґвалтував жінку і так далі. Це те, що ми називаємо в міжнародному праві базою злочину. Це схема злочинів на місцях, і якщо ви досліджуєте схему злочинів на місцях, ви можете притягнути безпосередніх виконавців, людей, які це зробили, людину, яка мала зброю.

Якщо ви хочете отримати таких людей, як Путін і людей, близьких до Кремля, потрібно почати мислити закономірностями. Наприклад, командира 64 бригади, який був у Бучі, можна посадити за злочини, скоєні в Бучі, але ви не хочете його просто за це взяти, ви хочете його взяти за те, що він також зробив у Харкові і в Херсоні.

Коли ви об’єднуєте ці різні ситуації разом, починаєте розуміти, хто вище за нього може відповідати за те, що його не зупинили, не контролювали чи віддавали йому накази, які призвели до злочинів у Бучі. Коли ви зможете встановити зв’язок між командуванням 64-о бригади та його командиром, починаєте підніматися ланцюжком командування, поки не дійдете до Кремля. І цей процес ми називаємо пошуком доказів зв’язку, пошуком наказів. Дивлячись на ці схеми, ви починаєте бачити, що командир 64-ї бригади, його командир, відповідає так само як командир, і, можливо, його командир також несе відповідальність, якщо ви намалюєте ці схеми то бачите мовчазну згоду, ігнорування наказів.

Т.В.: Чи щось змінилося після обстрілів 10 жовтня, коли Путін заявив, що це помста за Кримський міст?

Путін зробив багато коментарів, які дуже корисні в кримінальному процесі. З його свідчень стає абсолютно ясно, що він у значній мірі, якщо не одноосібно, контролює військових

В.Д.: Я думаю, що Путін зробив багато коментарів, які дуже корисні в кримінальному процесі. З його свідчень стає абсолютно ясно, що він у значній мірі, якщо не одноосібно, контролює військових. Його коментарі свідчать про те, що він визначає цілі війни. Без жодної тіні сумніву триває кампанія терору і це важка форма воєнного злочину.

І виникає питання, що входить у цю кампанію терору? Невибіркові ракетні атаки, які ми бачили 10 жовтня, підпадають під цю категорію. Але є також сексуальне насильство, тортури, насильницьке переміщення та викрадення. Існує ціла низка дій, які, як я бачу, спрямовані на те, щоб тероризувати цивільне населення України. І мета терору полягає в тому, щоб знищити незалежність України, знищити її суверенітет і знищити українську ідентичність.

Т.В.: Але як притягнути Путіна та його близьке коло до відповідальності в судах?

В.Д.: У цьому полягає виклик нашого часу, це виклик міжнародного кримінального права, і було б неправильно бути надто оптимістичним щодо цього. Ймовірно, не йдеться про найближчий час, коли ми говоримо про вірогідність зміни режиму в Росії, яка призведе до того, що новий уряд видасть Путіна та підозрюваних у Кремлі.

Ми можемо не отримати Путіна сьогодні, ми можемо не отримати його завтра, але важливо, щоб ми заклали основу правди, щоб ми могли бачити, за що несе відповідальність російська держава, за що відповідають окремі особи в російській державі, за що несуть відповідальність окремі солдати, щоб через десятиліття не було заперечення

Але, я думаю, що ми повинні розглядати ширше питання правди та протидії дезінформації. Я працюю, щоб в залі суду були такі, як Путін. Але частково моя мотивація полягає в тому, щоб допомогти обвинуваченню встановити найбільш міцну основу правди щодо того, хто несе відповідальність за ці жахливі злочини.

Ми можемо не отримати Путіна сьогодні, ми можемо не отримати його завтра, але важливо, щоб ми заклали основу правди, щоб ми могли бачити, за що несе відповідальність російська держава, за що відповідають окремі особи в російській державі, за що несуть відповідальність окремі солдати, щоб через десятиліття не було заперечення.

Т.В.: Чи можуть Путіна заарештувати на Балі, якщо він приїде на з`їзд Великої двадцятки?

В.Д.: Технічно його могли заарештувати. На мій погляд, є обґрунтовані докази того, що Путін несе відповідальність за злочини проти людяності, низки воєнних злочинів, тортур, і це те, що ми називаємо універсальними злочинами. Вони мають універсальну юрисдикцію. Це означає, що кожна країна зобов’язана розслідувати ці злочини, де б вони не відбувалися, хто б їх не вчиняв, хто б не був жертвою. Кожна держава зобов’язана вживати заходів проти цих злочинів, а це означає, що уряд Індонезії, якщо надасть раціональні докази причетності Путіна, повинен подумати, чи зможуть вони його заарештувати.

Але тут, звичайно, є проблема в тому, що він має імунітет глави держави. Тож його, можливо, не зможуть заарештувати, доки він залишається головою держави. Однак, залежно від того, з ким він їде, якщо він їде з деякими зі своїх кремлівських змовників, вони можуть не мати такого імунітету, тому їх можуть заарештувати. Але нам, можливо, доведеться почекати деякий час, перш ніж ми зможемо заарештувати Путіна чи Лаврова, які мають те, що ми називаємо імунітетом глави держави.

Т.В.: Міжнародний кимінальний трибунал ООН по Руанді засудив двох керівників ЗМІ до довічного ув`язнення і одного - до 35 років у тюрмі за геноцид, підбурювання до геноциду, змову, злочини проти людяності, винищення та переслідування. Чи чекає, на вашу думку, подібна доля російських пропагандистів?

В.Д.: Я абсолютно переконаний, що потрібно будувати справи проти пропагандистів у Росії. Завдання полягає в тому, щоб, звичайно, взяти їхню промову та показати, що вона пов’язана зі злочинами на місцях в Україні. І тут потрібно звернути увагу на дві речі. По-перше, - наскільки це ЗМІ пов’язане з Кремлем, що має бути не надто важко встановити.

Найскладніший аспект полягає в тому, щоб показати, що те, що вони говорили і пропагували, призвело до злочинів на місцях. Проте, я думаю, якщо вивчити їхні мінливі наративи, їхню мову, заохочення до насильства проти українців, і зіставите це зі способом, у який відбувалися злочини, я думаю, що ви побачите справжню відповідність. У прикладі із Руандою, я думаю, в певному сенсі ці випадки були легшими, тому що у були пропагандистські радіопрограми, були популярні співаки, які прямо закликали вбивати тутсі, і ці заклики вели до дій того ж дня чи наступного дня, які відображали ці заклики.

Хоча відстань більша в тому сенсі, що пропагандисти щось говорять, і важче побачити, як це віддзеркалюється в Україні, я думаю, якщо ви, скажімо, нанесете на карту злочини, то побачите відповідність і що вони принаймні заохочують воєнні злочини та злочини проти людства, що фактично є співучастю в цих злочинах.

Т.В.: Порівняно з іншими випадками геноциду та масових воєнних злочинів, у чому ситуація в Україні відрізняється найбільше?

В.Д.: Я думаю, що швидкість дій прокуратури та громадянського суспільства є справжньою відмінністю. Я вважаю, що дуже незвично мати такий рівень активності так швидко під час поточного конфлікту. Велика частина документації, розслідування попередніх конфліктів відбувалася здебільшого після його завершення.

Я думаю, що друга відмінність полягає в ролі збору та аналізі документів у відкритому доступі, роботі таких організацій, як Bellingcat. Це нові типи дослідників, які збирають докази в соціальних медіа, із супутникових зображень і так далі. Це не було характерною рисою конфліктів раніше або, звичайно, не в такій мірі.

Я думаю, що в цьому конфлікті є багато викликів. Російський сценарій, є певному сенсі досить розумним. Це поєднання гібридної війни, яка, якщо ми не будемо обережними, завершиться успішним приховуванням деяких їхніх дій. І я вважаю, що нам потрібно, як я вже говорив раніше, об’єднати дії прокуратури, громадянського суспільства та експертів-міжнародників, щоб гарантувати, що таке приховування не зійде їм з рук.

Всі новини дня

Прогнози для світової економіки на 2023 рік все більш невтішні

Фото: розпродаж іграшок у Walmart  в "Чорну п'ятницю" 25 листопада 2022 року, Делавер, США

Перспективи розвитку світової економіки до 2023 року погіршилися, вказують аналітики, оскільки війна в Україні продовжує ускладнювати торгівлю, особливо в Європі, а ринки чекають на прискорення китайської економіки після місяців карантину через COVID-19.

У Сполучених Штатах ознаки уповільнення ділової активності викликали побоювання щодо рецесії. У всьому світі інфляція зросла, а ділова активність, особливо в єврозоні та Сполученому Королівстві, продовжуває знижуватись.

В аналізі, опублікованому в четвер, Інститут міжнародних фінансів передбачив темп глобального економічного зростання лише на 1,2% у 2023 році, на рівні 2009 року, коли світ лише починав вихід із фінансової кризи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погоджується з песимістичним прогнозом. У звіті, опублікованому цього тижня, тимчасово виконуючий обов’язки головного економіста організації Альваро Сантос Перейра написав: "Економічні прогнози складні. Наш головний прогноз — не глобальна рецесія, а значне уповільнення зростання світової економіки в 2023 році, а збереження високої, хоча і з меншим ростом, інфляції в багатьох країнах."

Ставки у США

У США інфляція та кроки Федерального резерву з її стримування були основними факторами в більшості прогнозів поточного та майбутнього стану економіки.

США пережили найвищий рівень інфляції за 40 років, а ціни швидко ростуть з середини 2021 року. На початок 2022 року ставки в річному вимірі перевищували 6% і у жовтні досягли максимуму в 6,6%.

Починаючи з березня Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC) центрального банку, який встановлює базові відсоткові ставки, декілька разів підвищував базову ставку з 0% до 0,25% до 3,75% і 4% тепер.

Ідея ФРС полягає в тому, щоб змінити стимули для споживачів, зробити заощадження більш привабливими, а ставки на запозичення – менш привабливими, центральний банк хоче зменшити попит і так стримати ріст цін.

Загалом ФРС встановив рівень інфляції в 2% в якості довгострокової мети.

США прагнуть уникнути рецесії

Мета ФРС — взяти інфляцію під контроль, не занурюючи економіку в руйнівну рецесію. І хоча низка економічних ознак вказує на те, що спроби уповільнити попит можуть спрацювати, загроза рецесії все ще існує.

Дані, опубліковані цього тижня, показали, що ділова активність у США сокрочується п’ятий місяць поспіль, оскільки компанії реагують на зниження споживчого попиту. Незважаючи на те, що економіка продовжує створювати нові робочі місця, кількість заявок на допомогу з безробіття зросла останнім часом.

FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.
FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.

Цього тижня Федеральна резервна система опублікувала протокол засідання FOMC на початку листопада, де економісти центрального банку висловлюють песимізм щодо стану економіки США в наступному році.

Вони вважають, що “ймовірність того, що економіка ввійде в рецесію протягом наступного року, майже такою ж імовірною, як і основний прогноз”.

Більшість членів комітету з правом голосу вказали, що настав час уповільнити темпи підвищення процентної ставки, припускаючи, що FOMC відмовиться від нещодавнього підвищення на 0,75% на зустрічі в грудні, можливо, підвищить ставку лише на 0,5%.

Глобальна боротьба

Уряди країн прагнуть підтримати своїх громадян у час, коли ціни різко зростають, особливо на продукти першої необхідності, як-от продовольство та паливо, на які сильно вплинула війна в Україні.

У доповіді цього тижня Міжнародний валютний фонд вказав на складний баланс для урядів: «Оскільки багато людей переживають складнощі, уряди повинні продовжувати надавати першочергову допомогу найбільш уразливим верствам населення, щоб впоратися із ростом цін на їжу та енергію, але уряди також повинні уникати збільшення сукупного попиту, який ризикує підвищити інфляцію. У багатьох розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, фіскальні обмеження можуть знизити інфляцію, одночасно зменшуючи борг".

За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), хоча глобальне зростання буде низьким, але позитивним у 2023 році, окремі сфери зазнають спаду. Головним серед них є Європа, де IIF прогнозує падіння сукупного ВВП на 2,0%.

Оптимістичні оцінки для деяких регіонів

У 2023 році у світовій економіці є “яскраві плями” в таких регіонах, як Латинська Америка та Китай.

Для багатьох країн Латинської Америки, де експорт сировини, зокрема деревини, руди та інших важливих економічних ресурсів є рушієм, світова інфляція виявилася корисною, оскільки ціни на ці товари зросли. У звіті IIF прогнозується зростання ВВП на 1,2% у всьому регіоні, незважаючи на економічне скорочення більшості світу.

Китай постраждав економічно внаслідок стратегії президента Сі Цзіньпіна «нульовий COVID», яка призвела до масового блокування цілих міст і регіонів і порушень економічної діяльності. IFF та інші організації очікують значного послаблення політики Китаю в наступному році, що призведе до економічного зростання на цілих 2,0%.

Великобританія

За винятком Росії, яка переживає нищівні санкції, пов’язані з її вторгненням в Україну, Сполучене Королівство стикається з найпохмурішими перспективами наступного року з усіх найбільших економік світу.

Оскільки інфляція значно випереджає інфляцію в інших країнах, очікується, що зростання цін у річному вимірі досягне 10% до кінця року, перш ніж сповільнитися у 2023 році.

Серед країн G-7 Сполучене Королівство є єдиною країною, де економічне виробництво не повернулося до рівня до пандемії, і, за прогнозами, воно буде скорочуватися й надалі. ОЕСР прогнозує, що розмір британської економіки зменшиться на 0,3% у 2023 році та зросте лише на 0,2% у 2024 році.

Українці під обстрілами покидають Херсон, уряд евакуює лікарні – ЗМІ

Українці масово виїжджають з Херсона, рятуючись від постійних обстрілів російської артилерії.

Сотні українців покидають нещодавно звільнений Херсон, рятуючись від російських обстрілів, пишуть кореспонденти західних видань.

Крім потягів української залізниці, яка відновила маршрути до Херсона після окупації міста, і вивезла близько сотні дітей, літніх та хворих, українці масово виїжджають з міста вантажівками, мікроавтобусами та легковими автомобілями. Як пише кореспондент агентства Associated Press (AP), колони машин розтягнулися на кілометри, вийшовши за околиці міста, яке було лише на початку листопада звільнено з-під російської окупації, що тривала понад вісім місяців.

«Сумно, що ми залишаємо свій дім. Зараз ми вільні, але мусимо виїхати, тому що йде обстріл, є загиблі серед населення», – наводить слова місцевого жителя Євгена Янкова кореспондент AP.

Місто, яке російські війська залишили на початку листопада, вони тепер обстрілюють з артилерійських гармат з лівого берега Дніпра, вражаючи цивільні будинки, лікарні та об’єкти інфраструктури.

У результаті п’ятничних обстрілів було вбито 15 людей і 35 поранено, цитує телеканал CNN Кирила Тимошенка, одного з керівників адміністрації президента України. Також, за його словами, було відключено електропостачання, яке вдалося відновити лише у суботу.

Щоденник New York Times повідомляє, що після того, як російські війська у четвер і п'ятницю обстріляли місто та околиці 49 разів, було ухвалено рішення про евакуацію херсонських лікарень. Про це у розмові з NYT повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Пацієнтів дитячої лікарні перевезли до Миколаєва, а 100 пацієнтів обласного психіатричного закладу переправили до Одеси.

У п’ятницю «Голос Америки» повідомив, що ЄС готує передачу в Україну сотні генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, які будуть спрямовані передусім на Херсонщину.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні з резервів Євосоюзу в Румунії 40 потужних генераторів, кожен яких може забезпечити безперебійним живленням середню лікарню.

Також міністерка закордонних справ Франції повідомила, що скоро до України прибудуть 100 генераторів з її країни. Американське агентство міжнародної допомоги USAID відправило в Україну понад 1000 генераторів і працює над новими поставками.

Україна, що пережила Голодомор, дбає про те, щоб люди не помирали з голоду у світі, вказують учасники форуму в Києві

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом» – президент Зеленський.

Лідери демократичних країн та офіційні особи ЄС та США, які долучилися до вшанування жертв Голодомору 1932-33 років Україні, заявили про свою солідарність з Україною на тлі триваючої російської агресії та зростаючої інтенсивності російських обстрілів українських жилих будинків, лікарень та об’єктів інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський звинуватив Москву у використанні проти неї тієї ж тактики «геноциду», яку сталінський СРСР застосовував в 1930-х роках.

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом», – написав президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, – Нас неможливо зламати».

Іноземні лідери у своїх заявах висловлювали солідарність з українцями і також порівнювали події 90-літньої давності з намаганням Росії знищити українську ідентичність сьогодні.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола написала, що і «через 90 років після Голодомору українці знову борються за збереження свого життя, своєї ідентичності та свободи».

«Так само, як ми є з Україною, борючись за наші цінності сьогодні, ми пам’ятаємо всіх тих, кого радянський режим залишив помирати з голоду», – написала очільниця Європарламенту у Twitter.

Нова очільниця уряду Італії Джорджия Мелоні заявила, що Росія продовжує завдавати страждань українцям, спрямовуючи свої атаки проти найвразливіших – «людей похилого віку та дітей».

«У день 90-х роковин Голодомору, голодної смерті мільйонів українців сталінським радянським режимом, наші думки повертаються до мільйонів українців, переважно людей похилого віку та дітей, позбавлених електрики, воду та опалення посеред зими від російських бомбардувань, які навмисно атакують цивільну інфраструктуру», – мовиться у заяві, яку оприлюднив заяву в суботу офіс Мелоні.

Державний секретар Ентоні Блінкен зазначив, що «90 років тому мільйони українців загинули від голоду під час Голодомору, навмисно спричиненого радянською політикою».

«Зараз Кремль веде жорстоку війну, щоб підкорити український народ, але не переможе. Ми будемо з Україною. Слава Україні!» – пише Ентоні Блінкена у своєму Twitter-акаунті та додає до нього нову заяву Білого дому, другу, присвячену річниці Голодомору цього року.

«Згадуючи біль і жертви Голодомору, Сполучені Штати також підтверджують нашу відданість народу України сьогодні та нашу непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – мовиться у заяві Білого дому.

У листопаді 1932 року радянський лідер Сталін надіслав озброєні загони, щоб конфіскувати в українських селян все зерно, включно з насінням, необхідним для посіву наступного врожаю.

Мільйони українських селян померли від голоду 1 1932-33-му роках від того, що історик Єльського університету Тімоті Снайдер називає «очевидно навмисним масовим вбивством». Історик Гарвардського університету Сергій Плохій вважає, що спираючись на статистичні дані, можна говорити, що рамки Голодомору потрібно розширити на 1934-й рік, бо люди в Україні продовжували тоді масово помирати з голоду.

«Історія має значення. Якщо люди закривають очі на минулі звірства, немає меж для вчинення нових у майбутньому», – написала у Twitter прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, чия країна першою у світі визнала Голодомор геноцидом ще у 1993 році.

«90 років Голодомору-геноциду. Радянська Росія заморила голодом мільйони українців. Сьогодні Росія веде геноцидну війну проти України», – додала очільниця естонського уряду.

Україна посилає 60 суден зерна для найбідніших країн у світі

Міністерство закордонних справи України звинуватило Москву у відродженні тактики 1930-х років – використанню голоду як зброї, та намаганнях зірвати зернову угоду, що дозволяла вивезти тонни українського зера та інших продуктів харчування до найбідніших країн світу.

«Підриваючи роботу Чорноморської зернової угоди, Кремль використовує продовольство як зброю для реалізації своєї агресивної політичної програми. Низка країн і регіонів опинилися на межі голоду через війну Росії проти України. Агресія Росії проти України свідчить про те, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час у ще гірших масштабах», – мовиться у заяві МЗС України.

У день вшанування жертв Голодомору у Києві відбувся також саміт харчової безпеки, на якому президент Зеленський оголосив ініціативу Києва Graine from Ukraine, «Зерно з України», в рамках якої Україна залучила близько 150 мільйонів доларів від ЄС та понад 20 країн для експорту зерна до таких країн, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі та Ємен.

«Ми плануємо відправити щонайменше 60 суден з українських портів до країн, які найбільше стикаються з загрозою голоду та посухи», - сказав Зеленський під час саміту, для участі в якому до Києва прибули прем’єр-міністри Бельгії, Польщі та Литви та президентка Угорщини. З промовами, які транслювали на відео, виступили президенти Німеччини та Франції та голова Єврокомісії та НАТО.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Москва вдалася до перевіреної тактики, але світ цього разу відреагував на її дії.

"Зараз світ зіткнувся з черговим штучним голодом. Ми разом працюємо над тим, щоб забезпечити повні поставки з України в країни Африки та Азії», – сказав Моравецький в суботу під час візиту до Києва.

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Як московські пропагандисти змінюють тактику: інтерв’ю з керівником організації StopFake та директором Могилянської школи журналістики Євгеном Федченком.

Перспективи схвалення додаткового фінансування для України - конгресмен-демократ Раджа Крішнамурті. Відео

Вже наступного тижня Конгрес повертається до роботи після Дня Подяки, і матиме місяць, аби дати раду незавершеним законодавчим ініціативам до Різдвяних свят.

Більше

Відео - найголовніше

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00
XS
SM
MD
LG