Актуально
"Нова газова війна починається". Як на Заході реагують на газову суперечку між Україною та Росією
"Газопостачання та транзит ніколи не повинні бути політичною зброєю", - заявила у Твіттері речниця Державного департаменту США Гедер Науерт.
"Ми очікуємо, що "Газпром" буде постачати газ через транзитний трубопровід України за рішенням Стокгольмського арбітражу. Росія повинна довести, що вона є надійним постачальником газу", - йдеться у повідомленні.
А ось й інші реакції західних політичних діячів та оглядачів:
"Нова газова війна починається", - твітує колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен написав у Твіттері наступне: "За останні дні «Газпром» підтвердив, що це не газова компанія, а платформа для російського примусу. Скільки ще доказів німецьким політикам потрібно, що скасувати «Північний потік-2»?"
"Газпром, очевидно, не є надійним постачальником і використовує енергію як інструмент примусу. Настав час для того, щоб ЄС прокинувся і припинив «Північний потік-2»", - пише колишній високопосадовець Пентагону Майкл Карпентер.
Після того, як 28 лютого Стокгольмський арбітраж зобов'язав російський «Газпром» доплатити НАК «Нафтогаз України» 4,63 мільярда доларів за недопоставку узгоджених обсягів газу для транзиту, у п'ятницю стало відомо, що на вході в українську ГТС Росія знизила тиск газу. А «Газпром» заявив заявив про термінове розірвання контрактів з українським «Нафтогазом».
Дивіться також: Україні варто почати готуватися до спроб Кремля втрутитися у вибори - аналітики
Всі новини дня
"Окупанти готуються до провокацій на ЗАЕС", - Міноборони України. Радбез ООН знову розглядає ситуацію на станції
Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО) стверджує, що безпекова ситуація на Запорізькій атомній електростанції продовжує залишитися загрозливою не лише для України, а й для цілого світу.
"За нашою інформацією, окупанти готуються до провокацій", - про це Голосу Америки повідомив Андрій Черняк, представник ГУР МО. За його словами, російські військові збираються організувати радіаційне зараження. Зокрема вони збираються використати атомну електростанцію для зараження свого особового складу, щоб потім звинуватити в цьому Україну.
"Для нас це не дивно. Ми знаємо їхні терористичні методи, як вони порушують норми правил ведення війни. Тому Україна до цього готова і ми зараз збираємо цю інформацію, аналізуємо її, і хочемо донести до всього світу", - пояснив він.
Про загрозу таких провокацій ГУР почав повідомляти наприкінці минулого тижня. За словами Черняка, розвідка бачила, що на ЗАЕС заїжджають вантажівки, і як "окупанти розвантажують певне майно".
"Також ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресора", - додав представник ГУР МО. І наразі, за оцінкою ГУР МО, загроза провокацій з використанням ЗАЕС абсолютно не зникла.
Ми мали радіоперехоплення, де люди говорили безпосередньо про безпілотні літальні апарати, які могли на собі нести або хімічну зброю, або якісь ядерні матеріали, які могли спричинити зараження особового складу країни-агресораАндрій Черняк, представник ГУР МО
Черняк також додав, що дії, які вчиняє зараз Росія на Запорізькій атомній електростанції, є загрозою і мирному населенні України, "і взагалі це ядерний шантаж Європи і ядерний шантаж світу".
"Тому ми попереджаємо світову громадськість про те, що ядерна загроза теж поки що не зникла", - каже він.
У вівторок за 22.00 за Києвом ситуацію, як склалася довкола захопленою російськими військами ЗАЕС, розгляне на своєму засіданні Рада Безпеки ООН. Головним доповідачем буде генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Очікується, що він надасть оновлену інформацію щодо ситуації на ЗАЕС.
Ймовірно, він вже традиційно зверне увагу на те, що триваючі військові дії впливають на засади ядерної безпеки, до яких належать фізична цілісність і надійне зовнішнє джерело живлення. До цього МАГАТЕ неодноразово зазначало, що ситуація на ЗАЕС залишається небезпечною, особливо з огляду на посилену військову присутність у регіоні. Після свого візиту на ЗАЕС наприкінці березня Гроссі заявив, що "військова активність зростає в усьому цьому регіоні", який "переживає, можливо, більш небезпечну фазу з точки зору триваючого конфлікту".
Також очікується, що у своєму виступі Гроссі згадає і про складну кадрову ситуацію на ЗАЕС і важкі умови праці для персоналу, що залишився, та їхніх сімей. У квітні МАГАТЕ визнавало, що більше третини персоналу, який обслуговував станцію до початку повномасштабного вторгнення, залишив небезпечний район. На місці залишається лише чверть обслуговуючого персоналу, що вже призвело до скорочення обсягів обслуговування ЗАЕС. Очікується, що під час виступу Гроссі також представить свою останню пропозицію щодо забезпечення безпеки найбільшої атомної електростанції в Європі.
Це вже буде четвертий брифінг Радбезу на цю тему. Попередні три скликалися за запитом Росії. Цього разу зустріч ініціювали Еквадор та Франція.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Форум