Актуально
30 років тому сталася найбільша в історії хімічна атака проти цивільного населення. Історія хлопчика, який вижив
30 років тому, 16 березня 1988-го року сталася найбільша в історії хімічна атака проти цивільного населення міста Халабджа, де проживали Іракські Курди.
В результаті загинуло близько 5 тисяч безневинних дітей, жінок та чоловіків – мирне населення регіону. Ще понад 10 тисяч осіб отримали численні поранення. Хімічний удар по Халабджа, у 2010-му році Іракським кримінальним судом був визнаний актом геноциду Курдського народу. Опісля удару, тих дітлахів яким дивом тоді вдалося вижити – всиновлювали Іранські сім’ї. Це історія такого хлопця, який подорослішавши подався шукати своїх біологічних батьків та став пристрастним борцем, виступаючим проти застосуваня хімічної зброї.
Моя родина і все місто, вони думали, що я загинув
На цвинтарі міста Халабджа в Іракському Курдистані серед 5 тисяч імен жертв хімічної атаки Садама Хусейна – Земнако Мохаммед Амед. Земнако на надгробних каміннях розпізнає імена родичів і знаходить своє.
"Це дійсно моє ім'я. Моя родина і все місто, вони думали, що я загинув", - каже Земнако Мохаммед Амед.
Земнако було три місяці, коли 16 березня 1988-го іракські літаки скинули на Халабджу заряди з хімічною зброєю. Це була одна з найбільш смертельних хімічних атак на цивільних в історії людства. Припустивши, що батьки маленького Земнако загинули, Іранські військові, які тоді контролювали місто, під час війни з Іраком – евакуювали дитину в Іран.
Його всиновила вдова, медсестра за професією, Кубра Хамідпур і дала нове ім’я - Алі. Виховувала хлопця майже до повноліття, аж раптом потрапила у автокатастрофу і померла від отриманих травм.
"Я втратив її, коли мені було 17. Вона виховала мене, як свою дитину", - каже Земнако.
Я знайшов свою матір, і одночасно я знайшов себе
Прийомна матір колись йому сказала, що він один з тих, кому вдалося вижити після хімічної атаки в Халабджі. Тож після її загибелі хлопець подався шукати своїх кровних родичів і звернувся до Курдської влади в Іраку. Опісля низки тестів ДНК було ідентифіковано його біологічну матір. Возз’єднання сім'ї відбулося у 2009-му.
"Я можу сказати, я знайшов свою матір, і одночасно я знайшов себе", - ділиться Земнако.
Сьогодні Земнако разом із дружиною та однорічною донькою Майєю, живе в Іракському Курдистані. Його біологічна мати допомагає виховувати їхню дівчинку.
"У мене була донечка, але я втратила її під час хімічної атаки. Я люблю Майю так сильно, як я любила свою доньку", - каже матер Земнако Фатіма Мухаммед Салі.
Земнако був єдиною дитиною з усієї родини, якій вдалося вижити під час хімічної атаки. Сестра, чотири брати, батько – усі тоді загинули.
"Їх відсутність, відчувається в моєму повсякденному житті. Кожного дня я думаю про них", - каже Земнако.
Земнако дуже багато часу проводить, спілкуючись із родичами, аби якомога більше дізнатися про свою родину. Дядько Ібрагім один із таких.
Дядько Ібрагім: "Це годинник твого батька".
Земнако: "Правда? Де я був під час хімічної атаки?"
Дядько Ібрагім: "Твоя мати тримала тебе на руках до самісінької атаки. А твій брат горів від хімікатів, і твій батько повів його на дах".
Ібрагім теж втратив дружину і п'ятьох дітей під час атаки. Один з них, Афан, ніби вижив, проте зник безвісти. Дядько сподівається, що і його син колись повернеться додому. Загалом, опісля хімічного удару, щонайменше 170 дітей зникло безвісті, їхні імена викарбувані на меморіальному пам'ятнику Халабджи. Втім знавці певні, цифри не остаточні.
"Трагедія у тому, що у той день батьки кидали своїх дітей намагаючись врятуватися. Тож навіть сьогодні я не думаю, що ми маємо точні цифри щодо кількості загублених дітей", - каже директор меморіалу жертвам атаки на Халабджу Саркхель Ґафар.
На сьогодні, окрім Земнако, знайдено ще 4-х вже дорослих дітей з подібною долею. Понад 70 сімей чекають на аналізи їх ДНК, в надії, що вони їх рідні.
На могильній плиті його родини ім’я Земнако пофарбовано у зелений колір, як символ, що він живий. Сам чоловік, знайшовши кровну рідню, став активістом кампанії заборони хімічної зброї.
"На жаль, хімічну зброю використовують і в наші дні, в Сирії чи інших місцях. Це не припустимо. У мене це викликає біль. Я втратив родину і нікому не побажаю пережити щось подібне", - каже Земнако.
Дивіться також: У Флориді, після стрілянини у школі, проходять масові демонстрації
Всі новини дня
Росія прицільно б’є по цивільній інфраструктурі - Анна Новосад. Інтерв'ю
У Вашингтоні відбулась дискусія «Освіта під час війни. Рік російської агресії проти українських шкіл», модератором якої була засновниця благодійного Фонду savED, колишня міністерка освіти Анна Новосад. Дивіться її інтерв’ю Голосу Америки.
Мільйон боєприпасів для України: результати саміту лідерів ЄС. Відео
Лідери ЄС схвалили план відправки Україні 1 млн артилерійських боєприпасів протягом наступних 12 місяців. «ЄС підтримує Україну в її невпинному прагненні до свободи», – заявив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Ми будемо стояти з Україною стільки, скільки буде потрібно» – наголосив він.
- Голос Америки
США ввели санкції проти режиму Лукашенко. Тіхановська закликає не ототожнювати білорусів з урядом. Відео
Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти режиму Лукашенка, зокрема за придушення продемократичного руху у Білорусі, і підтримку російської війни в Україні.
- Голос Америки
З українських портів відбули ще три кораблі з зерном та благодійна пшениця для Ємену
Україна у п'ятницю, 24 березня, відправила 30 тисяч тонн пшениці з Одеси, щоб підтримати мільйони людей у Ємені – у рамках ініціативи "Зерно з України", яку ініціював президент Зеленський і підтримали низка міжнародних донорів.
USAID повідомляє, що ця пшениця годуватиме 4 мільйони людей у Ємені впродовж 1 місяця. А загалом ця зернова ініціатива допомагає долати голод і забезпечує переміщення продуктів харчування та добрив в час глобального дефіциту.
Постачання до Ємену профінансували, серед іншого, уряди Франції, Іспанії та США (Агенція США з міжнародного розвитку USAID), за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН.
“Чорноморська зернова ініціатива забезпечує зерном тих, хто його потребує у всьому світі, і підтримує всіх, хто покладається на сільськогосподарський сектор”, - заявило посольство США в Україні у Твіттері.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Саудівська Аравія Анатолій Петренко наголосив: "Завантажене зерном судно в рамках ініціативи “Зерно з України” (Grain from Ukraine) сьогодні вирушило до Ємену. Україна продовжує відігравати активну роль як гарант продовольчої безпеки, будучи щиро та твердо відданою задоволенню гострих гуманітарних потреб дружнього єменського народу”.
Ініціативу "Зерно з України" започаткували 26 листопада 2022 року, у 90-ту річницю відзначення Голодомору в Україні. Її мета - надсилати зерно у найбідніші країни Африки, де принаймні 5 мільйонів люди живуть в умовах голоду. За цією угодою країни-донори закуповують зерно в Україні й покривають транспортні витрати.
Зерно для Італії, Єгипту та Тунісу
Крім того, як повідомляє ООН, 24-го березня з України відчалило три судна із зерном, що містили понад 60 тисяч тонн кукурудзи та понад 15 тисяч тонн сої. Вони прямують до Італії, Єгипту і Тунісу.
На інфографіці від ООН видно маршрути кораблів із зерном. А також зазначено, що Україна постачає світу сільськогосподарську продукцію, зокрема пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, ячмінь, сою, ріпак, горох тощо.
Посолка США в Україні Бріджит Брінк наголосила на своїй сторінці у Твіттері, що Чорноморська зернова ініціатива “робить можливим цей життєво важливий шлях для підтримки людей у світі, які найбільше страждають від продовольчої безпеки, і гарантує, що українське зерно потрапляє до тих, хто його найбільше потребує”. За словами дипломатки, лідери G7 “чітко дали зрозуміти, що важливо продовжувати та розширювати цю ініціативу”.
Чорноморську зернову Угоду уклали з Росією за посередництва Туреччини та ООН 22 липня 2022 року.
18 березня 2023 року її вдруге продовжили на 120 днів.
З початку угоди з українських портів відпливли понад 700 суден, - підрахувало видання CNBC. А міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомляв, що з 1 серпня 2022 року Україна відправила понад 25 мільйонів тонн зерна на потреби світу.
Раніше адміністраторка Агенції USAID Саманта Пауер заявляла, що Чорноморська зернова ініціатива є критично важливою для боротьби з глобальним голодом. А держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що від початку дії зернової ініціативи з України вивезли стільки зерна, що з нього можна зробити 8 мільярдів буханок хліба.
У Всесвітній продовольчій програмі ООН стверджують, що через збій постачання продовольств з України та Росії близько 345 мільйонів людей стикаються з проблемою продовольчої безпеки, - повідомляв Голос Америки.
- Associated Press
«Ми не похитнемося», – Байден та Трюдо про підтримку України. Відео
«Як вам добре відомо, пане Президенте, Канада буде продовжувати міцно стояти пліч-о-пліч з Україною, чого б це не вимагало», – прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
Форум