Актуально
- Голос Америки
Українські військові "не зацікавлені у страті полонених" - Стефанішина
Україна розслідує події на відео, на якому, як стверджує російська сторона, українці розстрілюють російських військових, які, можливо, намагались здатися. Про це віце-прем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина повідомила в інтерв’ю агентству AP.
«Звичайно, українські посадовці розслідують це відео», – сказала вона під час безпекового форуму в Галіфаксі, Канада.
Водночас, вона назвала «дуже маловірогідним», що короткі, відредаговані уривки відео підтверджують заяви Москви.
За словами урядовиці, українські військові «абсолютно не зацікавлені в тому, щоб будь-кого страчувати», і мають прямий наказ брати якомога більше полонених для подальшого обміну.
«Будь-який потенційний страчений російський солдат – це українець, якого не вдасться обміняти, тож це не відповідає ані духу, ані логіці», – зазначила Стефанішина.
AP також цитує Моніторингову місію з прав людини ООН в Україні, яка заявила, що досліджує відео і закликає до ретельного розслідування таких інцидентів.
Стефанішина, зі свого боку, висловила думку, що в України «немає проблем» із тим, щоб дозволити міжнародне розслідування.
Дотримуватись міжнародного права всі сторони закликала посолка з питань глобального кримінального правосуддя Державного департаменту Бет Ван Шаак під час сьогоднішньої телеконференції «Правосуддя, відповідальність та звірства Росії в Україні». Водночас вона заявила, що українська влада правильно реагує на будь-які звинувачення у зловживаннях та наголосила на абсолютному масштабі російської злочинності.
«…Ми, очевидно, відслідковуємо це досить уважно. Дуже важливо підкреслити, що закони війни однаково поширюються на всі сторони, як на державу-агресора, так і на державу-захисника, і це рівною мірою. Але коли йдеться по війну в Україні, на цьому еквівалентність закінчується. Коли ми дивимося на абсолютний масштаб злочинності, який демонструють російські сили, він величезний порівняно з тими звинуваченнями, які ми бачили проти українських сил. І так само ми бачимо справді величезну різницю, коли йдеться про реакцію на такі звинувачення. Росія неминуче відповідає пропагандою, запереченням, неправдивою та дезінформацією, тоді як українська влада загалом визнала зловживання, засудила їх і пообіцяла їх розслідувати. І тому ми закликаємо Україну продовжувати дотримуватись міжнародних зобов’язань у цьому конфлікті, і ми продовжуємо повторювати важливість того, що всі сторони конфлікту повинні дотримуватись міжнародного права, в іншому випадку вони матимуть справу з наслідками (недотримання – ред.)», - заявила Бет Ван Шаак.
«Ми знаємо про ці відео та досліджуємо їх, - заявило агентству Reuters речниця Офісу з прав людини Марта Хуртадо. Звинувачення у масових стратах людей «hors de combat» повинні бут миттєво, повністю та ефективно розслідувані».
За міжнародним правом французький термін «hors de combat» використовується до осіб «поза битвою» через те, що вони здалися, неозброєні, без свідомості чи не здатні себе захистити з іншої причини, роз’яснює у своєму матеріалі на цю тему видання The New York Times. Автори матеріалу цитують медичного радника організації Лікарі за права людини докторку Рогіні Хаар, яка стверджує, що російські солдати на відео вважаються особами «поза битвою» чи некомбатантами – фактично військовими полоненими.
Натомість, Іва Вукусіч, спеціалістка з переслідування воєнних злочинів при Утрехтському Університеті каже, що важко встановити, чи мав місце воєнний злочин, базуючись лише на відео, і критично важливим моментом є те, коли росіяни були вбиті. Якщо російських воєнних вбили в момент перепалки, тоді це не злочин, каже вона. «Якщо на той момент військових полонених не обшукали, тоді українці не знали, чи озброєні росіяни чи ні, навіть якщо вони вже були на землі», - пояснює експертка.
Вона прогнозує, пише The New York Times, що з огляду на міжнародний розголос цієї справи, Міжнародний кримінальний суд, скоріш за все, розслідуватиме цей епізод. Для цього слідчі повинні відвідати місце події та зібрати судово-медичні докази. Українська ж влада повинна поділитись власними даними у прозорий спосіб, каже вона. «Вони повинні скористатись можливістю, щоб послати месседж: «Ми не хочемо брудної війни. Ми хочемо боротися з честю та законно».
Міністерство оборони Росії, як повідомляє Радіо Свобода, заявило про нібито розстріл українськими військовими російських солдат, які намагалися здатися в полон, 18 листопада. РФ звернулася до міжнародних організацій щодо інциденту.
Натомість Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики заявив, що під час подій, частково зображених на відео, мала місце провокація з боку російської сторони.
В матеріалі використані джерела AP, Reuters, The New York Times та Радіо Свобода.
Всі новини дня
- Голос Америки
Шість центробанків світу вживають рішучих дій, щоб стабілізувати ринки
19 березня шість світових центральних банків, включаючи Федеральний резерв у США, Європейській центробанк, банк Англії, Національний банк Швейцарії, Банк Канади та Банк Японії виступили із новими заходами, щоб забезпечити для банків своїх країн доступ до доларів. Зокрема йдеться про розширення програми обміну доларів Федеральною резервною системою США на валюти країн інших центробанків.
Спільні дії дозволили стабілізувати ціни на нафту в понеділок, після падіння на 12% минулого тижня, коли, через очікування економічного спаду на тлі банківської кризи, ціна на нафту досягнула найнижчої позначки за 15 місяців.
Все ж нестабільність в світовій банківській системі триває.
Акції банків знизились в ціні в Лондоні та в Європі, після того, як швейцарський банк UBS заявив, що придбає Credit Suisse за 3, 25 млрд дол. Акції Credit Suisse впали на 60% в понеділок, а акції UBS - на 6%, індекс акцій банків Європі знизився на 3% в понеділок зранку, пише The Guardian.
Нестабільність в світовій банківській системі розпочалась після падіння 16-го за розмірами банку США SVB, який 10 березня регулятор у США передав під управління Федеральної корпорації зі страхування інвестицій. Через два дні, регулятор перебрав контроль над іншим американським банком Signature.
- Голос Америки
Сі Цзіньпін обговорює з Путіним війну РФ в Україні
Сі Цзіньпін прибув до Москви з триденним державним візитом у понеділок, щоб зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним. На порядку денному - війна Росії в Україні та мирна пропозиція Китаю.
Сі стане першим лідером іноземної держави, який зустрінеться з Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента.
Минулого місяця Китай оприлюднив план з 12 пунктів, створений для припинення війни Росії в Україні.
У понеділок Сі написав у “Російській газеті”, що видається російським урядом, що китайська пропозиція представляє «наскільки це можливо єдність поглядів світової спільноти», згідно з англійським перекладом статті, опублікованим місією Китаю при ООН.
"Документ є конструктивним чинником нейтралізації наслідків кризи та сприяння політичному врегулюванню. Складні проблеми не мають простих рішень", - сказав Сі.
У People's Daily, газеті ЦК Комуністичної партії Китаю, Путін заявив у понеділок: «Ми вдячні за виважену позицію (Китаю) у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передумов і справжніх причин», повідомляє The Associated Press.
«Ми вітаємо готовність Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні кризи», — сказав Путін у неділю.
Представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі сказав Голосу Америки в п’ятницю: "Ми знаємо, що Китай і Росія покращують і зміцнюють відносини різними способами, з обох сторін. Я не можу говорити про вплив, який пан Сі може мати на пана Путіна. Просто варто поглянути про що вони говоритимуть. Нас непокоїть те, що президент Сі не спілкувався з президентом Зеленським, і ми вважаємо, що важливо, щоб він також зробив це – щоб він не просто знав російську точку зору на цю війну, але щоб він знав точку зору президента Зеленського".
Кірбі також сказав про мирний план, запропонований Пекіном: "Нас би турбувало, якби після зустрічі пролунав заклик до припинення вогню, тому що зараз, хоча припинення вогню звучить добре, воно фактично закріплює здобутки Росії. Це фактично служить меті Росії призупинити вогонь прямо зараз без жодного визнання того, що Росія незаконно перебуває в Україні".
Прес-секретар Кремля Дмитро Песков заявив, що два лідери проведуть неформальні переговори сам-на-сам у понеділок, а у вівторок – більш широкі зустрічі.
Візит Сі до Москви є ще однією ознакою росту дипломатичних амбіцій китайського лідера після оголошення минулого тижня про укладену за посередництва Пекіна угоду, яка дозволила Ірану та Саудівській Аравії відновити дипломатичні відносини після семи років ворожнечі.
Китай сигналізує, що хоче долучитись до майбутнього мирного процесу, сказав Моріц Рудольф, співробітник Китайського центру Пола Цая Єльської школи права.
"Частково це прагнення, щоб її сприймали як "міжнародну відповідальну велику державу", - сказав він Голосу Америки.
Пропонуючи припинити вогонь, китайці, схоже, намагаються "врятувати щось для Путіна", сказав Девід Крамер, виконавчий директор Інституту Джорджа Буша.
"Російські війська почуваються погано, - сказав він Голосу Америки. - На даний момент нам не потрібне втручання Китаю».
Не всі спостерігачі поспішають відкинути дипломатичні спроби Пекіна.
Враховуючи те, що Путін спалив свої мости із Заходом і став більш залежним від Китаю, Сі може мати гідні шанси досягти миру, сказав Джордж Бібі, директор із стратегії Інституту відповідального державного управління Квінсі, мозкового центру, який виступає за стриманість зовнішньої політики США.
«Він має обмежений простір для маневру, щоб повністю відмовитися від участі Китаю», — сказав Бібі «Голосу Америки».
Сі і Путін востаннє зустрічалися в Китаї минулого року, коли Путін був присутній на церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор, і знову у вересні на регіональній конференції в Узбекистані.
Речник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив у п'ятницю, що візит Сі Цзіньпіна в Росію сприятиме стратегічній координації та практичній співпраці між двома країнами та дасть новий імпульс розвитку двосторонніх відносин.
Президент України Зеленський має поговорити з Сі Цзіньпінем телефоном після зустрічі президента Китаю з Путіним у Москві.
Візит Сі до Москви стане його першим після того, як Росія вторглася в Україну майже рік тому. Китай публічно дотримується нейтралітету в українському конфлікті, критикуючи західні санкції проти Росії, повідомляє Reuters.
Українських солдатів у Британії вчать виживанню й ефективності на полі бою, каже посол Вадим Пристайко
Очолювана Великою Британією міжнародна програма навчання українських військових передбачає, що на додаток до майже 10 тисяч солдатів підготованих 2022 року, цього року курси пройдуть ще принаймні 20 тисяч.
Посол України у Лондоні Вадим Пристайко розповів в інтерв’ю Голосу Америки, що українська й британська сторона з’ясовують можливості подальшого розширення, а також визначення спеціальних програм відповідно до потреб, а також типів зброї, якою допомагають західні країни.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Вадим Пристайко наголосив, що британські, а також американські й канадські інструктори ще до повномасштабного російського вторгнення підготували в українських центрах 25 тисяч українських військових, які склали основу тих сил, «що дозволи Україні вистояти».
Після російського вторгнення 2022 року навчання перенесли на територію Великої Британії, де український посол мав нагоду не раз відвідувати співвітчизників.
Голос Америки: Яке враження від того, що ви бачили?
Вадим Пристайко: Якщо казати, що я бачив, то я спочатку я бачив просто цивільних людей таких як ми з вами, які приїжджали в светрах і джинсах, а через п'ять тижнів, коли від'їздили, то це були вмотивовані військові. Вони знають як діяти. Все спорядження, яке їм надали британці, вони брали з собою.
Перше чому навчають британські інструктори, а тепер вже з ними і представники десятьох інших країн, вони вчать солдата вижити на полі бою. Я сам служив в армії ще в радянські часи. Я розумію наскільки це відрізняється від тої військової доктрини, якою послуговувався Радянський Союз, а тепер і Росія.
Для британців, а тепер і для наших військових - молодих офіцерів, які пройшли навчання, це виживання, а друге - ефективність на полі бою. І, повірте, я бачив по них наскільки вони ефективні.
Я часто дивлюся відео в Youtube, наприклад, як наші солдати беруть участь у визволені міст і містечок в Україні, і я впізнаю те навчання, яке бачив тут, як їх цьому навчали. Як вони діють обережно, підтримуючи один одного, скоординовано. Саме тому є висока ефективність і виживання наших солдатів.
Голос Америки: Чи є зараз потреба у розширенні навчання українських військових, збільшенні кількості?
Вадим Пристайко: Минулого року зусиллями британської сторони ми підготували 9 200 солдатів. Це мотострілки, піхота. Але разом з тим не забудьте, що також були підготовані екіпажі військово-морських кораблів, які ми придбали у Великій Британії. Були підготовані вертолітні екіпажі. Зараз - танкові екіпажі, а також екіпажі для самохідних артилерійських установок AS-90. Тобто це трохи ширше, ніж ми бачимо по телевізору.
Цього року Британія запланувала підготувати мінімум 20 000 солдатів. Знову ж таки, це до тих планів, які у нас є і щодо пілотів, танкістів та інших, які готуються поза межами тієї масової програми.
Я знаю, що є потреба і готовність з британської сторони збільшити ту кількість настільки, наскільки потрібно Україні для вчасної підготовки цих збройних формувань, які братимуть участь у визволенні нашої землі.
Безпосередня розмова між британськими та українськими військовими про те, де брати людей, і коли вони мають бути відірвані від тієї війни, щоб покращити навчання, це серйозна робота. Коли ми говоримо про десятки тисяч людей, то можете собі уявити як навіть лише логістично робити.
Упродовж кожного окремого періоду тут перебуває від тисячі до двох з половиною тисяч наших військовослужбовців на чотирьох військових базах. Відбувається постійна ротація.
І вони не лише навчаються. Вони до певної міри також працюють послами як і я, бо мають справу з британськими військовими, з військовими інших держав.
Нещодавно їх відвідував міністр оборони, їх відвідував король, їздили моя дружина і дружина прем’єр-міністра й частували наших солдатів українськими стравами й індійськими, бо ви знаєте, що дружина прем'єр-міністра - індійського походження.
Є дуже цікаві речі, які відбуваються поза межами звичайної підготовки.
Я вірю, що вони отримують не лише озброєння і спорядження. Вони також розуміють ті настрої ту моральну підтримку, яка є тут у Великій Британії. І це надихатиме їх, коли вони повернуться додому на поле бою.
Голос Америки: Що ви можете сказати про оголошену Британією програму навчання українських бойових пілотів?
Вадим Пристайко: З приводу того, що є і що можу сказати - це дві великі різниці. Ми хочемо зберегти певний сюрприз нашому ворогу, щоб вони не усвідомлювали всі плани, над якими ми зараз працюємо, і що насправді відбувається просто зараз.
А що стосується підготовки Британією українських пілотів, то досвід вже був. Ми знаємо про ті вертольоти, які були передані Україні, і екіпажі тих вертольотів готували тут, в Британії. Також плануємо готувати пілотів для базового курсу, яких в будь-який потрібний нам момент можна було б перекваліфікувати на певні платформи, які ми отримаємо.
В цьому і полягають розмови, які ми зараз ведемо з Великою Британію, щоб до моменту отримання політичного рішення про передачу нам літаків західного зразка, які незнайомі нашим пілотам.
Нумо не витрачати час і отримаємо підготовлених пілотів, а пізніше, коли точно будемо знати платформу, тоді залишиться небагато, щоб їх навчити.
От в цьому є підхід Британії - не обмінюватися лише статтями в газетах, а працювати. А далі подивимось. Коли буде політичне рішення, то довчимо наших пілотів і будемо рухатися вперед.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Радіо Свобода
- Reuters
Дострокові парламентські вибори в Казахстані: є повідомлення про затримання
В Астані затримують активістів у день позачергових парламентських виборів – про це повідомляє казахська служба Радіо Свобода «Радіо Азаттик» із посиланням на місцеві телеграм-канали 19 березня.
Зокрема, місцева служба повідомляє про затримання активістки Галії Тамабаєвої. Крім того, відомо про блокування людей біля їхніх будинків у різних містах Казасхтану на тлі анонсованих акцій протесту проти дострокових виборів до мажилісу (парламенту) й місцевих масліхатів.
Цивільного активіста Амангельди Джахіна, якого влада зняла з виборів до мажилісу, затримали невідомі в масках і цивільному одязі без пояснень причин, пише telegram-канал NotExtremists.
За повідомленнями, затримано й столичного активіста Марата Мусабаєва. На опублікованому в мережі відео група поліцейських біжить у напрямку Мусабаєва. Це відео переривається словами активіста про те, що його «звичайно, затримають». Раніше у неділю він повідомив, що перебуває на набережній в Астані. За його словами, зранку ймовірні працівники сил безпеки стежили за ним від самого дому.
Раніше сьогодні про зовнішнє спостереження біля його будинку повідомив і громадянський активіст Марат Жиланбаєв, член групи зі створення опозиційної партії «Алга, Казахстан!».
Телеграм-канал Masa.media пише, що юрист Казахстанського бюро з прав людини Артур Алхастов зафіксував на відео у прямому ефірі затримання людей біля пам’ятника Кенесари-хану. За його інформацією, серед затриманих можуть бути як прихильники опозиції, так і випадкові перехожі.
Азаттик запросив інформацію у представника МВС. На момент публікації відповіді не надійшло.
Акімати відмовили активістам в Астані, Алмати, Аксаї та Костанаї у проведенні мирних акцій протесту 19 березня з вимогою визнати нелегітимними та скасувати дострокові вибори до мажилісу та масліхати.
У неділю в Казахстані відбуваються позачергові парламентські вибори, які, як очікується, зміцнять владу президента країни Касим-Жомарта Токаєва та завершать перестановки у правлячій еліті, повідомляє агенство Reuters. Вибори до нижньої палати парламенту, обраної ще за Назарбаєва, який очолював правлячу партію «Нур Отан», мали відбутися 2026 року, але Токаєв оголосив позачергове голосування.
Токаєв перейменував правлячу партію на «Аманат», втім, вирішив її не очолювати. Опитування показують, що вона, швидше за все, і збереже більшість у парламенті та становитиме ядро парламентської підтримки Токаєва. Уперше майже за два десятиліття кілька опозиційних діячів балотуються як незалежні кандидати.
Як повідомляє агенство Reuters, за даними ЦВК, до моменту закриття виборчих дільниць по країні проголосувало 54,2% виборців. Результати екзит-полу мають бути оголошені після півночі за місцевим часом, а офіційні дані будуть опубліковані в понеділок.
В матеріалі використані джерела Reuters.
Символічна зневага до ордера на арешт МКС - західні медіа про візит Путіна у Маріуполь
Приїзд президента Росії Володимира Путіна до Маріуполя після ордеру на його арешт Міжнародного кримінального суду є "символічною демонстрацією бравади Путіна", пише The Washington Post. Як вважає видання, візит до Маріуполя також створив образ Путіна як "зухвалого та непокірного" попри заяву МКС, що він несе особисту відповідальність за злочинне викрадення та депортацію українських дітей, вивезених через російський кордон.
візит дає можливість з низьким рівнем ризику дати сигнал світові, що він не сховався в Кремлі
NPR нагадує: "Маріуполь став світовим символом непокори" після тривалого захисту міста й 83-денної облоги "Азовсталі". А CNN зазначає, що місто стало "найбільшою нагородою Росії у цій війні – досі єдиним великим містом, яке вона захопила та зуміла утримати". "І все ж питання полягає в тому, чому Путін так довго чекав, щоб здійснити те, що певною мірою є очевидним піаром... Можливо, масштаб руйнування міста означав, що знадобилося стільки часу, щоб відбудувати його достатньо і створити прийнятний фон для фотосесій", вважає видання.
CNN додає: "Але якщо цей неоголошений візит готувався до того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт самого Путіна, це могло зміцнити його рішучість. Цей візит дає можливість з низьким рівнем ризику дати сигнал світові, що він не сховався в Кремлі, а також знак російським людям, які він очолює, досить молодий і енергійний, щоб самостійно їздити по місту, і сильно зосереджений на відбудови та інтеграції тих незаконно окупованих територій України до Росії".
The New York Times зазначає, що ця перша поїздка Путіна "на територію, захоплену його силами після повномасштабного вторгнення в Україну" - "дуже символічна". "Час поїздки пана Путіна можна витлумачити як зневагу до Міжнародного кримінального суду... У той час як ордер суду може вплинути на здатність пана Путіна подорожувати за кордон і посилити його ізоляцію від Заходу, Кремль заявив, що вважає ордер безглуздим і пообіцяв не співпрацювати". Також газета нагадує, що у понеділок Путін прийматиме "найважливішого союзника Москви, лідера Китаю Сі Цзіньпіна".
Час поїздки пана Путіна можна витлумачити як зневагу до Міжнародного кримінального суду
При цьому The Wall Street Journal пише: "Через день після того, як він також відвідав Крим - український півострів, окупований Москвою з 2014 року - президент Росії сигналізує про свій намір продовжувати конфлікт, який може стати тривалим". При цьому, "після невдач на полі бою минулого року пан Путін фактично зменшив свої безпосередні цілі війни, щоб утримати всі чотири території, включно з Донецьком, які Росія анексувала минулої осені, але не контролює повністю".
Москва постійно заперечує звинувачення у воєнних злочинах, описуючи їх як "фантазію", спрямовану на дискредитацію Росії, а прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков відкинув висновки МКС, нагадує NBC. "Ми не визнаємо цей суд, ми не визнаємо юрисдикцію цього суду. Ось як ми ставимося до цього", - сказав він у п'ятницю.
після невдач на полі бою минулого року пан Путін фактично зменшив свої безпосередні цілі війни
Однак "Росія не може представити це як подорож «за кордон» всупереч МКС", - сказав NBC Кейр Джайлз, консультант аналітичного центру Chatham House. "Крим і Маріуполь знаходяться в Україні, лише тимчасово окуповані російськими військами, але визнати цей факт суперечило б усьому наративу Москви про те, що вони повинні розглядатися як такі, що належать Росії, - сказав він. - Визнання того, що одноденна поїздка до Маріуполя є відвідуванням іншої країни, також означатиме визнання того, що Росія незаконно окупувала свого сусіда".
Раніше Голос Америки повідомляв, що Міноборони України назвало візит російського глави до Маріуполя поїздкою "злодія" "під покровом ночі", а численні користувачі соцмереж та оглядачі порівняли це із візитом до міста лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера у 1941 році.
Форум