Спеціальні потреби

Науці, спорту і патріотизму вчить цей український табір у США


Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Я з родиною – в дорозі в український табір «Новий сокіл», що у штаті Нью-Йорк на північному сході США. Ми співаємо українські пісні в машині і згадуємо свої минулорічні пригоди.

Торік тема табору була «Олімпіада динозаврів», і моя 3-річна доня впродовж тижня відчувала себе справжнім палеонтологом. Ми з нею шукали рештки тварин, складали з кісток динозаврів, вчилися гасити вулкани і досліджували, чому вулкан вибухає.

До відвідин цього табору я б не повірила, що трирічну дитину можна навчити таких складних речей з хімії, анатомії, спорту чи майстрування. Виявляється, це реально. Лише за тиждень англомовна дитина почала вдома співати українські пісні, українською відрізняла велоцираптора від диплодока, розповідала про вибух вулкана, розмір динозавра, і навіть, як багато динозавр спорожняється.

Табір «Новий сокіл» поділений за віковими категоріями. Група наймолодших – це «пташенята», діти від 3 до 6 років. Їхню програму організовують батьки-волонтери українського походження з Канади та США. Серед них обирається координатора табору та його помічників, впродовж року вони складають сценарій та придумують заняття.

Щоденна програма розписана на кожні від 5 до 15 хвилин. Заняття змінюються швидко, тому що увага у маленьких дітей дуже коротка. Регулярно – купання у басейні, вивчення українських дитячих пісень, співи навколо вогнища з батьками.

Земля, де організовується табір, належить організації «Пласт», багато батьків є членами цієї організації. Між тим, у таборі для наймолодших вимоги щодо членства немає, то ж ми, не будучи пластунами, можемо брати в ньому участь на рівних з усіма умовах.

Ми живемо тиждень в лісі у наметах – за різних літних погодних умов. Всередині липня тут гаряче, між тим не так парить, як на півдні країни у Вашингтоні, звідки ми приїхали. Табір – майже на кордоні з Канадою, тут зазвичай на 8-10 градусів прохолодніше, ніж у південних районах.

Поблизу нас є «санітарний» будинок із душовими та вбиральнями. З іншого боку табору – відкрита дерев’яна конструкція, схожа на весільний шалаш. Тут – кухня. Харчування - 4 рази в день. Їсти готують батьки-волонтери. Неподалік – великий басейн для дорослих та дітей. Більшість занять проходять на території «Нового соколу», однак щороку координатор організовує 1-2 екскурсії.

Торік такою поїздкою був парк-заповідник останків Пенн Діксі, що у м. Баффало. Територія заповідника – це дно колишнього океану, сюди приїжджають палеонтологи з усієї країни у пошуках рештків. Всі останки, які ми знайшли на території заповідника, ми могли забрати додому.

Нижче – зібрані фотографії торішнього табору. Вже завтра на нас чекає нова незвідана подорож. Темою «пташенят» буде «Гей, у джунглях», то ж очевидно наступний тиждень ми перебуватимемо в уявній Африці, рятуватимемо окапі, що на межі зникнення, або вчитимемось виживати у середовищі хижаків. Чим би ми не займались, ми точно знаємо, мандрівка буде цікавою!

Дивіться також: Фотоблог. Український дитячий табір у США - краща альтернатива американським скаутам

  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Приєдналася до команди «Голосу Америки» у 2014 році. Перед тим працювала в американському журналі National Geographic та на «Радіо Свобода» ведучою та редактором програми «Ранкова Свобода». У Києві волонтерила на «Радіо Марія» та в кіностудії Cinema House Group, у Гавані доглядала за хворими українськими дітьми в рамках проекту «Україна – Куба». Своїм найбільшим хобі вважає 3-річну доньку Марійку та подорожі з родиною. Розповідає, що любить книжки і поважає добре почуття гумору. Рецептом свого життя називає «Похвалу глупоті» Е. Роттердамського. Мріє покататися на всіх видах транспорту та спробувати їжу різних народів світу.

Facebook Forum

Інше за темою

XS
SM
MD
LG