Спеціальні потреби

Актуально

Американський інвестор та глава ОПІК їде в Україну. Хто він та що казав про Україну?

Рей Вошберн заходить до вежі Трампа, 16 листопада 2016 року, Нью-Йорк.

Американський інвестор та віднедавна глава ОПІК Рей Вошберн їде в Україну. Хто він та яка в нього місія - про це йдеться у статті видання Даллас Ньюс "Рей Вошберн з Далласа має 29 мільярдів доларів на позики та місію посилити інтереси США в усьому світі".

Хто такий Рей Вошберн?

Рей Вошберн - інвестор з Далласа, ресторатор, який також є джерелом фінансування для Республіканської партії у США.

Цього місяця Вошберн став главою "Корпорації закордонних приватних інвестицій" (ОПІК) - федерального агентства США, яке було створено за часів "Холодної війни", для того, щоб допомагати американським компаніям вести бізнес у країнах, що розвиваються.

Вошберн не є диплмоатом. Але він провів 18 років у сфері управління банками. Як інвестор, він мав справу з виробничими та трубопровідними фірмами. У Далласі він відомий як власник ресторанів "Mi Cocina" та висококласного торгового центру "Highland Park Village".

Після виборів, під час перехідного періоду Вошберн регулярно відвідував веду Трампа та радив обраному президенту щодо нових призначень.

Що Вошберн казав про Україну?

У неділю Вошберн летить разом з міністром енергетики США Риком Перрі до Казахстану на міжнародну енергетичну виставку. Звідти вони прямують до України, де зустрінуться з президентом України Петром Порошенком.

"Чим більш енергетично незалежними вони стають, тим менш залежними вони стають від Росії", - сказав Вошберн. "Прямо зараз росіяни можуть перекрити трубопровід і зробити цю зиму дуже холодною для України".

Чим займається ОПІК?

ОПІК має близько 21,5 млрд доларів США у якості кредитів та позикових гарантій компаніям, що займаються бізнесом у майже 100 країнах. При цьому, корпорація має повноваження залучити до 29 мільярдів доларів. "Ми маємо близько 7 мільярдів доларів для того, щоб вийти і шукати проекти. У нас є реальна можливість зробити певні речі", - сказав Вошберн.

Конгрес надає на ОПІК 68 мільйонів доларів на рік, а ОПІК отримує достатньо доходів для того, щоб надсилати близько 250 мільйонів доларів на рік до скарбниці США.

З моменту свого заснування у 1971 році місія ОПІК полягала у тому, щоб підштовхнути країни, що розвиваються, до більш сприятливого напрямку, використовуючи м'яку силу для досягнення зовнішньополітичних цілей - використовувати приватний сектор для посилення інтересів США.

"Наше все - це стабільна економіка, яка створює стабільні уряди", - каже Вошберн.

Однак є й критики, які пропонують закрити агентство. Зокрема, Heritage Foundation закликає до приватизації.

Чим займається ОПІК в Україні?

В Україні ОПІК вже має портфоліо у розмірі 521 мільйона доларів США та підтримує 18 проектів у сфері фінансових послуг, сільського господарства та енергетики, а також серед інших секторів. Корпорація надала позики фермерам та видала страхування політичних ризиків для того, щоб допомогти Україні купувати та зберігати газ, а також модернізувати залізні дороги.

Наступного місяця комітет розгляне прохання про допомогу у створенні об'єкта для відпрацьованого ядерного палива в зоні знищення навколо ЧАЕС. Це передбачає надання 250 мільйонів доларів США на проект на 410 мільйонів доларів, який дозволить Україні зберігати 169 тисяч тонн відпрацьованого палива на рік - і зменшить залежність від Росії за цю послугу.

Дивіться також: Візит глави Пентагона у Київ називають знаковим

Візит глави Пентагона у Київ називають знаковим. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:05 0:00

Всі новини дня

Заяви про успіхи російської армії під Бахмутом, ймовірно, перебільшені – ISW

«Такі заяви, ймовірно, є частиною триваючої російської інформаційної операції та передчасні» – фахівці ISW.

У боях, що тривають навколо Бахмута на Донбасі, 29 листопада російські війська досягли певних успіхів, але західні військові експерти кажуть, що навряд чи цей успіх був значний.

Як зазначають фахівці американського Інституту вивчення війни (ISW), геолокаційні дані свідчать, що російські війська просунулися на південний схід від Бахмута, але дослідники не можуть підтвердити заяви російськихиг військових блогерів, які стверджують, що «російські війська прорвали українську лінію оборони на південь від Бахмута вздовж шосе T0513». І таким чином, за твердженням російських джерел, вони могли б просунутися в напрямку містечка Часів Яр і перерізати одну з двох основних українських наземних комунікацій (GLOC) до Бахмута.

«Такі заяви, ймовірно, є частиною триваючої російської інформаційної операції та передчасні», – вважають фахівці ISW.

Також вашингтонські експерти кажуть, що погоджуються з оцінками Міністерства оборони Великої Британії, яке 29 листопада повідомило, що російські війська, ймовірно, припинили розгортання батальйонних тактичних груп (БТГ) протягом останніх трьох місяців через їхню неефективність.

Як пише британська розвідка, «концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та, на відміну від звичайної західної практики, артилерію».

Як пишуть фахівці ISW, починаючи з квітня вони вважали, що російські БТГ були розбиті та втратили боєготовність у різних «невдалих російських наступальних операціях, включаючи атаки на Київ, Маріуполь, Сєвєродонецьк і Лисичанськ, і пізніші спроби відновити ці БТГ для відновлення їхньої бойової потужності зазнали невдачі». Тому росіяни, на думку експертів ISW, тепер змушені покладатися на імпровізовані одноразові структури з мобілізованим персоналом.

Говорячи про російську внутрішню політику, британська розвідка у своєму звіті за 30 листопада пише про те, що влада в Росії, ймовірно, планує посилити внутрішні репресії, оскільки конфлікт залишається невирішеним і все більше впливає на повсякденне життя росіян.

Як дії на випередження, британські фахівці трактують нові заходи проти тих, кого Кремль називає «іноземними агентами». Заходи набирають чинності з 1 грудня.

Британська розвідка каже, що репресії проти опонентів режиму потрібні, щоб запобігти зростанню внутрішнього інакомислення».

За оцінкою британських аналітиків, через поправки до «Закону про іноземних агентів» 2012 року, які президент Росії Володимир Путін схвалив у липні, визначення охопить і тих, про яких російська держава вирішить, що вони перебувають під «впливом або тиском іноземних гравців». Також зростає ризик переслідування цих людей через те, що російська влада зможе «публікувати особисті дані та адреси визначених «іноземних агентів».

На переконання британської розвідки, «нові закони ще більше розширять репресивні повноваження російської держави».

Аналітики нагадують, що репресії Путіна тривають з його повернення на посаду президента в 2012 році, але ця тенденція «різко посилилася після вторгнення в Україну».

Канада позичила $500 млн для України

Фото для ілюстрації: Прапор Канади на Парламентській гірці в Оттаві

Канада успішно розмістила держоблігації на суму 500 мільйонів доларів. Кошти підуть на допомогу урядові України для виплати пенсій, відбудови енергооб'єктів та забезпечення життєво важливих послуг цієї зими, повідомили в уряді Канади.

Кошти, вказали в уряді, Канада передасть Україні через рахунок МВФ в якості позики.

У повідомленні зазначається, що облігації, зі строком погашення до 2027 року, користувались значним попитом, а фізичні особи, громадяни Канади, купили цих облігацій на 50 мільйонів доларів.

Україна отримує бюджетну підтримку і від інших країн. В листопаді США оголосили про надання додаткових 4,5 млрд дол підтримки для бюджету України. Це збільшить обсяг економічної підтримки Україні від США для виконання життєво важливих функцій бюджету до 13 млрд доларів.

ЄС надав 4,2 млрд дол макрофінансової підтримки України, Європарламент підтримав надання Україні бюджетної підтримки обсягом 18 млрд євро наступного року. В Європі говорили про можливості запозичити кошти для такої підтримки. Як повідомляв Голос Америки, проти додаткових запозичень виступає Угорщина.

Минулого місяця в інтерв'ю Голосу Америки директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер висловив впевненість, що Європа знайде кошти для економічної підтримки України і не виключив, що ЄС може позичити для цього кошти.

"Ми обговорювали з Європейським Союзом пропозиції того, як покращити бюджетне управління. Одна з наших пропозицій – створити центральні бюджетні можливості, - каже Кеммер. - Їх можна використовувати для підтримки під час циклічного падіння економіки, а також на окремі теми, в яких спільний підхід має сенс, таких як подолання зміни клімату, енергобезпека. Але є інші можливості для використання цих централізованих бюджетних можливостей. Але це вирішувати ЄС та його членам".

Наступного року, сподіваються в уряді України, США, Європа та МВФ рівними частинами візьмуть на себе фінансову підтримку України, потреба в якій, за оцінками, складатиме 3-4 мільярди доларів щомісяця. Про це в коментарі Українській службі "Голосу Америки" в жовтні розповів представник України в Світовому банку Роман Качур.

Російська війна проти України сколихнула Європу та спровокувала безпрецедентну кризу, - звіт про стан демократії в світі

Мешканець Херсона знімає російський прапор із білборда у звільненому Херсоні. Фото зроблене 14 листопада 2022 року. Фото: AP/Efrem Lukatsky

Близько половини демократичних країн Європи, 43%, зазнали «ерозії» демократичних цінностей, а російська війна проти України сколихнула Європу та призвела до безпрецедентної кризи, яка загрожує миру та стабільності, що тривалий час сприймались як належне. Про це йдеться у щорічному звіті про стан демократій у світі Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів, організації зі штаб-квартирою у Стокгольмі.

«Демократичні цінності та інституції все частіше розглядаються як фундаментальна перешкода російському іредентизму та неоколоніалізму, зокрема, в Україні, а також у більшості країн регіону», - заявляють автори звіту. Опір українського народу російській агресії, протистояння жінок в Ірані теократичній диктатурі та відмова населення М’янми від повернення до військового правління у звіті називають свідченням того, що «самовизначення, свобода та демократія є універсальними прагненнями».

Демократичні цінності та інституції все частіше розглядаються як фундаментальна перешкода російському іредентизму та неоколоніалізму, зокрема, в Україні, а також у більшості країн регіону
звіті про стан демократій у світі Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів

У Міжнародному інституті демократії та підтримки виборів наголошують, що Україна є серед країн, які вкорінюють національну ідентичність та суверенітет в своїх демократичних інституціях. «Вони активізували боротьбу з усіма видами російського втручання, від кампаній з дезінформації до прямого військового втручання», - мовиться у звіті.

В організації наголошують на важливості зміцнення єдності в Європі: «Ядерні погрози президента Путіна а також його стратегія використання європейської потреби в енергії як зброї потребують зміцнення єдності в регіоні».

У звіті наводять також дані Євробарометра (європейської служби соціологічних опитувань), відповідно до яких захист демократії та її цінностей став більш важливим для європейців саме після російського вторгнення в Україну. Наразі саме захист демократії та її цінностей згадується як найважливіша цінність, яку мають захищати європейські інституції.

У глобальному звіті про стан демократії наголошують, що кількість країн, які рухаються до авторитаризму, більш ніж удвічі перевищує кількість країн, які рухаються до демократії, і що авторитарні режими в усьому світі посилили репресії, а 2021 рік став найгіршим роком для демократії у світі.

«Ще ніколи не було настільки термінової необхідності для демократій відреагувати, щоб продемонструвати своїм громадянам, що вони можуть створювати нові інноваційні соціальні контракти, які об’єднують людей, а не роз’єднують», - заявив генеральний секретар Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів Кевін Касас-Замора.

В організації наголосили, що сьогодні «світ перебуває на критично важливому роздоріжжі», наголосивши на необхідності заходів, спрямованих на підтримку демократії у світі.

Як раніше повідомляв Голос Америки, вторгнення Кремля в Україну ще сильніше погіршило загрози для свободу інтернету, йшлось у дослідженні «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної організації з центром у США.

У звіті мовилось, що свобода інтернету в усьому світі падає 12-й рік поспіль, і саме Росія зазнала найрізкішого падіння, відколи Кремль активізував свої зусилля з придушення внутрішньої опозиції та незалежних ЗМІ після повномасштабного вторгнення в Україну

Дивіться також: НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

«Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії», – Ентоні Блінкен. Відео

«Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії», – Ентоні Блінкен. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:44 0:00

«Російські дикунські атаки проти мирних жителів в Україні – останній приклад того, що зараз президент Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії. Що не будучи здатним стерти українську незалежність, він спробує примусити Україну до замороженого конфлікту», – держсекретар США Ентоні Блінкен.

Китай має 400 ядерних боєголовок, йдеться в звіті Пентагону

Архівне фото Xinhua News Agency: Китайський військовий літак бере участь в навчаннях поблизу Тайваню, серпень 2022 року. Звіт Пентагону вказує на те, що Китай збільшив "небезпечну" військову поведінку щодо США та союзників

Пентагон у новій доповіді попереджає, що Китай має понад 400 ядерних боєголовок, і майже подвоїв свій ядерний арсенал лише за два роки, а китайські військові посилили «небезпечну» та «непрофесійну» військову поведінку щодо Сполучених Штатів та союзників у регіоні, особливо щодо Тайваню.

Згідно з оприлюдненим у вівторок щорічним звітом Пентагону «Військова потужність Китаю», прискорення ядерної експансії Китаю може призвести до того, що Пекін матиме близько 1500 боєголовок до 2035 року.

Ядерний арсенал Сполучених Штатів із приблизно 3800 боєголовками в активному стані все ще значно перевищить китайський.

Ракетні сили Народно-визвольної армії (PLARF) запустили приблизно 135 балістичних ракет для випробувань і тренувань у 2021 році, «більше, ніж решта світу разом, за винятком використання балістичних ракет у зонах конфлікту», йдеться у звіті. Він також продовжив будівництво трьох сховищ для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), які міститимуть щонайменше 300 нових шахт для МБР.

Звіт Пентагону базувався на інформації про військовий потенціал Китаю, зібраній до грудня 2021 року, але також враховував деякі важливі події 2022 року, зокрема війну Росії в Україні та візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні, за словами високопоставленого чиновника оборони.

Бредлі Боумен, ветеран і старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій, сказав, що «кількість і якість» китайських ракет «викликають особливе занепокоєння».

«Якщо поглянути на спроможність і потужність ракетного арсеналу Китаю, від цього перехоплює дух», — сказав Боумен, додавши, що військова модернізація Китаю «методично й навмисно зосереджувалась на розробках для перемоги над Сполученими Штатами».

Південнокитайське море

Китай також збільшив кількість «небезпечних і непрофесійних» зіткнень з військом США та союзників а також партнерів в регіоні, включаючи Австралію.

"Ми бачили більше агресивних дій в Індо-Тихоокеанському регіоні, в ключаючи ті, які ми оцінюємо як небезпечні", - сказав високопоставлений чиновник оборони і навів приклади вищого пілотажу літаків, скидання об'єктів.

У вівторок Китай заявив, що «відстежив і витіснив» військовий корабель США з вод поблизу островів Спратлі в Південнокитайському морі. Пекін вважає більшу частину багатого ресурсами моря своєю територією — незважаючи на територіальні претензії інших країн — і створив сотні гектарів штучних островів, щоб підтвердити свої претензії.

Військово-морські сили США підтвердили Голосу Америки, що ракетний крейсер USS Chancellorsville у вівторок провів операцію «Свобода судноплавства» (FONOP) поблизу островів Спратлі, але назвали заяву Китаю про цю місію «неправдивою».

"USS Chancellorsville (CG 62) провів цей FONOP відповідно до міжнародного права, а потім продовжив виконувати звичайні операції у водах, де діє свобода відкритого моря", - йдеться в заяві ВМС.

"Сполучені Штати захищають право кожної країни літати, плавати та діяти там, де це дозволено міжнародним правом, як це зробив тут USS Chancellorsville. Жодні твердження КНР не стримають нас", - додали у ВМС, описуючи претензії Китаю на острови Спратлі як «надмірні» та «нелегітимні».

США часто проводять ці операції в Південнокитайському морі, щоб кинути виклик територіальним претензіям Китаю та інших країн і сприяти вільному проходу через міжнародні води, які перевозять половину світового торговельного флоту вартістю трильйони доларів щороку.

Міжнародний суд у Гаазі постановив, що Китай не має історичного права власності на Південнокитайське море, але Пекін проігнорував це рішення.

"Нова звична ситуація" щодо Тайваню

Китай заявив, що хоче мати можливість контролювати Тайвань, за потреби силою, до 2027 року, і офіційні особи помітили «підвищений рівень нової, залякуючої та примусової діяльності» навколо острова. Китай вважає Тайвань своєю провінцією.

«Я не вважаю вторгнення неминучим. Я думаю, що ми бачимо, що КНР (Китайська Народна Республіка) встановлює щось на кшталт нової норми з точки зору рівня військової активності навколо Тайваню після візиту спікера", - сказав високопоставлений чиновник оборони журналістам у Пентагоні.

Китай здійснив велику кількість ракетних запусків і демонстрацій сили навколо Тайванської протоки під час і відразу після поїздки Пелосі, яка, за словами спікера, була зроблена для того, щоб «підтримати» демократичний острів і виконувати зобов’язання США перед Тайванем взяті за законом 1979 року.

Відтоді Китай зменшив кількість агресивних дій навколо Тайваню, але не знизив агресивну поведінку до рівня, який був до її візиту.

«Ви знаєте, переходи через центральну лінію протоки дедалі більше стають звичними. Навпаки, раніше КНР залишала це для відносно рідкісних випадків, коли вони хотіли надіслати потужний політичний сигнал», — сказав високопосадовець оборони США.

Минулого тижня в Камбоджі міністр оборони Китаю Вей Фенге сказав міністру оборони США Ллойду Остіну, що Пекін вважає Тайвань «червоною лінією».

"Тайвань належить Китаю. Тайвань і вирішення тайванського питання є справою Китаю, у яку жодна зовнішня сила не має права втручатися", - сказав Вей, згідно із заявою.

Росія та Китай

Китай продовжує військову співпрацю з Росією. У 2021 році на китайській території вперше провели масштабні спільні навчання з російською армією під назвою «Захід/Взаємодія».

Після вторгнення Росії в Україну в лютом, каже високопосадовець Пентагону, Пекін не надав Москві прямої військової допомоги, але підтримував Росію, посилюючи російську дезінформацію та пропаганду.

"Цінність Росії як партнера для КНР залишається високою", - сказав чиновник.

Китай має найбільший у світі військово-морський флот за кількістю кораблів із бойовою силою - близько 340 кораблів і підводних човнів. Згідно зі звітом, армія Китаю налічує 975 000 військовослужбовців, а авіація Пекіна є найбільшою в регіоні та третьою за величиною у світі, налічуючи понад 2800 літаків.

У звіті додається, що окрім китайської бази в маленькій африканській державі Джибуті, Пекін розглядає кілька інших країн для майбутніх китайських військових об’єктів, починаючи від Камбоджі до Таджикистану та Кенії.

Згідно зі звітом, кібершпигунство з боку Китаю також залишається «складною, постійною загрозою». Пентагон звинувачує військових Китаю в спробі заволодіти радіаційно захищеними інтегральними схемами, гіроскопами, комерційною таємницею синтаксичної піни, обладнанням для глушіння військового зв’язку, авіаційними технологіями, засобами боротьби з підводними човнами та іншими технологіями.

У відповідь на запит Голосу Америки в листопаді, генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, сказав: «Китай — єдина країна, яка геополітично має потужний потенціал, щоб стати серйозним викликом для Сполучених Штатів».

Він додав, що Китай хоче мати найкращу армію у світі до 2049 року та домігся успіхів у кіберпросторі, космосі, на суходолі, морі та в повітрі, але підкреслив, що армія Сполучених Штатів не дозволить китайській армії перевершити її.

“І поки ми залишаємося №1, ми будемо стримувати війну, яка хвилює людей, війну великих держав між Китаєм і Сполученими Штатами”, - сказав Міллі.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG