Актуально
Україна і непростий саміт НАТО: як пишеться слово «дипломатія»?
(Рубрика «Точка зору»)
Саміт НАТО, який відбувся 11–12 липня в Брюсселі, став одним із найскладніших самітів за кілька останніх років – не рахуючи 2014-го.
Ця складність продиктована кількома факторами: по перше, позицією американського президента, який досі не відігравав такої дражливої ролі, і по друге, чотирма роками напружених стосунків з путінською Росією і протистоянні її гібридним загрозам – реаліям, до яких окремі країни-члени Альянсу так і не звикли.
Контекст саміту
Учасники планували підняти одразу кілька блоків питань посилення ефективності системи колективної безпеки.
Перший з них стосувався старої теми недотримання більшістю європейських союзників по НАТО обов’язкового мінімуму витрат на оборону в 2% ВВП.
Це вже призвело не лише до катастрофічного падіння рівня боєздатності армій багатьох європейських держав, а й до цілком практичних прикрих інцидентів на навчаннях з відпрацювання розгортання Сил швидкого реагування Альянсу.
Яскравою ілюстрацією обох тенденцій є Німеччина. Так, до прикладу, 3/4 танків Бундесверу не боєздатні, 5 із 6 субмарин не можуть вийти в море, солдатам бракує наметів, бронежилетів і зимового одягу, а вертольотам і бойовим літакам ВПС – запчастин для активної експлуатації.
Другим блоком проблем стали питання логістики між країнами-членами НАТО. Численні спільні навчання попередніх років виявили, що швидко перекинути бойові підрозділи через кордони європейських союзників непросто – через бюрократичну тяганину, недосконалість, а в багатьох випадках і банальну відсутність процедур оперативного переміщення союзних військ територією Альянсу.
За влучним спостереженням журналістів The Washington Post, у випадку збройного конфлікту з Росією, армія США може «застрягнути у заторі». Військові автомобілі «Хаммер» будуть сповільнювати рух на вузьких європейських дорогах; американські танки можуть проломити заіржавілі мости, не здатні витримати їхню вагу; загони солдатів можуть затримати на паспортному контролі та на залізниці.
Окремо стояла проблема майбутньої зустрічі американського президента Трампа з російським президентом Путіним. Враховуючи специфіку нинішнього господаря Білого дому, господареві Кремля він явно програє.
Масла у вогонь додала і заява Трампа про те, що майбутня зустріч з Путіним може виявитися «найпростішою» на тлі саміту НАТО.
Як пишеться слово «дипломатія»?
Саміт приніс очікувані позитивні результати, показавши при цьому весь спектр політичної напруги, яка й вирізняла цей захід від аналогічних у попередні роки.
Головну роль тут відіграв, звичайно ж, Трамп. Він гостро підняв питання про видатки європейських країн на оборону, звернувши (цілком справедливо) увагу на те, що основний фінансовий тягар взяли на себе США, і запропонував підняти обов’язковий мінімум оборонних витрат із 2% до 4% ВВП.
Слід сказати, що лише п’ять європейських країн поки виконують необхідну норму витрат, станом на 2017 рік – це Естонія, Польща, Греція, Ісландія і Велика Британія.
При цьому американський президент жорстко висловився щодо політики Німеччини, і не лише в сфері оборони, але і в питаннях енергетики й економічних відносин із РФ, заявивши про «контрольованість» країни з боку Росії. Зрештою, за лаштунками британський прем’єр Тереза Мей іронічно спитала Трампа, чи знає він, як пишеться слово «дипломатія».
Нова формула обороноздатності і підтримка України
Однак на ухвалення політичної декларації усі ці суперечки не вплинули. Загалом документ містить досить жорсткі заяви в бік РФ, а також низку суттєвих моментів.
По перше, наголошується, що дії Росії, включно з загрозою та використанням сили для досягнення політичних цілей, становлять виклик для Альянсу і підривають євроатлантичну безпеку та оснований на правилах міжнародний порядок.
По друге, чітко вказано, що РФ порушила Основоположний акт НАТО-Росія від 1997 року. Зокрема, там йшлося про нерозміщення на східних кордонах Альянсу додаткових військових баз.
Логічним висновком із цього є третій важливий момент, яким закладається формальний фундамент під вже обговорене політичне рішення про посилення військової присутності НАТО в східних та північних країнах блоку.
Окрім уже апробованої системи «постійних ротацій», коли бойові підрозділи Збройних сил США розгортаються на східному напрямку не на основі постійного базування, а на принципі щомісячних ротацій, не порушуючи таким чином міжнародних домовленостей, Альянс планує ще більше посилити власну обороноздатність.
НАТО діятиме за формулою «30-30-30-30»: 30 батальйонів + 30 ескадрилій винищувачів + 30 бойових кораблів, здатних розгорнутися за 30 днів для відсічі агресії.
Українське питання теж не лишилося поза увагою – у спільній декларації була озвучена підтримка територіальної цілісності України, а засідання комісії Україна-НАТО, яке Угорщина погрожувала блокувати, відбулося у форматі Україна-Грузія-НАТО. Альянс висловив готовність продовжувати надавати Києву підтримку в реформах, наголосивши на важливості практичного втілення реформ, в тому числі й в секторі безпеки.
Саме так і пишеться слово «дипломатія» – воно складається з вміння об’єднатися перед спільними загрозами, попри суперечності, і досягати компромісів у вирішенні складних завдань.
Тарас Жовтенко – експерт з проблем національної безпеки, кандидат політичних наук
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода та Голосу Америки
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Заяви Трампа про Крим та зустріч з Путіним. Підсумку саміту НАТО
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум