Актуально
"Активи РФ у США вже надходять в Україну" - сенатор Шелдон Вайтгауз. Ексклюзив
"Україна має отримати усе необхідне, включно із винищувачами", - таку думку в ексклюзивному інтерв'ю для Українського відділу Голосу Америки висловив сенатор-демократ від штату Род-Айленд Шелдон Вайтгауз.
"Спочатку занепокоєння було, що Україна не зможе протистояти наступу РФ, і якщо дати зброю, то вона просто потрапить до росіян. А коли Україна почала перемагати, виникло інше занепокоєння: якщо ми дамо їм надто потужну зброю, вони можуть атакувати Росію".Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ, Род-Айленд
Також законодавець виступає за налагодження системи передачі Україні арештованих російських активів. Вайтгауз є співавтором відповідного закону, який вже набрав чинності. За його словами, перші транші від російських активів вже були передані українській владі.
Про нову хвилю російського наступу та стратегію протидії Москві на поточний рік з американським законодавцем спілкувалась журналістка Голосу Америки Катерина Лісунова.
Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.
Катерина Лісунова, журналістка «Голосу Америки»: Пане сенаторе, тема, яку зараз усі обговорюють у США, чи підтримуєте ви надання Україні літаків-винищувачів?
Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ від штату Род-Айленд: Я думаю, що партнери, які підтримують Україну, повинні надати усе, що потрібно українцям. Судячи з того, що я чую від наших європейських союзників, винищувачі є частиною цих потреб. І я це однозначно схвалюю.
К.Л.: Чергова хвиля російського наступу на Україну. Яким, на вашу думку, має бути план західних партнерів, Сполучених Штатів і союзників по НАТО, щоб запобігти цьому наступу?
"Американський оборонний істеблішмент був дуже здивований тим, наскільки успішною виявилась Україна".Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ, Род-Айленд
Ш.В.: Я думаю, що, озброївши українців, ми зробимо все можливе, щоб запобігти цій атаці. А також треба продовжувати посилювати економічний тиск на Росію та її олігархів. Танки, які вже їдуть, думаю, також будуть корисні. І якщо ми зможемо використовувати артилерію більшої дальності, як системи ATACMS, це також допоможе зірвати цей наступ та обернути його проти росіян. Я думаю, що потенційно це може перетвориться на розгром і відступ російського наступу.
К.Л.: Повернемося на рік назад, за кілька днів до 24 лютого 2022 року. Що ви знали про російське вторгнення на той момент? Які були ваші очікування? Якими були ваші прогнози?
Ш.В.: Перебуваючи на Мюнхенській безпековій конференції ми вже знали, що Росія ухвалила рішення щодо вторгнення в Україну, і що це відбудеться найближчими днями. Про це нам повідомили наші військові. Тож у нас було це усвідомлення. Я вважаю, що тоді мюнхенська група найбільше намагалась переконати всіх у можливості української перемоги.
К.Л.: Виходячи із ваших очікувань та прогнозів, які ви чули, чи здивувала вас українська оборона та бойова відповідь українців?
Ш.В.: Так, я думаю успіх українських військових у прямій воєнній конфронтації був для багатьох несподіванкою, що це не обернулося партизанською війною. Я був одним із тих, хто із самого початку повірив в українську перемогу. Але я думаю, що американський оборонний істеблішмент був дуже здивований тим, наскільки успішною виявилась Україна. Це був не просто потужний протест громадян проти загарбників, це була протидія військових, які вступали у бій з росіянами та перемагали їх.
К.Л.: Ви були в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. Чому ви вирішили поїхати?
Ш.В.: Перш за все, щоб запевнити президента та українських посадовців у тому, що попри галас, який лунає від невеликої групи маргінальних республіканців, насправді Україна має сильну двопартійну підтримку Сполучених Штатів. Ми прагнемо продовжити озброювати та підтримувати Україну, а також чинити економічний тиск на Росію.
К.Л.: Що вам найбільше запам’яталось з тієї поїздки?
Ш.В.: По-перше, коли почалась повітряна тривога, ніхто й оком не моргнув, усі були абсолютно спокійні. Ми просто перейшли в іншу кімнату, так ніби нічого особливого не сталося, і продовжили зустріч. По-друге, президент Зеленський демонстрував впевненість і був у дуже бадьорому настрої, це було приємно бачити.
К.Л.: Військова допомога Україні еволюціонувала від джавелінів до систем ППО і танків. Багато українців питають, чому США та союзники не нададуть все необхідне одразу, щоб уникнути такої кількості жертв? Що б ви на це відповіли?
“Ми хочемо для початку визнати групу “Вагнер” терористичною організацією. Якщо ми зможемо досягти цього визнання, то зможемо продовжити тиск, щоб наступним стало визнання РФ державою-спонсоркою тероризму.”Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ, Род-Айленд
Ш.В.: Оглядаючись назад, справді здається, що якби ми надали різні системи озброєння раніше, це було б на користь усім, на користь України та всього вільного світу. І я не здивуюся, якщо в Пентагоні шкодують про ухвалені тоді рішення. Але перша думка, яка викликала тоді занепокоєння - це що Україна не зможе протистояти російському наступу, і якщо дати українцям більше зброї, то вона просто потрапить до росіян.
А коли Україна почала перемагати, виникло інше занепокоєння: якщо ми дамо їм надто потужну зброю, з великим радіусом дії, вони можуть атакувати Росію. А це, своєю чергою, може спровокувати росіян на розширення війни до розмірів Третьої світової. Я вважаю, що це були два головні застереження на той момент, і українці відповіли на обидва. Вони надзвичайно ефективно сформували свою військову стратегію та стримували свої дії на російській території.
К.Л.: Чи вважаєте ви справедливим наратив про так звану “провокацію Росії”? Зрештою, зараз ми бачимо, що Росія не потребує провокацій для вчинення агресії.
Ш.В.: Це дуже гарне запитання. Зараз точаться активні дебати щодо того, чи слід взагалі приділяти увагу так званим червоним лініям Росії. Чи це лише частина російських погроз, частина російської воєнної стратегії - створювати фальшиві червоні лінії, щоб отримати перевагу на полі бою?
К.Л.: Про визнання Росії державою-спонсоркою тероризму. Цю законодавчу ініціативу презентували як на рівні резолюції, так і на рівні законопроєкту. Але поки ані Конгрес, ані Білий дім, схоже, не бажають робити таке визнання. Як ви думаєте, чому?
“Ми намагаємось пришвидшити процес. Щоб коли російські активи вже були арештовані та стали власністю США, ми мали законні повноваження забрати ці кошти та передати їх Україні”.Шелдон Вайтхаус, сенатор-демократ від штату Род-Айленд
Ш.В.: Адміністрація обережно ставиться до такого визнання. Щоб знайти альтернативні варіанти, ми хочемо для початку визнати групу “Вагнер” терористичною організацією. Таким чином ми могли б обмежити їхні можливості та застосувати санкції до країн та компаній, які ведуть бізнес з групою «Вагнер». Це наш проміжний крок. Якщо ми зможемо досягти цього визнання, то зможемо продовжити тиск, щоб наступним стало визнання Росії державою-спонсоркою тероризму.
К.Л.: Про важливі законодавчі ініціативи. Одна з них є вашою і вона вже стала законом. Йдеться про арешт активів російських олігархів. Розкажіть більше про те, як це працюватиме.
Ш.В.: Поки що у нас добре виходить заморожувати активи, тобто тримати їх на місці. Але ми менш вправні в арешті активів. Ми намагалися пришвидшити та вдосконалити цей процес, щоб коли ці активи вже були арештовані та стали власністю Сполучених Штатів, ми мали законні повноваження забрати ці кошти та передати їх Україні. Перший транш від цих арештів вже в процесі. Ці кошти проходять процедури в Міністерстві юстиції та Державному департаменті для передачі їх в Україну.
К.Л.: Над якими законопроєктами на підтримку України ви та ваші колеги працюєте зараз? Чи стосується це арешту російських активів, інших ініціатив?
Ш.В.: Ми хочемо продовжити прискорення процесу арешту активів. Олігархи дуже добре вміють приховувати свій зв'язок з активами, але є способи прискорити цей процес. Щоб вони були зобов’язані виступити особисто та заявити про свої претензії, а не ховатися за шарами корпоративних схем.
Це фактично є частиною вже діючого американського законодавства, але ми хочемо застосувати його до активів, які становлять менше ніж півмільйона доларів. Тобто використати ту саму процедуру, яку ми використовуємо проти активів російських олігархів, що становлять понад півмільйона доларів. Тоді ми зможемо опрацьовувати таке майно значно швидше. Швидше арештувати його, конфіскувати та передати кошти Україні.
К.Л.: Якщо підсумувати цей рік, чи є щось, що, на вашу думку, Сполучені Штати, НАТО та союзники повинні були зробити інакше стосовно російської війни в Україні?
Ш.В.: Я думаю, багато що мало бути інакше. Ми зробили помилку, недооцінивши стійкість та рішучість українського народу й українських військових. А також їхню здатність знаходити рішення навіть у надскладних умовах.
К.Л.: Що б ви хотіли сказати українцям сьогодні?
Ш.В.: Ми знаємо, які страждання вам доводиться проходити. Ми розуміємо, наскільки несправедливими та неправильними є випробування, які випали на вашу долю. Ми шануємо ту ціну людських життів, яку вам доводиться платити у битві між свободою та тоталітаризмом, і ми вас не покинемо.
К.Л.: Чого ви очікуєте від цього року в Конгресі стосовно російської війни?
Ш.В.: Я висловлю свою думку з одним застереженням. Я не експерт, але мені здається, якщо новий великий наступ Росії провалиться. Якщо виявиться, що їм бракує обладнання та матеріалів, що моральний дух їхніх солдатів, якщо їх можна так назвати, продовжить падати, то є дуже висока ймовірність, що краще озброєні українські військові можуть почати потужний контрнаступ, який призведе до незворотної російської поразки. Українці розіб’ють росіян на певних ділянках та повернуть значну частину української території. І тоді ситуація буде такою, що Путін нарешті зажадає справжнього реалістичного миру.
Раніше Голос Америки опублікував ексклюзивні інтерв'ю із сенатором-демократом Крісом Мерфі, з конгресменом-республіканцем Майком Лоулером, співголовами українського конгресового кокусу конгресменом-демократом, Майком Квіглі та конгресменом-республіканцем, Браяном Фіцпатріком.
А також із 52-гою спікеркою Палати представників Конгресу США, Ненсі Пелосі. Остання наголосила, що "Із жаху та розбитого серця народились героїзм та надія. Усі у захваті від надзвичайних людей України: які перед обличчям жахливих випробувань, відмовляються припиняти боротьбу за власну свободу".
Інші ексклюзивні матеріали дивіться незабаром в етерах Голосу Америки та читайте на нашому сайті. Зокрема, інтерв'ю зі співголовою сенатського комітету з міжнародних відносин, сенатором-республіканцем Джимом Рішем та його колегами сенаторкою-демократкою Джин Шагін і сенатором-демократом Діком Дурбіним.
Дивіться також: Сенатор-республіканець Ліндсі Грем про законопроєкт про конфіскацію активів російських олігархів на користь України.
Всі новини дня
- Голос Америки
Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України
Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.
У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.
“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.
Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.
“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.
Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.
Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.
- Голос Америки
Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською
Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).
- Голос Америки
Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну
Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.
Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.
Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.
"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"
Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".
"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".
Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.
У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.
Традиція першого візиту
Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.
Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.
Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.
Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico
Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.
"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.
"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.
Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.
Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.
Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк
Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.
Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.
Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.
Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».
Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.
Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.
Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.
Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.
Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.
Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.
Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.
Форум