Спеціальні потреби

Актуально

Чи був "Нафтогаз" готовий до апеляції "Газпрому" і що станеться з замороженими активами. Інтерв'ю експертів

Андрій Коболєв, голова правління НАК "Нафтогаз України"

"Росіяни докладають всіх можливих зусиль для того, щоб затягнути процес виплати грошей за рішенням Стокгольмського арбітражу". Так прокоментував повідомлення про призупинення, на запит "Газпрому", виконання рішення арбітражу, директор українського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Те, що вже заарештоване, залишається заарештованим
Олександр Харченко

Арешт активів "Газпрому" в Європі, якого домагається українська компанія НАК "Нафтогаз" з метою виконання рішення Стокгольмського арбітражу на користь "Нафтогазу" триватиме, хоча може і сповільнитись, наголосив експерт в коментарі журналістці Української служби «Голосу Америки» Оксані Бедратенко.

Харченко назвав технічним і тимчасовим рішення апеляційного суду округу Свеа, який розглядає апеляційні скарги ПАТ "Газпром" на арбітражні рішення в справах з НАК "Нафтогаз", про призупинення виконання рішення арбітраж

"Вони подали цю апеляцію. "Нафтогаз" вже подав апеляцію на апеляцію, хоча саме рішення апеляційного суду не зупиняє процедуру імплементації рішення арбітражу. Воно може затримати процедуру арешту майна "Газпрому", - наголосив Олексендр Харченко. Він, однак, наголосив, що вже заморожені активи не змінюють статусу.

"Те що вже заарештоване, залишається заарештованим", - додав Харченко.

Виконання рішення Стокгольмського арбітражу не буде автоматично зупинене через апеляцію, наголошує Джін Берд, партнер з міжнародного арбітражу вашингтонської юридичної фірми Arnall Golden Gregory LLP. "Призупинення рішення не означає автоматичної зупинки дій, спрямованих на його виконання", - говорить Берд.

Через суму рішення у 4,6 мільярда доларів, такі гарантії можуть потребувати мільярдів доларів. Це може стати серйозним питанням для "Газпрому
Джін Берд

Кроки "Газпрому" з уникнення замороження активів, яке вже почав "Нафтогаз", можуть дорого коштувати російській компанії, зазначив американський юрист.

"Для того, щоб уникнути замороження активів, "Газпром", - заявляє Джін Берд, - муситиме зробити подання до судів Швейцарії та Нідерландів, куди "Нафтогаз" звернувся за забезпеченням виконання рішення суду".

Джін Берд підкреслив, що суди в Швейцарії та Нідерландів можуть вимагати запевнень того, що активи не зникнуть. "Через суму рішення у 4,6 мільярда доларів, такі гарантії можуть потребувати мільярдів доларів. Це може стати серйозним питанням для "Газпрому", - додав Джін Берд.

Апеляція з боку "Газпрому" була очікуваною і "Нафтогаз" підготувався до такого розвитку подій, вважає Харченко, адже компанія взяла до уваги досвід суперечки "Газпрому" з "Юкосом"..

"Нафтогаз добре підготувався до такого розвитку подій", - переконаний Харченко.

Як кажуть і юристи "Нафтогазу" і багато поінформованих людей в компанії, вони намагались кожну літеру виписати відповідно до процедур, що затягнуло на рік – півтора сам процес прийняття рішення
Олександр Харченко

"В прецеденті з "Юкосом", "Газпрому" вдалось опротестувати рішення арбітражу на базі того, що воно було написане не особисто арбітрами, як зміг довести "Газпром", а секретарем арбітражу", - зауважив Харченко. Саме таку аргументацію використовує "Газпром" і для апеляції рішення на користь "Нафтогазу".

"Дуже добре це знав "Нафтогаз", коли реалізував цю справу і, як кажуть і юристи "Нафтогазу" і багато поінформованих людей в компанії, вони намагались кожну літеру виписати відповідно до процедур, що затягнуло на рік – півтора сам процес прийняття рішення" , - наголосив експерт.

"Я, особисто, сподіваюсь, що цього разу у "Газпрому" немає шансів", - наголосив Харченко.

В самому "Нафтогазі" заявляють, що рішення було прийняте судом без виклику "Нафтогазу" і, відповідно, без урахування пояснень і аргументів, які були б представлені "Нафтогазом", якби суд повідомив його про наявність такого клопотання "Газпрому" і розгляд судом цього питання.

Призупинення може бути знято після того, як суд заслухає сторону "Нафтогазу" у справі
Джін Берд

"Призупинення може бути знято після того, як суд заслухає сторону "Нафтогазу" у справі", - погоджується і Берд.

Минулого тижня, апеляційний суд округу Свеа, який розглядає апеляційні скарги ПАТ «Газпром» на арбітражні рішення в справах з Нафтогазом, виніс рішення про призупинення виконання рішення арбітражу, - повідомляє НАК “Нафтогаз України» на своїй офіційній сторінці.

Як повідомлялося раніше, "Нафтогаз" подав клопотання про арешт часток "Газпрому" в його голландських дочірніх компаніях та заборгованості цих дочірніх компаній. У "Нафтогазі" уточнили, що клопотання подали для забезпечення права на отримання від російського монополіста близько 2,6 мільярда доларів за лютневим рішенням Стокгольмського арбітражу.

30 травня "Нафтогаз" повідомив, що почав процес стягнення з російського "Газпрому" боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

У лютому Стокгольмський арбітраж присудив "Нафтогазу" 4,6 мільярда доларів. З урахуванням раніше зроблених виплат, "Газпром" має виплатити українській компанії 2,56 мільярда доларів.

"Газпром" не виконує рішення і подав апеляцію з запитом про його скасування. "Газпром" заявляє, що рішення арбітражу не було написане безпосередньо арбітрами.

Російська компанія стверджує, що таку невідповідність виявило "додаткове вивчення тексту рішення з залученням всесвітньо визнаного експерта-лінгвіста".

Дивіться також: ​Час-Тайм. Чергова масова стрілянина у США

Час-Тайм. Чергова масова стрілянина у США
please wait

No media source currently available

0:00 0:15:00 0:00

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG