Австралія подарувала Україні “справді дивні” на вигляд вантажівки для піхоти із вантажним відсіком замість пасажирського, котрий утім може перевозити людей – інформує видання Forbes.

“Країни, прагнучи підтримати українські військові зусилля, схильні віддавати будь-яку запасну військову техніку, яку вони мають, і вірять, що українці знайдуть їй застосування”, - пише Forbes про австралійське надходження. Йдеться про вантажні машини ALV на базі бронетранспортерів М-113.

Вони можуть бути найдивнішими в українському арсеналі, який налічує тисячі машин усіх марок і моделей із багатьох інших країн, пише видання.

Модернізуючи класичний М-113 американської розробки, австралійці у рамках програми початку 2000-х років просто вирізали задню частину, залишивши “відкрите ліжко” позаду зрізаного відділення для екіпажу.

“У результаті вийшов брутально простий броньований вантажний автомобіль, який настільки ж універсальний, як і потворний”, - пише Forbes.

20-тонний ALV з дизельним двигуном потужністю 350 кінських сил здатний перевозити щонайменше п'ять тонн вантажу. Або транспортувати військових. За свідченням Forbes – дає командирам взводів можливість перевозити більше солдатів на одній машині.

“БТР – це бойові таксі. Вони транспортують піхоту до краю поля бою, а потім висаджують її для бою пішки. У цій ролі дивак ALV має працювати просто чудово”, - припускає оглядач видання.

Раніше МЗС Австралії повідомляло, що шанує непохитну рішучість і силу українського народу у протистоянні агресії Росії та пишаєтся підтримкою України. Уряд Австралії повідомляв про надання Україні додаткових безпілотних авіаційних системи для розвідки на полі бою, а також про участь фахівців Сил оборони Австралії у навчальну програму для українських військових під проводом Великої Британії.

Уряд Австралії запровадив також цільові фінансові санкції щодо Росії.

Дивіться також:

G-7, ЄС і Австралія далі закручують крани російській нафті й пальному

Станом на початок червня 2023 року у війні Росії проти України з 24 лютого 2022 року загинули 63 медійники, сказав в інтерв'ю Голосу Америки голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Як сказав Томіленко, 14 колег загинули, безпосередньо виконуючи журналістський обов'язок, ще 9 журналістів – цивільні жертви, чиї обставини та причини загибелі з’ясовуються. І ще 40 медійників загинули, перебуваючи у лавах ЗСУ чи правоохоронних підрозділів, захищаючи зі зброєю незалежність України.

За даними Інституту масової інформації, станом на 31 травня 2023 року, з 24 лютого 2022 року загинув 61 журналіст як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань, зазначено на сайті IMI.

З них 10 було вбито журналістів під час виконання професійних обов’язків. Серед цих десяти – четверо українських та шестеро іноземних журналістів, повідомляє ІМІ.

Дивіться також:

Французький репортер став 32-ю жертвою російської агресії серед журналсітів – ІМІ

Голова НСЖУ розповів, що чимало українських журналістів, не чекаючи мобілізації, добровільно подалися до війська захищати свою країну.

“Ми у жодному разі не заохочуємо змішувати службу в армії із незалежною журналісткою. Це принципово різні речі. Люди у війську підкоряються військовій дисципліні”, – додав Томіленко в інтерв'ю кореспондентці Голосу Америки Анні Черніковій.

Керівник спілки сказав, що 20% українських редакцій ЗМІ повідомляють, що їхні працівники мобілізовані до служби в армії.

Минулого місяця, як повідомляв Голос Америки, Сергій Томіленко виступав у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, де повідомив, що серед загиблих є "і професійні журналісти, і цивільні жертви, і герої-медійники в лавах ЗСУ".

Дивіться також:

"Свобода слова - те, чим ми відрізняємось від росіян". Українські журналісти про висвітлення війни

Масова евакуація з Бєлгородської області Росії, що межує з Україною, є «непропорційною реакцією» на кілька рейдів на територію Росії, вважають американські військові експерти. На їхню думку, імовірно, російська влада намагається таким чином показати свою впевненість та здатність реагувати на потенційні загрози.

Як повідомив місцевий губернатор, близько 2500 людей були евакуйовані з Бєлгородської області до регіонів далі всередині Росії після кількох днів українських обстрілів і вторгнень. Це, на думку газети New York Times (NYT) підкреслює швидке перетворення частини західного кордону країни в зону бойових дій.

Губернатор В’ячеслав Гладков у своєму каналі в Telegram повідомив, що четверо людей у Бєлгородській області були вбиті артилерійськими снарядами в п’ятницю, у тому числі дві жінки, які загинули після того, як їхній автомобіль був підбитий біля міста Шебекіно, неподалік українського кордону.

Як пише газета, кількість людей, які евакуювалися, не вдалося підтвердити, але жителі Бєлгорода, які їздили в Шебекіно в четвер, описали місто, в якому проживало 40-тисяч людей як місто-привид. Вони сказали, що багато жителів виїхали, не дочекавшись офіційної евакуації після того, як по кілька годин ховалися в підвалах під час бомбардування.

Американська газета зауважує, що занепокоєння в Бєлгородській області зростає після того, як минулого тижня дві воєнізовані групи перетнули кордон і недовго утримували два села в іншій частині області.

Аналітики американського дослідницького центру Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Міністерство оборони Росії продовжує реагувати «непропорційно» на кілька рейдів на територію Росії. На думку експертів, цим російська влада намагається продемонструвати «впевненість і компетентність у здатності реагувати на передбачувані загрози».

Як зазначають аналітики ISW, керівництво Міністерства оборони Росії навіть нагородило командира мотострілецького батальйону підполковника Олександра Нікітіна за керівництво обороною. Як вважають експерти ISW, мабуть, це було зроблено для того, щоб «перемогу» не приписав собі інший командир – генерал-полковник Олександр Лапін, як про це уже повідомлялося в інформаційному просторі.

Американські аналітики звертають увагу на те, що російські військові блогери «продовжують використовувати ситуацію в Бєлгородській області для критики російського керівництва». Коментатор, пов’язаний з «Групою Вагнера», взагалі заявив, що Міністерство оборони Росії «не ставиться до Бєлгородської області як до російської території». Він стверджував, що російські населені пункти заносять в один список з українськими, які постраждали від українських обстрілів.

Деякі військові блогери вважають, що російські сили добре відреагували на рейди, які, як вони стверджують, є просто «терористичними атаками», спрямованими на психологічний вплив, а не на забезпечення контролю над конкретними територіями.

Один російський блогер, як кажуть в ISW, «абсурдно заявив», що реакція Росії змусила українців дійти висновку, «що починати контрнаступ зараз надто ризиковано».

Експерти ISW навпаки вважають, що рейди, чи інші українські розвідувальні акції були «надзвичайно малими» в порівнянні з тими силами, які Україна готує до контрнаступу.

«Гіперфокус Росії на другорядних тактичних боях підкреслює нервозність і невпевненість Росії щодо майбутнього контрнаступу», – вважають експерти ISW.

Дивіться також:

Зеленський: Україна готова до контрнаступу, але він дорого коштуватиме країні – інтерв'ю Wall Street Journal

Командування РФ перекидає до Бахмута сили повітряно-десантних військ («ВДВ») на заміну «вагнерівцям», що зробить російську оборону «в цілому менш гнучкою в реагуванні на оперативні виклики», кажуть у британській розвідці.

«ВДВ сильно деградувала в порівнянні зі своїм «елітним» статусом до вторгнення. Проте, російські командири, ймовірно, намагалися зберегти деякі з цих все ще відносно боєздатних підрозділів як вільний резерв», – йдеться в повідомленні.

За інформацією розвідки Британії, зараз російське командування перекидає на Бахмутський напрямок частини 76-ї і 106-ї дивізій і двох додаткових окремих бригад «ВДВ», які утримувати місто після відходу найманців «Групи Вагнера».

Раніше в коментарі «Українській правді» командувач Сухопутних військ Олександр Сирський назвав ситуацію на Бахмутському напрямку «тимчасовим затишшям». Однак він додав, що було б хибним враження, що російські війська нібито відмовилися від наступу в цьому районі.

Очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин 25 травня заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.

За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українські військові продовжують контролювати околиці Бахмута на південно-західній частині і «фактично вхід в місто».

Дивіться також:

Розвідка Британії каже про початок виходу «вагнерівців» з Бахмута. ЗСУ підтверджує «певні ротаційні рухи»