Спеціальні потреби

Актуально

Голова Пентагону очікує на "відкритий діалог" у військовій сфері з Китаєм

Міністр оборони США Джим Маттіс розпочав триденний візит до Китаю. Маттіс став першим очільником Пентагону, який відвідає Китай з 2014 року.

Під час свого візиту, очільник Пентагону сподівається покращити діалог в сфері безпеки, незважаючи на зростання напруження в інших аспектах двосторонніх відносин.

Серед основних питань, які турбують США в сфері безпеки в регіоні - мілітаризація Південнокитайського моря.

Стратеги оборонної політики США висловлювали занепокоєння через швидке поширення військових технологій Китаю, а також розповсюдження військового впливу в Тихому океані та на Індійському морі, де США утримують перевагу ще з часів Другої світової війни.

Очільник Пентагону нещодавно заявляв, що Сі Цзіньпін не дотримується своєї обіцянки, даної три роки тому президентові Бараку Обамі не мілітаризовувати Південнокитайське море.

Маттіс різко критикував військові маневри Китаю в Південнокитайському морі.

Американські військові навіть скасували запрошення для Китаю приєднатись до військово-морських навчань, які розпочнуться під час візиту Маттіса. Це засмутило Пекін.

На стратегічному форумі у Сінгапурі, що відбувся три тижні тому, Маттіс наголосив, що розміщення сучасного озброєння Китаєм в Південнокитайському морі має на меті «залякування та примус».

Китайська сторона назвала цей коментар Маттіса «безвідповідальним».

Я хочу почати переговори зараз, не отруюючи колодязь, тобто без упереджень
Джим Маттіс

Подорож відбувається на тлі зростання напруги між Вашингтоном та Пекіном з питань торгівлі. Пекін також все більше непокоїть ставлення США до самоврядування та демократії на острові Тайвань, який отримує американську зброю, незважаючи на позицію Китаю, що Тайвань є невід’ємною частиною його території.

Маттіс заявив, що під час подорожі він прагне провести «відкритий діалог».

«Я хочу почати переговори зараз, не отруюючи колодязь, тобто без упереджень», - наголосив посадовець.

Як видається, в Китаї вітають таких підхід. Популярне державне видання The Global Times наголосило: «обидві сторони мають стати гарними слухачами».

«Візит Маттіса свідчить, що адміністрація Трампа все ще хоче проводити військовий діалог з Китаєм», - йдеться в публікації китайського видання.

«Такі двосторонні переговори послаблять напругу між двома країнами і це краще, ніж вгадувати про «стратегічні» амбіції один одного», - пише видання.

Минулого тижня Пекін відвідав лідер Північної Кореї Кім Чен Ин. Очікується, що Маттіса цікавитиме точка зору Пекіна на питання Північної Кореї.

«Китайська Народне Республіка також хоче денуклеаризації Корейського півострова. Це їх стратегія», - наголосив Маттіс, відзначивши, що з цього питання позиції США та Китаю близькі.

Дивіться також: ​Чи виправдає Антикорупційний суд сподівання, які на нього покладають? Інтерв’ю з Єгором Соболєвим

Всі новини дня

Чи достатньо нині озброєння, щоб українські військові змогли витіснити росіян до позицій 23 лютого? Відео

а словами Пентагону, новітнє озброєння допоможе українцям здійснити якісний вплив на полі бою. А Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великої Британії, ще однієї країни, яка надає Україні потужну військову підтримку, під час телефонної розмови із президентом Зеленським, заявив...

Єднання заради України: священик із Сан-Дієго став спонсором уже для п’ятьох українських родин. Відео

Тисячі українців вже змогли знайти тимчасовий прихисток у США за програмою "Юнайтін фо Юкрейн", "Єднання заради України". Одна з головних вимог цієї програми - мати спонсора у США.

Церемонія складання присяги новими американськими громадянами у Нью-Йорку. Відео

Напередодні Сполучені Штати відзначали День незалежності. І вже за традицією, у цей день по всій країні пройшли церемонії складання присяги новими американськими громадянами.

Свавільні затримання широко поширені на контрольованих Росією територіях України – Глава ООН з прав людини

Мішель Бачелет, Верховна комісарка ООН з прав людини

ЖЕНЕВА, 5 липня (Reuters) – Довільне затримання цивільних осіб набуло широкого поширення в частинах України, утримуваних російськими військовими та пов’язаними з ними збройними групами. Про це у вівторок заявила глава ООН з прав людини, повідомивши про 270 задокументовані випадки. Вона оголосила про плани посилити моніторинг у країні.

Висновки ґрунтувалися на інформації, отриманій від відвідин спостерігачами на місцях та інтерв’ю, проведеними з трохи більше ніж 500 жертвами та свідками порушень прав людини, а також - на інших джерелах, заявила Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет.

«Незважаючи на обмеження доступу, ми задокументували 270 випадків свавільних затримань і насильницьких зникнень. Вісім жертв були знайдені мертвими», — сказала Бачелет в оновленому звіті про ситуацію в Україні в період з 24 лютого по 15 травня.

У виступі на цьому ж засіданні заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова звинуватила Росію у "масштабному" викраденні людей, у тому числі мера Херсона Ігоря Колихаєва, і закликала до їх негайного та безумовного звільнення.

Делегат від Росії Євген Устинов заявив, що доповідь Бачелет є частиною дезінформаційної кампанії проти його країни, покликаної «приховати злочини київського режиму». Москва заперечує навмисні напади на мирних жителів після вторгнення 24 лютого.

У вівторок російські війська завдали ударів по цілях у Донецькій області, щоб підготувати шлях для очікуваного бронетехнічного удару, щоб спробувати захопити більше території.

Офіс ООН з прав людини, який працює в Україні з 2014 року, досі не отримав доступ до території, окупованої російськими збройними силами, сказала Бачелет.

Вона також заявила, що її офіс збільшує свою присутність у країні - планується збільшити моніторингову групу в Україні до 80 осіб із приблизно 55.

Наразі було задокументовано близько 4889 смертей цивільних осіб, сказала Бачелет, підкресливши, що фактичні цифри, «ймовірно, значно» вищі.

Висока кількість жертв серед цивільного населення та масштаби руйнувань викликають «значне занепокоєння» щодо того, що атаки, здійснені російськими збройними силами, не відповідають міжнародному гуманітарному праву, сказала Бачелет, додавши, що українські військові також, очевидно, причетні до подібних порушень у східних частинах країни, але в "набагато меншому масштабі".

«Дії Росії є образою для людства. Ми не можемо стояти осторонь і мовчати», — заявила на сесії Мішель Тейлор, посол США в Раді.

Американська баскетболістка просить президента США звільнити її з російської тюрми

Зірку WNBA та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор Бріттні Ґрінер супроводжують до зали суду на слухання в Хімках неподалік від Москви, Росія, понеділок, 27 червня 2022 р.

У понеділок, 4 липня, американська баскетбольна зірка Брітні Ґрінер звернулася до президента Джо Байдена з проханням допомогти її звільнити з російської в’язниці, де вона перебуває вже понад чотири місяці через звинувачення у перевезенні наркотиків.

У листі, написаному від руки, 31-річна американська спортсменка пише, що боїться, що може залишитися за ґратами «назавжди», розповідає американський тижневик Newsweek.

Зірку Жіночої національної баскетбольної асоціації (WNBA) та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор заарештували в московському міжнародному аеропорту Шереметьєво 17 лютого. У Росії вона опинилася через те, що з 2014 року між сезонами у США грає в команді Євроліги в російському місті Єкатеринбург. Приблизно половина гравців WNBA змагаються за кордоном у міжсезоння.

Спортсменку звинуватили у перевезенні в багажі картриджів для вейпа, які містили гашишну олію. Гашишна олія заборонена в Росії, але вона декриміналізована в багатьох штатах США. За звинуваченням у перевезенні наркотиків баскетболістці може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

У Росії виправдовують менше 1% обвинувачених у кримінальних справах. І навіть якщо її виправдають, на відміну від Америки, уряд Росії має повноваження скасувати будь-яке рішення та відправити її до в'язниці, нагадує ВВС.

«Поки я сиджу тут, у російській в’язниці, наодинці зі своїми думками і без захисту моєї дружини, сім’ї, друзів, моєї олімпійської форми чи будь-яких досягнень, я боюся, що можу бути тут назавжди», – написала Ґрінер. У своєму листі, який надійшов у День незалежності США, вона також нагадала президенту про військову службу, яку її батько проходив у В'єтнамі.

Вона попросила президента не забувати інших громадян США, яких було затримано в Росії. «Будь ласка, зробіть усе можливе, щоб повернути нас додому», – написала вона. «Я вперше голосувала у 2020 році і голосувала за вас. Я вірю в вас».

Суд над Ґрінер мав розпочатися в Москві 1 липня, але його було перенесено через неявку двох свідків на 7 липня.

Визволення американців вимагає «складних рішень» від адміністрації Байдена

Затримання спортсменки відбулося за кілька днів до російського вторгнення в Україну на тлі постійного погіршення російсько-американських стосунків. І це, на думку деяких офіційних осіб, може поставити під загрозу її безпечне повернення.

Росія заперечує, що її затримання пов’язано з напруженістю між США та Росією.

Адміністрація Байдена заявила, що Ґрінер було «неправомірно затримано». «Президент Байден чітко заявив про необхідність звільнити всіх громадян США, які взяті в заручники або незаконно затримані за кордоном, включно з Бріттні Ґрінер», — заявила в понеділок речниця Ради національної безпеки.

Також різні урядовці США заявляли, що працюють «агресивно, використовуючи всі доступні засоби, щоб повернути її додому».

«Ми не хочемо, щоб пані Ґрінер стала пішаком у політичній битві, яка зараз точиться в усьому світі», – заявив у червні конгресмен США Джон Гараменді, член комітету Палати представників із питань збройних сил. За його словами, війна в Україні «фактично розірвала дипломатичні відносини між США та Росією».

Надію на те, що Вашингтон і Москва все ще здатні домовлятися з деяких питань принесло нещодавнє звільнення іншого американського в’язня, Тревора Ріда. Його наприкінці квітня обміняли на засудженого в Америці російського контрабандиста наркотиків.

Колишнього морського піхотинця було заарештовано влітку 2019 року після того, як російська влада заявила, що він напав на офіцера поліції, коли його везли до поліцейської дільниці після нічної пиятики. Суд засудив Ріда до дев’яти років ув’язнення.

США обміняли його на Костянтина Ярошенка, російського пілота, який відбував 20-річний термін ув’язнення у федеральній в'язниці в Коннектикуті. Його заарештували в Ліберії в 2010 році та екстрадували до США, де засудили за контрабанду кокаїну до Сполучених Штатів.

Тоді президент Джо Байден сказав, що повернення Ріда було «свідченням того пріоритету, який моя адміністрація надає поверненню додому американців, які є заручниками та незаконно утримуються за кордоном», однак він наголосив, що переговори, які завершилися обміном полоненими, вимагали «складних рішень», які було нелегко ухвалити.

Як писали американські ЗМІ, вирішальним фактором у справі Ріда було його слабке здоров'я. Він сидів у одній камері з ув'язненим, хворим на туберкульоз, і кашляв кров'ю. Його родина також провела гучну кампанію тиску, вимагаючи від Білого дому дозволити його батькам публічну зустріч з Байденом.

За ґратами в Росії залишається інший відомий американець – бізнесмен Пол Велан. Він також був у минулому морським піхотинцем, а заарештували його наприкінці грудня 2018 року за звинуваченням у шпигунстві. У Росії стверджують, що його схопили з електронним накопичувачем пам’яті, на якому містилися російські державні таємниці.

Сам Велан стверджує, що диск йому подарував знайомий, і він припустив, що там лише весільні фотографії. Майже одразу після оголошення вироку з'явилися розмови про те, що це була «спецоперація» з метою змусити США погодитися на обмін в'язнями. За словами брата Велана, Давіда, російські офіцери, які «полювали» на Пола, з самого початку дали зрозуміти, що сподівалися обміняти його на Ярошенка чи іншого відомого російського контрабандиста – Віктора Бута.

Торговець зброєю, на прізвисько «торговець смертю», Бут був заарештований у Таїланді в 2008 році. Пізніше його екстрадували до США і засудили у 2012 році до 25 років за змову з метою вбивства громадян США, доставку зенітних ракет, та надання допомоги терористичній організації.

Як повідомляла британська газета The Guardian, обмін Ріда на Ярошенка відкрив шлях для можливого обміну Бута на Вілана.

Вілан утримується в ув’язненні вже майже 4 роки, з яких останні 20 місяців він провів у трудовому таборі в Мордовії. Там, за словами його брата, його будять кожні дві години вночі та фотографують, бо існує нібито великий ризик його втечі.

Проте, навіть родина Вілана визнає, що такий обмін на Бута був би нерівноцінний. «На мій «хлопський розум», було б божевіллям, якби уряд США обміняв би «торговця смертю» на Пола, який, у кращому випадку, є нещасним туристом», – сказав Девід Вілан у розмові з газетою The Guardian.

У статті використано інформацію Newsweek, Guardian, ВВС.

Більше

XS
SM
MD
LG