Спеціальні потреби

"Зайві люди": Чи є Санта-Моніка моделлю нового суспільства?


Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Ніколи раніше я не бачила стільки безхатьків, і настільки різних, як у Санта-Моніці, приміській зоні Лос-Анджелеса. Добре збудований чоловік середнього віку просить гроші на перехресті. Молода жінка, яка виглядає як типова студентка, спить на лавочці в парку. Поруч з нею старша жінка розклала своє майно: ковдру, картину (!) та свічки. Пара, років 40- ка, тримаючись за руки, гріється на сонечку уздовж променаду на Венеційському пляжі.

Молодий чоловік, увесь в чорному, збирає пластикові пляшки на пляжі, намагаючись їх усіх втримати в руках, бо немає куди їх скласти. Жінка, років 45, штовхає перед собою візочок з супермаркету з усіма своїми пожитками. Струнка і досить приваблива, вона йде так, як ходять жінки, які знають, що на них звертають увагу.

Хтось, але далеко не всі, просять гроші. Деякі щось продають, як от пофарбовані камінчики на Венеційському пляжі. Наодинці та групами, вони - скрізь. До того ж більшість з них виглядають значно здоровішими – фізично та психічно – ніж типові бомжі, яких я бачила в Україні та у столиці США, Вашингтоні. Такі собі радикальні дауншифтери. Навіть немає запаху брудного тіла – хоча це, можливо, через стійкий запах марихуани, до якого за тиждень у Каліфорнії встигнули звикнути.

Три нижні сходинки Піраміди Маслоу – на пляжі в Санта-Моніці

Що відбувається? З одного боку, Санта-Моніка - найдорожче місце для проживання в США. От просто номер один у всій країні за цінами на оренду житла, згідно з цим дослідженням.

З іншого боку, якщо ви надумали бідувати, то Санта- Моніка - ідеальне місце. Тепло. Океан. Громадські вбиральні з фонтанчиками. Душ на пляжі. Безкоштовні тренажери та розваги. Лавочки. Туристи та багаті місцеві мешканці. На випадок дощу – тунель в парку Тонгва. Кабінет «лікаря», який прямо на пляжі видасть рецепт для медичної марихуани. Здивувала також потужна присутність поліцейських, які нікого не чіпали, але підтримували порядок.

Окрім того, громадські організації та місцева влада надають місцевим безхатькам підтримку, включно з медичними та юридичними послугами, допомогою у подоланні наркозалежності, тимчасовим житлом, консультаціями.

Одним словом, три нижні сходинки піраміди Маслоу – базові фізичні потреби, безпеку та соціальні зв’язки – можна задовольнити, бомжуючи на пляжі в Санта-Моніці.

Чи розділиться людство на дві раси – супер-людей та «непотрібних»?

Незадовго до поїздки в Каліфорнію, я прочитала нову книгу ізраїльського історика Юваля Ноа Харарі «Homo Deus: Коротка історія завтра» , яка, на момент написання цієї статті, трималася на 15-му місці по продажам на Амазон.

Основний посил (спрощую!!!) такий: науково-технічний прогрес поставив людство на порозі нової суспільно-економічно революції, разом з якою створюється абсолютно новий прошарок – «непотрібні люди».

Мені в голову закралася ідея, що ось це життя безхатьків на пляжі може стати прообразом життя цих «непотрібних». Не обов’язково, що в них не буде даху над головою – як раз цю проблему можна буде дешево і ефективно вирішити. Спільним є існування прошарку, який, забезпечений мінімальними ресурсами, проводить свій час у такому собі дитячому садочку для дорослих, і єдине, чого від нього вимагає суспільство, це – не заважати.

Сьогодні їх не так вже і багато, але, прогнозує Харарі, з кожним роком буде зростати кількість людей, які просто не здатні знайти роботу (unemployables). У них не буде достатьно здібностей та освіти, щоб виконувати ту роботу, яка потрібна, а те, що вони робити вміють, - будуть виконувати роботи і штучний інтелект. У першу чергу, масово зникає фізична робота – роботи витісняють працівників з заводів.

Очікуваним є запровадження самокерованих машин, які будуть під’єднані до єдиного центру: це кардинально зменшить смертність від транспортних аварій та зробить непотрібними сотні мільйонів водіїв.

Археологи – одна з тих професій, яку роботом не заміниш, бо нема сенсу.

На підході - зникнення цілих галузей розумової праці. Терапевти, чиє завдання за симптомами встановити діагноз та запропонувати схему лікування, - можуть бути замінені роботом Ватсоном, якого розробляють в компанії IBM.

Цей робот, на відміну від живого терапевта, може присвятити пацієнту необмежену кількість часу, мати повну інформацію про історію хвороби пацієнта, гени та постійно оновлювати свою програму найновішими медичними дослідженнями.

Технологія сканування активності мозку і встановлення, бреше людина чи ні, зменшить кількість юристів та поліцейських, впізнання обличчя, - продавців, електронне урядування – бюрократів, розвиток штучного інтелекту – вчителів та багатьох інших – і так практично всі професії, за дуже поодинокими винятками. От археологи – одна з тих професій, яку роботом не заміниш, бо нема сенсу - грошей на цьому не заробиш.

Дивлячись на порівняно квітучий вигляд бомжів у Санта-Моніці, мені спало на думку, що чимало людей і не захочуть брати участь в цій екстремальній конкурентній боротьбі - між роботами, штучним інтелектом та найкращим, що може запропонувати людство - зійдуть з дистанції, так і не почавши доводити свою вартість в якості працівника.

Є два аргументи проти цього сценарію. По-перше, нам до того ще далеко, таких технологій ще немає. Але ж певну технічну проблему – яка, наприклад, віддаляє робота Ватсона від живого доктора Холмса, треба вирішити тільки один раз, пише Харарі. Навіть якщо на створення першого робота- терапевта піде 10 років та 100 мільярдів доларів, потім його копії можна буде створювати в необмежній кількості.

Другий аргумент: таке траплялося вже раніше – колишні селяни знайшли роботу на заводах, колишні працівники – у сфері обслуговування. Але ж, каже історик, існує фізична та розумова праця. А роботи та штучний інтелект витісняє нас з обох. А що ще залишилося? Звичайно, каже Харарі, з’являться нові професії, наприклад, творець віртуальних світів, але колишнього п’ятдесятирічного таксиста не навчиш програмувати віртуальну реальність.

Diane Bondareff/AP
Diane Bondareff/AP

Вчений прогнозує, що в кожній галузі залишиться невелика кількість супер-працівників, а в армії - спеціальні сили та технічні фахівці, а сотні тисяч солдатів вже сьогодні витісняються дронами та іншою новітньою зброю.

Оскільки ці люди будуть непотрібні з економічної та військової точки зору, то втратять вони і політичну силу. Якщо зараз працівники на заводі можуть організуватися в профспілку та оголосити страйк, то що можуть зробити безхатьки на пляжі в Санта-Моніці?

Оскільки певні люди будуть непотрібні з економічної та військової точки зору, то втратять вони і політичну силу.

Уся політична сила, пише Харарі, буде зосереджуватися в руках дуже маленької кількості людей, які володіють засобами виробництва та найбільш потужними платформами – таких як Джеф Безос, (Амазон), Марк Цукерберг (Фейсбук), Ілон Маск (Тесла), Біл Гейтс (Майкрософт).

У тої же час, розвиток біології відкриває перед людьми зі статками неймовірні можливості. Завдяки новим технологіям у сфері охорони здоров’я та кращому розумінню роботи мозку, можна значним чином покращити здібності людини та продовжити тривалість життя. Можна буде зробити, так званого, дизайнерського малюка – вибрати з генів мами та тата – найкращі.

Мікро-датчики та роботи в тілі людини будуть негайно діагностувати та лікувати проблеми, які щойно з’явилися. Черепні шоломи, які впливають на роботу мозку, дають можливість неймовірним чином зосередитися на завданні. Ось тут мультимільйонер з Кремнієвої долини розповідає, як він прокладає стежку в цьому напрямку.

Завдяки новим технологіям у сфері охорони здоров’я та кращому розумінню роботи мозку, можна значним чином покращити здібності людини та продовжити тривалість життя

Водночас, пише Харарі, під впливом технологічних змін еволюція решти людей може піти у прямо протилежному напрямку. Вже сьогодні, стверджують вчені, навіть наявність смартфону поруч пригнічує наші інтелектуальні здібності.

Непотрібні люди» - рушій історії?

Харарі попереджує, що в результаті людство може розбитися на дві підвиди, які будуть між собою відрізнятися більше, ніж Homo Sapiens від неандертальців – такі собі язичницькі боги, куди входитимуть власники штучного інтелекту та супер-фахівці – і всі решта. І рештою можуть стати цілі країни та континенти.

При переході від аграрного до індустріального суспільства новий клас – пролетаріат – був у центрі основних політичних подій 20 століття. Вже сьогодні новий клас «непотрібних», який тільки з’являється, пише Харарі, є учасником та причиною основних політичних процесів. Можливо, саме їх відправляють воювати з Росії на Донбас та в Сирію, вербують по всьому світу в ІДІЛ, вони переправляються в якості біженців в Європу (далеко не всі біжать від війни), живуть на державному соціальному забезпеченні в Німеччині та Швеції, засмагають на пляжі в Санта-Моніці.

Харарі підкреслює, що він не займається пророцтвами. Він лише накладає сьогоднішні тенденції на закони історії людства та дивіться, куди приведе ця динаміка. І головне - окреслює, які проблеми можуть виникнути, якщо пустити сьогоднішні процеси на самоплив. І хоча більшість його прогнозів стосується 20-30 років відсьогодні та з багатьма з ними можна і треба сперечатися, в Каліфорнії – головному джерелі цих тенденцій – перші провісники помітні вже сьогодні. І мені вони, чесно кажучи, не сподобалися.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: Подружжя українських вчених – зірки американської науки. Відео

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

Інше за темою

XS
SM
MD
LG