Спеціальні потреби

Актуально

Китай вважає надто ризикованим інвестувати до Росії – Foreign Policy

Президент Китаю Сі Цзіньпін та голова стратегічних досліджень комуністичної партії Китаю

4 травня, було скасовано заплановану угоду між китайською компанією CEFC China Energy та російським нафтовим гігантом «Роснєфть», йдеться в статті Foreign Policy.

Велика нафтова угода між потужними компаніями з Росії та Китаю, можливо, має економічний сенс, однак, коли енергетичні компанії є інструментом держави, економіка не є єдиним фактором, наголошує видання.

Пекін почав розглядати «Роснєфть» більше як інструмент російської держави, аніж традиційну нафтову компанію і так як дві країни мають численні розбіжності у політичних пріоритетах, Китай не був зацікавлений у налагодженні потужних економічних відносин.

Хоча Китай активно шукає нових економічних та політичних партнерів в світі, видається, що він вважає проект в Росії надто ризикованою політичною інвестицією.

З часу, коли Ігор Сечин став керівником компанії в травні 2012 року, «Роснєфть» все більше стає інструментом міжнародної політики
Foreign Policy

«Роснєфть» не приховує політичних мотивів і має статус головного гравця часів Путіна, наголошують дослідники.

З часу, коли Ігор Сечин став керівником компанії в травні 2012 року, «Роснєфть» все більше стає інструментом міжнародної політики.

Сечин перебуває під санкціями Заходу через те, що відносини Росії з Заходом зіпсувались після анексії Криму Росією і вторгнення до України.

Цей геополітичний поворот наблизив Росію до Китаю. Путін в травні 2014 року здійснив подорож до Китаю, де, за повідомленнями, погодився на вимоги Китаю стосовно ціни на газ у відповідь на укладання 30-річної угоди на експорт газу, йдеться в статті.

Геополітична зміна в Росії співпала з початком китайського проекту нового Шовкового шляху "Один пояс – одна дорога". Китай використовує проект, щоб розвинути інвестиції і торгівлю з десятками країн, збільшити свій вплив і поглибити політичні зв”язки.

Водночас, раніше невідома китайська компанія CEFC почала просування на світових ринках, за підтримки Пекіна, який прагне інвестувати до стратегічно важливих для Китаю країн.

Саме геополітичні махінації «Роснєфті» спричинили зрив угоди
Foreign Policy

Все це піднімає питання про те, чому угода зірвалась. В вересні 2017 року, коли угоду вартістю 9,1 мільярди доларів було оголошено, вона видавалась важливим етапом розвитку російсько-китайського енергетичного партнерства. Зрештою, саме геополітичні махінації «Роснєфті» спричинили зрив угоди, наголошує видання.

Сечин допустив роздування боргу «Роснєфті», яка намагається протистояти санкціям США, водночас, продовжуючи надавати пріоритетного значення геополітичним перевагам над фінансовим ризиком.

В той час як бажання Пекіна продовжувати фінансувати режим в Венесуелі, як видається, вичерпалоcь, «Роснєфть» лише посилює свої дії. В вересні «Роснєфть» погодилась надати багатомільйонний кредит іракському Курдистану. Китай уникає прямої участі у внутрішніх суперечках в Іраку. Також, «Роснєфть» фактично отримала контроль над індійською компанією Essar Oil, що пов’язало нафтового гіганта з Індією – один з найбільших конкурентів Пекіна.

Хоча Китай та Росія називають свої відносини «стратегічним партнерством», зрив угоди показує, що вони далекі від альянсу
Foreign Policy

Через дев”ять років після початку діяльності першої двосторонньої комісії з російсько-китайської співпраці, яку створив Сечин, його махінації показали межі цієї співпраці. Хоча Китай та Росія називають свої відносини «стратегічним партнерством», зрив угоди показує, що вони далекі від альянсу.

Дивіться також: Відкриття посольства США в Єрусалимі та сутички в секторі Газа – детально

Відкриття посольства США в Єрусалимі та сутички в секторі Газа – детально. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:30 0:00

Всі новини дня

​​​​​​​Московський патріарх «працював на КДБ» ще в 1970-х, кажуть у Швейцарії

У швейцарській пресі опубліковані матеріали поліції Швейцарії, які вказують на співпрацю теперішнього патріарха Російської православної церкви Кірілла з КДБ (Комітет державної безпеки СРСР), коли він з 1971 до 1974 року був представником Московського патріархату в організації Світова рада церков у Женеві.

Увага до глави Російської православної церкви зараз особливо велика з огляду на те, що він фактично підтримує російське вторгнення в Україну, а російські священики благословляють армію на війну та обіцяють опрощення гріхів російським солдатам.

Тижневики Sonntagszeitung та Le Matin Dimanche повідомляють, що отримали доступ до матеріалів поліції в національному архіві Швейцарії.

В публікаціях йдеться, що патріарх (світське ім’я Володимир Гундяєв), під кличкою «Міхайлов» працював для КДБ, зокрема виконуючи пропагандистську роль, відкидаючи звинувачення про утиски релігійних свобод комуністичною владою у тодішньому СРСР.

Москва також використовувала участь в міжнародних організаціях і зокрема у Світовій раді церков для критики західних держав і зокрема США.

Le Matin Dimanche подає коментарі родича патріарха Кірілла Міхаїла Ґундяєва, який зараз працює представником Московського патріархату в Женеві.

Міхаїл Ґундяєв визнав, що його дядько перебував «під суворим контролем КДБ», але стверджував, що той не був агентом.

Велика Британія і Канада влітку 2022 внесли московського патріарха до санкційних списків за його ідеологічну роль в російської агресії проти України.

Європейський Союз також хотів накласти санкції на патріарха Кірілла, але приязний до Росії уряд Угорщини, посилаючись на захист релігійних свобод, домігся, щоб його ім’я було вилучене.

Патріарх Кірілл, повторюючи твердження президента Путіна, каже, що Росія, воюючи в Україні, буцімто захищається від зовнішніх намагань її знищити, або насадити росіянам інші цінності.

У січні Кірілл сказав у проповіді, що неназвані зовнішні сили хочуть «нав’язати їм (людям в Росії) якісь цінності, які навіть і цінностями назвати неможливо, щоб вони були як всі і підпорядковувалися тим, у кого є сила контролювати більшу частину світу».

Він також наголошував на тому, що Росія налаштована на перемогу над ворогами.

Папа Римський Франциск на початку теперішнього російського вторгнення в Україну застерігав патріарха Кірілла, щоб він не був «вівтарним хлопчиком (прислужником) Путіна».

Франциск розповів італійському часопису Corriere della Sera, що під час 40-хвилинної телефонної розмови з російським церковним лідером у березні 2022 року, московський патріарх більшу частину спілкування витратив на виправдовування війни проти України.

Дивіться також:

Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії. Відео

Психологічна реабілітація - один з базових елементів відновлення бійців на ротації. Нещодавно Київський кінно-реабілітаційний центр запросив бійців з передової на сеанс іпотерапії.

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Більше

XS
SM
MD
LG