Спеціальні потреби

«Потворні» светри, м’ятні льодяники і «Щедрик». Без чого у США не буває Різдва?


Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

«О, потворний різдвяний светр», - прокоментував колега мою нову покупку із харизматичним пінгвіном і візерунком зі сніжинками. Я трохи образилась. Бо ще не знала про цю особливу категорію зимового одягу – Ugly Christmas Sweater.

Це светри червоних і зелених кольорів, з оленями, сніжинками, ельфами, Сантою і всім, на що стає фантазії. Цей тренд зародився у 80-х і пережив часи шаленої популярності, затим – глузування і зневаги, а потім отримав друге дихання завдяки хіпстерам.

Тепер молодь проводить тематичні вечірки – Ugly Christmas Sweater Parties із конкурсами на «най-найпотворніший» витвір в'язаного мистецтва.

Оксамитові червоні торти та імбирні печива-чоловічки

Об’їдатись за святковим столом – заведено не лише в українців. На Різдво американці, – зазвичай не надто щедрі у пригощаннях гостей на вечірках, – частують свої родини і друзів великою вечерею.

Червоно-білі м’ятні льодяники-тростинки (peppermint candy cane), червоні оксамитові торти (red velvet cake), кексики-капкейки (cupcake), запечений індик, як на День подяки. І це лише питомо американські різдвяні страви.

Смачних запозичень з усього світу – іще більше. Картопля-пюре, що насправді родом з Британії, китайська запечена гуска, англійські імбирні печива-чоловічки, або навіть цілі пряничні будиночки, німецькі штоллени.

Запивають їх шотландським егногом (eggnog) – це як гоголь-моголь, тільки з молоком чи збитими вершками. Він може бути алкогольний, як і гарячий шоколад, куди додають лікер чи бренді. А ще на кожній вечірці буде німецький глінтвейн (його називають mulled wine або Glühwein) чи індійський пунш (punch).

Ранні приготування

Про те, що наближається Різдво, у США відчуваєш ще з жовтня. Чимало людей прибирають гарбузи й павутиння із будинків на наступний день після Гелловіну, - і одразу вішають гірлянди. А ще до Дня подяки, який відзначають останнього четверга листопада, можна сміливо бажати усім і кожному: happy holidays, тобто веселих свят.

Наперед закуповуються подарунки, а бізнеси із їхнього пакування роблять річну виручку. Для кого ціни кусючі – купують обгортковий папір, стрічки – і загортають коробки власноруч. Складається враження, що вміння загорнути подарунок – це одна з базових навичок американців, без яких вижити у країні неможливо.

pexels
pexels

Якось на прохання колеги відправляла посилку, і коли п’ять хвилин не могла зібрати і склеїти картонну коробку, яку там продають у розкладеному вигляді, працівники пошти й покупці дивились на мене, як на людину з-за меж цивілізованого світу.

Олдскульні традиції

Різдво для пошти – гаряча пора не лише тому, що американці дуже люблять відправляти подарунки «під ялинку» родичам і друзям по всій країні. Тут все ще популярні паперові вітальні листівки.

Так, у США в поштовій скриньці на адресата може чекати не лише рекламні оголошення і привітання у стилі київських місцевих депутатів. Щороку американці купують 6,5 мільярдів листівок у рік, загальною вартістю в $7-8 млрд.

Найпопулярніші сезонні листівки – саме різдвяні, їх продають аж на $1,6 млрд. Ця традиція поступово відмирає, проте для мільйонів сімей підписування листівок і розкладання їх по конвертах і досі є невід’ємним символом Різдва.

Також американське Різдво – це ярмарки по всьому місту, в кожному районі. Повсюди запалюють ялинки, влаштовують ковзанки, співають церковні хори, показують мюзикли, вистави, а в кінотеатрах крутять старі різдвяні фільми (від «Міцного горішку» до «Різдвяної пісні у прозі»). Загалом подій стільки, що не виникає питання, куди сходити за атмосферою свята.

А ще казковий зимовий настрій створюють старі різдвяні пісні у різноманітних модерних обробках. От ідеш у понеділок на роботу, до Різдва іще з місяць, аж раптом чуєш, як на виході з метро саксофоніст-афроамериканець ідеально грає «Щедрика», - й святковий настрій гарантовано.

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Дивіться також: «Забули Тарасика!» Як живе українська родина з 15-ма дітьми в Сакраменто. Відео

«Забули Тарасика!» Як живе українська родина з 15-ма дітьми в Сакраменто. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:27 0:00

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    Журналіст української служби "Голосу Америки", висвітлює широке коло тем, від політичних новин і проблем системи охорони здоров'я – до соціальних і культурних подій. У Києві працювала на багатьох українських телеканалах, зокрема UA: Перший (Перший національний телеканал України), «П'ятий канал», ТРК «Ера». У листопаді 2016-го з Вашингтона висвітлювала американські вибори в ефірі українських каналів. Отримала ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Facebook Forum

Інше за темою

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG